Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №918/184/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Справа № 918/184/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Пацьола О.О.

за участю представників:

позивача: Пасічник К.М. адвокат

відповідача: Година Г.М. голова ОСББ

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 у справі №918/184/26 (суддя Пашкевич І.О., м.Рівне, повний текст складено 19.05.2026)

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Князя Романа 3"

про визнання недійсними рішень зборів

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 у справі №918/184/26 заяву ОСОБА_1 щодо зловживання відповідачем процесуальними правами та неприпустимість надання додаткового часу на підготовку правової позиції з питання призначення експертизи - залишено без розгляду за усним клопотанням його представника. Визнано поважними причини пропуску Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Княза Романа 3" строку на подання доказів та долучити до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_2 . Здійснювати розгляд справи із урахуванням даного доказу. Поновлено ОСОБА_1 строк на подання клопотання про витребування доказів. Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано від ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 (кв. АДРЕСА_2 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_5 ) в порядку ст. 81 ГПК України у строк до 28.05.2026 (включно) копії правовстановлюючих документів про розмір їхніх часток у праві власності на їхні квартири у будинку по АДРЕСА_6 станом на 11.11.2023 або у разі зміни власника нерухомості - копію документу, на підставі якого відбувся перехід права власності до нового власника. Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 9 ст.81 ГПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №918/184/26 задоволено частково. Призначено у справі № 918/184/26 судову почеркознавчу експертизу. Проведення експертного дослідження доручити Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України (33003, Україна, Рівненський р-н, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Василя Червонія, будинок 39, код ЄДРПОУ 25574883). На вирішення експерту поставлено наступне запитання: “Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення “за” у графах з номерами квартир: 14, 30, АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 Додатку №2 протоколу №1 “установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 ” від 11 листопада 2023 року однією особою за усю групу співвласників квартири, відповідну до кількості учасників групи кількість разів, чи різними особами?”. В решті вимог клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №918/184/26 відмовлено. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за достовірність експертизи, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України. Витрати з оплати вартості судової експертизи покладено на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_12 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з наступним віднесенням цих витрат на винну сторону. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_12 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) провести своєчасну та повну оплату експертизи. Попереджено учасників справи, що згідно з ч.4 ст.102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні. Провадження у справі № 918/184/26 зупинено на час проведення експертизи. Матеріали справи № 918/184/26 направлено до Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (33003, Україна, Рівненський р-н, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Василя Червонія, будинок 39, код ЄДРПОУ 25574883).

Не погоджуючись частково з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій з урахуванням просить змінити ухвалу Господарського суду Рівненської області у справі №918/184/26 від 14 травня 2026 року, шляхом: 1) виключення із її мотивувальної частини будь-які посилання на встановлення судом обставини участі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_2 у голосуванні та належність їм відповідних підписів у додатку №2 до протоколу установчих зборів№1 від 11.11.2023, а також посилання на їхні заяви як “заяви свідків”; викладу п.10 резолютивної частини ухвали у наступній редакції: «На вирішення експерту поставити наступні запитання: 1) Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення «за» у графах 14, 30, 40, 44, 49, 52, 57, 62, 64, 65, 76 Додатку №2 протоколу №1 «установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 » від 11 листопада 2023 року однією особою за усю групу співвласників квартири, відповідну до кількості учасників групи кількість разів, чи різними особами? 2) Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення «за», навпроти прізвища імені та по-батькові ОСОБА_12 , співвласника квартири АДРЕСА_13 , та ОСОБА_2 , співвласниці квартири АДРЕСА_14 та 28 Додатку №2 протоколу №1 «установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 » від 11 листопада 2023 року, однією особою за обох співвласників двічі чи різними особами?»; 3) виключення слова «частково» із п.7 резолютивної частини ухвали; 4) виключення п.11 резолютивної частини ухвали в цілому; 5) У разі, якщо підстави заявленого 17 березня 2026 року відводу судді ОСОБА_28 буде визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими та встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржувану ухвалу скасувати та винести нову ухвалу, якою клопотання про призначення експертизи від 21 квітня 2026 року задовольнити повністю. Судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 про призначення експертизи у справі №918/184/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 08 липня 2026 року.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 №01-05/537 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії суддів Бучинської Г.Б. з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №918/184/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 29.06.2026 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.06.2026 прийнято апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.26 у справі №918/184/26, яка призначена до розгляду на 08 липня 2026 року об 11:40 год у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №6 у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г. суддя Мельник О.В.

01 липня 2026 року від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Князя Романа 3" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.26 у справі №918/184/26 залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2026 підтримала доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.07.2026 заперечила доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення.

Північно-західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст ухвали суду першої інстанції.

Суд першої інстанції встановив, що у провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа №918/184/26 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княза Романа 3» про визнання недійсними рішень установчих та загальних зборів співвласників, оформлених протоколами №1 від 11.11.2023, №4 від 03.11.2024, №5а від 21.05.2025, а після зміни предмета позову, прийнятої ухвалою від 28.04.2026, також рішення, оформленого протоколом №6 від 30.07.2025. Позивач заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, мотивуючи його сумнівами щодо справжності окремих підписів у додатку №2 до протоколу установчих зборів №1 від 11.11.2023, який містить результати голосування співвласників щодо створення ОСББ. Разом із тим суд першої інстанції встановив, що відповідач подав нотаріально посвідчені заяви свідків – співвласників квартир АДРЕСА_13 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_9 та АДРЕСА_19 , які підтвердили свою особисту участь в установчих зборах та голосування «за» створення ОСББ. Крім того, суд визнав поважними причини пропуску відповідачем строку на подання заяв свідків, у тому числі заяви ОСОБА_2 від 12.05.2026, оскільки необхідність їх подання виникла після зміни предмета позову та подання клопотання про призначення експертизи. Також суд першої інстанції встановив, що позивач не мав можливості самостійно отримати правовстановлюючі документи співвласників квартир АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 та АДРЕСА_24 , оскільки вони перебувають у володінні фізичних осіб, а тому поновив строк на подання відповідного клопотання та дійшов висновку про необхідність витребування цих доказів.

За результатами розгляду клопотань ухвалою від 14.05.2026 суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки лише щодо підписів у графах квартир АДРЕСА_21 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 та АДРЕСА_11 додатка №2 до протоколу №1 від 11.11.2023 відсутні заяви свідків або інші належні докази, які підтверджують особисту участь відповідних співвласників у голосуванні, а встановлення того, чи виконані підписи та записи «за» однією чи різними особами, потребує спеціальних знань у галузі судового почеркознавства. В іншій частині клопотання суд відмовив, оскільки щодо квартир АДРЕСА_13 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 та АДРЕСА_19 подані заяви свідків підтверджують особисту участь співвласників у голосуванні, а самі лише припущення позивача не є достатньою підставою для проведення експертизи. Проведення експертизи суд доручив Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (м.Рівне, вул. Василя Червонія, 39, код ЄДРПОУ 25574883), поклавши попередню оплату витрат на позивача, витребував у співвласників квартир АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 та АДРЕСА_24 копії правовстановлюючих документів із встановленням строку їх подання до 28.05.2026, залишив без розгляду заяву позивача щодо зловживання відповідачем процесуальними правами за усним клопотанням його представника та враховуючи призначення експертизи і необхідність направлення матеріалів справи до експертної установи, зупинив провадження у справі №918/184/26 до завершення експертного дослідження та повернення матеріалів справи до Господарського суду Рівненської області.

2. Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що однією з підстав позову є недотримання порядку прийняття рішення про створення ОСББ, оскільки, на його переконання, під час установчих зборів 11.11.2023 не було набрано необхідної кількості голосів співвласників, а до підрахунку безпідставно включено голоси осіб, які фактично не підписували листок письмового опитування. У зв`язку із цим 21.04.2026 ним було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, якою пропонувалося перевірити підписи та записи «за» у графах 14, 30, 40, 44, 49, 52, 57, 62, 64, 65, 76, а також щодо співвласників квартир АДРЕСА_13 та АДРЕСА_15 .

Скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно відкладав розгляд клопотання про призначення експертизи, зокрема ухвалою від 28.04.2026, незважаючи на повторну неявку відповідача, чим на думку апелянта, порушив вимоги статті 202 ГПК України. За цей час відповідач подав до суду письмові заяви окремих співвласників, які суд визнав доказами та врахував при вирішенні питання про обсяг експертизи.

Апелянт стверджує, що суд неправомірно об`єднав в одній ухвалі вирішення кількох самостійних процесуальних питань, а саме питання долучення доказів, витребування доказів та призначення експертизи, хоча порядок їх апеляційного оскарження є різним. Крім того, на його думку, витребування правовстановлюючих документів у співвласників призвело до розголошення інформації про перебіг судового процесу та поставлені на вирішення експерта питання.

Також апелянт не погоджується з висновками суду щодо врахування так званих «заяв свідків», посилаючись на те, що вони не відповідають вимогам частини другої статті 88 ГПК України, не містять підтвердження про обізнаність із кримінальною відповідальністю за неправдиві показання та готовність з`явитися до суду, а тому не можуть вважатися належними заявами свідків і допустимими доказами. На думку скаржника, такі документи не спростовують необхідності проведення експертизи, оскільки не підтверджують факту особистого підписання співвласниками додатка №2 до протоколу установчих зборів від 11.11.2023.

Крім цього, апелянт вважає, що суд порушив правила допустимості та оцінки доказів, передбачені статтями 77, 79, 86 та 87 ГПК України, оскільки передчасно визнав доведеними обставини щодо участі окремих співвласників у голосуванні та належності їм підписів ще до отримання висновку судового експерта. На переконання апелянта, саме висновок експерта повинен підтвердити або спростувати факт виконання підписів і записів «за» однією особою замість кількох співвласників, що безпосередньо впливає на результати голосування про створення ОСББ.

Окремо апелянт посилається на те, що ухвалу постановлено суддею Пашкевич І.О., якій раніше заявлявся відвід. Зазначає, що ухвалами від 18.03.2026 та 19.03.2026 у задоволенні заяви про відвід було відмовлено, однак вважає, що дії судді свідчили про сприяння відповідачу та порушення принципу рівності сторін, зокрема через невжиття заходів щодо наслідків ненадсилання позивачу додатків до відзиву обсягом 463 аркуші.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги відповідач у відзиві зазначає, що предметом доказування у справі є саме факт голосування співвласників пропорційно належним їм часткам у праві власності, а не лише встановлення особи, яка виконала підпис.

Відповідач наголошує, що суд першої інстанції правильно встановив, що обставини, які входять до предмета доказування, можуть підтверджуватися різними засобами доказування, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, зокрема письмовими доказами, показаннями свідків та висновком експерта, який не має наперед встановленої сили і підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами. При цьому відповідач вважає, що пріоритетне значення мають заяви співвласників, які підтвердили свою особисту участь у голосуванні та відповідне волевиявлення.

У відзиві відповідач зазначає, що до матеріалів справи були подані заяви співвласників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_2 , які є співвласниками квартир АДРЕСА_13 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_9 та АДРЕСА_19 , та підтвердили свою участь в установчих зборах 11.11.2023 і голосування «за» з питання створення ОСББ. На думку відповідача, саме ці докази обґрунтовано були враховані судом першої інстанції при частковому задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Посилаючись на статті 76, 98 та 99 Господарського процесуального кодексу України, а також на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.12.2020 у справі №916/2740/19, від 06.09.2022 у справі №924/898/21 та від 02.11.2022 у справі №915/442/21, відповідач зазначає, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду та допускається лише за наявності дійсної потреби у спеціальних знаннях, коли відповідні обставини не можуть бути встановлені іншими доказами.

Відповідач вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що самі лише припущення позивача щодо можливих порушень при оформленні листка письмового опитування не є достатньою підставою для призначення експертизи щодо всіх спірних підписів. Разом з тим суд першої інстанції, врахувавши відсутність заяв свідків або інших доказів особистої участі співвласників квартир АДРЕСА_21 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 та АДРЕСА_11 , обґрунтовано дійшов висновку про необхідність проведення почеркознавчої експертизи саме в цій частині.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги щодо так званої зведеної ухвали, відповідач зазначає, що відповідно до статті 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу щодо процесуальних дій, необхідних для підготовки справи до розгляду по суті, а тому одночасне вирішення кількох заявлених сторонами процесуальних клопотань відповідає вимогам процесуального закону.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин та правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів насамперед зазначає, що предметом апеляційного перегляду у даному провадженні є частина ухвали Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026, яка відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України підлягає самостійному апеляційному оскарженню.

Так, згідно з частиною другою статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені окремо від рішення суду лише у випадках, прямо передбачених статтею 255 цього Кодексу. Водночас частиною третьою статті 255 ГПК України встановлено, що заперечення на ухвали, які не підлягають окремому апеляційному оскарженню, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно пунктів 11 ч.1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи, про зупинення провадження у справі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що перелік ухвал, визначений статтею 255 ГПК України, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а процесуальні обмеження щодо їх окремого оскарження не позбавляють особу права на судовий захист, а лише визначають стадію процесу, на якій відповідні заперечення можуть бути перевірені судом апеляційної інстанції (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №910/404/20 та від 17.07.2025 у справі №922/3982/23).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, вона є комплексним судовим рішенням, яким суд першої інстанції одночасно вирішив декілька самостійних процесуальних питань, а саме: залишив без розгляду заяву позивача щодо зловживання відповідачем процесуальними правами; визнав поважними причини пропуску відповідачем строку на подання доказів та долучив заяву ОСОБА_2 ; поновив позивачу строк на подання клопотання про витребування доказів і витребував відповідні докази; призначив судову почеркознавчу експертизу, визначив питання, поставлені на вирішення експерта, поклав витрати на її проведення, а також зупинив провадження у справі до закінчення експертного дослідження.

При цьому, оскільки позивача не оскаржує ухвалу суду першої інстанції в частині зупинення провадження, відповідно до пункту 11 частини першої статті 255 ГПК України окремому апеляційному оскарженню підлягає лише ухвала про призначення експертизи. Натомість вирішення інших процесуальних питань, зокрема щодо поновлення процесуальних строків, долучення доказів, витребування доказів, залишення заяв без розгляду чи оцінки підстав для прийняття відповідних доказів, статтею 255 ГПК України до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, не віднесено.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга в частині доводів, які не стосуються безпосередньо законності та обґрунтованості призначення судової почеркознавчої експертизи, не підлягає розгляду по суті в межах даного апеляційного провадження. Відповідні заперечення можуть бути предметом перевірки суду апеляційної інстанції лише під час перегляду рішення суду першої інстанції по суті спору, якщо таке рішення буде оскаржене у встановленому законом порядку.

Отже, сам по собі факт вирішення судом першої інстанції в одній ухвалі питань щодо поновлення процесуальних строків, долучення та витребування доказів, призначення судової експертизи, покладення витрат на її проведення та зупинення провадження у справі не свідчить про порушення норм процесуального права та не є самостійною підставою для зміни чи скасування відповідної ухвали.

Не заслуговують на увагу й доводи апелянта про те, що внаслідок постановлення єдиної ухвали фізичні особи - власники квартир АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 та АДРЕСА_24 , у яких суд витребував документи, нібито стали обізнаними зі змістом клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Такі твердження мають виключно припущений характер, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про порушення будь-яких норм процесуального права.

