Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №362/1157/19 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1157/19

Провадження № 1-кп/362/43/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 120181102000006750 від 27.11.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Євпаторія Автономної Республіки Крим, громадянина України, з вищою освітою, працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_9 маючи злочинний умисел, направлений на придбання та зберігання вибухового пристрою у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, вчинив дії, пов?язані з набуттям промислово виготовленого корпусу оборонної осколкової ручної гранати РГО, який призначений для розміщення в ньому вибухової речовини, а також для утворення осколків під час вибуху, та промислово виготовленого ударно-дистанційного запалу УД3, який призначений для ініціювання вибуху заряду вибухової речовини ручної оборонної гранати РГО та ручної наступальної гранати РГН. ОСОБА_9 , не маючи передбаченого законом дозволу на зберігання бойових припасів, стандартних бойових припасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв, передбаченого п. 2.3 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 622 від 21.08.1998 року, зберігав промислово виготовлений корпус оборонної осколкової ручної гранати РГО, який призначений для розміщення в ньому вибухової речовини, а також для утворення осколків під час вибуху, та промислово виготовленого ударно-дистанційного запалу УДЗ, який призначений для ініціювання вибуху заряду вибухової речовини ручної оборонної гранати РГО та ручної наступальної гранати РГН за місцем свого проживання у приватному будинку, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3210700000:10:017:0012, по АДРЕСА_2 . 27.11.2018 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 у справі №369/14876/18 від 22.11.2018 р. в межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування № 12018110200004807 від 10.08.2018 року, за місцем проживання ОСОБА_9 у приватному будинку, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3210700000:10:017:0012, по АДРЕСА_2 працівниками поліції виявлено та вилучено предмет схожий на ручну оборонну гранату маркуванням на корпусі РГО 80-21-89 та запалу до ручної гранати типу УДЗ з маркуванням на важелі «УДЗ-350 Ф-6-89».

Дії ОСОБА_9 , які виразилися в придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 с. 263 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що 27.11.2018 року о 7 годині ранку він почув дзвінок в домофоні, який знаходиться на вході. Він ще знаходився в ліжку, а дружина була у ванній. Дружина сказала, що хтось знаходиться за парканом. Він швидко одягнувся та спустився на перший поверх, із будинку він не втікав, знаходився біля центрального входу в будинок. Він не знав, що це були працівники поліції, але були крики: поліція відчиняйте. У нього двір його домоволодіння гарно освітлюється. Він побачив людей в масках у темному одязі. Поки він спускався із дружиною на перший поверх ці люди виламали ворота та проникли на територію домоволодіння. До нього було застосовано фізичну силу, поклавши його на землю та вдягли кайданки. Дружину було ізольовано в підсобне приміщення. Все це відбувалося протягом 5 хвилин. Через деякий час до будинку зайшли слідчий та поняті. Його посадили на диван, а дружину випустили із підсобного приміщення. Слідчий зачитав ухвалу суду, в якій було вказано про те, що він обвинувачується в угоні автомобіля. Вони просили щоб були присутні при обшуку не поняті, які приїхали з працівниками поліції, а був їх понятий сусід ОСОБА_11 . Слідчим з початку було відмовлено у задоволені цього, а потім задоволено їхнє клопотання та запрошено в якості понятого їхнього сусіда ОСОБА_11 , а в задоволенні клопотання про те щоб не проводити обшук без присутності їхнього адвоката та дочекатися його приїзду було відмовлено. Один із працівників, якій проводив обшук, а саме ОСОБА_12 заходив в гардероб де знайшов номерний знак до автомобіля, копію техпаспорту, копію посвідчення водія, а у пакеті - гранату в розібраному стані. Стверджує, що граната йому не належить, як і інші вилучені речі, а були підкинути працівниками поліції.

Допитана в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від дачі показань, свідок ОСОБА_13 суду показала, що вранці 27.11.2018 року, коли вона збиралася їхати на роботу, то старша донька, яка знаходилася в сусідній кімнаті голосно вигукнула, що через паркан на подвір`я перелазять люди в масках. Вона повідомила про це свого чоловіка, який одягнув спортивний костюм і вони разом спустилися на перший поверх будинку. Чоловік відкрив вхідні двері, після чого люди із автоматами зайшли в будинок і поклали чоловіка на підлогу та стали його бити, а її зачинили підсобне приміщення. Вона вважає, що саме в цей час в кишеню куртки чоловіка було підкладено гранату. Дану куртку чоловік одягав напередодні і вона знаходилась в кладовій до якої був вільний доступ. Слідчий зачитував їй ухвалу, в якій було вказано, що її чоловіка обвинувачують в угоні автомобіля. Також їй слідчим роз`яснювалися її права та обов`язки. Вона просила не проводити обшук до прибуття адвоката якого вона викликала. Проте, її клопотання не було задоволено та почали проводити обшук. Гранату, номерний знак до автомобіля та інші документи було виявлено працівниками поліції у відсутності адвоката. На будинку в них знаходяться відеокамери, це помітили працівники поліції, які запитували у неї де знаходиться відео реєстратор. Не одержавши від неї відповіді вони знайшли відео реєстратор на горищі та видалили з нього записи. Нею підписувався протокол обшуку, а про всі зауваження щодо порушень, які було допущено працівниками поліції, вона повідомила адвоката.

Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від дачі показань, свідок ОСОБА_14 , який показав, що він являється поліцейським. Близько 8 років тому назад слідчим управлінням Київської області його було залучено до проведення слідчої дії, тобто обшуку, а саме він здійснював відео фіксацію проведення обшуку. Разом із ним був слідчий та задіяні оперативні працівники чи Беркуту чи Корду, він вже не пам`ятає. На місце проведення обшуку їхня група приїхала близько 06-07 години ранку. Вони постукали у хвіртку чи можливо натиснули кнопку дзвінка, яка знаходиться на вході. Із другого поверху будинку у вікно виглянула жінка і одразу закрила штори. Потім вони побачили, що ОСОБА_9 намагається вибігти з будинку, а тому силова підтримка його затримала. Після цього дружина ОСОБА_9 почала кричати. Потім було зачитано ухвалу про проведення обшуку і дружина ОСОБА_9 попросила запросити в якості понятого їхнього сусіда. Її прохання було задоволено. У той момент здається обшук проводив ОСОБА_15 , а він знаходився з відеокамерою та здійснював відеофіксацію обшуку. Під час обшуку було вилучено речі, які було указано в ухвалі слідчого судді, в тому числі і гранату. Граната була вилучена в гардеробній, що знаходиться на першому поверсі. Будинок, в якому проводився обшук був двоповерховий, огороджений парканом. Він не пам`ятає, як саме вони заходили на подвір`я - чи через хвіртку чи перелазили через паркан. Спочатку до будинку заходила силова підтримка, а потім інші оперативні працівники. У зв`язку з тим, що вони побачили, як дана особа намагається втекти, силова підтримка була направлена для її затримання, тому відеофіксація почалась коли вже розпочалася слідча дія, до цього це було неможливо зробити.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_11 , який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів та відмову від дачі показів під час досудового розслідування розповів, що 27.11.2018 року його запросили бути понятим під час слідчої дії (обшук) у ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 де він знаходився протягом всіх слідчих дій (обшуку) безперервно. Зі сторони співробітників поліції неправомірних дій він не бачив. Щоб щось співробітники поліції робили незаконне він не бачив. Також він пам`ятає, що працівники поліції знайшли номера від автомобіля та предмет схожий на гранату (лимонку). Більше він нічого не пам`ятає у зв`язку із віком (т. 3 а.с. 124-126). Враховуючи, що на час розгляду даного кримінального правопорушення судом свідок ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, що підтверджується актовим записом про смерть №217 від 14.04.2020 року (т.1 а.с.217-218) і суд був позбавлений можливості безпосередньо його допитати в судовому засіданні, тому прокурором було долучено до матеріалів кримінального провадження протокол допиту свідка ОСОБА_11 , а тому суд вважає за можливе взяти до уваги вказаний протокол допиту свідка ОСОБА_11 , оскільки суд позбавлений можливості допитати його безпосередньо у судовому засіданні бо останній помер, але вказаний допит узгоджуються із іншими дослідженими доказами та наданим свідченням в суді свідка. Згідно Постанови ККС ВС від 02.03.2023 року у справі №525/1207/20 у разі неможливості здійснення безпосереднього допиту особи в судовому засіданні внаслідок смерті останнього на момент розгляду справи, протокол допиту може бути покладено судом в основу вироку.

Крім того, стороною обвинувачення у даному кримінальному проваджені заявлялися клопотання про допит свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , однак надалі прокурор у судовому засіданні відмовилася від клопотання щодо допиту цих свідків, оскільки один перебуває на службі в ЗСУ, а місце перебування інших свідків встановити не вдалося за можливе.

Відмова сторони обвинувачення від допиту свідків не потягла за собою погіршення становища обвинуваченого, так як відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви у доведенні винуватості особи мають тлумачитись на користь обвинуваченого, а лише призвела до зміни обсягу доказів, які досліджувались у судовому засіданні, що передбачено ч. 2 ст. 349 КПК України.

Крім того, відповідно до усталеної судової практики, суд не може вживати активних дій обвинувачення, оскільки це суперечитиме засаді об`єктивності і неупередженості суду, відображеної, зокрема, у ч. 6 ст. 22 КПК України (постанова ВС від 29.07.2020 № 740/526/19).

В судовому засіданні досліджені надані стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, а саме:

Витяг з ЄРДР № 120181102000006750 від 27.11.2018 року, за ч.1 ст.263 КК України, де зазначено короткий виклад обставин: 27.11.2018 року до СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП у Київський області надійшли відомості про те, що під час проведення обшуку по матеріалам кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12018110200004807 від 10.08.2018 року на земельній ділянці яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210700000:10:017:0012 у гр. ОСОБА_9 було виявлено та вилучено предмет схожий на ручну гранату (т.1 а.с.67);

Рапорт начальнику Києво-Святошинського ВП ГУНП у Київській області від 27.11.2018, де зазначено, що 27.11.2018 року до СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП у Київській області надійшли матеріали про те, що, під час проведення обшуку по матеріалам кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12018110200004807 від 10.08.2018 року на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210700000:10:017:0012 у гр. ОСОБА_9 було виявлено та вилучено предмет схожий на ручну гранату. Враховуючи вище вказаний факт слідчий просить зареєструвати цю подію до журналу єдиного обліку Києво-Святошинського ВП для подальшого внесення відомостей до ЄРДР ( т.1 а.с.68);

Постанову першого заступника Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_18 від 27.11.2018 про визначення групи прокурорів, відповідно до якої вказано, що СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018110200006750 від 27.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та визначено групу прокурорів (т. 2 а.с. 5);

Постанову першого заступника Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_18 від 09.01.2019 про визначення групи прокурорів, відповідно до якої вказано, що СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київський області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018110200006750 від 27.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та визначено групу прокурорів (т. 2 а.с. 6);

Постанову заступника начальника ГУНП в Київській області - начальника СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_19 від 27.11.2018 року про визначення слідчої групи, із якої вбачається, що СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київський області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018110200006750 від 27.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. 27.11.2018 року до СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київський області надійшли відомості про те, що під час проведення обшуку по матеріалах кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12018110200004807 від 10.08.2018 року на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210700000:10:017:0012 у гр. ОСОБА_9 було виявлено та вилучено предмет схожий на ручну гранату та визначено слідчу групу (т. 2 а.с. 7-8);

Постанову заступника керівника регіональної прокуратури прокуратури Київської області ОСОБА_20 про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 04.01.2019 року, відповідно до якої доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110200006750 від 27.11.2018 року, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київський області (т. 2 а.с.14-15);

Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.01.2019 року, якою прокурору Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_21 та групі слідчих, які здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні №12018110200006750 від 27.11.2018 року за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018110200004807 від 10.08.2018 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, та перебували у володінні ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: протокол обшуку від 27.11.2018 року, проведеного в домоволодінні, яке розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 3210700000:10:017:0012, по АДРЕСА_2 ; флеш накопичувач «Micro CD», об`ємом 32 GB на який перенесено копію відеозапису ходу проведення слідчої дії - обшуку; довідок від 27.11.2018 року про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів з можливістю їх вилучення в оригіналі; речових доказів - предметів ззовні схожих на ручну оборонну гранату маркуванням на корпусі РГО 80-21-89 та запалу до ручної гранати типу УДЗ з маркуванням на важелі «УДЗ-350 Ф-6-89», поміщених до спец пакетів із номерами АБ 028092 і АБ 028093 (т.1 а.с. 74).

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 15.01.2019 року, відповідно до якого слідчим СУ ГУНП України в Київській області ОСОБА_22 із матеріалів кримінального провадження №12018110200004807 від 10.08.2018 вилучено протокол обшуку від 27.11.2018 року, проведеного в домоволодінні, яке розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 3210700000:10:017:0012, по АДРЕСА_2 ; флеш накопичувач «Micro CD», об`ємом 32 GB на який перенесено копію відеозапису ходу проведення слідчої дії - обшуку; довідки від 27.11.2018 року про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів; речові докази - предмети ззовні схожі на ручну оборонну гранату маркуванням на корпусі РГО 80-21-89 та запал до ручної гранати типу УДЗ з маркуванням на важелі «УДЗ-350 Ф-6-89», які поміщені до спец пакетів із номерами АБ 028092 і АБ 028093 (т.1 а.с. 75).

Ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.11.2018 у кримінальному провадженні №12018110200004807 від 10.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України про надання дозволу на проведення обшуку земельної ділянки та будівлі, що на ній знаходиться, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210700000:10:017:0012, що належить ОСОБА_9 (т. 3 а.с.222-226).

Протокол обшуку від 27.11.2018 року, проведеного в домоволодінні, яке розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 3210700000:10:017:0012, по АДРЕСА_2 та відеозапису вказаної слідчої дії з якої вбачається, що працівниками поліції в присутності понятих, один із яких був ОСОБА_11 , що був запропонований дружиною обвинуваченого ОСОБА_13 на першому поверсі будинку зліва від входу у гардеробній (кладовці) в кишені одній із курток, яка знаходилася в шафі для зберігання одягу в пакеті було виявлено та вилучено предмет схожий на корпус гранати з маркуванням РГО 80-21-89 та предмет схожий на запал з маркуванням на важелі «УДЗ-350 Ф-6-89», які було поміщено до спец пакетів із номерами АБ 028092 і АБ 028093. Дружині ОСОБА_9 – ОСОБА_13 , яка є власником земельної ділянки слідчим було зачитано ухвалу слідчого судді і після цього розпочався обшук у присутності понятих із подальшим залученням захисника (т.1 а.с. 48-55).

Ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.01.2019 року, якою задоволено клопотання прокурора та призначено у кримінальному провадженні №12018110200006750 від 27.11.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України судову вибухотехничну експертизу (т. 1 а.с. 66).

Висновок експерта №14-38 від 18.02.2019 року та ілюстративну таблицю до нього відповідно до якого предмет, ззовні схожий на ручну оборонну гранату з маркуванням РГО 80-21-89, що знаходився в пакеті вибухотехнічної служби № АБ 028093 є промислово виготовленим корпусом оборонної осколкової ручної гранати РГО, який призначений для розміщення в ньому вибухової речовини, а також для утворення осколків під час вибуху.

Наданий на експертизу предмет, ззовні схожий на запал ручної гранати типу УДЗ з маркуванням на важелі «УДЗ-350 Ф-6-89», що знаходився в пакеті вибухотехнічної служби № АБ 028092 є промислово виготовленим ударно - дистанційним запалом УДЗ, який призначений для ініціювання вибухозаряду вибухової речовини ручної оборонної гранати РГО та ручної наступальної гранати РГН (т.1 а.с. 35-44).

Стороною захисту подано клопотання про визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими. На обґрунтування поданого клопотання захисник зазначає, що згідно протоколу обшуку від 27.11.2018, вказана слідча дія проводилась на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.11.2018 у справі № 369/14876/18, яку стороною обвинувачення не долучено до матеріалів кримінального провадження № 12018110200006750. У той же час, відповідно до ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_23 від 22.11.2018 (справа № 369/14876/18, провадження № 1-кс/369/4762/18), доступ до якої наявний на сайті Судова влада України, задоволено клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про проведення за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110200004807 від 10.08.2018 обшуку земельної ділянки та будівлі по АДРЕСА_2 . Судове засідання з розгляду слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області вказаного клопотання проводилось за участю прокурора. Зокрема, як убачається із тексту ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.11.2018 (справа № 369/14876/18) «В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити». У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України (в редакції, чинній на дату ухвалення 22.11.2018 слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області про задоволення клопотання про проведення обшуку) фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У той же час, стороною захисту встановлено, що судове засідання з розгляду слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області клопотання сторони обвинувачення про проведення обшуку земельної ділянки та будівлі по АДРЕСА_2 , яке відбулось за участю прокурора, у порушення приписів ч. 4 ст. 107 КПК України не фіксувалось за допомогою технічних засобів. Зазначений факт захисник підтверджує довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 № 02-03/89/2021 від 05.03.2021, у якій зазначено, що «Відповідно до матеріалів судової справи № 369/14876/18 (провадження № 1-кс/369/4762/18), а саме журналу судового засідання від 22.11.2018 розгляд клопотання проводився без фіксації судового засідання». Отже, захисник вважає, що в порушення вимог ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області клопотання про проведення обшуку не здійснювалось. Тому, як вважає захисник це унеможливило стороні захисту дослідити доводи прокурора, якими він обгрунтовував необхідність проведення обшуку будівлі по вул. Донбасівська у м. Васильків Київської області в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018110200004807 від 10.08.2018, розпочатого по факту незаконного заволодіння транспортним засобом. Отже, з урахуванням резолютивної частини вказаної ухвали слідчого судді, яким надано дозвіл на обшук земельної ділянки і будівель, що знаходяться на ній, зазначена слідча дія фактично розпочалась з моменту проникнення працівників поліції саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3210700000:10:017:0012. У відповідності до вимог Закону України № 2213-VII від 16.11.2018, а також приписів чинного на момент проведення обшуку Кримінального процесуального кодексу України (абзац другий частини першої статті 107 КК України), виконання ухвали слідчого судді про проведення обшуку в обов`язковому порядку фіксується за допомогою звуко - та відеозаписувальних технічних засобів. Однак, в порушення зазначених норм Закону, слідчий не розпорядився і не забезпечив проведення повної аудіо-, та відео фіксації, а саме з моменту проникнення на вказану земельну ділянку, допустивши при цьому не фіксування технічними засобами процесу проникнення працівників поліції як безпосередньо на земельну ділянку, так і в будівлю, а також знаходження на першому поверсі будівлі у перші хвилини трьох співробітників ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зазначене порушення є істотним, оскільки повна аудіо- та відео фіксація є обов`язковою і суттєвою умовою проведення обшуку згідно законодавства України. Обшук будівлі по АДРЕСА_2 розпочато 27.11.2018 о 07.05 год. і закінчено того ж дня о 13.10 год. У той же час, згідно рапорту слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП у Київській області ОСОБА_24 : «... 27.11.2018 року до СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП у Київській області надійшли матеріали про те, що під час проведення обшуку по матеріалам кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110200004807 від 10.08.2018 року...» вилучено предмет, схожий на ручну гранату. Разом з тим, як убачається із витягу з ЄРДР по у кримінальному провадженні №12018110200006750, відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, внесено СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП у Київській області до ЄРДР 27.11.2018 о 09.08 год., що на чотири години є раніше ніж час закінчення слідчої дії - обшуку будівлі по АДРЕСА_2 , здійсненого у ході досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018110200004807. Зазначене об`єктивно вказує на те, що ніякі матеріали щодо проведення вказаного обшуку та ніякі вилучені у ході його проведення предмети (у т.ч. запал до ручної гранати і корпус оборонної осколкової гранати) не могли надійти вранці 27.11.2018 з іншого підрозділу до ІНФОРМАЦІЯ_7 . У той же час, в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова прокурора від 27.11.2018 про виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження. Згідно ч. 3 ст. 104 КПК України протокол складається, у тому числі з: вступної частини (де мають бути зазначені також всі особи, які присутні під час проведення процесуальної дії - їх прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); описової частини, яка повинна містити також відомості про послідовність дій. Однак, у порушення вказаної норми Закону, слідчий СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_22 при складанні протоколу обшуку від 27.11.2018, описову частину цього протоколу обмежив лише складанням переліку вилученого, не вказавши при цьому абсолютно нічого про послідовність дій під час проведення обшуку. У протоколі від 27.11.2018 обшуку також не зазначено де саме були виявлені запал до ручної гранати і корпус гранати, а також звідки саме їх вилучено. У розділі «За участю інших осіб» протоколу обшуку від 27.11.2018 слідчий вказав лише повну посаду одного співробітника поліції - о/у ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_14 . Повні анкетні дані і займані посади інших трьох співробітників поліції слідчий у протоколі обшуку від 27.11.2018 не вказав, обмежившись лише зазначенням їх прізвищ та скорочених ініціалів. Тому, докази, які здобуті під час проведення обшуку, захист просить визнати їх недопустимими, як такі, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (т.3 а.с.146-150). Крім того, захистом подано клопотання про визнання докази сторони обвинувачення недопустимим з врахуванням доктрини «плодів отруйного дерева» (т. 3 а.с.159-161).

