Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №922/4498/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Харків Справа № 922/4498/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.,

за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Просяне» (вх.№1020Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 (рішення ухвалено суддею Присяжнюком О.О. в приміщенні Господарського суду Харківської області 07.04.2026 о 13:35 год, повне рішення складено 14.04.2026) у справі №922/4498/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Просяне» (61001, м. Харків, вул. Військова, буд. 37, офіс 16)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Корм» (63401, Харківська обл., Чугуївський р-н, селище Вирішальний, вул. Степова(пн), буд. 12)

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Просяне» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Корм», в якій просило суд визнати недійсним договір поставки №5 від 01.01.2025 між ТОВ «Птахофабрика Просяне» до ТОВ «Мега Корм», разом із оформленими до нього видатковими накладними: №3 від 02.01.2025 р. на суму 408145,50 грн, №4 від 03.01.2025 р. на суму 371118,30 грн., №5 від 02.01.2025 р. на суму 366804,90 грн., №14 від 06.01.2025 р. на суму 409811,40 грн., №15 від 04.01.2025 р. на суму 371118,30 грн., №19 від 04.01.2025 р. на суму 390979,20 грн., №19 від 04.01.2025 р. на суму 390979,20 грн., №21 від 06.01.2025 р. на суму 367634,40 грн., №30 від 08.01.2025 р. на суму 370288,80 грн., №40 від 08.01.2025 р. на суму 370122,90 грн., №41 від 10.01.2025 р. на суму 410181,60 грн., №45 від 11.01.2025 р. на суму 391858,20 грн., №54 від 10.01.2025 р. на суму 369127,50 грн., №58 від 12.01.2025 р. на суму 373275,00 грн., №63 від 11.01.2025 р. на суму 365975,40 грн., №64 від 12.01.2025 р. на суму 388518,00 грн., №67 від 13.01.2025 р. на суму 366970,80 грн., №73 від 14.01.2025 р. на суму 394671,00 грн., №74 від 14.01.2025 р. на суму 370786,50 грн., №76 від 15.01.2025 р. на суму 373440,90 грн., №80 від 16.01.2025 р. на суму 393264,60 грн., №89 від 18.01.2025 р. на суму 365975,40 грн., №125 від 17.01.2025 р. на суму 392209,80 грн., №126 від 19.01.2025 р. на суму 390451,80 грн., №149 від 19.01.2025 р. на суму 373938,60 грн., №150 від 20.01.2025 р. на суму 368795,70 грн., №155 від 21.01.2025 р. на суму 395198,40 грн., №156 від 22.01.2025 р. на суму 372279,60 грн., №165 від 23.01.2025 р. на суму 392034,00 грн., №168 від 23.01.2025 р. на суму 367302,60 грн., №175 від 24.01.2025 р. на суму 393440,40 грн., №177 від 26.01.2025 р. на суму 370620,60 грн., №203 від 24.01.2025 р. на суму 372943,20 грн., №220 від 28.01.2025 р. на суму 369957,00 грн., №221 від 28.01.2025 р. на суму 370122,90 грн., №227 від 29.01.2025 р. на суму 370952,40 грн., №271 від 30.01.2025 р. на суму 367136,70 грн., №272 від 30.01.2025 р. на суму 376758,90 грн., №288 від 31.01.2025 р. на суму 371781,90 грн., №312 від 01.02.2025 р. на суму 374299,20 грн., №319 від 02.02.2025 р. на суму 378001,80 грн., №320 від 02.02.2025 р. на суму 374635,80 грн., №323 від 03.02.2025 р. на суму 376318,80 грн., №351 від 05.02.2025 р. на суму 377328,60 грн., №360 від 07.02.2025 р. на суму 381367,80 грн., №417 від 11.02.2025 р. на суму 381872,70 грн. та товарно - транспортними накладними: № P3 від 02.01.2025 р., №Р4 від 03.01.2025 р., №Р5 від 02.01.2025 р., №Р14 від 06.01.2025 р., №Р15 від 04.01.2025 р., №Р19 від 04.01.2025 р., №Р19 від 04.01.2025 р., №Р21 від 06.01.2025 р., №Р30 від 08.01.2025 р., №Р40 від 08.01.2025 р., №Р41 від 10.01.2025 р., №Р45 від 11.01.2025 р., №Р54 від 10.01.2025 р., №Р58 від 12.01.2025 р., №Р63 від 11.01.2025 р., №Р64 від 12.01.2025 р., №Р67 від 13.01.2025 р., №Р73 від 14.01.2025 р., №Р74 від 14.01.2025 р., №Р76 від 15.01.2025 р., №Р80 від 16.01.2025 р., №Р89 від 18.01.2025 р., №Р125 від 17.01.2025 р., №Р126 від 19.01.2025 р., від 19.01.2025 р., №Р150 від 20.01.2025 р., №Р155 від 21.01.2025 р., №Р156 від 22.01.2025 р., №Р165 від 23.01.2025 р., №Р168 від 23.01.2025 р., №Р175 від 24.01.2025 р., №Р177 від 26.01.2025 р., №Р203 від 24.01.2025 р., №Р220 від 28.01.2025 р., №Р221 від 28.01.2025 р., №Р227 від 29.01.2025 р., №Р271 від 30.01.2025 р., №Р272 від 30.01.2025 р., №Р288 від 31.01.2025 р., №Р312 від 01.02.2025 р., №Р319 від 02.02.2025 р., №Р320 від 02.02.2025 р., №Р323 від 03.02.2025 р., №Р351 від 05.02.2025 р., №Р360 від 07.02.2025 р., №Р417 від 11.02.2025; задовольнити клопотання ТОВ «Птахофабрика Просяне» про призначення почеркознавчої експертизи по справі; виконання експертизи доручити експертам ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (адреса: м. Харків, вул. Золочівська, 8а), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України; задовольнити клопотання ТОВ «Птахофабрика Просяне», про витребування документів; витребувати у ТОВ «Мега Корм» оригінали документів: договору поставки №5 від 01.01.2025, видаткових накладних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 у справі №922/4498/25 у задоволенні позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Просяне» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 у справі №922/4498/25; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Птахофабрика Просяне» задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що у зв`язку з невизнанням ним факту укладення договору поставки №5 від 01.01.2025 з ТОВ «Мега Корм», ТОВ «Птахофабрика Просяне» було вимушене звернутись до Господарського суду Харківської області для захисту своїх прав та інтересів, де предметом позову було визначено визнання недійсним договору.

