Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №576/1309/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1309/26

Провадження № 3/576/583/26

ПОСТАНОВА

іменем України

09 липня 2026 року м. Глухів

Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Усенко Л.М., з участю секретаря судового засідання Бірюк О.І., прокурора Тищенка О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, що надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Національної Поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка займала посаду начальника відділу культури, молоді та спорту Есманьської селищної ради, несвоєчасно подала без поважних причин щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, подавши декларацію 03.04.2026 (останнім днем подання була дата 31.03.2026), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та п. 2 розд. ХІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнала, пояснила, що наразі перебуває у декретній відпустці, з роботи звільнилась, наприкінці 2025 року через посилення обстрілів вимушена була виїхати із селища Есмань, наразі проживає у м. Глухові як внутрішньо переміщена особа, організація побуту за новим місцем мешкання зайняла тривалий час, оскільки дитина ще мала, а м. Глухів також часто перебуває під обстрілами, часто немає світла та інтернету. Не мала умислу на вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією. Просила суворо не карати.

Прокурор в судовому засіданні вважав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки нею несвоєчасно була подана щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік.

Заслухавши думку прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За положеннями ст. ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Частиною першою статті 172-6 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є посадові особи місцевого самоврядування.

Розпорядженням Есманьського селищного голови Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області № 180-К від 29.11.2021, ОСОБА_2 з 01.12.2021 призначено на посаду начальника відділу культури, молоді та спорту Есманьської селищної ради.

Розпорядженням Есманьського селищного голови Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області № 89-К від 04.07.2024 внесено зміни до всіх облікових даних начальника відділу культури, молоді та спорту Есманьської селищної ради ОСОБА_2 у зв`язку з реєстрацією шлюбу, зазначивши прізвище « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ».

Відповідно до примітки вищевказаної норми суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах а, в-г пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Як вбачається з інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі декларацій, ОСОБА_1 подала електронну декларацію за 2025 рік до реєстру 03.04.2026 р., тобто невчасно (https://public.nazk.gov.ua/documents/8f59037a-8f3d-4ba9-8292-4e693fe66b70) .

Однак, таку декларацію відповідно до п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 повинна була подати не пізніше 31.03.2026.

Суб`єктивна сторона адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

З листа Вищого спеціалізованого суду України № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» вбачається, що за наявності поважних причин на неподання декларації відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП виключається (під поважними причинами зокрема є і технічні збої офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції). Крім того суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Частина 1статті 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У примітці до даної статті зазначено, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

До обставин, які пом`якшують відповідальність порушника, суд відносить ту обставину, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, щиро розкаялась у вчиненому.

Обставин, які б обтяжували відповідальність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд не вбачає.

Водночас, вирішуючи питання щодо можливості застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення даного адміністративного правопорушення, суд приймає до уваги положення ст. 22 КУпАП, які вказують, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Будь-яких застережень щодо неможливості застосування до окремих складів адміністративних правопорушень положень ст. 22 КУпАП закон не містить.

Таким чином, враховуючи обставини справи, те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, беручи до уваги суб`єктивне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, а саме те, що вона не мала на меті умисно приховати свій майновий стан, а також не мала умислу на вчинення даного правопорушення, щиро розкаялась у вчиненому, дане правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків суспільним або державним інтересам, незадовго до граничного строку подання декларації через активні бойові дії вимушена була змінити місце проживання, на даний час є внутрішньо-переміщеною особою, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, допустила незначне прострочення у поданні декларації (3 дні), суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності через малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Відповідно до ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись ст.ст. 22, ч. 1 ст. 172-6, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст. 22 КУпАП, звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.М. Усенко