Оцінюючи клопотання захисту щодо недопустимості доказів, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Щодо обшуку у домоволодінні обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_10 посилаючись на те, що слідчим в кримінальному провадженні №12018110200004807 від 10.08.2018 було введено в оману слідчого суддю ІНФОРМАЦІЯ_3 про причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення по незаконному заволодінню автомобілем RAW 4, що потягло за собою винесення ухвали слідчого судді від 22.11.2018 року про проведення обшуку проведеного в домоволодінні, яке розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 3210700000:10:017:0012, по АДРЕСА_2 . При цьому під час розгляду клопотання про проведення обшуку не проводилося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, як це передбачено ч.4 ст. 107 КПК України. Вказаний висновок захисника обґрунтовується відповіддю на його запити до голови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.03.2021 року та від 02.03.2026 про те, що звукозапис судового засідання при розгляді клопотання про проведення обшуку не проводився, а також, що згідно із даними ОСК автоматизованої системи документообігу суду, відмітки про фіксацію судового процесу в картці відсутні. Проте, суд не бере до уваги вказані докази захисника, оскільки вони отримані в порушення вимог ст. 160 КПК України та як захисник не звертався до слідчого судді або суду із клопотанням про надання йому тимчасового доступу до документів в справі №369/14876/18, провадження №1-кс/369/4762/18.

В той же час, прокурором було заявлено клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів, в якому вона просила надати дозвіл прокурору Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 на тимчасовий доступ до матеріалів клопотання про проведення обшуку у справі 369/14876/18 з можливістю вилучити їх, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.06.2026 року клопотання прокурора було задоволено частково. Надано тимчасовий доступ прокурору Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 до справи №369/14876/18, провадження № 1-кс/369/4762/18 про розгляд клопотання прокурора Києво-Святошинської прокуратури Київської області ОСОБА_21 про проведення обшуку, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110200004807 від 10.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.289 КК України, що знаходиться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 , з можливістю ознайомитися з ними та виготовити належним чином завірені копії матеріалів клопотання та за наявності додатків доданих до нього, диску, журналу судового засідання (т. 3 а.с.193-197).

На виконання ухвали суду від 11.06.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_10 надав відповідь прокурору від 17.06.2026 року згідно, якої вбачається, що відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_11 від 07.12.2017 №1087 провадження (справи) розглянуті судом за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб, відносяться до категорії справ тимчасового зберігання. Строк зберігання таких справ становить 3 роки. У зв`язку з викладеним надати доступ до справи не вбачається можливим. На підтвердження зазначених обставин надано копію ухвали ІНФОРМАЦІЯ_12 від 22.11.2018 року та витяг з акту №179 від 16.12.2022 року про вилучення до знищення документів, не внесених до ІНФОРМАЦІЯ_13 , відповідно до якого матеріали справи №369/14876/18, провадження №1-кс/369/4762/18 були знищені після закінчення встановленого строку зберігання (т.3 а.с.221-228).

