Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №694/1723/26 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1723/26

Провадження № 3/694/431/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.07.2026 м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж Ольга Юліанівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 30.05.2026 серії ЕПР 1 № 679710, 30.05.2026 о17.00 год на автодорозі Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань 126 км+680 м. водій мотоцикла Lifan КРТ250, н.з. НОМЕР_1 водій ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважний та не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого під час руху здійснив наїзд на дику тварину - дику козу (косулю). Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР, відповідальність за вчинення даного правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що керуючи мотоциклом, неочікувано та раптово на дорозі з`явилася дика коза. Він рухався з невеликою швидкістю, пригальмував, однак сталося зіткнення. Вказує, що їхав не швидко, відповідно до правил дорожнього руху.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши ОСОБА_1 , відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю у межах судового розсуду, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 679710, згідно з яким він 30.05.2026 о17.00 год на автодорозі Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань 126 км+680 м. водій мотоцикла Lifan КРТ250, н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважний та не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого під час руху здійснив наїзд на дику тварину, а саме дику козу. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР, відповідальність за вчинення даного правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП.

Так, диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху України встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися (п. 1.10 ПДР).

Відомості про перевищення ОСОБА_1 встановлених обмежень швидкості руху відсутні.

Так, як повідомив ОСОБА_1 , дика коза з`явилася на дорозі раптово, що не давало об`єктивної можливості завчасно виявити небезпеку для руху.

При цьому, даних про наявність у ОСОБА_1 технічної можливості уникнути зіткнення з моменту виникнення небезпеки для руху суду не надано.

Так, статтею 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Згідно п.4 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

Відповідно до п. 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Виходячи з аналізу вище зазначених норм, фактичних обставин та доказів, наявних у справі і досліджених в судовому засіданні, вбачається, що ДТП сталася внаслідок раптової появи дикої кози на дорозі, по якій ОСОБА_1 рухався із дотриманням ПДР, та за відсутності об`єктивної можливості як передбачити появу тварини, так і уникнути зіткнення, тобто за відсутності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, в діях ОСОБА_1 відсутні як об`єктивна, так і суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому відсутній і склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, відносно якої відкрито адміністративне провадження, захисником, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя О.Ю.Смовж