За твердженням позивача, договір поставки №5 містить ознаки графічного монтажу, що ставить під сумнів його автентичність та справжність підписання, а отже, і правомірність пред`явлення відповідних вимог. Позивач зазначає, що ТОВ «Мега Корм» намагається обґрунтувати свої вимоги документом, який не може вважатися належним та допустимим. У зв`язку з викладеним, ТОВ «Птахофабрика Просяне» заявляло при поданні позовної заяви клопотання про витребування оригіналів документів для огляду. Під час судового засідання в суді першої інстанції встановлено, що ТОВ «Мега Корм» не виконало ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 в частині надання оригіналів документів для огляду. Водночас, ТОВ «Мега Корм» не повідомило суд та сторону про обставини, які б унеможливлювали подання відповідних документів, не навело поважних причин пропуску встановленого строку та не обґрунтувало неподання витребуваної документації у повному обсязі.

За поясненнями позивача, ним також було з`ясовано, що позовна заява подана із застосуванням неналежного способу захисту прав, тому, з метою реалізації права на зміну предмета позову, ним до Господарського суду Харківської області було подано заяву про повернення справи до стадії підготовчого провадження. Проте, заявник апеляційної скарги вважає, що фактичне закриття підготовчого провадження одразу після поновлення розгляду справи істотно обмежило йому можливість вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Птахофабрика Просяне» (вх.№1020Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 у справі №922/4498/25; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 30.06.2026.

09.06.2026 від ТОВ «Мега Корм» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просить залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечували.

Під час судового засідання представником відповідача було надано на огляд суду оригінали документів, витребуваних ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.01.2026.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

01 січня 2025 року між ТОВ «Мега Корм» та ТОВ «Птахофабрика Просяне» укладено договір поставки №5 (далі – договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця добавки білково-мінерально-вітамінні, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), премікси, інший товар за погодженням сторін (далі – товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.3 договору найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях вказуються у видаткових накладних постачальника за товар. Сторони домовилися, що усі видаткові накладні, за якими постачальник поставив покупцеві товар протягом строку дії цього договору, відносяться до цього договору, якщо інше не випливає з відміток або тексту цих накладних. За згодою сторін в додаткових угодах до цього договору можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення і виконання зобов`язань за договором.

За умовами п. 3.1 - 3.3 договору поставка товару здійснюється партіями протягом усього строку дії цього договору. Строки поставки конкретних партій товару узгоджуються сторонами додатково шляхом підписання відповідних додаткових угод або здійсненням конклюдентних дій сторін (дій спрямованих на виконання зобов`язання або таких, що свідчать про прийняття виконання зобов`язання з боку контрагента), пов`язаних з передачею-прийманням товару. У разі потреби строк поставки може бути змінений постачальником в робочому порядку з обов`язковим повідомленням покупця (при цьому відсутність письмових заперечень покупця до дати поставки, вказаної в повідомленні, буде свідченням узгодженості сторонами договору фактичної дати поставки конкретної партії товару). Якщо інше не вказане в договорі (додаткових угодах до нього), поставка товару здійснюється на умовах: DAP (Інкотермс 2020), адреса: Україна, Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Просяне, пров. Макаренка, буд. 7-а, склад покупця (або іншої особи, вказаної покупцем). При цьому сторони узгодили, що розвантажувальні роботи виконуються за рахунок покупця, а право власності на товар та ризики переходять до покупця в момент прибуття транспортного засобу з товаром в місце поставки товару, що підтверджується датою отримання товару покупцем на видатковій накладній.

Ціна товару, що поставляється відповідно до договору поставки, вказується у видаткових накладних постачальника. У вартість товару включаються усі витрати постачальника згідно з базисом поставки (п. 4.1 договору).

Загальна вартість договору визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до видаткових накладних постачальника. Зміна загальної вартості договору здійснюється також у разі поставки додаткових партій і підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод на поставку таких партій товару (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.1, 5.2 договору оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) протягом 42 календарних днів з дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника. Постачальник має право без додаткового погодження з покупцем, грошові кошти, які сплачує покупець відповідно до умов цього договору, зараховувати в наступному порядку, незалежно від призначення платежу: в першу чергу - прострочені платежі (основного боргу); в другу чергу - поточні платежі.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами, що зазначена у правому верхньому кутку першої сторінки цього договору, і діє до 31 грудня 2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору (пункт 11.2 договору).

В матеріалах справи містяться видаткові накладні, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін: №3 від 02.01.2025 на суму 408145,50 грн, №4 від 03.01.2025 на суму 371118,30 грн, №5 від 02.01.2025 на суму 366804, 90 грн, №14 від 06.01.2025 на суму 409811,40 грн, №15 від 04.01.2025 на суму 371118,30 грн, №19 від 04.01.2025 на суму 390979,20 грн, №19 від 04.01.2025 на суму 390979,20 грн, №21 від 06.01.2025 на суму 367634,40 грн, №30 від 08.01.2025 на суму 370288,80 грн, №40 від 08.01.2025 на суму 370122,90 грн, №41 від 10.01.2025 на суму 410181,60 грн, №45 від 11.01.2025 на суму 391858,20 грн, №54 від 10.01.2025 на суму 369127,50 грн, №58 від 12.01.2025 на суму 373275,00 грн, №63 від 11.01.2025 на суму 365975,40 грн, №64 від 12.01.2025 на суму 388518,00 грн, №67 від 13.01.2025 на суму 366970,80 грн, №73 від 14.01.2025 на суму 394671,00 грн, №74 від 14.01.2025 на суму 370786,50 грн, №76 від 15.01.2025 на суму 373440,90 грн, №80 від 16.01.2025 на суму 393264,60 грн, №89 від 18.01.2025 на суму 365975,40 грн, №125 від 17.01.2025 на суму 392209,80 грн, №126 від 19.01.2025 на суму 390451,80 грн, №149 від 19.01.2025 на суму 373938,60 грн, №150 від 20.01.2025 на суму 368795,70 грн, №155 від 21.01.2025 на суму 395198,40 грн, №156 від 22.01.2025 на суму 372279,60 грн, №165 від 23.01.2025 на суму 392034,00 грн, №168 від 23.01.2025 на суму 367302,60 грн, №175 від 24.01.2025 на суму 393440,40 грн, №177 від 26.01.2025 на суму 370620,60 грн, №203 від 24.01.2025 на суму 372943,20 грн, №220 від 28.01.2025 на суму 369957,00 грн, №221 від 28.01.2025 на суму 370122,90 грн, №227 від 29.01.2025 на суму 370952,40 грн, №271 від 30.01.2025 на суму 367136,70 грн, №272 від 30.01.2025 на суму 376758,90 грн, №288 від 31.01.2025 на суму 371781,90 грн, №312 від 01.02.2025 на суму 374299,20 грн, №319 від 02.02.2025 на суму 378001,80 грн, №320 від 02.02.2025 на суму 374635,80 грн, №323 від 03.02.2025 на суму 376318,80 грн, №351 від 05.02.2025 на суму 377328,60 грн, №360 від 07.02.2025 на суму 381367,80 грн, №417 від 11.02.2025 на суму 381872,70 грн.

Крім того, до позовної заяви додано такі товарно-транспортні накладні: № P3 від 02.01.2025, №Р4 від 03.01.2025, №Р5 від 02.01.2025, №Р14 від 06.01.2025, №Р15 від 04.01.2025, №Р19 від 04.01.2025, №Р19 від 04.01.2025, №Р21 від 06.01.2025, №Р30 від 08.01.2025, №Р40 від 08.01.2025, №Р41 від 10.01.2025, №Р45 від 11.01.2025, №Р54 від 10.01.2025, №Р58 від 12.01.2025, №Р63 від 11.01.2025, №Р64 від 12.01.2025, №Р67 від 13.01.2025, №Р73 від 14.01.2025, №Р74 від 14.01.2025, №Р76 від 15.01.2025, №Р80 від 16.01.2025, №Р89 від 18.01.2025, №Р125 від 17.01.2025, №Р126 від 19.01.2025, від 19.01.2025, №Р150 від 20.01.2025, №Р155 від 21.01.2025, №Р156 від 22.01.2025, №Р165 від 23.01.2025, №Р168 від 23.01.2025, №Р175 від 24.01.2025, №Р177 від 26.01.2025, №Р203 від 24.01.2025, №Р220 від 28.01.2025, №Р221 від 28.01.2025, №Р227 від 29.01.2025, №Р271 від 30.01.2025, №Р272 від 30.01.2025, №Р288 від 31.01.2025, №Р312 від 01.02.2025, №Р319 від 02.02.2025, №Р320 від 02.02.2025, №Р323 від 03.02.2025, №Р351 від 05.02.2025, №Р360 від 07.02.2025, №Р417 від 11.02.2025.

