Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №909/553/23 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 06 липня 2026 р.

Справа: №909/553/23

Суддя: Степанюк Ніна Леонтіївна

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/553/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Степанюк НЛ.

суддів Іванчук С.В.

Зварич О.В.

секретар судового засідання Бабій М.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: Ігнатенко О.О., адвокат

від відповідача: Неште А.І, адвокат

від третьої особи - Івано-Франківської облдержадміністрації: Ігнатенко О.Ю. в порядку самопредставництва

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Ворохтянської високогірської навчально-спортивної бази «Заросляк» б/н від 22.05.2026 (вх. № 01-05/1629/26 від 25.05.2026)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2026 (суддя Михайлишин В.В., повний текст ухвали складено 12.05.2026)

у справі № 909/553/23

за позовом Державного підприємства «Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк»

до відповідача Ворохтянської селищної ради Надвірнянського р-н Івано-Франківської обл

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство молоді та спорту України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Івано-Франківська обласна державна адміністрація, Карпатський національний природний парк

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРО ЗЕМ»

про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, скасування рішення державного реєстратора.

ВСТАНОВИВ:

Зміст заяви та оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Державного підприємства «Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк» до Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство молоді та спорту України, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Івано-Франківська обласна державна адміністрація і Карпатський національний природний парк та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРО ЗЕМ» про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, скасування рішення державного реєстратора.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 по справі № 909/553/23 відмовлено у позові Державного підприємства «Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк» до Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство молоді та спорту України, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Івано-Франківська обласна державна адміністрація та Карпатський національний природний парк та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРО ЗЕМ» про визнання незаконним та скасування рішення Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (14 сесії 8 скликання) № 168-14/2021 від 11.11.2021 «Про розгляд земельних питань» в частині пунктів 10. та 10.1., скасування рішення державного реєстратора індексний номер: 61860894 від 26.11.2021.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства «Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 у справі № 909/553/23 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12.06.2024 касаційну скаргу Державного підприємства «Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк» залишено без задоволення, постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 у справі № 909/553/23 залишено без змін.

Державне підприємство «Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про перегляд рішення суду від 21.12.2023 у справі №909/553/23 у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Ухвалою від 08.05.2026 Господарський суд Івано-Франківської області відмовив у задоволенні заяви Державного підприємства «Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк».

Оскаржувана ухвала обґрунтована тим, що наведені Державним підприємством «Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк» у заяві обставини, за висновком суду не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, для перегляду рішення суду від 21.12.2023 у справі №909/553/23, а отже вказане рішення має бути залишене без змін.

Зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи

Державне підприємство «Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №909/553/23 та постановити нове судове рішення, яким задоволити заяву Державного підприємства Ворохтянська навчально-спортивна база «Заросляк», скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 по справі №909/553/23 та прийняте нове рішення, яким позов Державного підприємства Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк» задоволити.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції на його думку не надав належної правової оцінки обставинам, які зафіксовані у Висновку №503/11-2025, формально та поверхнево підійшов до поданої Позивачем заяви, та постановив ухвалу з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що експертом встановлено перебування земельної ділянки у зоні стаціонарної рекреації, наявність у межах спірної ділянки бетонної підпірної стіни, яка перебуває на балансі позивача, неправильно визначене цільове призначення земельної ділянки, а також невідповідність технічної документації вимогам земельного законодавства.

Саме ці обставини на думку апелянта і є нововиявленими, а не висновок експерта як вважав суд першої інстанції, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням рішення про задоволення заяви Державного підприємства «Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база».

Від Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (Відповідач) 11.06.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 11.06.2026 (вх.№01-04/4979/26 від 11.06.2026) у якому селищна рада просить залишити апеляційну скаргу Державного підприємства «Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк» без задоволення, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2026 – без змін.

12.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від Міністерства молоді та спорту України (Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача) надійшли додаткові пояснення б/н від 12.06.2026 (вх.№01-04/5032/26 від 12.06.2026) у яких третя особа просить прийняти письмові пояснення до розгляду та задоволити апеляційну скаргу повністю.

16.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Івано-Франківської обласної адміністрації (Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача) надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 16.06.2026 (вх.№01-04/5128/26) у якому заявник зазначає, що апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали має здійснюватися з урахуванням правової природи інституту нововиявлених обставин та меж його застосування, визначених статтею 320 Господарського процесуального кодексу України.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

На розгляд Західного апеляційного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2026 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі 909/553/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 справу № 909/553/23 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Степанюк Н.Л. - головуючий суддя, члени колегії судді Іванчук С.В., Міліціанов Р.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк» б/н від 25.05.2026 (вх. №01-05/1629/26 від 25.05.2026), на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2026 року у справі №909/553/23, призначено розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні на 07.07.2026 о 10:00 год.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 справу № 909/553/23 (у звязку з тимчасовою непрацездатністю суддя Міліціанова Р.В.) розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Степанюк Н.Л. - головуючий суддя, члени колегії судді Іванчук С.В., Зварич О.В.

У судове засідання 07.07.2026 з`явились представник відповідача – Адвокат Неште А.І. та в режимі відеоконференції - представник апелянта – адвокат Ігнатенко О.О. та представник Івано-Франківської облдержадміністрації – Ігнатенко О.Ю.

Представники надали пояснення та підтримали свої доводи, викладені в поданих суду документах по цій справі.

