Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №610/1874/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1874/26

провадження № 2/610/1696/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Тімонової В.М.,

за участі: секретаря судового засідання – Черепахи А.А.,

представника позивача – адвоката Котькорло О.А. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/1874/26 (провадження № 2/610/1696/2026) за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява адвоката Котькорло Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача вартість оплаченого та непоставленого товару в розмірі 22 999,00 грн., суму моральної шкоди у розмірі 7 666,33 грн, судові витрати покласти на Відповідача.

Позов мотивовано тим, що 21.01.2026 Позивач придбав (замовив) у Відповідача товар: Акумулятор літієвий MUST LP1600-24100, 24В 100Аг, LiFePO4, літій-залізо-фосфатна АКБ, в кількості 1 шт. вартістю згідно виставленого рахунку-фактури № 98 від 21.01.2026 в розмірі 22 999,00 грн. Відповідач повинен був поставити оплачений товар протягом 3-5 діб шляхом його відправки на адресу Позивача компанією ТОВ «НОВА ПОШТА». Однак станом на дату пред`явлення позову цього не здійснив, а кошти за оплачений і не поставлений товар — не повернув. Протягом лютого-березня Позивач вимагав поставки товару. Менеджер підтримки клієнтів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ФОП ОСОБА_2 ) неодноразово повідомляла, що товар готовий до відправки і буде направлений найближчим часом. Однак позивачем в ході телефонної розмови з менеджером із збуту було встановлено, що замовленого товару у Відповідача взагалі не було на складі. 05.03.2026 Позивач направив відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 претензію про повернення оплачених коштів в розмірі 22 999,00 грн, однак претензія не розглянута Відповідачем у справі, відповідь не неї Позивач так і не отримав. Отже, позивач просить стягнути з Відповідача вартість оплаченого та непоставленого товару в розмірі 22 999,00 грн. Окрім того, зазначає, що йому завдано моральної шкоди діями відповідача у розмірі 7666,33 грн, яка полягає в тому, що позивач був вимушений приділяти значну частину свого особистого часу на вирішення даної проблеми, багаторазово звертався до Відповідача, як усно так і письмово, звертався за юридичною допомогою. Внаслідок неправомірних дій Відповідача погіршився і фізичний стан Позивача, останній почав відчувати головні болі, підвищення тиску, нервове напруження, загальну дратівливість та погіршення психічного та емоційного стану. Неотримання оплаченого товару, змусило Позивача докладати додаткових зусиль для організації свого повсякденного життя, пошуку додаткових коштів для часткової компенсації витрачених коштів, які Відповідач у справі незаконно привласнив собі.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 16 травня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

25 травня 2026 року представником відповідачки – адвокатом Кузнецовим І.С. через Електронний суд було подано відзив на позовну заяву, в якій просив: залишити без руху позовну заяву і зобов`язати позивача протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви у зв`язку з необхідністю позивачу належно визначити правильний суб`єктний склад сторін і надання доказів сплати судового збору за майнову вимогу у вигляді стягнення моральної шкоди у розмірі 7666,33грн; відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 7666,33грн. по недоведеності і необґрунтованості; закрити провадження у частині позовних вимог про стягнення 22999грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору після надання відповідачем доказів повернення позивачу цих грошей, посилаючись на таке.

Щодо позовних вимог про стягнення передоплати зазначив, що вимоги, які визнаються відповідачем - сума отриманої попередньої оплати у розмірі 22999грн. Між сторонами спору дійсно було досягнуто домовленості про замовлення товару (акумулятор літієвий), було укладено у спрощений спосіб договір купівлі-продажу без його оформлення окремим єдиним документом.

Заперечував щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 7666,33грн., вказав, що після отримання передоплати товар не вдалося відправити покупцю у попередньо обумовлені строки, але у відповідача не було ніякого умислу обманювати позивача і не виконати передачу замовленого товару чи залишити це замовлення без належного завершення, якби вона не мала можливості виконати цю поставку, то взагалі б не бралася за це. Але торгівля такими товарами - це її профільна діяльність, яка, на жаль, не завжди залежить тільки від відповідача, а здебільшого залежить від постачальників, які, в свою чергу, не завжди можуть виконати свої зобов`язання вчасно. Як загально відомо – через обстріли російських військ зима 2026 року в Україні була надскладна як ніколи, тому замовлений товар виявився, можна сказати дефіцитним, його без повної передоплати неможливо було дістати в Україні, і коли повідомлялось про наявність цього товару - це означало його наявність у одного з постачальників і можливість відправити товар у прогнозований перед позивачем термін відправки. Але надалі у перемовинах постачальник повідомив про свої складнощі: неможливість забезпечити своєчасне розмитнення і відправку цього товару у попередньо спрогнозовані строки, після чого з позивачем йшла мова про відправку аналогу такого товару, але врешті було узгоджено повернути передоплату. Тобто, вся ця ситуація була зумовлена не недобросовісністю відповідача, а рядом об`єктивних обставин, які на той час існували і були непередбачуваними.