Крім того, зазначені особи не є сторонами чи іншими учасниками спірних правовідносин щодо дійсності рішень установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Князя Романа 3», а витребування у них документів здійснено судом першої інстанції виключно з метою отримання доказів, необхідних для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Сам по собі факт ознайомлення особи із процесуальним документом, не впливає на законність вирішення питання про призначення судової експертизи, не ставить під сумнів наявність визначених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України підстав для її призначення та не може розцінюватися як самостійна підстава для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Поряд з цим, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку з відмовою у задоволенні заяви про відвід судді Пашкевич І.О.

Як вбачається з матеріалів справи, заява представника позивача про відвід судді Пашкевич І.О. від розгляду справи №918/184/26 (вх. №2698/26 від 18.03.2026) розглянута у порядку, передбаченому статтями 35– 39 Господарського процесуального кодексу України, іншим суддею цього ж суду та вирішена ухвалою судді Бережнюк В.В. від 19.03.2026, якою у задоволенні заяви про відвід відмовлено.

Відповідно до частини другої статті 254 та статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремому апеляційному оскарженню підлягають лише ті ухвали суду першої інстанції, перелік яких є вичерпним. Ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід судді зазначеним переліком не передбачена, а тому не може бути предметом самостійного апеляційного перегляду. Відповідно до частини третьої статті 255 ГПК України заперечення щодо такої ухвали можуть бути викладені лише в апеляційній скарзі на рішення суду, ухвалене за результатами розгляду спору по суті.

За таких обставин наведення апелянтом у межах апеляційної скарги на ухвалу про призначення судової експертизи доводів щодо незаконності ухвали про відмову у задоволенні заяви про відвід фактично спрямоване на досягнення процесуального результату, який не допускається приписами статей 254 та 255 ГПК України, оскільки призводило б до перегляду судового рішення, який законом не віднесений до числа ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.

Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначаються Законом України "Про судову експертизу" (преамбула Закону).

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").

Відповідно до частини першої статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Умови, за настання яких суд призначає судову експертизу, визначені статтею 99 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 26.10.2022 у справі №904/5077/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22).

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

З матеріалів справи вбачається, що 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Княза Романа 3" (з урахуванням заяви від 21.04.2026 про зміну предмета позову (а.с.113-117 т.3) про визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 , оформленого протоколом установчих зборів №1 від 11.11.2023, з моменту прийняття; про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 , оформленого протоколом загальних зборів № 4 від 03.11.2024, з моменту прийняття; про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 , оформленого протоколом загальних зборів №5а від 21.05.2025 з моменту прийняття; про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 , оформленого протоколом зборів №6 від 30.07.2025 з моменту прийняття.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що є власником нежитлового приміщення магазину будинку АДРЕСА_6 . Позивач як співвласник нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_6 не був належним чином повідомлений про проведення установчих та загальних зборів співвласників від 11.11.2023, 03.11.2024 та 21.05.2025, а також не отримував повідомлень про прийняті на них рішення у порядку та строки, визначені законом. У зв`язку з цим було порушено його право на участь в управлінні багатоквартирним будинком, на отримання інформації про діяльність ОСББ та на участь у прийнятті рішень щодо управління, визначення розміру внесків, проведення капітального ремонту та залучення підрядників.

Крім того, зазначені збори, на думку позивача, проведені з порушенням вимог законодавства щодо порядку їх скликання, проведення, голосування та оформлення рішень протоколами, що є підставою для визнання таких рішень недійсними.

Також позивач вважає, що голова правління ОСББ “Князя Романа 3” ОСОБА_29 , укладаючи договори з підрядними організаціями, у тому числі договір від 02.10.2025 з ВТОВ “КАНТАР” на проведення капітального ремонту будинку на суму 1 640 804,00 грн., діяла з перевищенням наданих повноважень, оскільки істотні умови таких договорів не були попередньо погоджені загальними зборами співвласників у встановленому законом порядку.

Статтею 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право, зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів (стаття 73 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

21 квітня 2026 року від ОСОБА_1 до суду першої інстанції надійшла заява про зміну предмета позову (а.с.113-117) та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у справі №918/184/26 (а.с.174-177 т.3).

В обґрунтування клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Пасічник Катерина Михайлівна, посилаючись на приписи статті 99 Господарського процесуального кодексу України, вказує, що для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, необхідні спеціальні знання у галузі судової почеркознавчої експертизи, оскільки до відзиву на позов від 02.03.2026 відповідачем було долучено протокол №1 установчих зборів та Додаток №2 до нього (листок опитування щодо питання №2 порядку денного про створення ОСББ). На думку заявника, у графах №5, 20, 35, 39, 46, 59, 60, 67 навпроти співвласників відповідних квартир міститься лише один нерозшифрований підпис, що не дозволяє встановити, кому саме він належить, а у графах №14, 27, 28, 30, 40, 44, 49, 52, 57, 62, 64, 65, 76 підписи та буквосполучення «за» мають візуальні ознаки виконання однією особою за всіх співвласників відповідної квартири. На підтвердження цього заявником наведено перелік співвласників квартир АДРЕСА_21 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , зокрема ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_32 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_33 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 та ОСОБА_41 . Заявник стверджує, що у разі підтвердження зазначених обставин інформація про результати голосування з питання №2 порядку денного не відповідатиме дійсності, а рішення про створення ОСББ не набрало необхідної кількості голосів, оскільки для його прийняття необхідно було отримати підтримку співвласників, які володіють більше ніж 2 532,55 кв. м загальної площі будинку по АДРЕСА_6 , тоді як за наведених обставин така кількість голосів, на думку заявника, відсутня.

