Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №357/11253/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11253/26

3/357/3532/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 694232 від 16 червня 2026 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП (далі – протокол),

У С Т А Н О В И В:

згідно з протоколом, 16 червня 2026 року о 08:19 год. в м. Біла Церква по вул. Зенітного Полку, 21-А, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Skoda», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest ARMF-0338» та в закладі охорони здоров`я – КНП БМР «БЦ МЛ № 1» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, розгляд протоколу проведений за відсутності ОСОБА_1 , оскільки він повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином, будь-яких клопотань від нього не надходило.

За результатами розгляду протоколу, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла висновку про необхідність закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до практики Верховного Суду, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08 липня 2020 року, у справі ЄУН 463/1352/16-а, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264746).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 27 червня 2019 року, у справі ЄУН № 536/1703/17, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/82707106).

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад вказаного адміністративного правопорушення, серед іншого, характеризується:

- наявністю спеціального суб`єкта, яким є осудна особа, яка керує транспортним засобом (водій) і досягла віку з якого настає адміністративна відповідальність;

- наявністю умислу, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків;

- наявністю об`єктивної сторони, яка виражається у формі одного з таких протиправних діянь (дії чи бездіяльності): керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу; передача керування особі, яка перебуває в такому стані; відмова від проходження, у встановленому законом порядку, огляду на стан сп`яніння.

Як свідчить протокол, ОСОБА_1 інкримінувалося адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинене у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суддя зазначає, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не за будь-яку відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, а лише якщо така вимога відповідає установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Отже, у разі виявлення у водія ознак сп`яніння поліцейський має відсторонити таку особу від керування транспортним засобом та провести огляд такої особи на стан сп`яніння.

Суддя зазначає, що відсторонення може бути проведене, шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки, евакуації транспортного засобу, або у спосіб визначений ч. 7 ст. 266 КУпАП.

Відповідно до ч. 7 ст. 266 КУпАП, у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.

Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Суддя зазначає, що як докази вини ОСОБА_1 надані: протокол, картка обліку адміністративного правопорушення від 16 червня 2026 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 червня 2026 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння (без дати), рапорт поліцейського ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Андрія Султанова від 16 червня 2026 року, диск з відеозаписом з нагрудних камер від 16 червня 2026 року.

Як свідчить відеозапис з нагрудних камер, працівники поліції не проводили огляд ОСОБА_1 , який надавав їм можливість встановити таку ознаку, як: запах алкоголю з порожнини рота. На відео видно, що поведінка ОСОБА_1 відповідала обстановці, що склалася, він не вів себе агресивно, або іншим чином, який характерний особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, як свідчать матеріали додані до протоколу, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 266 КУпАП, не був відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки у справі відсутня розписка про це, а в рапорті не пояснені причини, чому відсторонення водія від керування транспортним засобом не здійснювалося.

Отож, вказане викликає обґрунтований сумнів, що у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим він потребував огляду на визначення такого стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, у зв`язку з цим, суддя дійшла висновку, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки судді не доведено, що він потребував огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, провадження стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Згідно з ч. 6 ст. 283 КУпАП, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Керуючись ст. 247, 283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Повернути ОСОБА_1 тимчасово вилучене посвідчення водія НОМЕР_2 від 03 березня 1999 року.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина ДУБАНОВСЬКА