Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №171/1219/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №171/1219/26

Суддя: Шкарлат Я. Ю.

Справа номер 171/1219/26

Номер провадження 3/171/1283/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08.07.26 м.Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Я.Ю., розглянувши об`єднані матеріали, які надійшли з ВП № 8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особу встановлено паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий 14 січня 2019 року органом 1229, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за скоєння правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 638033, 11.04.2026 року о 12:30:00 с. Новоукраїнське вул. Садова, 2, водій ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, а саме горілку після вчинення дорожньо-транспортної пригоди з його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, чим порушив п.2.10.є. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 638016, 11.04.2026 року о 12:30:00 с. Новоукраїнське вул. Садова, 2, водій ОСОБА_1 після скоєння дорожньо-транспортної пригоди залишив місце ДТП, чим порушив п.2.10.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку SMS (доставлено 01:06:2026 15:28:37), про причини неявки суд не повідомив. Судом береться до уваги, що ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції при складанні відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення, що розгляд даної справи відбудеться за викликом до суду.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

У цій справі дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на переконання суду, спрямовані на затягування провадження, та прямо указують на те, що така особа добросовісно не користується належними їй процесуальними правами, прямо ігнорує наявні у неї процесуальні обов`язки.

Зважаючи на правила ст.ст.268, 277 КУпАП, у зв`язку з тим, що в справі є достатні дані про обізнаність особи зі своїми правами, суд вирішив розглядати справу у відсутності ОСОБА_1 , вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно із ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 4 ст.130 КУпАП вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 4 роз. 10Інструкції № 1395).

За змістомп. 2.10. «є» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Відповідно до ст.122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.10.а Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

Вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638033 від 11.04.2025 року та серії ЕПР1 № 638016 від 11.04.2026 року,

- актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду,

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7132700 від 03.05.2026 року, відповідно до якої на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за ч.2 ст 126 КУпАП,

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.05.2026 року, згідно з яким ОСОБА_2 направлявся на огляд у ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» м. Кривий Ріг у зв`язку з виявленням поліцейським у водія ознак сп`яніння. Огляд у мед закладі не проводився, оскільки водій відмовився,

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП серії ЕНА № 7009443 від 11.04.2026 року,

- довідкою інспектора САП КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, в якій зазначено, що згідно ІКС ІПНП за відомостями ГСЦ МВС громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував;

- рапортами інспектора СРПП ВП №10 від 11.04.2026 року,

- долученими до матеріалів справ відеозаписами із нагрудного БК 799376, співробітника поліції, який документував адміністративні правопорушення від 11.04.2026 року.

Оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в судовому засіданні, тому він повинен нести відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ст.36 ч.2 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних порушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне порушення.

При накладенні стягнення враховується характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь вини, суд вважає за можливе піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу без позбавлення права керування.

Слід зазначити, що відповідно до п.1.10 ПДР України водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Зі змісту ч.2 ст. 30 КУпАП вбачається, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

В той же час, Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального кодексу України, а КУпАП.

За таких обставин, при вирішенні питання щодо застосування до особи такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП суд має виходити зі змісту поняття водій, визначеного ч. 2 ст. 30 КУпАП, що узгоджується із роз`ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.

Згідно ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.36, 122-4, 124,130, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 122-4 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень (шістдесят) копійок.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя Яна Юріївна Шкарлат

Дата документу 08.07.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua