Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №336/1354/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 07.07.2026 Справа № 336/1354/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/1354/26

Провадження №22-ц/807/1350/26

Головуючий в 1-й інстанції – Коваленко П.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2026 року, ухвалене у м. Запоріжжі у справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» в особі представника Попова Євгена Васильовича звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовної зави зазначав, що 02.08.2021 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 підписано заяву №520809 про приєднання до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Spоrtbank». ОСОБА_1 з 02.08.2021 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , відкритий до Заяви №520809 з номером кредитного договору №002/11030807-SP. Згідно з п.1 Заяви №520809 відповідач просив надати банківські та фінансову послуги, зокрема: відрити поточний рахунок у національній валюті. Позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, а саме надані кредитні кошти у розмірі 31 584,15 грн., процентна ставка за встановленим кредитним лімітом – 0,22%, строк користування – 12 місяців з автоматичною пролонгацією, цільове призначення – на споживчі потреби. Кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти, а отже виконав свої обов`язки за кредитним договором в повному обсязі. Позивач стверджує, що позичальник перестав виконувати умови кредитного договору в повній мірі, у зв`язку із чим станом на 02.09.2025 заборгованість за заявою-договором №002/11030807-SP від 02.08.2021 виникла у сумі 59 143,07 грн., в т.ч. 31 584,15 грн. – заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 27 558,92 грн. – заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена). Позивач надіслав відповідачу Повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за процентами, однак порушення не були усунені, а заборгованість не була погашена. Посилаючись на зазначені обставини просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 кредитну заборгованість за заявою-договором №002/11030807-SP від 02.08.2021 станом на 02.09.2025 в розмірі 59 143,07 грн., з яких: 31 584,15 грн. – заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 27 558,92 грн. – заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена), а також витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2026 року, позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за заявою-договором №002/11030807-SP від 02.08.2021 станом на 02.09.2025 яка складається із заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. простроченої) у розмірі 31 584 грн. 15 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКРМБАНК» витрати по оплаті судового збору у сумі 1 421 грн. 72 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні вимог позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що сторонами у справі узгоджені при укладанні договору всі істотні умови, зокрема і щодо сплати відсотків, тому суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог в цій частині.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 99840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328,00 грн. (3328,00 грн. Х 30 = 99840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 31.07.2021 ОСОБА_1 власноруч підписала Заяву №520809 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». В заяві, ОСОБА_1 , зокрема, просила АТ «ТАСКОМБАНК» надавати їй електронні довірчі послуги, що включають створення її удосконаленого електронного підпису на будь-яких правочинах та документах, що адресовані банку або третім особам.

Також, 31.07.2021 відповідачка за допомогою удосконаленого електронного підпису підписала заяву №520809 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». В пункті 1 заяви, ОСОБА_1 приєдналась до частини 2 Публічної пропозиції та просила банк надати їй банківські та фінансові послуги, серед яких: відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 національній валюті України на її ім`я, надати послугу кредитування рахунку та встановити Ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в Тарифах та складає 100 000 грн., з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції та тут: Тарифи, розмір процентної ставки та розмір комісій, що передбачені для послуги Кредитування рахунку та встановлені в Тарифах, можуть бути змінені Банком шляхом внесення змін до Публічної пропозиції в порядку, передбаченому розділом 11 публічної пропозиції. Такі зміни застосовуються виключно до кредитної заборгованості, що виникає у Клієнта після набрання чинності такими змінами. До заборгованості, яка виникла до моменту набрання чинності змін, застосовується процентна ставка та комісії, визначені тарифами, які діяли на момент виникнення кредитної заборгованості. Збільшення процентної ставки за діючою кредитною заборгованістю в межах Ліміту кредитування рахунку без письмової згоди Клієнта не допускається. Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку змінювати (зменшувати або збільшувати) розмір Ліміту Кредитування рахунку (дозволеного кредитного ліміту).

В пункту 2 заяви №520809 ОСОБА_1 підтвердила, що перед підписанням цієї заяви ознайомилась з Публічною пропозицією разом з додатками в т.ч. але не виключно, частиною 2 Публічної пропозиції, тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті Банку https://tascombank.ua та Лендинговій сторінці https://sportbank.com.ua посилання на примірник якої, разом із додатками я отримав в Мобільному додатку «Sportbank», і з якою я повністю згоден, зміст розумію, положення якої зобов`язуюся неухильно дотримуватися. Після отримання банком заяви про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції та підписання Банком цієї заяви про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції, Публічна пропозиція разом із додатками та вказаними заявами будуть складати Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Тарифи та умови обслуговування картки Sportbank, Публічна пропозиція (оферта) АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», не містять підпису ОСОБА_1 щодо ознайомлення з ними.