У зв`язку з наведеним заявник просив суд першої інстанції призначити у справі №918/184/26 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України, поставивши перед експертом запитання:

1. «Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення «за» у графах 14, 30, 40, 44, 49, 52, 57, 62, 64, 65, 76 Додатку №2 протоколу №1 «установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 » від 11 листопада 2023 року однією особою за усю групу співвласників квартири, відповідну до кількості учасників групи кількість разів, чи різними особами?»

2. «Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення «за», навпроти прізвища імені та по-батькові ОСОБА_12 , співвласника квартири АДРЕСА_13 , та ОСОБА_2 , співвласниці квартири АДРЕСА_14 та 28 Додатку №2 протоколу №1 «установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 » від 11 листопада 2023 року, однією особою за обох співвласників двічі чи різними особами?».

Крім того, заявник просив передати експерту для дослідження оригінал зазначеного Додатка №2 до протоколу №1 «установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 » від 11 листопада 2023 року, зазначає про готовність нести витрати на проведення експертизи та просить виставити рахунок Адвокатському бюро «Катерини Пасічник».

07 травня 2026 року від відповідача до суду першої інстанції надійшли заперечення проти змінених позовних вимог, до яких долучено заяви свідків. У даних запереченнях відповідач звертає увагу, що позивачем ставиться питання щодо сумніву у волевиявленні власників (співвласників) квартир у будинку АДРЕСА_6 на установчих зборах, а свої сумніви позивач обґрунтовує неналежністю підписів власникам певних квартир при голосуванні за створення ОСББ “Князя Романа 3”. На спростування таких доводів, власники квартир АДРЕСА_13 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_28 вчинили нотаріально посвідчені заяви свідків, якими підтверджують участь на установчих зборах об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 , які відбулися 11 листопада 2023 року об 14:00 у дворі житлового будинку та голосували “за” щодо питання порядку денного №2: створення ОСББ, визначення повного та скороченого найменування. Такі заяви свідків просить долучити у якості доказів та прийняти до уваги при постановленні рішення у даній справі (а.с.184-215 т.3).

Суд першої інстанції з метою повного дослідження господарським судом усіх обставин наявних спірних правовідносин прийняв такі докази як заяви свідків від 27.04.2026, від 29.04.2026, від 30.04.2026, від 01.05.2026, від 07.05.2026 та від 12.05.2026 та долучає їх до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги наявні документи, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін які з`явились в судове засідання, з`ясувавши на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, розглянувши клопотання позивача про призначенні у справі № 918/184/26 судової почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції дійшов висновку про його часткове задоволення із огляду на наступне.

Обґрунтовуючи необхідність призначення судової почеркознавчої експертизи, позивач зазначає, що після ознайомлення з додатком №2 до протоколу №1 установчих зборів ОСББ “Князя Романа 3” від 11.11.2023, який виконує функцію листка опитування щодо питання створення ОСББ, ним виявлено обставини, які викликають сумніви у достовірності підписів співвласників.

Зокрема, позивач вказує, що у частині граф навпроти груп співвласників міститься лише один нерозшифрований підпис, що не дає можливості встановити, ким саме із співвласників він виконаний, а у графах щодо окремих квартир підписи та записи “за”, на думку позивача, візуально виконані однією особою за кількох співвласників одночасно.

Позивач стверджує, що у разі підтвердження факту виконання підписів однією особою за кількох співвласників результати голосування щодо створення ОСББ можуть не відповідати дійсному волевиявленню співвласників, а рішення про створення ОСББ могло не набрати необхідної кількості голосів.

У зв`язку з цим позивач вважає, що для встановлення належності підписів необхідні спеціальні знання у сфері судового почеркознавства, а тому просить призначити у справі судову почеркознавчу експертизу та доручити її проведення Рівненському НДЕКЦ МВС України.

Як видно із клопотання, позивач вважає сумнівними деякі підписи та записи “за” у додатку №2 до протоколу №1 установчих зборів ОСББ “Князя Романа 3” від 11.11.2023.

Позивач просить суд на вирішення експертові поставити наступні запитання:

1. “Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення “за” у графах 14, 30, 40, 44, 49, 52, 57, 62, 64, 65, 76 Додатку №2 протоколу №1 “установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 ” від 11 листопада 2023 року однією особою за усю групу співвласників квартири, відповідну до кількості учасників групи кількість разів, чи різними особами?”

2. “Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення “за”, навпроти прізвища імені та по-батькові ОСОБА_12 , співвласника квартири АДРЕСА_13 , та ОСОБА_2 , співвласниці квартири АДРЕСА_14 та 28 Додатку №2 протоколу №1 “установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 ” від 11 листопада 2023 року, однією особою за обох співвласників двічі чи різними особами?”.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом даного спору, серед іншого, є дотримання вимог законодавства щодо порядку проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 від 11.11.2023 та наявності необхідної кількості голосів співвласників для прийняття рішення про створення ОСББ “Князя Романа 3”.

