Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №697/1507/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1507/26

Провадження № 2/697/1050/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07 липня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Деревенського І.І.,

за участю: секретаря судового засідання Задорожнього К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Каневі Черкаської області цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Льон Оксани Миколаївна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) в інтересах якої діє адвокат Льон Оксана Миколаївна (далі – адвокат Льон О.М., представник позивача) звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення аліментів на дитину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.07.2023 між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований у Канівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Київ), актовий запис № 196. Сторони мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача зазначає, що сімейне життя у сторін не склалось через несумісність характерів, фактично шлюбні стосунки припинено з листопада 2025 року, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, тому позивачем вже подано до суду позов про розірвання шлюбу. На даний час неповнолітній син ОСОБА_3 зареєстрований та фактично проживає разом з позивачкою та перебуває повністю на її утриманні.

Сторони не досягли згоди щодо розміру аліментів, які відповідач має сплачувати на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Стороною позивача зроблено посилання на ст. 150 СК України, відповідно до якої батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Тобто, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.

Представник позивач стверджує, що такий рівень позивач одна не зможе забезпечити, тому батько, який є здоровою та працездатною особою, має постійне джерело доходу та проходить військову службу у складі Збройні Сили України, що свідчить про наявність у нього можливості брати участь у матеріальному утриманні дитини та сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу). Крім того, відповідач інших осіб на утриманні не має, є працездатним, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому сторона позивача вважає, що відповідач може сплачувати такий розмір аліментів.

У зв`язку з вищенаведеним, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.06.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, свої інтереси уповноважила представляти адвоката Льон О.М..

Представник позивача – адвокат Льон О.М. у судове засідання не з`явилася, через систему «Електронний суд» направила заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі (а.с.17-18).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення на адресу відповідача судової кореспонденції, яка повернулася із відмітками «Вручено особисто» (а.с.19), що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач викликався до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а.с. 16). Повідомлення про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не подано, інших клопотань також не подано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 29.07.2023 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 29.07.2023. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 » (а.с.8).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 24.08.2023, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

З копій витягів з реєстру територіальної громади №2025/008525771 від 26.06.2025 та №2025/008526028 від 26.06.2025, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7, 10).

Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України (далі - СК України), мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд зазначає, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів, щодо його матеріального становища, стану здоров`я та інших обставин які передбачені ст. 182 СК України при призначенні розміру аліментів.

Статтею 191 СК України, передбачено на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, у разі відсутності домовленості між сторонами, право позивача на стягнення аліментів є безумовним та не може ставитися в залежність від позиції відповідача.

Таким чином, позивач у відповідності до ст. ст.180,185 СК України, має право на отримання від відповідача аліментів на дітей.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі, що передбачений законодавством, та надано належні і допустимі докази щодо доведення обставин, на яких ґрунтується така вимога, врахувавши обставини для визначення розміру аліментів, передбачені ст. 182 СК України, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину підлягає задоволенню повністю, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від всіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з цим позовом не сплачувала судовий збір в розмірі 1331,20 грн., як така що звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

У зв`язку з тим, що матеріали справи не містять відомостей про наявність пільг у відповідача, тому судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави в сумі 1331,20 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.12,13,81,141,259,265,268,273,280-283,354,430 ЦПК України, ст. ст.84,91,180-182 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Льон Оксани Миколаївна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від всіх видів доходу (заробітку) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одну гривню 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Головуючий І . І . Деревенський