Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №750/6075/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6075/26

Провадження № 2/750/3202/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді – Кузюри М.М.,

секретар судового засідання – Сіра П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

01 червня 2026 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за Договором № 102275853 про надання споживчого кредиту від 25.09.2021 у розмірі 62340 грн, судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп., а також витрат на правову допомогу у розмірі 16000 грн, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.06.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

У судове засідання 09.07.2026 сторони не з`явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені належним чином.

26.06.2026 представник відповідача через електронний суд подав відзив на позовну заяву, де позовні вимоги визнав частково у сумі 43340 грн, крім того, розгляд справи просив проводити без його участі та без участі відповідача, а також стягнути з позивача та користь відповідача 6000 грн в якості компенсації витрат на правничу допомогу.

Відзив мотивовано тим, що за умовами кредитного договору № 102275853 від 25.09.2021 сторони встановили строк кредитування 30 днів та останнім днем погашення кредиту був визначений 25.10.2021. При цьому, у встановленому порядку строк дії спірного кредитного договору сторонами був пролонгований відповідно до п.п. 1.6, 2.3.1.2 Договору. Однак позивач не заявив до відповідача вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Відповідно до п. 2.3.1.2 Договору про споживчий кредит позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. Договору. Отже, за умовами Договору про споживчий кредит № 102275853 сторони погодили строк його дії 25.10.2021 з врахуванням пролонгацій, тому починаючи із зазначеної дати, фінансова установа не мала права нараховувати проценти за користування кредитом. Оскільки пунктами 1.3, 1.4 цього кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом 25.10.2021 та відповідно Договір пролонгується на 60 днів, термін закінчення кредиту є 24.12.2021. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Як вбачається з додатку №1 до договору про споживчий кредит №102275853 від 25.09.2021, сторони погодили графік платежів за договором про споживчий кредит № 102275853 від 25.09.2021, а саме дату видачі кредиту 25.09.2021, чисту суму кредиту 10 00 грн, проценти за користування кредитом 2640, 00 грн, кількість днів у розрахунковому періоді - 30, комісію за надання кредиту 700, 00 грн, загальну вартість кредиту 13 340, 00 грн. Враховуючи, що позичальнику згідно договору споживчого кредиту було надано грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 10 000,00 грн (п.1.1, 1.2), строком на 30 днів з 25.09.2021 (строк кредитування) (п.1.3), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 25.10.2021 (п.1.4.), комісія за надання кредиту 700,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1), проценти за користування кредитом 2 640,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2), стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6.), тому з врахуванням вказаних умов договору та приведених відомостей про нарахування та погашення кредиту до стягнення підлягають відсотки з 25.09.2021 по 25.10.2021 в розмірі 2250,00 грн, які нараховуються за ставкою 0.88 відсоток від фактичного залишку кредиту, а з 26.10.2021 по 24.12.2021 (60 днів), які нараховуються за ставкою 5 відсотків від фактичного залишку кредиту становить 30 000 грн. Отже загальний розмір заборгованості за відсотками за період з 25.09.2021 по 24.12.2021, з урахуванням терміну пролонгації на 60 днів становить 32 640 грн.

Крім того, представник відповідача зазначає, що покладення судових витрат на відповідача у розмірі 16000 грн в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу є неправильним і несправедливим, оскільки не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вважає, що відшкодування відповідачем витрат можливе в обсязі не більше 6000 грн. До відзиву на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу адвоката додано Договір про надання правової допомоги, за яким визначено суму гонорару за адвокатські послуги, Акт прийняття – передачі послуг, Первинний платіжний документ – квитанцію до прибуткового касового ордеру, Витяг про реєстрацію АО «Рябінін, Переверзєв та Партнери», Витяг про взяття на облік спрощеної системи оподаткування, тому просить стягнути з позивача на користь відповідача 6 000 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.

