Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №159/3519/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3519/26

Провадження № 2/159/2353/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчого комітету Ковельської міської ради в особі органу опіки та піклування, про поновлення батьківських прав,

у с т а н о в и в:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить поновити її у батьківських правах відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2015 її позбавлено батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для позбавлення батьківських прав стало те, що вона неодноразово змінювала місце проживання, не займалася вихованням та утриманням сина. Батька дитини — ОСОБА_4 ще в 2010 році також позбавлено батьківських прав щодо сина. Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 233 від 09.07.2015 ОСОБА_5 наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування та призначений опікун — бабуся ОСОБА_6 , після смерті останньої опікуном сина стала сестра позивачки (тітка ОСОБА_3 ) — ОСОБА_2 (відповідачка). Позивач вказує, що на даний час вона усунула обставини, які стали підставою для позбавлення її батьківських прав, зокрема кардинально змінила свою поведінку, переоцінила її зробила відповідні висновки, змінила спосіб життя, налагодила контакт з сином, постійно спілкується з ним, приймає участь у його житті, вихованні та навчанні. Також вона отримує стабільний дохід, має можливість та допомагає матеріально сину та опікуну. Оскільки на сьогодні вона разом з двома доньками проживає за кордоном, за спільним бажанням і за згодою сина має намір забрати його проживати в Німеччину та об`єднати сім`ю. З огляду на те, що вона має можливість і бажання поновитися у батьківських правах щодо сина, має у цьому підтримку сина та опікуна, посилаючись на положення ст. 169 Сімейного кодексу України та на те, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, а також на право дитини проживати разом з батьками, недопустимість обмеження вказаних прав, просила позов задовольнити.

12.06.2026 суд відкрив провадження у справі, на підставі ч.4 ст.274 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначив здійснювати розгляд в порядку загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому засіданні підтвердила позитивні зміни у житті позивачки, вказала на участь останньої в житті, вихованні, навчанні та матеріальному забезпеченні сина. Не заперечила проти задоволення позову.

На стадії підготовчого засідання представник виконавчого комітету Ковельської міської ради в особі органу опіки та піклування Гупік М.І. підтримав висновок органу опіки та піклування №211 від 14.05.2026 про доцільність поновлення у батьківських правах позивачки стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, не заперечив проти задоволення позову.

Також суд під час підготовчого провадження у присутності опікуна ОСОБА_2 заслухав неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який висловив бажання проживати разом з матір`ю.

09.07.2026 розпочатий судовий розгляд справи по суті.

В судове засідання учасники не з`явилися, позивач, відповідач та представник третьої особи, кожен зокрема, клопотав про розгляд справи у їх відсутності.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення – 09.07.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 09.03.2023 Ковельським відділом реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №429 (а.с. 12).

Батько ОСОБА_7 рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області у від 04.02.2010 у справі №2-211/10 позбавлений батьківських прав щодо неповнолітнього сина (а.с.17).

Відповідно до рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2015 у справі №159/2305/15-ц позивач позбавлена батьківських прав щодо свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставою для позбавлення позивачки батьківських прав щодо неповнолітнього сина стало ухилення матері від виконання обов`язків по вихованню дитини, не піклування про фізичний стан та духовний розвиток сина (а.с. 18).

Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради №233 від 09.07.2015 неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування, опікуном дитині призначена ОСОБА_6 (а.с.13).

Після смерті ОСОБА_6 піклувальником неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначена ОСОБА_2 (Рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 130 від 11.04.2024, а.с.15).

ОСОБА_1 на сьогодні разом з двома доньками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проживає в Республіці Німеччина, має посвідку на проживання до 2027 року, винаймає житло та зареєстрована з доньками за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ОСОБА_10 ( АДРЕСА_2 ), що підтверджується інформацією Служби обслуговування громадян Обербургомістра міста Аахен від 02.02.2026 (офіційний переклад з німецької мови, а.с.19, 42, 46-48), копією безстрокового договору про оренду від 01.04.2025 (офіційний переклад з німецької мови, а.с.20-29).

Позивач отримує щомісячну соціальну допомогу від держави Німеччина в розмірі 1221 Євро (Інформація Джобцентру міського регіону Аахен від 19.01.2026 з офіційним перекладом з німецької мови, а.с.30-41; Інформація Департаменту у справах дітей, молоді та шкоди від 27.08.2024 з офіційним перекладом з німецької мови, а.с.51-53).

ОСОБА_1 в Німеччині забезпечена (за необхідності) медичною допомогою (медична довідка з офіційним перекладом з німецької мови, а.с.49).

Згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявність судимості» № ФОВМ-005508081 станом на 02.02.2026 позивачка до кримінальної відповідальності не притягалася, незнятої чи непогашеної судимості немає, в розшуку не перебуває (а.с. 14).

14.05.2026 рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради затверджений висновок органу опіки та піклування м.Ковеля про доцільність поновлення у батьківських правах ОСОБА_1 щодо її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Висновок мотивований позитивними змінами в поведінці позивачки, виконанням нею батьківських обов`язків щодо сина ОСОБА_3 , бажанням та можливістю поновитися у батьківських правах щодо сина (а.с.11).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

За результатом розгляду справи суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частини перша та друга статті 3 Конституції України).

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства (частини перша та друга статті 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989; далі - Конвенція 1989 року).