Як вбачається з доводів позовної заяви та заяви про призначення судової почеркознавчої експертизи, позивач ставить під сумнів достовірність окремих підписів у додатку №2 до протоколу №1 установчих зборів від 11.11.2023, який містить результати голосування співвласників з питання створення ОСББ.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції долучено до справи подані відповідачем заяви свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_2 які є співвласниками квартир АДРЕСА_13 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_29 ”. Вказані фізичні особи підтверджують свою участь в установчих зборах 11.11.2023 і результат голосування "за" щодо питання порядку денного № 2: створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, визначення повного та скороченого найменування.

Суд першої інстанції зазначив, що обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, можуть підтверджуватись різними засобами доказування, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, зокрема письмовими доказами, поясненнями учасників справи, показаннями свідків, а також висновком експерта.

При цьому висновок експерта не має для суду наперед встановленої сили та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Отже, встановлення обставин щодо участі співвласників у голосуванні та дійсності їх волевиявлення може здійснюватися не лише шляхом проведення судової експертизи, але й на підставі оцінки інших належних та допустимих доказів, поданих сторонами.

Суд першої інстанції врахував, що свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_2 які є співвласниками квартир АДРЕСА_13 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_29 ” підтвердили свою участь в установчих зборах 11.11.2023 і результат голосування "за" щодо питання порядку денного № 2.

Таким чином, суд першої інстанції врахував, що свідки, які подали відповідні заяви щодо квартир АДРЕСА_13 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , підтвердили свою особисту участь в установчих зборах 11.11.2023, а також безпосередньо підтвердили здійснення ними голосування з питання порядку денного щодо створення ОСББ “Князя Романа 3” та вираження відповідного волевиявлення “за”. Отже, з огляду на зміст поданих заяв свідків, у суду відсутні підстави ставити під сумнів факт участі зазначених осіб у голосуванні та належність їм відповідних підписів у додатку №2 до протоколу установчих зборів від 11.11.2023. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували протилежні доводи щодо зазначених осіб та спростовували викладені у заявах свідків обставини, позивачем до матеріалів справи не подано.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що самі по собі припущення позивача щодо можливих порушень при оформленні листка опитування щодо квартир АДРЕСА_13 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 не є достатньою та належною підставою для призначення судової експертизи у справі.

Водночас суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не подано заяв свідків від співвласників квартир АДРЕСА_21 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 або інших належних та допустимих доказів, які б безпосередньо підтверджували їх особисту участь у голосуванні на установчих зборах 11.11.2023 та здійснення ними відповідного волевиявлення.

В той же час у позивача наявні обґрунтовані сумніви щодо належності підписів, проставлених у додатку №2 навпроти зазначених квартир, та достовірності відображених у ньому відомостей щодо участі відповідних співвласників у голосуванні.

Суд першої інстанції зазначив, що встановлення обставини щодо того, чи виконано рукописні підписи та буквосполучення “за” у графах №14, 30, 49, 57, 62, 65, 76 додатка №2 до протоколу №1 установчих зборів ОСББ “Князя Романа 3” від 11.11.2023 однією особою за кількох співвласників відповідних квартир (у межах групи) чи різними особами, потребує спеціальних знань у галузі судового почеркознавства.

Самостійне встановлення судом зазначених обставин шляхом візуального дослідження письмових доказів є неможливим, оскільки виходить за межі звичайної оцінки доказів та потребує застосування спеціальних методик дослідження підписів і почерку, що належить до компетенції експерта.

Для підтвердження або спростування обставин, на які посилається позивач, не є необхідним встановлення (ідентифікація) конкретної особи, яка поставила підпис навпроти відповідної квартири у додатку №2 до протоколу установчих зборів. Водночас необхідним є встановлення іншої обставини, а саме: чи виконано рукописні підписи та буквосполучення “за” одним підписантом за кількох співвласників у межах однієї квартири (групи співвласників) чи різними особами, кожною з яких виражено власне волевиявлення.

Зважаючи на встановлені судом першої інстанції обставини справи та беручи до уваги думку сторін, суд першої інстанції вважав за необхідне на вирішення експерту поставити наступне запитання: “Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення “за” у графах з номерами квартир: 14, АДРЕСА_25 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 Додатку №2 протоколу №1 “установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 ” від 11 листопада 2023 року однією особою за усю групу співвласників квартири, відповідну до кількості учасників групи кількість разів, чи різними особами?”.

Суд першої інстанції зазначив, що дослідження вказаних обставин надасть змогу ґрунтовно, всебічно, повно і об`єктивно вирішити спір у даній справі, так як встановлення зазначених обставин має суттєве значення для вирішення справи по суті.

В решті вимог клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 918/184/26 суд першої інстанції відмовив.

На підставі частини 1 статті 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

З урахуванням вищевикладеного, судом першої інстанції в частині призначення судової почеркознавчої експертизи постановлена ухвала від 14.05.2026, в якій у пунктах 7-11 резолютивної частини зазначено:

« 7. Клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 918/184/26 задовольнити частково.

8. Призначити у справі № 918/184/26 судову почеркознавчу експертизу.

9. Проведення експертного дослідження доручити Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України (33003, Україна, Рівненський р-н, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Василя Червонія, будинок 39, код ЄДРПОУ 25574883).