Як вбачається з ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_12 від 22.11.2018 року, судове засідання відбувалось за участю прокурора ОСОБА_21 , який в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити. Перевірити відсутність технічної фіксації судового засідання суд не має можливості, оскільки матеріали справи №369/14876/18, провадження №1-кс/369/4762/18 були знищені після закінчення встановленого строку зберігання, що підтверджується витягом з акту №179 від 16.12.2022 року про вилучення до знищення документів, не внесених до ІНФОРМАЦІЯ_13 (т. 3 а.с.227-228).

Враховуючи вищевказані обставини суд, позбавлений можливості вирішити питання чи відповідають критеріям, визначеним у ст. 86 КПК України результати, отримані в ході виконання ухвали про дозвіл на обшук житла обвинуваченого, а тому суд вважає таку заяву захисту нерелевантною до обставин вказаної справи, оскільки зазначений обшук, в даному випадку проведено за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_12 від 22.11.2018 року(№369/14876/18, провадження №1-кс/369/4762/18). Копію даної ухвали було вручено ОСОБА_13 , про що зроблено запис у протоколі обшуку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

У постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.03.2024 зазначено, що обшук - це слідча дія, яка полягає в примусовому обстеженні приміщень, споруд, ділянок, місцевості та інших об`єктів, які перебувають у віданні певних осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду за наявності ймовірних даних про те, що розшукуване приховане в певному місці чи в певної особи.

Таким чином, основною метою обшуку, як слідчої дії, є саме відшукання певних предметів чи відомостей, встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, суди під час розгляду кримінальних проваджень не наділені повноваженнями оцінювати на предмет законності постановлені суддями (правоохоронними органами) рішення, а лише вправі надати оцінку щодо їх допустимості чи недопустимості як доказу в кримінальному провадженні (постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21.02.2023 у справі №683/1507/16-к).

Також, адвокат ОСОБА_10 вказує на те, що аудіо та відеофіксація проведення обшуку розпочато не одразу після входу працівників поліції на земельну ділянку кадастровий номер 3210700000:10:017:0012, по АДРЕСА_2 , а через певний проміжок часу, що тягне за собою недійсність вказаної процесуальної дії. Проте, суд вважає, що вказана слідча дія розпочалася після входу слідчо - оперативної групи до будинку, оскільки згідно показів свідка ОСОБА_14 , обвинувачений ОСОБА_9 намагався втекти, а тому працівниками поліції було застосовано примусове затримання ОСОБА_9 , що позбавило його можливості одразу розпочати відеофіксування, що також підтверджується його рапортом начальникові ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_25 від 27.11.2018 згідно якого, він доповідає, проте, що працівниками УКР ГУ НП в Київській області, спільно з слідчим ІНФОРМАЦІЯ_14 , при підтримці працівників ПОП ГУ НП в Київській області, було проведено санкціонований обшук, а саме: обшук, за адресою: АДРЕСА_2 , в рамках кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12018110200004807 від 10.08.2018 року, за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. О 07.05 год. на початку слідчої дії власникам вище вказаного помешкання було запропоновано відкрити двері, але останні відмовились, у зв`язку з чим, було прийнято рішення на силовий вхід до помешкання. Під час того, як працівники поліції зайшли на територію домоволодіння та робили обхід будівлі, ОСОБА_9 відкрив вхідні двері та намагався вибігти на вулицю з помешкання, але побачивши працівників поліції на кутку будинку, різко повернувся назад. Останньому було подано команду "Стій", "На підлогу"., але ОСОБА_9 проігнорував команди та при вході працівників поліції до будинку почав чинити останнім опір, а саме: відштовхнув працівника поліції в груди та намагався закрити вхідні двері до будинку, у зв`язку з чим, до ОСОБА_9 було застосовано заходи фізичного впливу та засоби обмеження рухомості (кайданки на одну годину), в порядку ст. 42 ЗУ "Про національну поліцію України", і після чого розпочалось відеофіксування слідчої дії, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом додатку до протоколу обшуку від 27.11.2018 року (т. 1 а.с. 33). О 13 год. 40 хв. гр. ОСОБА_9 затримано в порядку ст. 208 КПК України та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 (т. 2 а.с.16).

