Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №643/6806/24 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/6806/24

Провадження № 2/643/237/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Тимош О.М.,

за участю секретаря судового засідання Глушка С. В.,

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача майнову шкоду у сумі 263 614,58 грн, моральну шкоду у сумі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 07 березня 2024 року о 15 год 22 хв в м. Харкові по вул. Гвардійців-Широнінців, 34 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення транспортних засобів. Водій ОСОБА_2 , рухаючись по вул. Гвардійців-Широнінців, біля буд. 34 в м. Харкові, на транспортному засобі «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «BMW X1» державний номерний знак НОМЕР_2 , який стояв попереду і перебував під керуванням водія ОСОБА_4 .

Унаслідок зіткнення транспортний засіб «BMW X1» державний номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження і його власниці ОСОБА_1 було спричинено матеріальну шкоду. Постановою Московського районного суду м. Харкова від 07 травня 2024 року по справі № 643/2460/24, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Як вбачається зі звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля «BMW X1» держномер АX0343KI № 15/03/2024Р, складеного оцінювачем ОСОБА_5 10 квітня 2024 року, матеріальний збиток завданий власникові BMW X1 держномер АX0343KI, в результаті його пошкодження при ДТП складає 167 704,91 грн, а вартість відновлювального ремонту, без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу, складає 382 346,92 грн.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу, перед третіми особами на момент ДТП була застрахована ПрАТ СК «ПЗУ Україна» за договором № ЕР.214327773 від 27.04.2023, позивач звернулася з заявою до страховика щодо отримання страхового відшкодування, відповідно до вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після цього, страховиком було перераховано на картковий рахунок позивачки страхове відшкодування на загальну суму 122 232,34 грн, в тому числі: 08 квітня 2024 року - 118 241,17 грн, 22 квітня 2024 року - 3991,17 грн. Тому розмір завданої матеріальної шкоди позивачу, що підлягає стягненню з відповідача, визначається різницею між фактичним розміром завданої шкоди (382 346,92 грн.) та сумою страхового відшкодування (122 232,34 грн) і складає 260 114,58 грн. Також позивачем були понесені додаткові витрати на проведення оцінки розміру завданих відповідачем збитків у сумі 3500 грн, що підтверджується квитанцією ФОП ОСОБА_5 № 3003707 від 15.03.2024 і вказані витрати підлягають стягненню з відповідача. Отже, загальний розмір спричиненої позивачці матеріальної шкоди разом з понесеними додатковими витратами складає 263 614,58 грн.

Крім того, позивачці була завдана і моральна шкода, що полягала у її душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок пошкодженням її майна – транспортного засобу «BMW X1» держномер НОМЕР_2 , який був її єдиним власним засобом пересування, неможливості тривалий період використовувати транспортний засіб за призначенням, що викликало незручності, оскільки позивачка була змушена використовувати для пересування громадський транспорт, необхідності вчинення заходів спрямованих на отримання відшкодування спричиненої матеріальної шкоди та відновлення пошкодженого транспортного засобу, що полягало у зверненнях до страхової компанії, оцінювача, автомайстерні. З огляду на те, що позивачці, у зв`язку з пошкодженням її майна, було спричинено зміну її звичного темпу життя через неможливість тривалого використання автомобіля та необхідністю вчинення заходів спрямованих на отримання відшкодування спричиненої шкоди, яка станом на день розгляду справ є не компенсованою, та відновлення пошкодженого транспортного засобу, позивач оцінює спричинену моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідач 18.11.2024 подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що питання , що стосується ДТП, яке сталося між його автомобілем та автомобілем позивача, вже було предметом розгляду у Салтівському (Московському) районному суді м. Харкова, та прийнято рішення, за яким відповідач сплатив накладений на нього штраф. Майнову шкоду, зазначену в позові в сумі 263 614,58 грн, позивач отримала від двох страхових компаній: від страхової компанії, де застрахований її автомобіль, та від його страхової компанії в сумі 116 000,00 грн. Відповідач зазначає, що позивач ОСОБА_1 використовує законодавство з корисливою метою, вводить суд в оману та намагається повторно отримати з нього збитки в сумі 263 614,58 грн. Стосовно моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн відповідач зазначив, що позивачка не була за кермом автомобіля під час ДТП, а перебувала поряд з водієм, на пасажирському сидінні, а тому відповідач вважає, що позивач не має права вимагати відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді від 01.07.2024 позов залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

08.07.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

08.07.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 30.01.2025 за клопотанням відповідача ОСОБА_2 було призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.

13.04.2026 справа повернулася до суду з експертної установи у зв`язку з непроведенням відповідачем оплати за її проведення.

Ухвалою суду від 15.04.2026 провадження у справі поновлено, призначено судове засідання.

Позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав, що позивачем отримано відшкодування в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що позивач погодилася на страхове відшкодування у сумі 122 232,34 грн розраховане та виплачене ПрАТ СК «ПЗУ Україна». Ліміт відповідальності ОСОБА_2 за завдану шкоду 160 000,00 грн, що повністю покриває визначений у даному випадку розмір страхового відшкодування. Тому вважав, що вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не мають правового обґрунтування та не може бути задоволені. Відповідач вважає, що у звіті зазначені запасні частини, які необхідно замінити під час відновлювальних робіт, не були пошкоджені унаслідок ДТП. Наданий позивачем звіт оцінювача не є належним доказом, був виконаний за відсутності відповідача.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу автомобіля «BMW X1» державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.12-13).