30.06.2026 через систему електронний суд позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погоджується із загальним розміром заборгованості за відсотками за період з 25.09.2021 по 24.12.2021, з урахуванням терміну пролонгації на 60 днів у сумі 32 640 грн, яку визначає представник відповідача, виходячи з наступного. Згідно з п. 4.2. Договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова Договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6. Договору. Сторони погодили, що за користування кредитними коштами кредитором нараховуються відсотки за користування кредитом на весь період фактичного користування, в тому числі і у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання за ставкою, передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України.

Крім того, представник позивача просить відмовити відповідачу у задоволенні вимоги про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу або зменшити їх розмір до 1000 грн, посилаючись на те, що спір виник внаслідок протиправної поведінки відповідача, пов`язаної з тривалим невиконанням умов договору. Отже, стягнення витрат на правничу допомогу з позивача не можна вважати розумним, справедливим та таким, що відповідає засадам цивільного судочинства, витрати на правову допомогу, заявлені відповідачем є безпідставними, а їх розмір є завищеним та необґрунтованим.

Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.

За правилом частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

25 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (кредитодавець або Товариство) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір № 102275853 про надання споживчого кредиту.

Цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 6.2. договору, розміщені в Особистому кабінеті позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS повідомлення для позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Товариству.

Приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору ( п. 6.3. договору).

За приписами п. 1.1. договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі – кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі – плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 10000.00 грн. у валюті: Українські гривні (п. 1.2. договору).

Відповідно до умов договору кредит надається строком на 30 днів з 25.09.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 25.10.2021, комісія за надання кредиту становить 700.00 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту. Пунктом 1.5.2. договору визначені проценти за користування кредитом: 2640.00 грн, які нараховуються за ставкою 0.88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, а стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, що визначено п. 1.6. договору.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором позики, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору на зазначену нею банківську картку. Відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до витребуваної судом інформації з АТ «А-Банк», картка № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 та довідклою про рух коштів підтверджено зарахування грошових коштів у сумі 10000 грн.

У підпункті 3.2.6 договору сторони домовилися, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим Договором кредитодавець отримає від Позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим Договором, такий платіж (кошти) відповідно до ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань позичальника за цим Договором.

17 січня 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 17-01/2022-54, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102275853.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» грошові кошти, як це передбачено умовами договору, що підтверджується копією платіжної інструкції кредитового переказу № 321370005 від 18.01.2022 (а.с. 32).

10 січня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право грошової вимоги до позичальників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за договором про споживчий кредит №103921025 від 17.09.2021, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах , визначених цим договором, права вимоги до боржників. Сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за договорами позики новий кредитодавець сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 5312491,59 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором первісному кредитору у будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно шляхом перерахування коштів на рахунок або зарахування зустрічних однорідних вимог у порядку, визначеному п. 5.6.2 договору протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору.

28.02.2023 представниками ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог, де сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 акта та з моменту підписання акта вважатимуть зобов`язання ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» припиняються в повному обсязі у сумі 15214406,31 грн, в тому числі і за договором відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023.

З копії витягу з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача за договором № 102275853 у сумі 62340 грн 00 коп., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням – 10000 грн, заборгованості за нарахованими процентами по кредиту – 51640 грн та заборгованості за нарахованою комісією – 700 грн.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцять статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 526, частиною першою статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених Договору про надання споживчого кредиту № 102275853 від 25.09.2021 матеріали справи не містять.

Отже, оскільки в установлений договором строк ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти та не сплатила проценти в розмірі та на умовах, погоджених сторонами, що підтверджується наданими позивачем доказами, у позивача виникло право на їх стягнення в примусовому порядку, а позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення загальної суми 43340 грн, яка складається з: сума заборгованості за тілом кредиту 10000, 00 грн, проценти за користування кредитом 32640,00 грн, комісія за надання кредиту 700, 00 грн.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору. Сторони кредитного договору вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами. При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами кредитного договору № 102275853 від 25.09.2021 сторони встановили строк кредитування 30 днів та останнім днем погашення кредиту був визначений 25.10.2021.