З інформаційного листа Головного управління ДПС у Харківській області №1040/5/20-40-04-15-11 від 20.01.2026 вбачається, що ТОВ «Мега Корм» зареєстровано такі податкові накладні: №23 від 02.01.2025 на суму ПДВ 61134,15 грн, №24 від 02.01.2025 на суму ПДВ 68024,25 грн, №25 від 03.01.2025 на суму ПДВ 61853,05 грн, №26 від 04.01.2025 на суму ПДВ 65163,20 грн, №27 від 04.01.2025 на суму ПДВ 61853,05 грн, №28 від 06.01.2025 на суму ПДВ 68301,90 грн, №29 від 06.01.2025 на суму ПДВ 61272,40 грн, №30 від 08.01.2025 на суму ПДВ 61687,15 грн, №31 від 08.01.2025 на суму ПДВ 61714,80 грн, №32 від 10.01.2025 на суму ПДВ 68363,60 грн, №33 від 10.01.2025 на суму ПДВ 61521,25 грн, №34 від 11.01.2025 на суму ПДВ 60995,90 грн, №35 від 10.01.2025 на суму ПДВ 65309,70 грн, №36 від 12.01.2025 на суму ПДВ 62212,50 грн, №37 від 12.01.2025 на суму ПДВ 64753,00 грн, №38 від 13.01.2025 на суму ПДВ 61161,80 грн, №39 від 14.01.2025 на суму ПДВ 61797,75 грн, №40 від 14.01.2025 на суму ПДВ 65778,50 грн, №41 від 15.01.2025 на суму ПДВ 62240,15 грн, №129 від 16.01.2025 на суму ПДВ 65544,10 грн, №130 від 17.01.2025 на суму ПДВ 65368,30 грн, №131 від 18.01.2025 на суму ПДВ 60995,90 грн, №132 від 19.01.2025 на суму ПДВ 65 075,30 грн, №133 від 19.01.2025 на суму ПДВ 62323,10 грн, №134 від 20.01.2025 на суму ПДВ 61465,95 грн, №135 від 21.01.2025 на суму ПДВ 65866,40 грн, №136 від 22.01.2025 на суму ПДВ 62046,60 грн, №137 від 23.01.2025 на суму ПДВ 65339,00 грн, №138 від 23.01.2025 на суму ПДВ 61 217,10 грн, №139 від 24.01.2025 на суму ПДВ 65573,40 грн, №140 від 24.01.2025 на суму ПДВ 62 157,20 грн, №141 від 26.01.2025 на суму ПДВ 61770,10 грн, №142 від 28.01.2025 на суму ПДВ 61659,50 грн, №143 від 28.01.2025 на суму ПДВ 61687,15 грн, №144 від 29.01.2025 на суму ПДВ 61825,40 грн, №145 від 30.01.2025 на суму ПДВ 62793,15 грн, №146 від 30.01.2025 на суму ПДВ 61189,45 грн, №147 від 31.01.2025 на суму ПДВ 61963,65 грн, №54 від 01.02.2025 на суму ПДВ 62383,20 грн, №55 від 02.02.2025 на суму ПДВ 63000,30 грн, №56 від 02.02.2025 на суму ПДВ 62439,30 грн, №57 від 03.02.2025 на суму ПДВ 62719,80 грн, №58 від 05.02.2025 на суму ПДВ 62888,10 грн, №59 від 07.02.2025 на суму ПДВ 63561,30 грн, №60 від 11.02.2025 на суму ПДВ 63645,45 грн.

Позивач повідомляє, що ОСОБА_1 є єдиним учасником та водночас генеральним директором ТОВ «Птахофабрика «Просяне». У зв`язку із військовою агресією РФ проти України ОСОБА_1 виїхав за межі території України, у зв`язку із чим для управління поточною діяльністю птахофабрики було прийнято рішення про уповноваження Перепелиці Григорія Євгеновича на представництво інтересів ТОВ «Птахофабрика Просяне» у відносинах з третіми особами та видано довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В. 23.05.2022 (зареєстровано в реєстрі за №554).

29.09.2023 генеральним директором позивача було прийнято рішення про уповноваження ОСОБА_2 на представництво інтересів ТОВ «Птахофабрика Просяне» у відносинах з третіми особами, внаслідок чого ТОВ «Птахофабрика Просяне» видано довіреність за підписом генерального директора, яка посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. 29.09.2023 (зареєстровано в реєстрі за №3057).

Як повідомляє позивач, у лютому 2025 року ОСОБА_1 повернувся на територію України та вирішив на місці проінспектувати стан справ на птахофабриці, проте на території птахофабрики за вказаною адресою ОСОБА_2 був відсутній. Від працівників птахофабрики ОСОБА_1 дізнався, що приблизно з грудня 2024 року ОСОБА_2 не з`являється на території птахофабрики, не відповідає на телефонні дзвінки працівників. Крім того, на адресу ТОВ «Птахофабрика Просяне» поштою надійшла заява ОСОБА_2 про звільнення його з посади директора. Таким чином, ОСОБА_1 дізнався, що ОСОБА_2 нібито є директором ТОВ «Птахофабрика Просяне».

