Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №705/3203/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3203/26

3/705/1304/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, за участю адвоката Босої О.О., розглянувши матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце роботи не повідомив, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 655840, складеного 03.05.2026 інспектором 6 роти 1 бат. Управління патрульної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції Ізовіта В.Л., ОСОБА_1 03.05.2026 року о 03 год. 19хв. на а/д М-30, 554км Стрий-Ізварине, керував т/з SKODAOCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу DragerAlcotest 7510 ARND0017. Результат 1,16 проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР.

Адвокат Боса О.О. попередньо надала клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Вказала те, що 03.05.2026 відносно ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №655840 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що 3.05.2026 він керував автомобілем SKODAOCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Вказує на те, що вказаний протокол складено безпідставно та з порушенням закону, оскільки відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливомтаких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП об`єктивною стороною правопорушення єзокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Суб`єктом даного правопорушення є особа, що керує транспортним засобом.

Слід зазначити, що Верховний Суд у своєму рішенні від 15.03.2019 у справі№686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є«НЕПРАВОМІРНИМИ», а правоохоронці можуть зупиняти авто, лише коли є факт правопорушення.

«Зупинений», тобто до самої зупинки мав знаходитись врусі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли останнє рухається. Коли ж особа перебуває за кермом транспортного засобу із навіть ввімкненим двигуном – склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.

Чинне законодавство, в т.ч. й ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в постанові від 20.02.19 року у справі № 404/4467/16-а Верховний Суд зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення змісця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Таким чином, для притягнення для адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейський має зафіксувати на службову відео камеру безпосередньо рух транспортного засобу, зупинення безпосередньо самим поліцейським транспортного засобу під час руху, і виключно за таких обставин вважається, що особа керує транспортним засобом устані алкогольного сп`яніння.

Факт керування автомобілем може бути доведений: показами потерпілих або свідків правопорушення, які підтвердять, що саме ця особа керувала транспортним засобом; фотознімками, відеозаписами, показаннями технічнихприладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, утому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, в матеріалах справи відносно ОСОБА_1 наявний відеозапис який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР1 №655840 від 3 травня 2026 року.

Згідно протоколу, 25.01.2026 року об 3 год. 19 хв. на АД М30Стрий-Ізварине 554 км,, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Однак, відеозапис розпочинається о 3:21 з моменту, коли поліцейські підходять до ОСОБА_1 і починають з ним розмовляти при цьому транспортний засіб SkodaOctavia НОМЕР_2 припаркований на узбіччі та не здійснює рух. Таким чином, на відеозаписі працівників патрульної поліції відсутня фіксація факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 3.05.2026 року о 3год. 19 хв. дорога АД М30 Стрий-Ізварине 554 км.

Тобто, якщо працівники поліції зупиняють транспортний засіб незаконно, то вони також не мають законних підстав вимагати в особи надати документи чи, наприклад вимагати пройти огляд на стан сп`яніння.

Посилається на те, що із відеозапису подій за участі ОСОБА_1 не вбачається, яким саме чином працівник поліції, а саме лейтенант поліції Ізовіта В. встановив наявність у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а припущення поліцейського про ознаки наркотичного чи алкогольного сп`яніння, які поліцейський вбачає в особі, яка керує транспортним засобом, повинні бути обґрунтованими. Описані в Інструкції ознаки алкогольного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному випадку.

Так, працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про наявність в останнього конкретних ознак сп`яніння згідно з ознаками такого стану, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що він перебуває устані сп`яніння.

Після незаконної зупинки, поліцейський вказав, що - “чутно запах алкоголю змашини” проте поліцейський не уточнив, що чує запах алкоголю від ОСОБА_1 ..

Аналіз відеозапису свідчить, що під час спілкування із особою працівники поліції жодного разу не озвучили жодної ознаки сп`яніння, а отже, не повідомили про законні підстави вимагати проходження огляду. Відео не містить жодного опису запаху алкоголю, нестійкої ходи, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів або невідповідної поведінки з боку водія.

Пропозиція пройти огляд без озвучення ознак сп`яніння є процесуальним порушенням та виключає можливість притягнення до відповідальності.

Оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявленнястану сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов`язковим. З викладеного слідує, що інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу замісцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп`яніння, і лише в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами повинен запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.

Однак, хоча в матеріалах справи і наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, однак поліцейський його не вручав ОСОБА_1 , що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, що є підставою для ухвалення рішення про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення та закриття справи.

З доданих відеозаписів з бодікамер поліцейських, які долучено до матеріалів справи, та на яких видно, що о 3 год. 23 хв. 3.05. 2026 року працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, при цьому працівник поліції не повідомив ОСОБА_1 на підставі яких ознак, у нього виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння чи під впливом лікарських засобів. Після того, як ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора DragerАlkotest, результати огляду 1,16 проміле, його запитали чи він згоден із саме таким показником приладу Драгер, ОСОБА_1 чітко зазначив, що не згоден, однак поліцейський почав складати протокол. Крім того, поліцейські не пропонували пройти огляд в медичному закладі (саме після проведення огляду на стан сп`яніння).

Тобто, результат огляду на стан сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу у цьому випадку, не може слугувати підставою для прийняття рішення про наявність стану алкогольного сп`яніння, оскільки водій заперечив правдивість такого результату, а нормами законодавства у цьому випадку чітко визначено подальшу процедуру виявлення у водія стану сп`яніння.

За таких обставин, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння мав проводитися у найближчому закладі охорони здоров`я. В разі ж відмови водія від проходження огляду в у становленому порядку, такі дії особи мають кваліфікуватись, як невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, за якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказує, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, відповіднодо якого провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 будучи повідомлений до суду не з`явився.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Боса О.О. вказала на наявність підстав для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на обставини викладенні у раніше поданому клопотанні.

Враховуючи позицію адвоката Босої О.О., дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 в суді підтверджена повністю зібраними на нього матеріалами адміністративної справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 655840 від 03.05.2026 року; результатом проведеного аналізу, в якому зазначено 1,16%о, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому наявний запис «з результатами згоден – відмовився, направленням на медичний огляд водія т/з, рапортом інспектора взводу ПП в м.Умань УПП в Черкаській області ДПП лейтенанта поліції Ізовіта В., диском із відеозаписом із місця події.

З відеозапису з місця події вбачається, що працівниками поліції 03.05.2026р. о 03 год. 19 хв. було зупинено автомобіль Шкода, д.н.з. НОМЕР_2 . Під час перевірки документів, встановлено особу водія, ним виявився ОСОБА_1 . Працівник поліції у зв`язку з наявним запахом алкоголю від водія запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, а саме продути алкотестр Драгер, водій погодився, продув прилад, який показав результат 1,16% (проміле). При цьому, водію роз`яснено, що в разі не згоди з результатами є можливість проїхати у лікарню для огляду, на що водій зазначив, що з результатом огляду він не погоджується, однак з працівниками поліції їхати в лікарню він відмовляється, та на протязі 2 годин звернеться самостійно до лікаря. Водій факту керування транспортним засобом не оспорював. Після чого працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суддя дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджений належними та допустимими доказами та не спростований.

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його винуватості, майновий та сімейний стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Вбачаючи в діях громадянина ОСОБА_1 , ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя вважає необхідним притягнути останнього до адміністративної відповідальності із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно з вимогами ст.40-1 КупАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.40-1, ст.130 ч. 1, ст.ст.283,284 КУпАП,суддя-

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить, 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , накористь держави судовий збір в сумі 665,60 грн..

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду, протягом десяти днів, з дня її винесення, через Уманський міськрайонний суд.

Суддя Леся Сергіївна Годік