Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №650/2897/24 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/2897/24

провадження № 1-кп/650/9/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

у складі головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 22024230000000212 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кучерське Великоолександрівського району Херсонської області, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , не є депутатом ради будь-якого рівня,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України,

встановив:

Громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у невстановлені дату та час, але не пізніше 23 вересня 2022 року, прийняла пропозицію інших осіб, матеріали відносно яких виділені у окреме провадження, та добровільно, без примусу, з корисливих мотивів та метою отримання грошової винагороди, увійшла до складу незаконно створеної ДВК № 820 обійнявши посаду так званого «члена дільничної виборчої комісії» зазначеної комісії, місцем розташування якої визначено адміністративне приміщення Борозенської сільської ради, розташоване за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Борозенське, провулок Мічуріна, 27, у якому діяла вищевказана комісія, а також була створена виборча дільниця для проведення голосування.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 23.09.2022 по 27.09.2022, діючи за попередньою змовою з головою ДВК № 820 особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження та іншими невстановленими на даний час особами (щодо яких триває досудове розслідування), діючи з прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», добровільно прийняла участь у проведенні незаконного референдуму та у вказаний період часу, з переносною урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями і списками громадян, здійснила подвірний обхід жителів с. Борозенське та с. П`ятихатки, Борозенської територіальної громади Бериславського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо виходу Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації.

Під час проведення незаконного референдуму ОСОБА_4 активно пропонувала мешканцям с. Борозенське та с. П`ятихатки, Борозенської територіальної громади Бериславського району Херсонської області проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, видавала такі бюлетені для голосування, вела облік громадян по списку, які проголосували під час проведення незаконного референдуму та у подальшому передавала їх до ДВК № 820 для проведення підрахунку результатів голосування та їх передачі у територіальну виборчу комісію (м. Берислав).

У подальшому, 27 вересня 2022 року так звана «Виборча комісія Херсонської області» за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497051 громадян, що становить 87,05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф.

Наслідком вищевказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_4 та інших осіб, щодо яких здійснюється розслідування, стало визнання російською федерацією незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до її складу.

Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України, – як добровільна участь громадянина України в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

28 травня 2026 року між заступником керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 22024230000000212 від 15 травня 2024 року.

Відповідно до змісту угоди між прокурором та обвинуваченою досягнуто домовленості про те, що обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, щиро розкаялася та активно сприяла його розкриттю.

ОСОБА_4 зобов`язалася сприяти викриттю як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, вчинених іншими особами, які брали участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України.

Також сторони узгодили покарання ОСОБА_4 за частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України із застосуванням частини першої статті 69 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки шість місяців, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг, та діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом і процесом референдуму, строком на десять років, без конфіскації майна.

Обвинувачена також підтвердила свою обізнаність щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених статтею 473 КПК України, та наслідків її невиконання, передбачених статтею 476 КПК України.

На судовому засіданні прокурор просив затвердити вказану угоду, оскільки сторони дійшли згоди щодо винуватості обвинуваченої, а угода відповідає вимогам КПК України.

Обвинувачена на судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості та пояснила, що таку угоду нею укладено добровільно, вона цілком розуміє своє право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання. Свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає беззастережно та розуміє, що до неї також будуть застосовані інші заходи у разі затвердження угоди.

Захисник на судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, вказавши, що обвинувачена добровільно визнала свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, їй було роз`яснено наслідки затвердження угоди, права, які вона не зможе реалізувати в такому випадку, вид покарання та порядок його відбування.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з частиною п`ятою статті 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У цьому кримінальному провадженні кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України, відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином проти основ національної безпеки України.

Відповідно до частини шостої статті 474 КПК України судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Це вбачається із пояснень учасників, змісту угоди, обставин її укладення, матеріалів справи на підставі яких було складено обвинувальний акт.

Згідно з частиною четвертою статті 474 КПК України судом з`ясовано в обвинуваченої, що вона цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а вона має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; також вона розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер кожного обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Також судом перевірено угоду на предмет її відповідності вимогам КПК України та встановлено, що: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України; правова кваліфікація дій обвинуваченої є правильною; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним; взяті обвинуваченою на себе зобов`язання можуть бути виконані; наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Крім того, обвинуваченій роз`яснено порядок виконання обраного сторонами покарання.

До істотних для цього кримінального провадження обставин слід віднести беззастережне визнання обвинуваченою своєї винуватості, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також співпрацю зі слідством у викритті інших осіб, які брали участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України.

Також з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судима, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, її чоловік є військовослужбовцем Збройних Сил України, має інвалідність першої групи, яку отримав унаслідок поранення під час захисту Батьківщини, та потребує стороннього догляду. Крім того, мати та брат обвинуваченої мають інвалідність і також потребують допомоги.

Суд також враховує, що ОСОБА_4 , будучи допитаною як свідок у кримінальному провадженні № 22024230000000030 від 12 січня 2024 року за частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України, надала показання щодо обставин організації та проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України, а також щодо участі в ньому інших осіб. Крім того, обвинувачена взяла на себе обов`язок і надалі сприяти викриттю кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, вчинених іншими особами.

Таким чином, зважаючи на те, що між прокурором та обвинуваченою укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог кримінального законодавства, останню, з урахуванням беззастережного визнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та узгодження покарання, яке з урахуванням застосування частини першої статті 69 КК України відповідає вимогам кримінального закону, слід затвердити, як таку, що відповідає інтересам суспільства та містить умови для реального впливу на подальшу поведінку обвинуваченої з метою її виправлення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, речові докази та судові витрати відсутні.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд враховує, що сторонами угоди узгоджено призначення ОСОБА_4 покарання у виді реального позбавлення волі, а сама обвинувачена на час ухвалення вироку перебуває під вартою.

З огляду на наведене, з метою забезпечення виконання вироку, застосований до обвинуваченої запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Також, на підставі частини п`ятої статті 72 КК України у строк відбування призначеного покарання слід зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 07 травня 2024 року по 15 серпня 2024 року включно, тобто до моменту внесення застави та звільнення її з-під варти, а також з 02 жовтня 2024 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 370, 373, 374, 474, 475 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

у х в а л и в:

Угоду про визнання винуватості від 28 травня 2026 року, укладену між заступником керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 22024230000000212 від 15 травня 2024 року, затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання із застосуванням частини першої статті 69 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки шість місяців, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг, та діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом і процесом референдуму, строком на десять років, без конфіскації майна.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 , у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі частини п`ятої статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 07 травня 2024 року по 15 серпня 2024 року включно, а також з 02 жовтня 2024 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі строком на два роки шість місяців, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг, та діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом і процесом референдуму обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1