Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №947/10020/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/10020/26

Провадження № 2/947/3023/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Петрової А.М.,

представника позивача – Бутрик А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні м. Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким: зобов`язати ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , звільнити за власний рахунок самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності, площею 16,6 кв.м., шляхом знесення самочинно збудованої будівлі – сараю, що примикає з бокової сторони до зовнішніх стін квартири АДРЕСА_1 , та розміщена по межі земельної ділянки впритул до огородження по червоній лінії вздовж АДРЕСА_2 .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на адресу Юридичного департаменту Одеської міської ради 23.09.2025 року надійшов лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 22.09.2025 року № 01-5/5-ОГ, в якому повідомлялось, що 29.07.2025 року комісією у складі представників Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської місько ради, Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради та Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради здійснено обстеження за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого встановлено факт розміщення одноповерхової будівлі сараю, загальною площею орієнтовно 16,6 кв.м., яка примикає з бокової сторони до зовнішніх стін квартири АДРЕСА_1 , та розташована по межі земельної ділянки впритул до огородження по червоній лінії вздовж АДРЕСА_2 . Жодних ознак виконання будь-яких будівельних робіт під час обстеження не виявлено. Відповідно до акта обстеження підсобного приміщення, складеного дільниці № 7 «Чорноморка» Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський» від 15.06.2020 року, зазначене підсобне приміщення сарай, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , має загальну площу 16,6 кв.м. та знаходиться у користуванні мешканки кв. АДРЕСА_3 – ОСОБА_1 .

Одеська міська рада вважає, що здійснене ОСОБА_1 будівництво будівлі – сараю на земельній ділянці загальною площею 16,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , має ознаки самочинного будівництва, відбулось за рахунок земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Одеси, яка не була відведена для такої мети у встановленому законодавством порядку.

Зазначає, що на земельній ділянці комунальної власності, площею 16,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , розташована самочинно збудована будівля – сарай, що безпосередньо перешкоджає реалізації прав територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради як власника такої земельної ділянки щодо володіння, користування та розпорядження нею.

Указані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 09.03.2026 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 13.04.2026 року на 14.00 год.

Протокольною ухвалою суду від 13.04.2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті у судове засідання на 25.05.2026 року на 11.00 год.

У зв`язку з неявкою відповідача, судове засідання, призначене на 25.05.2026 року на 11.00 год. було відкладено до 08.07.2026 року до 14.00 год.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача Одеської міської ради – Бутрик Анастасія Олегівна позовні вимоги підтримала повністю з зазначених в позові підстав, та просила суд їх задовольнити.

Відповідач – ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, сповіщалась належним чином, причини неявки суду не повідомила, Відзив на позов не подала.

Судова кореспонденція, скерована за зареєстрованим місцем реєстрації відповідача повернута до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

Частиною 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка повідомлена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, за згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що згідно листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 22.09.2025 року № 01-5/5-ОГ, зазначено, що 29.07.2025 року комісією у складі представників Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської місько ради, Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради та Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради здійснено обстеження за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого встановлено факт розміщення одноповерхової будівлі сараю, загальною площею орієнтовно 16,6 кв.м., яка примикає з бокової сторони до зовнішніх стін квартири АДРЕСА_1 , та розташована по межі земельної ділянки впритул до огородження по червоній лінії вздовж АДРЕСА_2 . Жодних ознак виконання будь-яких будівельних робіт під час обстеження не виявлено.

Згідно з інформацією, наданою Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради у листі від 07.12.2023 року № 4242/03.01-07, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради від 28.08.2006 року, належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 46,5 кв.м., до якої не входить площа самочинно зведеної будівлі – сараю, що примикає з бокової сторони до зовнішніх стін даної квартири.

У технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленому Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» у 2006 році, зазначено, що житлові приміщення квартири АДРЕСА_1 , та являють собою окрему квартиру, загальною площею 46,5 кв.м., житловою площею 31,2 кв.м. та складається з двох житлових кімнат: 1-кімната – 19,0 кв.м., 2-кімната – 12,2 кв.м., комісією кухня – 8,3 кв.м., санвузол – 2,8 кв.м., коридор – 4,2 кв.м.

Відповідно до Акта обстеження підсобного приміщення, складеного дільниці № 7 «Чорноморка» Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський» від 15.06.2020 року, зазначене підсобне приміщення – сарай, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , має загальну площу 16,6 кв.м. та знаходиться у користуванні мешканки кв. АДРЕСА_3 – ОСОБА_1 .

З доданої до листа Управління державного архітектурнобудівельного контролю Одеської міської ради від 22.09.2025 року № 01-5/5-ОГ копії акта обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси від 25.11.2025 року вбачається, що відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи від 02.03.2006 року на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , наданої Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, на схематичному плані зазначено сарай літ. «Т», площею 8,2 кв.м., що має Г-подібну конфігурацію та примикає з однієї сторони до зовнішніх стін житлового будинку із розміщенням по межі земельної ділянки та впритул до огородження по червоній лінії вздовж АДРЕСА_2 .

У листі Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 21.07.2025 року № 3695/03.01-05 зазначено, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи від 02.03.2006 року відповідний сарай літ. «Т», площею 8,2 кв.м., побудовано з таких конктруктивних елекментів: фундамент – дерев`яні стовпи, стіни – дерев`яні, покрівля – металева.

Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда або інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони: збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; чи з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Будівництво сараю, площею 16,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , відбулось за рахунок земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Одеси, яка не була відведена для такої мети у встановленому законодавством порядку.

Згідно з інформацією, викладеною у листі Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради від 12.11.2025 року № 01-18/971, Одеською міською радою не приймались рішення щодо передачі у власність або користування вищевказаної земельної ділянки. Також зазначено, що будівельні паспорти/містобудівні умови та обмеження на проектування будь-яких об`єктів будівництва на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , не надавались.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до статтей 124-126 ЗК України обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у зазначеної особи таких документів свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки.

Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області у листі від 09.12.2025 року № 18-15-0.8-6317/2-25 зазначено про відсутність реєстрації станом на 31.12.2012 року права власності (користування) на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради листом від 22.09.2025 року № 01-5/5-ОГ повідомлено, що згідно з даними Реєстру будівельної діяльності відсутні відомості стосовно видачі документів дозвільного/декларативного характеру щодо спірного об`єкта за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно ч. 1, 2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування. Фізична або юридична особа перед початком проведення будівельних робіт повинна подати виконавчому органові міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи та одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради листом від 12.11.2025 року № 01-18/971 повідомлено, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , не видавались. Окрім цього, даним листом повідомлено, що в журналі реєстрації дозволів інспекції ДАБК м. Одеси дозвіл на виконання будівельних робіт за вказаною адресою не значиться.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відсутність проектної документації є істотним порушенням ст. ст. 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.ст 26, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва».

Таким чином, самочинне будівництво будівлі – сараю за адресою: АДРЕСА_2 , здійснено з істотним порушенням приписів законодавства, будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю та видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно зі ч. 7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Отже, будівництво ОСОБА_1 будівлі проводилось на земельній ділянці комунальної власності, що не була відведена у встановленому законом порядку, а також за відсутності відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, що зумовлює наявність на землях комунальної власності самочинно вбудованого об`єкта та унеможливлює здійснення володіння, користування та розпорядження власником – територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради земельною ділянкою, яка знаходиться під відповідним об`єктом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки – це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна може вимагати усунення будь-якого обмеження його права власності.

Відповідно до п. б ч. 3 ст. 152 3К України до способів захисту прав на земельні ділянки належить, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Такий спосіб судового захисту спрямований на припинення порушення прав осіб, які є власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких здійснено самочинне будівництво, а також відновлює становище, яке існувало до здійснення протиправної забудови.

Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладеного, самовільно зайнята відповідачем земельна ділянка комунальної власності, площею 16,6 кв.м., за адресою: м. Одеса, просп. Свободи, 74, повинна бути звільнена шляхом знесення будівлі – сараю за рахунок відповідача.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3328 гривень відповідно до платіжної інструкції №126 від 23.06.2026 року. Таким чином, ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись Законами України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 376, 391 ЦК України, ст.ст. 12, 83, 124, 125, 126, 152, 212 ЗК України, ст.ст. 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Одеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва, – задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , звільнити за власний рахунок самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності, площею 16,6 кв.м., шляхом знесення самочинно збудованої будівлі – сараю, що примикає з бокової сторони до зовнішніх стін квартири АДРЕСА_1 , та розміщена по межі земельної ділянки впритул до огородження по червоній лінії вздовж просп. Свободи у м. Одесі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Одеської міської ради, код ЄДРПОУ: 26597691, адреса: м. Одеса, пл. Біржова, 1, на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради: ідентифікаційний код: 26302537, p/p UA198201720344290213000034995 y Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, витрати зі сплати судового збору у сумі 3 328 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. М. Куриленко