Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №569/16088/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16088/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук Н.О., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП в Рівненській області ДПП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 12.06.2026 року серії ЕПР1 № 690884, 12.06.2026 року о 09 год 25 хв в м. Рівне по вул. Відінська, 33, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом PN-200, НОМЕР_2 , не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги статті 15 ЗУ «Про дорожній рух» та вимоги п. 2.1.а ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав вину в учиненому адміністративному правопорушенні, щиро розкаявся, просив суворо не карати, в подальшому подібного зобов`язався не повторювати.

Законний представник ОСОБА_1 - мати ОСОБА_2 при розгляді справи просила не притягувати сина до адміністративної відповідальності, оскільки в момент вчинення адміністративного правопорушення був неповнолітнім, відтак просила обмежитись стосовно нього заходом впливу у виді попередженням. Водночас зазначила, що із сином проведена профілактична бесіда стосовно таких дій, запевнила, що більше такого не повториться.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до такого висновку.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Відповідно до вимоги пункту 2.1.а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Закон «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Згідно з ст. 15 Закону «Про дорожній рух», кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, крім визнання вини останнім в судовому засіданні, підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690884 від 12.06.2026 року, відеозаписом події.

Відповідно до ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

На підставі ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП при застосуванні адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу правопорушника, яка є неповнолітньою, визнання вини, щире каяття, мету адміністративного стягнення що полягає у вихованні правопорушника в дусі додержання законів України, повазі до правил суспільного співжиття, запобіганні вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи викладене вище, суддя вважає за можливе застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 , який на час вчинення правопорушень та розгляду справи в суді має повних 17 років, захід впливу у виді попередження.

Керуючись ст. ст. 24-1, 126, 283, 284 КУпАП, -

ПО С Т А Н О В И Л А :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 захід впливу у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Суддя Наталія ГОРДІЙЧУК