Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №910/14309/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2026 р. Справа№ 910/14309/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колесника Р.М.

суддів: Сковородіної О.М.

Горбасенка П.В.

при секретарі судового засідання: Пічкур А.О.

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 (повний текст рішення складено 24.03.2026)

у справі № 910/14309/25 (суддя О.А. Грєхова)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 53962004,92 гривень

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Енера Суми» (надалі також позивач, постачальник послуг) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до НЕК «Укренерго» (надалі також відповідач, скаржник, замовник) про стягнення 53593825,39 гривень основної заборгованості, 240191,48 гривень інфляційних втрат, 127988,05 гривень 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0154-09021 від 25.07.2019 (надалі також договір), в частині здійснення розрахунків.

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 53593825,39 гривень основної заборгованості закрито, в інший частині позов задоволено, присуджено до стягнення з НЕК «Укренерго» на користь ТОВ «Енера Суми» 240191,48 гривень інфляційних втрат та 127988,05 гривень 3% річних.

Рішення суду першої інстанції мотивоване зокрема наступним:

- встановивши факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором, дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на ненадання відповідачем власного контррозрахунку з відповідача підлягають стягнення 3% річних в розмірі 127988,05 гривень та інфляційні втрати в розмірі 240191,48 гривень;

- у справі, що розглядається, розмір процентів річних, становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних, та інший розмір процентів не встановлений ані договором, ані законом, а відтак заявлене відповідачем клопотання про зменшення нарахованих 3% річних задоволенню не підлягає.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, НЕК «Укренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає зокрема про те, що стягнення 3% річних та інфляційних втрат в повному розмірі призводить до значного фінансового навантаження на НЕК «Укренерго», з огляду на що існують виключні обставини, які дозволяють зменшити розмір інфляційних втрат та розмір 3% річних до 1% або відмовити повністю в їх задоволенні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25 липня 2019 року між позивачем та відповідачем укладено договір, за умовами якого, для забезпечення покриття економічно обґрунтування витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Замовник, згідно з п. 1.2 Договору, сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього Договору.

Відповідно пункту 2.1 Договору вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальником послуг.

Додатковою угодою № 10, у зв`язку із набуттям чинності постанови НКРЕКП «Про затвердження змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641» від 26.07.2024 № 1381, згідно з якою затверджено типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з постачальником універсальних послуг, сторони домовилися викласти договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у новій редакції.

Пунктом 4 Додаткової угоди № 10 сторони визначили, що умови додаткової угоди поширюються на взаємовідносини сторін, які виникли з 31.07.2024.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору, для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Замовник сплачує постачальнику вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору.

Вартість та порядок оплати послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальником послуг, визначеними згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та Порядком продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї, затвердженим постановою НКРЕКП від 29.12.2023 № 2651 (п. 2.1 Договору).

Цей Договір, згідно з п. 8.1, набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2024.

На виконання умов укладеного Договору, сторонами без заперечень та зауважень складено та підписано Акт № 8 від 31.08.2025 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.08.2025 по 31.08.2025 на суму 38323248,19 гривень з ПДВ (31936040,16 гривень без ПДВ) та Акт № 9 від 30.09.2025 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.09.2025 по 30.09.2025 на суму 35874511,00 гривень з ПДВ (29895425,83 гривень без ПДВ)

Постановою НКРЕКП від 23.09.2025 № 1526, як Регулятором, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у серпні 2025 року, зокрема, для позивача у розмірі 31936040,16 гривень (без ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 28.10.2025 № 1751 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у вересні 2025 року, зокрема, для позивача у розмірі 29895425,83 гривень (без ПДВ).

Позиція суду апеляційної інстанції

Щодо розгляду поданих в процесі апеляційного провадження клопотань

05.06.2026 через систему «Електронний суд» до суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

10.06.2026 за наслідками розгляду у судовому засіданні вищевказаного клопотання НЕК «Укренерго», враховуючи приписи ч. 11 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції, а також те, що у даній справі явка учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, колегією суддів було відмовлено у його задоволенні у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю.

Щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі та заперечення на них, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Сутність апеляційного перегляду у даній справі полягає у незгоді відповідача із висновками суду першої інстанції щодо неможливості зменшення нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язань за договором через призму аргументів скаржника щодо наявності виключних обставин даної справи, а саме ситуації в країні в цілому та ролі НЕК «Укренерго» при забезпечені стабільної роботи енергетичної системи під час постійних масованих обстрілів, які дозволяють зменшити розмір інфляційних втрат та розмір 3% річних до 1% або відмовити повністю в їх задоволенні.

Згідно із ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, як вбачається із положень ст. 551 ЦК до повноважень суду належить право на зменшення виключно нарахованої неустойки, що за своєю правовою природою та суттю є штрафною санкцією.

У цьому контексті апеляційний суд звертає увагу на те, що сплата інфляційних збитків та 3% річних, за своєю природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 910/14522/18, у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17, від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 06.11.2018 у справі № 910/9947/15, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 19.02.2019 у справі № 910/7086/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18).

При цьому, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Водночас, у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, з огляду на принципи розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і відсотків річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери кредитора.

Як вбачається із обставин справи № 902/417/18 у п. 5.5 договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру відсоткової ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів, з огляду на що врахувавши очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у виді штрафу, пені і відсотків річних, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 вважала справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже вирішено судами попередніх інстанцій стягнути, та відмовити у стягненні відсотків річних.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 сформульований правовий висновок про те, що, зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 однозначно виснувала про те, що три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.

Отже, враховуючи те, що розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), у будь-якому разі не підлягає зменшенню судом, а зменшення інфляційних неможлива взагалі в силу положень цивільного законодавства, місцевий господарський суд дійшов беззаперечних та безспірних висновків про те, що заявлене відповідачем клопотання про зменшення 3 % річних задоволенню не підлягає, а позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 240191,48 гривень інфляційних втрат, 127988,05 гривень 3% річних підлягають задоволенню.

Таким чином, з огляду на все вищевикладене, колегія суддів в ході апеляційного провадження, дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати з оплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 269-271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 у справі № 910/14309/25 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 09.07.2026

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Судді О.М. Сковородіна

П.В. Горбасенко