Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №159/3331/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3331/26

Провадження № 1-кп/159/538/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритому судовомузасіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026030550000399 від 27.05.2026 року, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Рожищенським РВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_2 ), уродженця сел. Смолянка (Комі АРСР), українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,

у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , будучи визнаним винним постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.05.2025 року у справі № 159/2740/25, яка набрала законної сили 30.05.2025 року, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою його позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та усвідомлюючи, що позбавлений права керування транспортними засобами, з метою невиконання даної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, з мотивів явної неповаги до суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, вчиняв дії щодо умисного невиконання даного судового рішення.

Так, ОСОБА_4 25 травня 2026 року, близько 21 год. 10 хв., всупереч вказаній постанові суду, керував трактором марки “МТЗ-81.1”, з реєстраційними номером НОМЕР_3 , з причіпом, рухаючись по вул. Центральна у с. Сільце Ковельського району Волинської області, де був зупинений працівниками поліції.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав повністю. Суду показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється.

Зазначені в обвинуваченні обставини ніким не оспорюються, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, який підтверджує їх існування. В зв`язку з цим, суд, за погодженням з учасниками судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

З`ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 382 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину) та особу винного у їх сукупності, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин справи.

Так, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинено нетяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України (ст. 12 КК України).

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Суд враховує також те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується по місцю проживання, на диспансерному обліку в нарколога та психіатра не перебуває.

Вирішуючи питання щодо виду та строку покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд прийшов до висновку, що для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім покаранням є покарання, запропоноване прокурором, у виді штрафу в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення (злочину).

Запобіжні заходи щодо ОСОБА_4 під час досудового розслідування не застосовувались.

Цивільного позову не заявлено.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Речовий доказ – оптичний носій інформації (диск) DVD-R з відеофайлами, на яких відображено обставини вчинення кримінального правопорушення, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий ОСОБА_1