Сторони погодили, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли розичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (п. 2.3.1.2 договору).

Судом встановлено, що у встановленому договором порядку строк дії кредитного договору сторонами був пролонгований на 60 днів.

Суд прийшов до висновку, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом з урахуванням пролонгації на 60 днів, тому термін закінчення кредиту є 24.12.2021.

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 102275853, сформованою ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 надано кредит у сумі 10000 грн, нараховано комісію за оформлення кредиту у сумі 700 грн, процентів згідно п. 1.5.2 договору у сумі 2 640,00 грн (30 днів по 0,88 %), процентів відповідно до п.п. 1.6, 2.3.1.2 договору у сумі 30 000,00 грн (60 днів по 5%).

Отже, за умовами Договору про споживчий кредит № 102275853 сторони погодили строк його дії до 25.10.2021, який був пролонгований на 60 днів, тобто по 24.12.2021, тому починаючи із зазначеної дати, фінансова установа не мала права нараховувати проценти за користування кредитом.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Позивач у відповіді на відзив посилається на правомірне нарахування заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 51640 грн, посилаючись на те, що сторони погодили, що за користування кредитними коштами кредитором нараховуються відсотки за користування кредитом на весь період фактичного користування, в тому числі і у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання за ставкою, передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, виходячи з наступного.

Так, згідно з п. 4.2. Договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова Договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6. Договору. Даний пункт договору містить певну умову, зокрема, обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Позивач не заявив до ОСОБА_1 вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Матеріали справи не містять таких доказів, а представник відповідача зазначає у відзиві про те, що такої вимоги до відповідача не заявлено.

Отже загальний розмір заборгованості за відсотками за період з 26.09.2021 по 24.12.2021, з урахуванням терміну пролонгації на 60 днів становить 32 640, 00 грн.

Враховуючи, що 25.09.2021 між ТОВ «Мілоан», правонаступником є ТОВ «Коллект центр», та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 102275853 в електронній формі, згідно якого, позичальнику було надано кредит у сумі 10000,00 грн терміном на 30 днів, який було пролонговано на 60 днів, з урахуванням викладеного вище, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що до стягнення з відповідача підлягає заборгованість по тілу кредиту з урахуванням наведених розрахунків у розмірі 10000,00 грн, 700 грн комісії та відсотків 32640,00 грн, в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з урахуванням наведених вище мотивів.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на сплату судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1850,4 грн (69,5 % задоволених вимог).

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем до суду подано договір про надання правничої (правової) допомоги від 01.07.2024, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявка на надання юридичної допомоги, витяг з акта про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 з переліком погоджених сторонами правових послуг, зокрема, усної консультації з вивченням документів, вартістю 4000,00 грн та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, вартістю 12000,00 грн.

Відповідачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката додано Договір про надання правової допомоги, за яким визначено суму гонорару за адвокатські послуги, Акт прийняття – передачі послуг, а саме, консультація з приводу складання та подання відзиву, вартістю 2000,00 грн, складання та подання відзиву, виготовлення додатків та аналіз законодавства, вартістю 4000,00 грн, Первинний платіжний документ – квитанцію до прибуткового касового ордеру про здійснення оплати відповідачем 6000,00 грн адвокатському об`єднанню, Витяг про реєстрацію АО «Рябінін, Переверзєв та Партнери», Витяг про взяття на облік спрощеної системи оподаткування.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 6000 грн.

Крім того, з позивача на користь відповідача належить стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1830,00 грн (100% - 69,5%), = 30,5%; 30,5% від 6000 грн = 1830 грн).

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 102275853 від 25.09.2021 у розмірі 43340 (сорок три тисячі триста сорок) гривень 00 копiйок.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 1850,4 грн (одну тисячу вісімсот п`ятдесят гривень 40 копійки) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 6000,00 (шість тисяч) грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 1830,00 (одну тисячу вісімсот тридцять) грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ - 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Суддя