Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №947/15224/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/15224/26

Провадження № 2/947/3904/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Петрової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2026 року зареєстровано позовну заяву, що надійшла через систему «Електронний суд», в якій представник позивача просить розірвати шлюб, укладений між між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований 09 червня 2012 року Чорноморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №175 від 09 червня 2012 року.

Ухвалою судді від 14.04.2026 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; зобов`язано позивача ОСОБА_1 до першого судового засідання у справі надати суду оригінал свідоцтва про шлюб.

28.05.2026 року засобами поштового зв`язку від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшла заява про приєднання до матеріалів справи оригіналу свідоцтва про шлюб.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України, у судове засідання не з`явилися.

Позивач – ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 09.07.2026 року, не з`явився, повідомлений належним чином; представник позивача звернулася до канцелярії суду з клопотанням, в якому просив розглянути справу за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав.

Відповідач – ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином. 30.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 надійшла заява про визнання позову, в якій просила розірвати шлюб, укладений між сторонами та розглянути справи за відсутності сторони відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову про розірвання шлюбу, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 09 червня 2012 року між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, про що 09 червня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області складено відповідний актовий запис №175, що підтверджується оригіналом Свідоцтва про шлюб (виданим повторно) серія НОМЕР_3 , від 21 травня 2026 року.

У шлюбі народилася дитина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданим (повторно) Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 15 листопада 2022 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню тому, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе за обставин, зазначених позивачем у позовній заяві. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався та існує формально.

Згідно роз`яснень, які викладені у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 27.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка – ОСОБА_1 та жінки – ОСОБА_2 й збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення. Примирення між сторонами неможливе. Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя немає.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.

Також судом враховується той факт, що один із членів сім`ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 110, 111, 112, 113, 161, 180 СК України, ст. ст. 10, 206, 265, 354 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 09.06.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис № 175.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Куриленко