Як вбачається з наказу №1.22-К від 28.03.2022, з 29.03.2022 року ОСОБА_2 прийнято на посаду директора ТОВ «Птахофабрика «Просяне» з посадовим окладом 9800,00 грн.

Позивач зауважує, що вказаний наказ генеральним директором товариства підписано не було, оскільки останній фактично перебував за межами України, також відповідне рішення загальними зборами товариства не приймалось, зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, громадських формувань не проводились.

Позивач посилається на статут ТОВ «Птахофабрика Просяне», відповідно до пункту 8.1 якого органами управління товариства є: 1) загальні збори учасників; 2) генеральний директор. А згідно з пунктом 8.13 статуту посадовими особами ТОВ «Птахофабрика Просяне» є генеральний директор товариства та головний бухгалтер (бухгалтер).

За твердженням позивача, починаючи з 29.03.2022 по теперішній час ОСОБА_2 за підробленим наказом шляхом введення в оману посадових осіб ТОВ «Птахофабрика Просяне» нібито обіймав посаду директора ТОВ «Птахофабрика Просяне».

ОСОБА_2 протягом 2022-2024 років нараховувалась заробітна плата. Крім того, ОСОБА_2 шляхом введення в оману посадових осіб ТОВ «Птахофабрика Просяне» в умовах воєнного стану заволодів грошовими коштами ТОВ «Птахофабрика Просяне» у значному розмірі.

За фактами скоєння ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України, відділом поліції №1 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області 11.03.2025 відкрито кримінальне провадження №12025221140000302.

Позивач стверджує, що генеральному директору Джимшиашвілі М.Г., як виконавчому органу товариства, не було відомо про укладення будь-яких договорів поставки із ТОВ «Мега Корм» і він не надавав жодних повноважень іншим особам на укладення таких правочинів від імені Товариства. Підпис, розміщений у договорі, візуально схожий, але не є ідентичним особистому підпису ОСОБА_1 . Позивач повідомляє, що підпис, зазначений у договорі поставки №5, йому не належить та він не вчиняв жодних дій щодо підписання вказаного договору, проставлення печаток товариства, щодо узгодження з ТОВ «Мега Корм» умов відповідного правочину. Крім того, 01.01.2025 ОСОБА_1 , перебував за межами України.

Позивач наголошує на тому, що ТОВ «Птахофабрика Просяне» не укладало договір поставки №5 від 01.01.2025, не надавало повноважень будь-яким іншим особам на його укладення та не приймало на себе зобов`язань щодо поставки чи оплати товару за зазначеним договором, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні уповноважені особи ТОВ «Птахофабрика Просяне» не підписували.

Зважаючи на наведене, позивач просить визнати недійсним договір поставки №5 від 01.01.2025 року, укладений між ТОВ «Птахофабрика Просяне» та ТОВ «Мега Корм», разом із оформленими до нього видатковими накладними та товарно - транспортними накладними.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач просить визнати договір недійсним на підставі ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, стверджуючи про відсутність власного волевиявлення. Водночас аналіз суті позовних вимог та їх обґрунтування свідчить про те, що позивач фактично заперечує сам факт укладення договору, тобто стверджує про те, що договір не породив жодних зобов`язань, оскільки підпис генерального директора позивача підроблено.

У зв`язку з цим, місцевий господарський суд, з урахуванням правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21), від 27 листопада 2024 року у справі №204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) та від 05 березня 2025 року у справі №554/11260/21 (провадження № 61-5526св24), зазначив, що звернення з вимогою про визнання недійсним правочину, яка аргументована тим, що цей договір не підписувався і не укладався, не передбачено законодавством, не є правомірним способом захисту та не є ефективним.

На підставі цього, суд першої інстанції зазначив, що неправильно обраний спосіб захисту порушеного права виключає дослідження та вирішення судом заявлених позовних вимог по суті, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення у разі звернення позивача до суду з позовом про захист права із застосуванням належного та ефективного способу захисту.