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що це розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (частина перша статті 9 Конвенції 1989 року).

Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (частина перша статті 18 Конвенції 1989 року).

За змістом наведених приписів права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання. Насамперед мають бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.06.2021 у справі № 199/6950/19).

Батьківська відповідальність є сукупністю обов`язків та прав, спрямованих на забезпечення морального і матеріального благополуччя дитини, зокрема на піклування про неї, підтримання з нею особистих відносин та забезпечення її освіти, утримання, правове представництво та управління її власністю (принцип 1 Додатку до Рекомендації № R (84) 4 Комітету Міністрів державам-членам «Про батьківську відповідальність» від 28.02.1984).

У будь-якому рішенні уповноваженого органу про надання батьківської відповідальності чи визначення способу, в який ця відповідальність здійснюється, необхідно керуватись, головним чином, інтересами дитини (речення перше принципу 2 вказаного Додатку).

В усіх випадках обоє батьків зобов`язані підтримувати дитину. Той із батьків, з яким дитина не живе, повинен мати можливість підтримувати з нею особисті стосунки, якщо вони серйозно не шкодитимуть інтересам дитини (принцип 8 зазначеного Додатку).

Право батьків і дітей бути поряд один із одним становить основоположну складову сімейного життя. Заходи національних органів, спрямовані на обмеження такої можливості, є втручанням у право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції 1950 року. Таке втручання не буде порушенням відповідного права, якщо воно відбувається згідно із законом, переслідує одну чи більше правомірних цілей, перелічених у пункті 2 вказаної статті, та є необхідним у демократичному суспільстві, зокрема, пропорційним обраним цілям.

Між інтересами дитини й інтересами батьків має існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Стаття 8 Конвенції 1950 року не надає батькам права вживати заходи, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) від 7 грудня 2006 року, заява № 31111/04 (пункт 54)).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine) від 18.12.2008, заява № 39948/06 (пункти 49, 50)).

За змістом гарантованого статтею 8 Конвенції 1950 року права на повагу сімейного життя держава має позитивний обов`язок вживати виважені та послідовні заходи зі сприяння возз`єднанню дітей із біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine) від 18.12.2008, заява № 39948/06 (пункт 52)).

Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина (частини перша — п`ята статті 169 СК України).

Позбавлення особи батьківських прав не тягне для неї невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє прав на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав (див. Mutatis mutandis постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18).

Розглядаючи позов про поновлення батьківських прав, суд має перевірити, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, й обставини, що були підставою для такого позбавлення. Це потрібно робити з урахуванням якнайкращих інтересів дитини та пріоритету збереження сімейних зв`язків, які можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, зокрема, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною (див. Mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.06.2022 у справі № 755/15903/20, від 04.02.2026 у справі № 552/8514/24).

Суд відмовляє у задоволенні позову про поновлення батьківських прав, якщо немає впевненості у можливостях позивача забезпечити найкращі інтереси дитини станом на час розгляду справи. Докази зміни поведінки, світогляду, звичок позивача мають давати впевненість у доводах на користь поновлення батьківських прав і не спростовуватися його ж поведінкою (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.06.2021 у справі № 199/6950/19).

Коли уповноважений орган повинен прийняти рішення, пов`язане з наданням або здійсненням батьківської відповідальності, і це рішення зачіпає основні інтереси дитини, необхідно порадитися з нею, якщо рівень її зрілості, з огляду на рішення, дозволяє зробити це (принцип 3 Додатку до Рекомендації № R (84) 4 Комітету Міністрів державам-членам «Про батьківську відповідальність»).

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (частини друга та третя статті 171 ЦК України).

Долучені до справи письмові докази є достатніми для доведення позитивних змін у способі життя позивачки, а саме: ОСОБА_1 проживає разом із дітьми в Німеччині, має посвідку на проживання, офіційно винаймає житло з належними умовами для проживання дітей, має стабільний дохід, слідкує за своїм здоров`ям та здоров`ям доньок, має позитивну характеристику (якості), про які зазначено у висновку органу опіки та піклування № 211 від 14.05.2026.

Як повідомила опікун дитини відповідач ОСОБА_11 позивачка починаючи з 2022 року реально відновила контакт з сином, наполегливо та щиро цікавиться його життям, здоров`ям, уподобаннями, інтересами, проявляє материнську турботу, намагається стати частиною його життя, дослухається до його потреб та думки.

З урахуванням наведеного суд погоджується з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради про доцільність поновлення ОСОБА_1 у батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 .

Під час розгляду справи неповнолітній ОСОБА_12 чітко повідомив про бажання спілкуватися та жити з матір`ю.

Також у матеріалах справи відсутні докази того, що поновлення позивача у батьківських правах може завдати шкоди здоров`ю чи розвитку неповнолітнього ОСОБА_3 .

На переконання суду позивач ОСОБА_1 здатна до подальших позитивних змін, задоволення вимоги про поновлення позивачеві батьківських прав відповідає закону, переслідує мету захисту інтересів дитини у збереженні сімейного зв`язку з матір`ю та відповідає найкращим інтересам дитини.

Судові витрати суд залишає за позивачем.

Керуючись статтями 7, 19, 164, 166, 171 Сімейного кодексу України, статтями 3,18 Конвенції про права дитини, статтями 12, 76-81, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківські права щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складене 09.07.2026.

Головуючий:Т. В. ДЕНИСЮК