Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №127/14837/26
Суддя: Войтко Ю. Б.
Справа № 127/14837/26
Провадження № 22-ц/801/1946/2026
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.
Доповідач:Войтко Ю. Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 рокуСправа № 127/14837/26м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,
суддів Матківської М. В., Стадника І. М.,
учасники справи:
стягувач – Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»,
боржники – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Федчишена С. А. в місті Вінниці,
за заявою ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 05.05.2026 у справі №127/14837/26,
встановив:
Короткий зміст вимог
У квітні 2026 року Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (далі – КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго») звернулося в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиті послуги.
Наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 05 травня 2026 року (а.с.22) було стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги централізованого теплопостачання за період з лютого 2024 року по березень 2026 року (включно) в розмірі 19 854 грн 47 коп., з яких: 17 772,88 грн – заборгованість за спожиті послуги, 1 591,68 грн. – суми втрат від інфляції, 489,91 грн. – 3% річних від суми заборгованості за спожиті послуги. Також стягнуто судовий збір в розмірі 332,80 грн в рівних частинах.
20 травня 2026 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав до суду заяву про скасування вказаного судового наказу.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу повернуто, оскільки заявник у порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України не додав до заяви документ, що підтверджує сплату судового збору, що на день подачі заяви до суду становить 166,40 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, оскільки вважають, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі № 127/14837/26, висновки суду не відповідають обставинам справи.
За наслідками розгляду апеляційної скарги просить ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року у справі № 127/14837/26 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким розглянути справу по суті або направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 23 червня 2026 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Войтко Ю. Б., судді: Матківська М. В., Стадник І. М.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03 липня 2026 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував безпідставність заяви про видачу судового наказу, оскільки жодної заборгованості за вказаний період не існує, що підтверджується платіжними квитанціями наявними в матеріалах справи, при цьому стягувач не надав учасникам справи її копію та копію доданих до неї документів, чим порушив вимоги ст. 172, 177 ЦПК України.
Також звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було подано дві заяви про скасування судового наказу, що підтверджується поштовими квитанціями, та на яку з них було винесено ухвалу, апелянту невідомо, так як жодних документів він не отримав, що є порушенням ст. 272 ЦПК України.
Також суд проігнорував те, що апелянт є інвалідом другої групи, обмеженим в пересуванні, що підтверджується довідкою МСЕК № 813884 від 05.09.2024 та додатками до неї, що підтверджує його право не сплачувати судовий збір відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та те, що безпідставні дії заявника завдають йому моральної та матеріальної шкоди.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Позиція суду апеляційної інстанції
Згідно з частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вищевказаним вимогам закону.
Повертаючи заяву про скасування судового наказу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заява подана без додержання вимог пункту 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України, оскільки заявник ОСОБА_2 не додав документу про сплату судового збору в установленому порядку та розмірі.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно з частинами другою та третьою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Порядок розгляду справ у порядку наказаного провадження регламентовано в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України.
Відповідно до вимог статті 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Згідно з частиною третьою статті 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
До заяви про скасування судового наказу додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору (пункт 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України).
За правилами частини шостої статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя, не пізніше двох днів з дня її надходження до суду, постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.
Отже, за правилами норм статті 170 ЦПК України, не додання до заяви про скасування судового наказу документу, що підтверджує сплату судового збору, є підставою для повернення заяви без розгляду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верхового Суду від 18 вересня 2023 року в справі №683/1659/22 зазначено, що статті 170-171 ЦПК України, якими урегульована процедура подання та розгляду заяви про скасування судового наказу, не передбачено залишення заяви про скасування судового наказу без руху для усунення її недоліків.
Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що 05 травня 2026 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги централізованого теплопостачання за період з лютого 2024 року по березень 2026 року (включно) в розмірі 19 854 грн 47 коп., з яких: 17 772,88 грн – заборгованість за спожиті послуги, 1 591,68 грн. – суми втрат від інфляції, 489,91 грн. – 3% річних від суми заборгованості за спожиті послуги, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 332,80 грн в рівних частинах.
27 травня 2026 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_2 про скасування судового наказу, подана ним засобами поштового 20 травня 2026 року, до якої були долучені її копії, платіжні інструкції, докази направлення її заявнику (а.с.25-28).
Колегія суддів погоджується з тим, що подана ОСОБА_2 заява про скасування судового наказу не відповідає вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України, оскільки до заяви про скасування судового наказу не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору, або документи, які підтверджують підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону.
Також з матеріалів справи вбачається і не заперечується ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що ним та ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку 20 травня 2026 року було подано кожним окремо дві заяви про скасування судового наказу.
Так, в матеріалах справи міститься ще одна заява про скасування судового наказу подана ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 20 травня 2026 року (а.с.32-89).
До цієї заяви заявниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже було долучено довідку МСЕК № 813884 від 05.09.2024 та додатками до неї, що підтверджує право ОСОБА_1 не сплачувати судовий збір відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» при поданні заяви про скасування судового наказу (а.с.34-36).
Оскільки ОСОБА_2 , окремо звертаючись до суду з заявою про скасування судового наказу, не сплатив судовий збір згідно з вимогами частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки за подання такої заяви підлягав до сплати судовий збір, який становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 166,40 грн, при цьому не додав до свої заяви документи, які підтверджують підстави звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до закону, тому місцевий суд мав всі підстави для її повернення без розгляду.
З урахування наведеного, відповідно до частини шостої статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
За такого висновок суду першої інстанції про те, що заява ОСОБА_2 подана з порушенням вимог статті 170 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає поверненню без розгляду, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права боржника на повторне звернення до суду із заявою, яка оформлена відповідно до вимог статті 170 ЦПК України.
У справі, що переглядається, встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування судового наказу задоволено. Судовий наказ виданий 05 травня 2026 року Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/14837/26, про стягнення з ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії скасовано. Роз`яснено КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» право на звернення до суду з тією самою вимогою в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, то відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, тому підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Ю. Б. Войтко
Судді: М. В. Матківська
І. М. Стадник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua