Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №350/826/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/826/26

Номер провадження 2/350/759/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максиміва І.В.,

з участю секретаря судового засідання Гумінського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою про розірвання шлюбу, у якій просив розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2 , зареєстрований 01 вересня 2018 року у Рожнятівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, за актовим записом № 68.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що з відповідачкою по справі він перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя дітей у них немає. Спільне сімейне життя з відповідачкою не склалося і їхній шлюб має формальний характер з причин відсутності взаєморозуміння між ними, відсутності спільних поглядів на життя, шлюб та сім`ю. Це призвело до того, що на даний час вони спільно не проживають та жодних сімейних відносин не підтримують, шлюб існує формально. Позивач втратив почуття любові та поваги до відповідачки та вважає, що збереження шлюбу є неможливим, а тому просить шлюб розірвати.

Ухвалою суду від 27.05.2026 відкрито провадження у справі, та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник – адвокат Родіков І.С. у судове засідання не з`явилися, останній направив суду клопотання про надання сторонам строку на примирення та відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що відповідачка заперечує проти розірвання шлюбу. Вважає, що шлюб та сім`ю можна зберегти, оскільки реальних та вагомих причин для розірвання шлюбу немає. За таких обставин представник відповідачки просить надати сторонам максимальний термін для примирення, а розгляд клопотання здійснювати у їх відсутності.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Бурак Б.В. у судове засідання не з`явилися, останній направив суду заяву в якій заперечив проти надання сторонам терміну на примирення. Просив позовні вимоги задоволити та шлюб між сторонами розірвати, а розгляд справи провести без участі сторони позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 13.05.2026 вбачається, що сторони по справі перебувають у шлюбі, який зареєстрували 01 вересня 2018 року у Рожнятівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 68. Після реєстрації шлюбу відповідачка змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » (а.с. 3).

Відповідно до ст. ст. 1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 15, частиною першою ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи вимоги представника відповідачки про надання подружжю терміну на примирення, суд виходить з наступного.

За статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.

Відповідно до частини 7 статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року надано роз`яснення, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Передбачене частиною 1 статті 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.

Таким чином, з вищезазначеного випливає, що надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Представник позивача проти надання сторонам терміну на примирення категорично заперечує, зазначає, що позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачкою.

Оскільки позивач не бажає миритися з відповідачкою, наполягає на розірванні шлюбу, враховуючи також відсутність у сторін спільних неповнолітніх дітей, представником відповідачки в клопотанні не зазначено конкретних доказів, які б свідчили про наявність у останньої наміру на примирення, суд вважає, що примирення є неможливим.

Надання подружжю терміну на примирення всупереч бажанню позивача суперечитиме закону та моральним засадам суспільства, оскільки примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених фактичних взаємин подружжя, відсутні підстави для надання терміну для примирення, оскільки такі дії не зможуть привести до збереження сім`ї, а матимуть виключно формальний характер.

Тому суд не вбачає підстав для надання подружжю терміну на примирення.

Згідно із ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 110 СК України, встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Стаття 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як визначено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Між сторонами по справі склалися такі стосунки, які призвели до втрати любові та поваги один до одного. На даний час позивач не бажає зберегти сім`ю, оскільки він та відповідачка не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту, їх сім`я розпалася, а шлюб існує формально. Дітей від спільного шлюбу у сторін немає. Збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, у зв`язку з чим він звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу з відповідачкою.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін у справі, а тому шлюб між ними необхідно розірвати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 56, 105, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 247, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 вересня 2018 року у Рожнятівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, за актовим записом № 68.

Копію рішення направити в Рожнятівський відділ ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Максимів І.В.