Щодо доводів адвоката ОСОБА_10 , що протокол обшуку від 27.11.2018 року не відповідає вимогам ч. 3 ст. 104 КПК України, оскільки в ньому не зазначено де саме було виявлено запал до ручної гранати та її корпус, а також звідки саме їх вилучили. В той же час, дослідивши в судовому засіданні відеозапис слідчої дії – обшуку проведеного 27.11.2018 року в будинку, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3210700000:10:017:0012, по АДРЕСА_2 , суд звертає увагу на те, що запал та корпус ручної гранати було виявлено та вилучено із кишені чоловічої куртки, яка знаходилася не при вході до гардеробної кімнаті, а на віддаленій відстані від нього, що унеможливлює залишення запалу та корпусу ручної гранати оперативним працівником поліції, оскільки при проведенні обшуку були присутні поняті та залучений на прохання дружини обвинуваченого понятий ОСОБА_11 , який в протоколі допиту зазначив, що зі сторони співробітників поліції неправомірних дій він не бачив. Водночас, як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 27.11.2018 року на що звертає увагу захисник, то в його резолютивній частині вказано, які саме знайдено та вилучено речі і в які спецпакети їх поміщено, а також зазначено в протоколі, що проведено обшук за участю інших осіб «працівників УКР ГУ НП в Київській області ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 », що вповідає вимогам ч. 3 ст. 104 КПК України. Також, виходячи з оглянутого в судовому засіданні відеозапису обшуку від 27.11.2018 року слідчим було оголошено ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.11.2018 року дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_13 , та надано копію вказаної ухвали, що відповідає вимогам ч.3 ст. 236 КПК України (т. 1 а.с. 48-55).

Обшук проведений уповноваженою особою за допомогою технічних засобів фіксування процесуальної дії, а тому суд не вбачає підстав для визнання не допустимим доказом протоколу обшуку від 27.11.2018 року, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3210700000:10:017:0012 де було виявлено та вилучено предмет схожий на ручну оборонну гранату маркуванням на корпусі РГО 80-21-89 та запал до ручної гранати типу УДЗ з маркуванням на важелі «УДЗ-350 Ф-6-89», які було поміщено до спец пакетів із номерами АБ 028092 і АБ 028093, що мають відношення до даного кримінального провадження.

Щодо доводів адвоката ОСОБА_10 на те, що обшук домоволодіння, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3210700000:10:017:0012, по АДРЕСА_2 , було розпочато 27.11.2018 року о 07:05 хв. та закінчено того ж дня о 13:10 хв. В той же час із рапорту слідчого Києво-Святошинського РВП ГУНП України у Київській області ОСОБА_24 убачається, що 27.11.2018 року до Києво-Святошинського РВП ГУНП України у Київській області надійшли матеріали про те, що під час проведення обшуку у кримінальному провадженні №12018110200004807 від 10.08.2018 на земельній ділянці з кадастровим номером 3210700000:10:017:0012, по АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено предмет схожий на ручну гранату та висловлено пропозицію про реєстрацію відомостей до ЄРДР, що було зроблено о 09 год. 08 хв. 27.11.2018 року, що на 4 години раніше, ніж було закінчено обшук під час якого було виявлено та вилучено предмет схожий на гранату, що на думку адвоката ставить під сумнів направлення до ІНФОРМАЦІЯ_15 матеріалів про вилучення ручної гранати під час проведеного 27.11.2018 року обшуку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2-3 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Єдиною слідчою дією, яка може бути проведена до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, законодавець визначив огляд місця події, який проводиться у невідкладних випадках, при цьому відомості до реєстру здійснюється негайно після завершення огляду.

Оскільки обшук в будинку розпочався о 07 год. 05 хв., а реєстрація в ЄРДР кримінального правопорушення відбулася через дві години після початку обшуку, що відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України зобов`язувало слідчого внести відомості про виявлене кримінальне правопорушення до ЄРДР, що ним було і зроблено і не свідчить про наявність порушення вимог КПК України.

Посилання захисника на необхідність винесення постанови про виділення вищевказаних матеріалів із кримінального провадження №12018110200004807 від 10.08.2018 не ґрунтується на вимогах закону та спростовується витягом про внесення відомостей в ЄРДР № 120181102000006750 від 27.11.2018 року, за ч.1 ст.263 КК України в якому досудове розслідування проводилось як окреме кримінальне провадження саме за ч.1 ст. 263 КК України і на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 10.01.2019 року було одержано доступ до оригіналів протоколу обшуку від 27.11.2018 року та інших матеріалів кримінального провадження, які було 15.01.2019 року вилучено із кримінального провадження №12018110200004807 від 10.08.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України слідчим СУ ГУНП України в Київські області ОСОБА_22 та використано їх в кримінальному провадженні № 120181102000006750 від 27.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Щодо доводів адвоката ОСОБА_10 про те, що слідчим Києво-Святошинського РВП ГУНП України у Київській області ОСОБА_24 у рапорті про внесення відомостей в ЄРДР, вказано що при проведенні обшуку на земельній ділянці з кадастровим номером 3210700000:10:017:0012, по АДРЕСА_2 у гр. ОСОБА_9 , а не у ОСОБА_9 було виявлено та вилучено предмет схожий на ручну гранату, у зв`язку із чим робить висновок, що вищевказаний предмет не вилучався у ОСОБА_9 . Суд вважає, що відсутність м`якого знаку в прізвищі ОСОБА_9 це є технічна помилка, що не свідчить про те, що це інша особа, тим більше ОСОБА_9 проживає за вищевказаною адресою та був присутній при проведені обшуку.