Постановою судді Московського (Салтівського) районного суду м. Харкова від 07.05.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у сумі 850 грн. В постанові зазначено, що 07.03.2024 о 15:22 водій ОСОБА_2 , рухаючись по вул. Гвардійців Широнінців, 34 в м. Харкові, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «BMW X1» державний номерний знак НОМЕР_2 , який стояв попереду та яким керував ОСОБА_4 (порушив п.12.1, 13.1 ПДР України). Унаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічних пошкоджень, було завдано матеріальних збитків (а.с. 61-63).

Відповідно до звіту №15/03/2024Р дослідження спеціаліста – автотоварознавця «BMW X1» державний номерний знак НОМЕР_2 від 10.04.2024 матеріальний збиток, завданий власникові «BMW X1» державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 167 704,91 грн; вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 382 346,92 грн з урахуванням ПДВ на вартість запчастин (а.с.16-50).

Відповідно до страхового акту №39236/2 за страховим випадком – ДТП, яка сталася 15:22 11.03.2024, потерпіла особа ОСОБА_1 , транспортний засіб «BMW X1» АX0343KI, розраховано розмір страхового відшкодування за забезпеченим ТЗ «Volkswagen Passat» НОМЕР_1 , страхувальник ОСОБА_2 в сумі 122 232,34 грн (а.с.107). Також в страховому акті зазначено, що вартість відновлювального ремонту становить 353 521,65 грн, з урахуванням зносу вартість ремонту – 141 751, 32 грн (застосовано коефіцієнт зносу – 0,7). Ліміт відшкодування – 160 000,00 грн.

ПрАТ СК «ПЗУ Україна» видала розпорядження на перерахування страхового відшкодування в сумі 3991,17 грн за страховим випадком - ДТП, яка сталася 15:22 11.03.2024, потерпіла особа ОСОБА_1 , транспортний засіб «BMW X1» АX0343KI, розраховано розмір страхового відшкодування за забезпеченим ТЗ «Volkswagen Passat» НОМЕР_1 (зворот а.с.107).

Отримання позивачем страхового відшкодування за пошкодження належного їй транспортного засобу внаслідок ДТП в сумі 122 232,34 грн визнаються учасниками справи, а тому не потребують доказування (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Суд встановив, що сторонами у справі не оспорюється факт дорожньо-транспортної пригоди, вина відповідача та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 122 232,34 грн. Предметом спору є сума відшкодування майнової шкоди, яка не покриває витрати.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Отже, ОСОБА_2 , як особа, яка винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції що діяла станом на день виникнення спірних правовідносин, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).

Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 565/1210/19 (провадження № 61-9485св20) та у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20.

Позивачем не надано суду підтвердження фактичного здійснення ремонту автомобіля надавачем послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

За таких обставин, розмір відшкодування для відновлення пошкодженого майна підлягає зменшенню на ПДВ (20%) та до відшкодування підлягає компенсація в сумі 305 877,54 грн (382 346,92 грн – 20% ПДВ).

При застосуванні правових норм, що регулюють спірні правовідносини, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.07.2023 по справі №591/1861/22, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Не дивлячись на не визнання відповідачем суми майнової шкоди, розмір заявлений до стягнення позивачем підтверджений достатніми доказами та не спростований відповідачем, за клопотанням якого призначалася автотоварознавча експертиза, яка, в свою чергу, не була проведена у зв`язку з неоплатою гарантованою відповідачем вартості експертизи.

Також суд керується положеннями ч. 1 ст. 109 ЦПК України, відповідно до яких у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оскільки експертиза була ініційована відповідачем та не проведена в зв`язку з невчиненням ним дій, необхідних для проведення експертизи, суд визнає розмір шкоди заявлений позивачем у сумі 382 346,92 грн (з ПДВ) доведеним.

За таких обставин, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка в даному випадку дорівнює 183 645,20 грн (305 877,54 грн - 122 232,34 грн).

Заявлені до стягнення позивачем витрати на проведення оцінки розміру завданих відповідачем збитків у сумі 3500 грн суд на користь позивача не стягує, оскільки попри посилання позивача на квитанцію ФОП ОСОБА_5 № 3003707 від 15.03.2024, яка підтверджує здійснення позивачем витрат на проведення оцінки, позивачем суду зазначеної квитанції або інших доказів та підтвердження понесення витрат на проведення оцінки суду не надано.

Крім того, позивач заявила вимогу про відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зокрема п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України визначає, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Ч. 3, ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Суд вважає доведеним завдання позивачу моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, викликаних неможливістю користування своїм майном, необхідністю зміни звичного способу життя, витрачання додаткового часу на ремонт транспортного засобу, організацію свого життя, що викликало незручності та стрес. Проте сума, в яку позивач оцінює, завдану їй моральну шкоду підлягає частковому задоволенню.

Суд дійшов висновку про розмір компенсації завданої позивачеві моральної шкоди, який є адекватним моральним стражданням завданим позивачу, а також відповідає вимогам розумності і справедливості, у сумі 8000 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та задовольняє позов в частині майнової шкоди в сумі 183 645,20 грн, моральної шкоди – 8000,00 грн, загалом 191 645,20 грн.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1916,45 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2,5, 12,13,76-82, 89, 141, 259,263-265, 273, 354,355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію майнової шкоди, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 183 645,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в сумі 8000 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1916,45 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_5 .

Суддя О.М.Тимош