Також вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди, наявності фізичних або психічних страждань, погіршення стану здоров`я, звернення за медичною допомогою, проходження лікування, зафіксованих медичними установами реальних психоемоційних страждань, причинного зв`язку між заявленими переживаннями та діями відповідача, розміру заявленої моральної шкоди.

Вимоги моральної шкоди мають різну правову природу та підлягають окремому доказуванню, тому вимога про відшкодування моральної шкоди має статус самостійної окремої майнової вимоги, до якої не може автоматично застосовуватись звільнення споживача від сплати судового збору через формальне посилання на ЗУ «Про захист прав споживачів», адже, стягнення моральної шкоди заявлено як окрему компенсаційну вимогу, обґрунтовану нібито наявністю психоемоційних переживань та погіршенням стану здоров`я.

Крім того зазначив, що витрати на правничу допомогу в орієнтовному розмірі складають 5000-10000 грн. в залежності від кількості роботи адвоката у цій справі (а.с. 18-21).

03.06.2026 через Електронний суд представником позивача – адвокатом Котькорло О.А. подано відповідь на відзив, у якій наполягав на позовних вимогах та зазначив, що позов пред`явлено до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . Система ЄСІТС надає лише два варіанти заповнення форми позовної заяви: позов може бути пред`явлено або до фізичної особи (фізичної особи підприємця) або до юридичної особи. Оскільки реєстрація фізичної особи не передбачає створення юридичної особи, така фізична особа стає на облік податкової служби як фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і така реєстрація проводиться на індивідуальний податковий номер фізичної особи. Тому, в категорії таких справ відповідачем є фізична особа яка набула статусу фізичної особи-підприємця та ідентифікується на підставі власного податкового номеру. В прохальній частині позову позивач просить стягнути кошти саме з фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 , тому в даному випадку відсутні порушення суб`єктного складу сторін провадження, про які зазначає представник відповідача у справі.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди вказав, що позовна вимога про стягнення моральної шкоди не є окремою позовної вимогою і напряму пов`язана з протиправною поведінкою відповідача у справі, що має причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача у справі, спричинення матеріальних збитків та моральних страждань відповідача у справі. Станом на 01.06.2026 Відповідач у справі так і не здійснив повернення коштів Позивачу, на неодноразові вимоги які були раніше висунуті Відповідачу, що свідчить про відсутність наміру повертати ці кошти в добровільному порядку. Неотримання оплаченого товару, змусило Позивача докладати додаткових зусиль для організації свого повсякденного життя, пошуку додаткових коштів для часткової компенсації витрачених коштів, які Відповідач у справі незаконно привласнив собі. Спричинену моральну шкоду позивач оцінює в 7 666, грн. Розмір моральної шкоди Позивач визначив із наступних міркувань: вартість матеріальних збитків, що спричинив відповідач в розмірі 22 999,00 грн. / 3 місяці очікування товару, що дорівнює сумі 7 666, 33 грн. На думку Позивача, сума моральної шкоди в розмірі 7 666,33 грн. є співрозмірною із спричиненими моральними стражданнями та незручностями, що спричинив Відповідач, та є справедливою та обґрунтованою.

Оскільки позовна вимога про стягнення з Відповідача моральної шкоди є похідною позовною вимогою у зв`язку із пред`явленням позову про захист прав споживачів, така позовна вимога теж звільняється від сплати судового збору і є пов`язаною позовною вимогою, а не окремою, як зазначає представник відповідача у справі.

Судові витрати, які Відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом даної судової справи складаються із витрат на професійну правничу допомогу. Станом на дату подачі заперечення на відзив, сума витрат на професійну правничу допомогу, яка буде сплачена адвокату, складає 20 000 грн., відповідно до Договору про професійну правничу допомогу, Додатку № 1 та Додатку № 2 (а.с. 24-25).

08.06.2026 представником відповідачки – адвокатом Кузнецовим І.С. подано заяву, у якій вказав, що витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 20000грн. є неспівмірними, вони не відповідають критерію їхньої дійсності та необхідності, розумності їхнього розміру, не визначено намір їх оплачувати у певний строк, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, тому просив зменшити їх вартість з 20000грн. до 4000грн.

Також просив закрити провадження у частині позовних вимог про стягнення 22999 грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору, про що надав платіжну інструкцію № ЕРВТ-НН8Е-В24В від 06.06.2026.

За результатами розгляду справи просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000грн (а.с. 36-42).

Представник позивача - адвокат Котькорло О.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити посилаючись на обставини, викладені в позові та в запереченнях на відзив.

Відповідачка та її представник – адвокат Кузнецов І.С. у судове засідання не з`явились, у поданій заяві представник просив розгляд справи проводити за їх відсутністю.

Заслухавши пояснення представника позивача – адвоката Котькорло О.А., з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його.

Частиною третьою статті 698 ЦК України передбачено, що до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію (частина перша статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Судом встановлено, що 21.01.2026 ОСОБА_1 придбав (замовив) у ФОП ОСОБА_2 товар: Акумулятор літієвий MUST LP1600-24100, 24В 100Аг, LiFePO4, літій-залізо-фосфатна АКБ, в кількості 1 шт. вартістю згідно виставленого рахунку-фактури № 98 від 21.01.2026 (копія додається) в розмірі 22 999,00 грн.

Придбання товару (замовлення та оплата послуги) підтверджується:

автоматично сформованим листом-повідомленням сайту prom.ua, замовленню було присвоєно номер 384604663 компанією “Магазин техніки для будівництва, інструменту, садової техніки, свердлу, бури та інше «RIMAX GROUP» («RIMAX GROUP» - торговельна назва, що використовується ФОП ОСОБА_2 і зазначається у сформованому рахунку);

платіжною інструкцією АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» «Monobank” № M9C3-8HC8-EAK2 8M5C від 21.01.2026 року, згідно якої сума в розмірі 22 999,00 грн. була перерахована ФОП ОСОБА_2

05.03.2026 ОСОБА_1 направив відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 претензію про повернення оплачених коштів в розмірі 22 999,00 грн.

Представником відповідачки надано платіжну інструкцію № ЕРВТ-НН8Е-В24В від 06.06.2026 з якої убачається, що ФОП ОСОБА_2 повернула ОСОБА_3 кошти за не поставлений товар у розмірі 22999,00 грн (а.с. 42).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 02.07.2026 закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, в частині позовних вимог про стягнення вартості оплаченого та непоставленого товару в розмірі 22 999 грн.

Згідно із частинами першою-другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормою статті 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4(зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) вказано, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону про захист прав споживачів навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Необхідною умовою для відшкодування моральної шкоди є доведення позивачем перед судом факту протиправної поведінки відповідача, наявність самої моральної шкоди, її розмір та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок, б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19).

Під час визначення компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і під час її визначення враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22)).

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з`ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач в своєму позові просить суд стягнути з відповідачки моральну шкоду в розмірі 7666,33 грн.

З зазначеного позивачем вбачається, що протиправною поведінкою відповідачки порушено права позивача та завдано у зв`язку з цим душевних та фізичних страждань.

Суд вбачає, що дії відповідачки у даному випадку є протиправними і цими протиправними діями позивачу завдано моральну шкоду, між цими діями, що призвели до порушення законних прав позивача, та наслідками у вигляді завдання моральної шкоди є причинно-наслідковий зв`язок, однак, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоді у розмірі 2000,00 грн.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивач на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, на підставі статті 141 ЦПК України, він підлягає стягненню з відповідачки на користь держави у розмірі 347,17 грн.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу та відповідачці професійну правничу допомогу адвокатами суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Вартість виконаних робіт згідно акту наданих послуг № 01-01/06/2026 Додаток № 2 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 02-19/03/2026 від 19.03.2026, укладеного між адвокатом Котькорло О.А. та ОСОБА_1 , становить 20 000 грн.

Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, справа розглядається у спрощеному провадженні.

Враховуючи складність даної справи, а також надані адвокатом послуги, клопотання представника відповідачки про зменшення вказаних витрат, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним, а тому задоволенню підлягають понесені позивачем витрати на правову допомогу частково, а саме в сумі 6 000,00 грн., що є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

Крім того, вартість виконаних робіт згідно акту приймання-передачі наданої правової допомоги з детальним описом проведених робіт до Договору про надання правової допомоги б/н від 08.06.2025, укладеного між адвокатом Кузнецовим І.С. та ФОП ОСОБА_2 становить 10 000 грн.

Судом враховано, що складання відзиву на позовну заяву не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, справа розглядається у спрощеному провадженні.

Враховуючи складність даної справи, а також надані адвокатом послуги, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним, а тому задоволенню підлягають понесені відповідачкою витрати на правову допомогу частково, а саме в сумі 2 000,00 грн., що є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 139, 141, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 347 грн. 17 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 09 липня 2026 року.

Суддя В.М. Тімонова