При наданні оцінки іншим доводам захисту про окремі недоліки, що стосуються складення процесуальних документів, фіксації обшуків, отримання відеозаписів, тощо суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 №756/10060/17).

В цій же постанові зроблено висновок про те, що суд, вирішуючи питання про допустимість доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвели зазначені захистом недоліки до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося.

В Постанові Верховного Суду від 28.01.2020 (справа 359/7742/17) чітко звернуто увагу на те, що вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК України до наданих сторонами доказів, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

Оцінюючи доводи сторони захисту суд не вбачає порушення фундаментальних прав і свобод особи при слідчих діях у цьому кримінальному провадженні, які б потягли за собою правові наслідки у виді визнання перелічених захистом доказів недопустимими.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав передбачених ст. 87 КПК України для визнання доказів в даному кримінальному провадженні недопустимими.

Проводячи аналіз наданих та досліджених судом доказів, суд враховує вимоги ст. 94 КПК України, якою передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Досліджуючи надані суду докази та заслухавши пояснення свідків сторони обвинувачення та сторони захисту, суд доходить висновку, що такі докази зібрані у встановленому законом порядку та повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_9 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а тому суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_9 в придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а його дії вірно кваліфіковані ч. 1 ст. 263 КК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_9 , обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, суд не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлені.

Мотиви призначення покарання

Суд зазначає, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

У правовій державі покарання насамперед є засобом виправлення особи та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, при цьому мають застосовуватися не надмірні, а лише необхідні та зумовлені його метою заходи державного примусу.

На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, відповідно до якого юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип конкретизовано положеннями Кримінального кодексу України щодо призначення покарання з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про вид і розмір покарання.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд призначає покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи його.

Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення, обставинам його вчинення, даним про особу винного та бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Окремим проявом принципу справедливості є відповідність покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що передбачає домірність покарання характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого.

Виходячи з мети покарання та принципів справедливості, співмірності й індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчиненого кримінального правопорушення, ступеню його суспільної небезпечності, а також даним про особу винного.

Отже, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає у тому, що покарання, яке застосовується до особи, повинно відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам його вчинення та даним про особу винного.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі № 135/563/22.

Вчинене ОСОБА_9 кримінальне правопорушення відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, суд не вбачає, оскільки відсутні виняткові обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення.

Обираючи ОСОБА_9 вид та розмір покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, спосіб, обстановку, місце та час його вчинення, форму вини, мотиви та мету, а також дані про особу обвинуваченого, його поведінку до та після вчинення кримінального правопорушення. Суд також бере до уваги, що ОСОБА_9 раніше не судимий, згідно його слів працевлаштований, на утриманні має неповнолітню дитину, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, свою вину не визнав.

Згідно з досудовою доповіддю ІНФОРМАЦІЯ_16 , ризик вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення оцінюється як середній. Водночас орган пробації дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства (т. 1 а.с. 109-118).

Умови, підстави та порядок звільнення особи від покарання та його відбування визначені розділом XII Загальної частини КК України. Одним із таких випадків є звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачене ст. 75 КК України.

. Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбаченого частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , відсутність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, які його обтяжують, а також висновок органу пробації про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного покарання. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Зокрема, за ч. 1 ст. 263 КК України слід призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком три роки, зі звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд покладає на ОСОБА_9 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, а також про обов`язок, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На переконання суду, призначення ОСОБА_9 покарання у виді трьох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.

Суд вважає, що таке покарання забезпечить досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України, сприятиме виправленню обвинуваченого, формуванню у нього стійкої правослухняної поведінки та водночас забезпечить розумний баланс між інтересами суспільства й правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовано.

Цивільний позов у межах цього кримінального провадження не заявлено.

Відповідно до статей 124, 126 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи, у розмірі 1144 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись 100, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити ОСОБА_9 , що відповідно до ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення цього вироку, тобто з 08 липня 2026 року.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судової експертизи № 14-38 від 18.02.2019 року в сумі 1144 (тисячу сто сорок чотири) гривні.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- предмет схожий на ручну оборонну гранату маркуванням на корпусі РГО 80-21-89 та запал до ручної гранати типу УДЗ з маркуванням на важелі «УДЗ-350 Ф-6-89», які було поміщено до спец пакетів із номерами АБ 028092 і АБ 028093, що перебувають на зберігання у камері схову ІНФОРМАЦІЯ_14 , передати до центру забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_17 для вирішення питання про подальше їх використання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до ІНФОРМАЦІЯ_18 шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_28