10. На вирішення експерту поставити наступне запитання: “Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення “за” у графах з номерами квартир: 14, 30, АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_30 ” від 11 листопада 2023 року однією особою за усю групу співвласників квартири, відповідну до кількості учасників групи кількість разів, чи різними особами?”

11. В решті вимог клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 918/184/26 відмовити.».

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, щодо встановлення обставин участі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_2 в установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку від 11.11.2023, їх голосуванні з питання №2 порядку денного та належності їм відповідних підписів у додатку №2 до протоколу установчих зборів №1 від 11.11.2023, а також із посиланням суду на подані ними документи як на «заяви свідків», враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 88 Господарського процесуального кодексу України заява свідка повинна містити, зокрема, підтвердження свідка про обізнаність зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та підтвердження про його готовність з`явитися до суду за викликом для підтвердження своїх свідчень. Наявність зазначених реквізитів є обов`язковою процесуальною вимогою до форми такого засобу доказування, а їх відсутність свідчить про невідповідність відповідного документа вимогам процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, документи, на які послався суд першої інстанції як на заяви свідків (а.с.200-215, 225 т.3), не містять передбачених частиною другою статті 88 ГПК України підтверджень про обізнаність осіб щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про їх готовність з`явитися до суду за його викликом. Отже, такі документи не відповідають встановленим законом вимогам до заяви свідка, а тому не можуть набувати процесуального статусу показань свідка та використовуватися судом як належний засіб доказування відповідних обставин.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції передчасно фактично встановив обставини участі зазначених осіб в установчих зборах, здійснення ними голосування та належності їм відповідних підписів у додатку №2 до протоколу установчих зборів №1 від 11.11.2023, оскільки такі висновки зроблені виключно на підставі документів, які не відповідають вимогам статті 88 ГПК України. При цьому суд фактично надав цим документам наперед визначену доказову силу та використав їх для спростування доводів клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, що суперечить принципам належності, допустимості та оцінки доказів, визначеним статтями 73, 76, 77, 86 ГПК України.

Крім того, колегія суддів відзначає, що вирішуючи питання про призначення експертизи, суд першої інстанції мав перевірити лише наявність передбачених статтею 99 ГПК України підстав для її призначення, а не вирішувати наперед питання щодо достовірності волевиявлення окремих співвласників чи належності їм підписів у спірному документі. Встановлення таких обставин є предметом дослідження та оцінки доказів під час вирішення спору по суті, а у випадку необхідності спеціальних знань — предметом відповідного експертного дослідження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами позивача викладених в апеляційній скарзі про необхідність виключення з мотивувальної частини ухвали посилання суду першої інстанції щодо встановлення участі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_2 в установчих зборах, їх голосуванні та належності їм відповідних підписів у додатку №2 до протоколу установчих зборів №1 від 11.11.2023, а також будь-яких посилань на подані ними документи як на «заяви свідків», оскільки суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали фактично встановив обставини участі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_2 в установчих зборах від 11.11.2023, їх голосуванні та належності їм відповідних підписів у додатку №2 до протоколу установчих зборів №1, поклавши в основу таких висновків документи, які названі судом «заявами свідків», хоча вони не відповідають вимогам частини другої статті 88 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин відповідні висновки не можуть вважатися належним процесуальним обґрунтуванням ухвали та підлягають виключенню з її мотивувальної частини.

Водночас колегія суддів враховує, що відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміною судового рішення є, зокрема, зміна його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Отже, виключення із мотивувальної частини ухвали окремих висновків суду щодо встановлених ним обставин та оцінки доказів не є технічним уточненням чи редакційним виправленням, а становить зміну судового рішення в розумінні процесуального закону, оскільки призводить до зміни мотивів, якими суд першої інстанції обґрунтував свої висновки. Саме тому суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне змінити оскаржувану ухвалу шляхом виключення з її мотивувальної частини посилань на встановлення судом обставин участі зазначених осіб у голосуванні, належності їм відповідних підписів у додатку №2 до протоколу установчих зборів №1 від 11.11.2023, а також посилань на подані ними документи як на «заяви свідків».

Разом з тим, з доводами позивача в апеляційній скарзі про виклад п.10 резолютивної частини ухвали у наступній редакції: «На вирішення експерту поставити наступні запитання: 1) Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення «за» у графах 14, 30, 40, 44, 49, 52, 57, 62, 64, 65, 76 Додатку №2 протоколу №1 «установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 » від 11 листопада 2023 року однією особою за усю групу співвласників квартири, відповідну до кількості учасників групи кількість разів, чи різними особами? 2) Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення «за», навпроти прізвища імені та по-батькові ОСОБА_12 співвласника квартири АДРЕСА_13 , та ОСОБА_2 , співвласниці квартири АДРЕСА_14 та 28 Додатку №2 протоколу №1 «установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 » від 11 листопада 2023 року, однією особою за обох співвласників двічі чи різними особами?». Виключення слова «частково» із п.7 резолютивної частини ухвали; Виключення п.11 резолютивної частини ухвали в цілому, колегія суддів погоджується частково, враховуючи наступне.

