Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №642/763/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

"09" липня 2026 р.

642/763/26

2/642/839/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ольховського Є.Б.

при секретарі – Семенюк А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом –

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся із вищезазначеним позовом до суду у якому вказав, що є спадкоємицем за законом після смерті своєї матері, ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1 . Інша частина квартири належить чоловіку померлої – ОСОБА_2 . Позивач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва оскільки у позивача відсутні документи що підтверджують право власності спадкодавиці на спірне нерухоме майно. ОСОБА_1 прохає визнати за ним право власності на квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої матері.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 10.02.26 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 24.03.26р. року за клопотанням представника позивача витребувано копія актового запису про укладання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 21.04.26р. за клопотанням відповідача витребувано копію спадкової справи та інформацію щодо можливої реєстрації позивача як внутрішньо-переміщеної особи.

ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву зазначив що з позовом не згоден. ОСОБА_1 хоча і зареєстрований за спірною адресою однак декілька років там не живе і спадщину після ОСОБА_3 фактично не прийняв. Також вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити оскільки позивач пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою від 02.06.26 року закрито підготовче судове провадження та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові та відповіді на відзив, позов прохала задовольнити.

ОСОБА_2 та його представник проти позову заперечували з підстав зазначених у відзиві на позов. Визнавали та не оспорювали той факт що спірна квартира була придбана в період перебування у шлюбі ОСОБА_2 та померлої ОСОБА_3 та є спільним майном подружжя. Відповідач пояснив що ним у 2001 році було подаровано ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 під обіцянку останнього не мати в наступному вимог щодо спадщини однак позивач цю обіцянку порушив.

Вислухавши пояснення і доводи сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

03.06.1994р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб про що свідчить копія актового запису № 667.

25.06.2003 році ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу став власником квартири АДРЕСА_1 про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав із поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку. Вважається що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя .

В судовому засіданні ОСОБА_2 визнавав та не заперечував що вказана квартира є спільної сумісною власністю подружжя .

Від першого шлюбу ОСОБА_3 має сина – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 що підтверджується копією свідоцтва про народження, копією свідоцтва про переміну прізвища, копіями свідоцтв про укладання шлюбу та розірвання шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 .

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Босенко М.О. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.05.2025 року № 25/02-14. Свою відмову нотаріус Босенко М.О. обґрунтувала тим, що заявник не надав документ, який підтверджує право власності спадкодивиці на вказане нерухоме майно.

Згідно ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до положень ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Як зазначено в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Відповідно до ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, згідно ч.5 ст.1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, а згідно ст.16 ЦК України засобом захисту свого права є визнання права.

Матеріалами справи встановлено що ОСОБА_1 з 28 жовтня 2003 року є зареєстрованим за адресою АДРЕСА_3 . Допитані в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_2 свідки повідомили що вони є сусідами відповідача та ОСОБА_1 протягом останніх трьох років за спірною адресою не бачили.

На думку суду покази вказаних свідків не впливають на вирішення позовних вимог оскільки копією спадкової справи встановлено що ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса 11.03.2025р. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері (зареєстровано по книзі спадкових справ за №3) та зі вказаної дати заведено спадкову справу № 2/2025.

22.05.2025р. позивачем було подано приватному нотаріусу заяву щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом яка стала підставою для винесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.05.2025 року № 25/02-14.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємиць, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Положеннями ч.1 ст. 1270 ЦК України визначено що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, які починаються з часу відкриття спадщини.

Таким чином у встановлений законодавством строк позивач подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері а отже у суду відсутні підстави для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81,141, 258, 264-265, 268 ЦПК України, ст.ст.1216-1218, 1223,1258, 1264, 1268, 1270 ЦК України, ст. 41 Конституції України, -

ВИРІШИВ

Позовну заяву задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ін. НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Суддя Є. Ольховський