При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції керувався таким

Відповідно до ст.320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11, у постановах Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 916/1228/18, від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17 та від 03.03.2021 у справі № 904/4470/16.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи та обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі належного виконання учасником вимог процесуального закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18.

Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

У постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, позивач послався на те, що після ухвалення рішення отримав висновок експерта ТОВ «Український незалежний інститут судових експертиз» №503/11-2025 від 27.01.2026 за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, який був надісланий листом від 04.02.2026 №953.

Підставою поданої заяви позивач зазначив обставини, які він дізнався лише після отримання висновку експерта №503/11-2025 від 27.01.2026 та існували на час розгляду справи, однак не були йому відомі, а саме:

- встановлені координати поворотних точок меж земельної ділянки, які містяться в Геодезичному журналі зйомки окружної межі планшетних рамок, який складений в 2002;

- встановлені координати 56 поворотних точок меж земельної ділянки, визначених на технічній документації ТОВ «ПРО ЗЕМ» з накладенням в натурі (на місцевості) з визначенням наявності нерухомого майна Позивача на земельній ділянці чого не визначено було в технічній документації ТОВ «ПРО ЗЕМ»;

- встановлено зони стаціонарної рекреації, чого не визначено в технічній документації, розробленій ТОВ «ПРО ЗЕМ».

На думку апелянта, саме ці обставини є нововиявленими у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а не висновок експерта як зазначив суд першої інстанції.

Посилання апелянта на те, що експертом встановлено координати поворотних точок меж земельної ділянки, які містяться у Геодезичному журналі зйомки окружної межі планшетних рамок, складеному у 2002 році, координати 56 поворотних точок меж земельної ділянки, визначених технічною документацією ТОВ «ПРО ЗЕМ», із визначенням фактичного розташування нерухомого майна позивача, а також зони стаціонарної рекреації, які не були відображені у зазначеній технічній документації, і ці обставини є нововиявленими, колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Як убачається зі змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, наведені заявником обставини встановлені виключно за результатами проведеного після ухвалення рішення експертного дослідження та ґрунтуються на аналізі експертом Геодезичного журналу зйомки окружної межі планшетних рамок, технічної документації ТОВ «ПРО ЗЕМ» та інших матеріалів.

Разом з тим, висновок експерта 503/11-2025 від 27.01.2026 зроблений на основі дослідження документів, які містяться в матеріалах цієї справи і яким була надана оцінка суду. Зокрема, геодезичний журнал 2002 року, матеріали лісовпорядкування (зокрема, планшет номер 5), технічна документація ТОВ «ПРО ЗЕМ», витяг щодо майна ФДМУ, дані про підпірну стіну.

Водночас сам по собі факт встановлення експертом зазначених відомостей не свідчить про наявність нововиявлених обставин у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі відомості є результатом дослідження матеріалів із застосуванням спеціальних знань та фактично становлять новий доказ, яким заявник обґрунтовує необхідність іншої оцінки обставин, встановлених судом під час розгляду справи.

При цьому заявником не наведено належних доводів та не подано доказів, які б свідчили про неможливість отримання зазначених відомостей або проведення відповідного експертного дослідження під час розгляду справи, а також про існування об`єктивних перешкод для їх подання суду.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що доводи заявника фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом фактичних обставин, що відповідно до частини четвертої статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок експерта є засобом доказування, який оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами статті 86 ГПК України та не має наперед встановленої сили. Водночас позивач не був позбавлений можливості під час первісного розгляду справи реалізувати свої процесуальні права, зокрема подати відповідний експертний висновок або заявити клопотання про призначення судової експертизи для підтвердження обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

При цьому, за змістом статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Рішення у цій справі набрало законної сили 10.04.2024, тоді як висновок експерта № 503/11-2025, на який позивач посилається як на підставу для перегляду рішення у справі № 909/553/23 за нововиявленими обставинами, датований 27.01.2026.

Апеляційний суд зазначає, що сам по собі висновок експерта № 503/11-2025 від 27.01.2026 не може розцінюватися як нововиявлена обставина у розумінні статті 320 ГПК України. За своїм процесуальним змістом такий висновок є новим доказом, складеним після завершення розгляду справи по суті, зокрема після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції від 10.04.2024 та постанови Верховного Суду від 12.06.2024, а тому сам факт його складення не свідчить про існування обставин, які не були і не могли бути відомі заявнику на час первісного розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17, у пункті 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18 зазначено, що не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Також колегія суддів бере до уваги висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №920/1077/16, від 15.01.2020 у справі №916/24/17 де вказано, що не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).

За приписами ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, надавши належну оцінку доводам заяви про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наведені відповідачем у заяві обставини не є нововиявленими в розумінні ст.320 ГПК України, а фактично ґрунтуються на переоцінці доказів, які вже оцінив господарський суд під час розгляду справи по суті та зводяться до перегляду судового рішення, яке набуло законної сили, без належних правових підстав.

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2026 у справі № 909/553/23 постановлена у відповідності до норм матеріального та процесуального права, що є підставою залишити її без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення

Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись статтями 129, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ворохтянської високогірської навчально-спортивної бази «Заросляк» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2026 у справі № 909/553/23 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 09.07.2026.

Головуючий суддя Степанюк Н.Л.

Суддя Іванчук С.В.

Суддя Зварич О.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua