Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №183/3681/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3681/26

№ 3/183/2127/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Самар

Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Краснокутський С.О., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №627552 від 30.03.2026, 30 березня 2026 року о 04 год. 30 хв. в с. Панасівка, вул. Гагаріна, 12, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Рено, д.н. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд, на підставі ст. 268 КУпАП, вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з п. 2.1.а. Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Судом досліджені матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №627552 від 30.03.2026 року; рапорт інспектора поліції від 30.03.2026; диск з відеозаписом.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 в матеріалах справи наявний протокол серії ЕПР1 № 627552.

При цьому, суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Протоколом про адміністративне правопорушення фіксуються обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені іншими доказами і які мають бути долучені до протоколу.

До протоколу додано лише рапорт поліцейського ВП №2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 30.03.2026 року.

Натомість, до протоколу не долучено будь-яких доказів, в тому числі пояснення свідків, пояснення самої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З дослідженого судом відеозапису з портативних відеореєстраторів поліцейських, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що на ньому не зафіксовано моменту зупинки транспортного засобу «Рено», а також не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем.

Вказаний відеозапис містить лише момент складання та ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення в автомобілі патрульних поліції.

Таким чином, суду не надано достатніх та належних доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, враховуючи неявку ОСОБА_1 , а також його законного представника, суд позбавлений можливості, у тому числі, перевірити законність складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 .

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Враховуючи викладене, суд вважає недоведеною, поза розумним сумнівом, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 126, п. 1 ч. 1 ст. 247 ст. ст. 251, 252, суд,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої її винесено до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.О.Краснокутський