Як вбачається зі змісту клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, позивач просив поставити перед експертом два окремих питання: перше – щодо виконання рукописних підписів та буквосполучень «за» у графах 14, 30, 40, 44, 49, 52, 57, 62, 64, 65, 76 Додатка №2 до протоколу №1 установчих зборів від 11.11.2023, а друге – щодо виконання підписів та буквосполучень «за» у графах 27 та 28 навпроти прізвищ ОСОБА_12 та ОСОБА_2 .

Разом із тим аналіз змісту зазначених питань свідчить, що вони стосуються одного й того самого предмета експертного дослідження, мають однаковий об`єкт дослідження – Додаток №2 до протоколу №1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 від 11.11.2023, передбачають застосування однакових спеціальних знань у галузі судового почеркознавства та спрямовані на встановлення однієї й тієї самої юридично значущої обставини, а саме: чи виконано рукописні підписи та буквосполучення «за» одним підписантом за кількох співвласників відповідної квартири чи кожним співвласником особисто.

При цьому друге питання фактично є окремим випадком першого, оскільки графи 27 та 28 так само стосуються перевірки того, чи виконані підписи та записи «за» однією особою за кількох співвласників або різними особами, а тому не містить самостійного предмета експертного дослідження, який би вимагав постановки окремого питання. Відмінність полягає виключно у конкретизації номерів граф та співвласників, тоді як характер дослідження, методика його проведення та обставини, які належить встановити експерту, залишаються тотожними.

Відповідно до частини четвертої статті 99 Господарського процесуального кодексу України саме суд визначає питання, з яких має бути проведена експертиза. При цьому суд не пов`язаний запропонованою учасниками справи редакцією питань та вправі їх змінити, уточнити чи об`єднати за умови, що така зміна не виходить за межі предмета клопотання та не змінює предмета експертного дослідження.

Колегія суддів відзначає, що у даному випадку об`єднання запропонованих позивачем питань в одне узагальнене питання забезпечує процесуальну економію, виключає дублювання одного й того самого предмета дослідження, унеможливлює неоднозначне тлумачення висновку експерта та дозволяє отримати єдиний, послідовний висновок щодо всіх граф Додатка №2, стосовно яких позивач ставить під сумнів особисте волевиявлення співвласників.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни пункту 10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 у справі №918/184/26, виклавши його в редакції, яка охоплює графи 14, 27, 28, 30, 40, 44, 49, 52, 57, 62, 64, 65, 76 Додатка №2 до протоколу №1 установчих зборів від 11.11.2023, оскільки така редакція повністю охоплює обсяг обставин, з`ясування яких ініціював позивач, не змінює предмета та меж призначеної судової почеркознавчої експертизи, а лише усуває дублювання поставлених питань і забезпечує їх логічне та обґрунтоване формулювання, а саме: “10. На вирішення експерту поставити наступне запитання: “Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення “за” у графах 14, 27, 28, 30, 40, 44, 49, 52, 57, 62, 64, 65, 76 Додатку №2 протоколу №1 “установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 ” від 11 листопада 2023 року однією особою за усю групу співвласників квартири, відповідну до кількості учасників групи кількість разів, чи різними особами?”

4. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Згідно п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1, ч.4 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 у справі №918/184/26 слід задовольнити частково. Мотивувальну частину ухвали Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 у справі №918/184/26 змінити, виключивши посилання на встановлення судом обставини участі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_2 у голосуванні та належність їм відповідних підписів у додатку №2 до протоколу установчих зборів№1 від 11.11.2023, а також посилання на їхні заяви як “заяви свідків”. Пункт 10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 у справі №918/184/26 змінити, виклавши в наступній редакції: “10. На вирішення експерту поставити наступне запитання: “Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення “за” у графах 14, 27, 28, 30, 40, 44, 49, 52, 57, 62, 64, 65, 76 Додатку №2 протоколу №1 “установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 ” від 11 листопада 2023 року однією особою за усю групу співвласників квартири, відповідну до кількості учасників групи кількість разів, чи різними особами?”. В решті ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 у справі №918/184/26 залишити без змін.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду ухвала Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 у справі №918/184/26 підлягає зміні, при цьому спір по суті заявлених позовних вимог судом апеляційної інстанції не вирішувався, розподіл судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті відповідно до загальних правил, визначених статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, п. 4 ч.1, ч.4 статті 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 у справі №918/184/26 задовольнити частково.

2. Мотивувальну частину ухвали Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 у справі №918/184/26 змінити, виключивши посилання на встановлення судом обставини участі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_2 у голосуванні та належність їм відповідних підписів у додатку №2 до протоколу установчих зборів№1 від 11.11.2023, а також посилання на їхні заяви як “заяви свідків”.

3. Пункт 10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 у справі №918/184/26 змінити, виклавши в наступній редакції:

« 10. На вирішення експерту поставити наступне запитання: “Чи виконано рукописні підписи та буквосполучення «за» у графах 14, 27, 28, 30, 40, 44, 49, 52, 57, 62, 64, 65, 76 Додатку №2 протоколу №1 «установчих зборів об`єднання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 » від 11 листопада 2023 року однією особою за усю групу співвласників квартири, відповідну до кількості учасників групи кількість разів, чи різними особами?»

4. В решті ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2026 у справі №918/184/26 залишити без змін.

5. Справу №918/184/26 повернути Господарському суду Рівненської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "09" липня 2026 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.