Згідно із довідкою АТ «ТАСКОМБАНК», ОСОБА_1 з 02.08.2021 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-Анкети 520809 з номером кредитного договору №002/11030807-SP від 02.08.2021, № картки НОМЕР_2 .

Випискою по особовим рахункам кредитного договору №002/11030807-SP ОСОБА_1 за період з 02.08.2021 по 02.09.2025 підтверджується отримання нею кредитних коштів. ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, купувала товар у роздрібних торгівельних мережах, здійснювала грошові перекази та операції зі зняття готівки, тощо. Також відповідач частково погашала заборгованість за кредитним договором.

З розрахунку заборгованості по кредитному договору №002/11030807-SP від 02.08.2021 станом на 02.09.2025 встановлено, що у ОСОБА_1 перед АТ «ТАСКОМБАНК» утворилась заборгованість в загальному розмірі 59 143,07 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. простроченої) в розмірі 31 584,15 грн. та заборгованості по відсотка (в т.ч. простроченої) в розмірі 27 558,92 грн.

19.09.2025 позивач надіслав ОСОБА_1 повідомлення-вимогу про сплату заборгованості по кредиту.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що в укладеній між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 заяві від 31.07.2021 про приєднання до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Spоrtbank №002/11030807-S, відсутні відомості щодо розміру процентів, які підлягають сплаті позичальником, періоди їх нарахування, тощо. Посилання сторони позивача на те, що ОСОБА_1 була ознайомлена саме з тими Тарифами та умовами обслуговування картки Sportbank, та саме з Публічною пропозицією (офертою) АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», яка діяла на момент укладення договору не підтверджується матеріалами справи, оскільки надані примірники вказаних документів не містять підпису ОСОБА_1 . Враховуючи наведене, суд позбавлений можливості встановити, які саме умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами були погоджені між сторонами, з якими саме умовами ознайомився та погодився відповідач, а отже позовні вимоги в частині стягнення нарахованих відсотків є недоведеними та не підлягають задоволенню. Тому задоволенню підлягають вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 лише заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. простроченої) у розмірі 31 584,15 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У частині першій статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

У справі, яка переглядається договір між сторонами укладений 31.07.2021 року шляхом підписання ОСОБА_1 заяви №520809 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту sportbank.

У вказаній заяві №520809 від 31.07.2021, підписаній відповідачем, процентна ставка не зазначена, тобто не містить всіх істотних умов, а саме сплати відсотків за користування наданими кредитними коштами, їх розмір та порядок нарахування.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) стягнути складові його повної вартості, зокрема, відсотки за користування кредитом, у розмірі 38261 грн 99 коп.

Обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі розмір і порядок нарахування процентів, окрім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 31.07.2021, позивач посилався на Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank»» та на Наповнення, Тарифи та умови обслуговування для картки Sportbank, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме долучену до матеріалів справи Публічну пропозицію (оферту) АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», а також Наповнення, Тарифи та умови обслуговування для картки Sportbank розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи 31.07.2021 Заяву-анкету про приєднання до Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Отже матеріали справи не містять доказів ознайомлення відповідача з умовами кредитування та погодження з ним розміру відсотків за користування кредитними коштами, виходячи з якого позивачем нарахована спірна заборгованість з відсотків.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд резюмує, що оскільки Публічна пропозиція АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», а також Наповнення, Тарифи та умови обслуговування для картки Sportbank, які долучені позивачем до позову на підтвердження своїх вимог, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 31.07.2021 шляхом підписання Заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131ц).

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача про те, що сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, і щодо розміру відсотків за користування кредитом, оскільки вказане спростовується дослідженими судом апеляційної інстанції доказами, що наявні в матеріалах справи.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Натомість вимог про стягнення процентів за користування кредитом з підстав та у розмірі, визначеними актами законодавства, зокрема, статтею 1048 ЦК України банк не пред`явив.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи та можуть бути підставою для скасування судового рішення в оскаржуваній частині.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-80, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив в оскаржуваній частині законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення в оскаржуваній частині слід залишити без змін.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367,374,375,381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 07 липня 2026 року.

Судді: С.В. Кухар

І.В. Кочеткова

Г.С. Подліянова