На підставі викладеного, Господарський суд Харківської області відмовив у задоволенні позову.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Так, за змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Здійснення правочину законодавчо може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Отже, будь-який правочин є вольовою дією, а тому перед тим, як здійснювати оцінку на предмет дійсності чи недійсності, необхідно встановити наявність та вираження волі особи (осіб), які його вчинили.

Те, яким чином та у який спосіб здійснюється (оформлюється) вияв учасників правочину на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов`язків, передбачено статтею 205 ЦК України.

Так, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц).

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Тобто слід відрізняти правочин як вольову дію суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів, від письмового тексту правочину як форми вчинення правочину та способу зовнішнього прояву та фіксації волевиявлення особи.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил статей 229-233 ЦК України про правочини, вчинені з дефектом волі - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Тобто як у частині першій статті 215 ЦК України, так і в статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі (що підтверджується, зокрема, шляхом вчинення ним підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину. Тож внаслідок правочину учасники набувають права і обов`язки, що натомість не спричиняють для них правових наслідків.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у вигляді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

За змістом статей 76, 102 ЦПК України висновок експерта є доказом обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, тож на його підставі особа може заперечувати факт вчинення правочину.

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством.

Відповідне регулювання міститься і в положеннях ЦК України про договір. У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ТОВ «Птахофабрика Просяне» заперечує сам факт укладення договору.

Велика Палата Верховного Суду у справі №227/3760/19-ц у постанові від 26.10.2022 виснувала, що у випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення (п.6.49 постанови).

Близький за змістом висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №145/2047/16-ц від 16.06.2020, де зазначено, що відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення (п.7.26 постанови).

Згідно з частиною 4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням фактичних обставин справи, а також урахуванням правових позицій викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №227/3760/19-ц від 26.10.2022, у справі №145/2047/16-ц від 16.06.2020, колегія суддів дійшла висновку, що визнання договору недійсним є неналежним способом захисту у випадку оспорювання самого факту укладення правочину через відсутність волевиявлення (підробку підпису).

Отже, в даному випадку такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установлених законом.

Водночас, колегія суддів наголошує, що в провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/3920/25 за позовом ТОВ «Мега Корм» про стягнення з ТОВ «Птахофабрика Просяне» заборгованості за договором поставки №5 від 01.01.2025. А тому заявник апеляційної скарги не позбавлений права та можливості доводити обставини неукладення зазначеного договору в її межах.

З огляду на те, що заявлені позовні вимоги не відповідають належному та ефективному способу захисту (чого сам заявник апеляційної скарги не заперечує), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони не підлягають задоволенню.

У зв`язку з цим, іншим доводам, які стосуються суті заявлених позовних вимог, колегія суддів не дає оцінку, оскільки відмова у задоволенні позову з підстав невідповідності належному та ефективному способу захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Також колегія суддів звертає увагу, що, оскільки суд відмовляє у позові через обрання позивачем неналежного способу захисту, він має утриматися від встановлення фактів та надання правових оцінок обставинам справи, які можуть створити преюдицію для сторін конфлікту у разі звернення з іншим позовом.

З приводу посилань заявника апеляційної скарги на необгрунтовану, на його думку, відмову судом першої інстанції у поверненні справи до стадії підготовчого провадження, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: «Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 №913/317/18».

Зі змісту вищевказаного вбачається, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими.

Водночас, при зверненні з даним позовом ТОВ «Птахофабрика Просяне» самостійно визначало предмет та підстави позову, обрання неналежного способу захисту не є для суду тими виключними обставинами, які зобов`язують суд повертатись до стадії підготовчого провадження.

Окрім того, з обставин даної справи вбачається, що провадження у ній було відкрито 18.12.2025; 14.01.2026 було зупинено провадження у зв`язку з призначенням експертизи у справі; 13.03.2026 провадження у справі було поновлено і лише 17.03.2026 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції не вбачає причин, які б перешкоджали позивачу змінити предмет позову шляхом подання відповідної заяви, заявити ті чи інші клопотання під час підготовчого провадження у справі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 у справі №922/4498/25 без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Просяне» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 у справі №922/4498/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 09.07.2026.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя І.В. Тарасова