Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №571/1422/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1422/26

Провадження № 3/571/600/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року с-ще Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в особі судді Качмар М.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП,

в с т а н о в и в:

05 липня 2026 року о 20 год. 20 хв. ОСОБА_1 в особливий період, в умовах дії воєнного стану, перебував на території військового містечка в АДРЕСА_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засідання вину не визнав, на території застави не було фельдшера, тому його відмовили везти у медичний заклад для проведення огляду, а склали протокол, як за відмову.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності із ст.9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

З системного аналізу вказаної норми вбачається, що на посадових осіб, уповноважених на складання протоколу, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст. ст. 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачено адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Надаючи оцінку наданим службовою особою доказам щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд звертає увагу на викладену фабулу порушення, зокрема, ... "на явні ознаки вживання алкогольних напоїв ...", натомість матеріли справи будь-яких доказів (письмових пояснень свідків, матеріалів відеозапису, тощо) не містять.

Долучений акт про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного обстеження на стан сп`яніння суд не бере до уваги, оскільки особи, які склали даний документ є військовослужбовцями начальницького складу в/ч, тобто, зацікавленими/упередженими особами.

З Актом особу, яка притягається до адміністративної відповідальності не ознайомлено.

Відмова від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, як диспозиція ст. 172-20 КУпАП, у даному випадку, на думку суду, з огляду на формулювання правопорушення у протоколі, не може бути виокремленою судом, як підстава для притягнення ОСОБА_1 .

Крім того, анкетні дані ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема дата та місце реєстрації особи не співпадають з фактично встановленими в ході розгляду.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Росії» (20 вересня 2016 року, заява № 926/08), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суддя, оцінивши дослідженні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю дійшов до висновку, що вина у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, поза розумним сумнівом не доведена.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, у відповідності до ст.62 Конституції України, п.1, ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Керуючись ст. 172-20, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 266-1, 283-284 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст.172-20 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя М.Я.Качмар