Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №607/5894/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.06.2026 Справа №607/5894/26 Провадження №2-а/607/217/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

представника позивача, адвокатки Білик Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 30 грудня 2025 року № 61/4457,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокатка Білик Л. С., подав через систему «Електронний суд» адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про скасування постанови від 30 грудня 2025 року № 61/4457 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 березня 2026 року ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 80397936 з примусового виконання постанови № 61/4457 від 30 грудня 2025 року, винесеної ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 не оспорював вчинене адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 КУпАП, а тому звернувся до відповідача із заявою, в порядку статті 279-9 КУпАП, про надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. В ІНФОРМАЦІЯ_3 йому повідомили, що відносно нього буде складена постанова, яка буде йому надіслана на його поштову адресу. Однак, відповідач не надіслав, а позивач не одержував оскаржуваної постанови від ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, позивач, в порядку статті 279-9 КУпАП, звернувся до відповідача із заявою про те, що не оспорює вчинене адміністративне правопорушення, і правомірно розраховував на можливість сплати штраф з пільгою у розмірі 50% від його повної вартості. Однак, відповідачем, в порушення приписів статті 285 КУпАП, не була надіслана оскаржувана постанова ОСОБА_1 , аби останній міг сплатити штраф у встановлений законом термін.

Із оскаржуваної постанови, можна встановити, що неявка по виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження ВЛК визнана підставою для накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Однак, у оскаржуваній постанові не міститься жодного більш детального опису правопорушення, зокрема: дати направлення такого виклику, часу, на який позивач мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження ВЛК тощо. Таким чином, немає ключових обставин, на основі яких можна встановити, чи є склад адміністративного правопорушення у діях позивача, а також немає можливості визначити, чи ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у строк, передбачений ст. 38 КУпАП.

Вважає, що була порушена процедура притягнення позивача до відповідальності, а тому постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 № 61/4021 від 08 грудня 2025 року підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд, поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду заявою про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30 грудня 2025 року № 61/4457; визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, № 61/4457 від 30 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень; закрити відносно ОСОБА_1 провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою судді від 23 березня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 ККУпАП від 30 грудня 2025 року № 61/4457; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду, постановленою без оформлення окремого документа у судовому засіданні 12 травня 2026 року, витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 , оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яким відповідачу надсилалася постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, від 30 грудня 2025 року № 61/4457, із підписом ОСОБА_1 про отримання поштового відправлення (накладна №4602700404166).

01 червня 2026 року на виконання ухвали суду 12 травня 2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла запитувана інформація.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокатка Білик Л. С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів викладених у позовній заяві, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справ був повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суду не повідомляв, що не перешкоджає суду вирішувати спір по суті.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, що передбачено ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Отож, судом встановлено наступне.

За змістом постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30 грудня 2025 року № 61/4457, яку було винесено стосовно ОСОБА_1 , останній з 16 серпня 2024 року перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 та є порушником військового обліку з 24 грудня 2025 року.

Із наявних даних у ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме: не з`явився по виклику до ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження ВЛК. Відповідно до Закону України №4235 -IX від 12 лютого 2025 року про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», пункт 2 установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом(крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності ним Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військову-лікарську комісія для проходження медичного огляду.

У зв`язку із вказаним громадянин ОСОБА_1 здійснив правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України віл 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» віл 18 квітня 2014 року № 49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 № 1126- VII, та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу), чим здійснив порушення вимог абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та підпунктів 1.2 пункту 1 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року зі змінами).

Своїми діями громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 61/4457 від 30 грудня 2025 року, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 майор ОСОБА_2 , постановив визнати громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накласти штраф в розмірі 17 000,00 грн.

Копію постанови надіслано поштовим зв`язком особі, щодо якої її винесено 30 грудня 2025 року. Відповідно до даних поштового оператора (трекінг Укрпошти) поштове відправлення № 4602700404166 вручено одержувачу 20 січня 2026 року.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30 грудня 2025 року № 60/5240, який було складено стосовно ОСОБА_1 , 30 грудня 2025 року останній близько 10 год. 30 хв. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 , як такий, що перебуває в базі розшуку Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.

Під час уточнення військово-облікових даних встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 та є порушником військового обліку з 24 грудня 2025 року. Громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме: не з`явився по виклику до ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження ВЛК.

У зв`язку з вищевказаним, ОСОБА_1 здійснив правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України віл 17 березня 2014 року № 30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» віл 18 квітня 2014 року № 49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу), чим здійснив порушення вимог абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та підпунктів 1.2 пункту 1 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року зі змінами).

У змісті протоколу також зазначено про те, що ОСОБА_1 , будучи ознайомлений зі змістом ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, не надавав пояснення та був повідомлений про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Також судом встановлено, що 30 грудня 2025 року ОСОБА_1 написав заяву про визнання вини у порушенні правил військового обліку, у змісті якої йому було роз`яснено, що якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 КУпАП, винесена у порядку, передбаченому ст. 279-9 КУпАП, та особа протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили сплатила не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення, така постанова вважається виконаною.

30 грудня 2025 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд «ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 », що стверджується довідкою військово-лікарської комісії від 30 грудня 2025 року № 2025-1230-1508-2705-0.

Водночас як вбачається з витягу із мобільного застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Адреса проживання: АДРЕСА_2 , також вказаний телефон та електронна пошта, дані уточнено 30 грудня 2025 року. ОСОБА_1 заброньований строком до 17 листопада 2026 року, зазначено номер в реєстрі Оберіг. Позивач проходив ВЛК 30 грудня 2025 року та визнаний придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 80397936 від 04 березня 2026 року слідує, що головним державним виконавцем Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Стадник І. І. відкрито виконавче провадження з виконання постанови №61/4457 від 30 грудня 2025 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 34 000,00 грн.

Відтак не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови, то суд виходить з наступного.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Відповідно до частини другої вказаної статті позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені ст. 289 КУпАП.

Відповідно до указаної статті скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Правова норма закріплена у частині другій статті 286 КАС України, передбачає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Водночас із встановлених судом обставин вбачається, що позивач оскаржувану постанову в день її прийняття не отримував.

Отож, причини пропуску позивачем встановленого законом процесуального строку є поважними, а тому суд доходить до переконання, що ОСОБА_1 слід поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 61/4457 від 30 грудня 2025 року.

Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, суд взяв до уваги позицію Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 (пункт 52), де зазначено, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених обставин, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення і скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-УІІІ (далі – Закон № 389-УІІІ).

У розумінні ст. 1 Закону № 389-УІІІ, воєнним станом вважається особливий правовий режим, що вводиться в Україні або ж в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно із Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24 лютого 2022 року, оголошується та проводиться загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату винесення оскаржуваної позивачем постанови, та продовжують існувати на час розгляду справи № 607/5894/26).

Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і на даний час в Україні діє особливий період.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до абз. 16 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зміст мобілізаційної підготовки становить, у тому числі, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

30 грудня 2022 року постановою Кабінетом Міністрів України № 1487 було затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Крім того, Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»» від 12 лютого 2025 року № 4235-IX, встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю, зобов`язані до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Отже, обов`язок пройти повторний медичний огляд у таких осіб виникає безпосередньо із закону та не ставиться у залежність від вручення окремої повістки чи іншого додаткового повідомлення.

А тому посилання сторони позивача на факт неотримання повістки про необхідність з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , як на підставу для скасування постанови не заслуговує на увагу, оскільки в законі чітко прописано його обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Сам ОСОБА_1 також не заперечує свого обов`язку повторно пройти ВЛК, що випливає із вимог закону.

Як вбачається із витягу із мобільного застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 визнано придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, згідно постанови ВЛК від 30 грудня 2025 року. Інформація про те, що позивач самостійно звертався до ВЛК та проходив медичний огляд у встановлений законом строк - до 05 червня 2025 року, суду не надана.

Крім того, ОСОБА_1 подав заяву у якій не оспорює допущене порушення та згодний на притягнення до адміністративної відповідальності від 30 грудня 2025 року, в якій йому було роз`яснено процедуру сплати штрафу за вчинене правопорушення, а тому сам позивач допустив байдужість до порушення ним норм закону та встановленої за це відповідальності.

Так, статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до частини 3 статті 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано КУпАП.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Матеріали справи не містять доказів того, що з часу набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX від 21 березня 2024 року, в редакції Закону № 4235-ІХ від 12 лютого 2025 року, тобто з 05 травня 2024 року по 05 червня 2025 року позивач проходив повторно медичний огляд. Постанова ВЛК чи інший документ, який би засвідчував ці обставини, при матеріалах справи відсутні.

Водночас на позивача, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX від 21.03.2024, в редакції Закону № 4235-ІХ від 12.02.2025, покладався обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби в строк до 05 червня 2025 року шляхом самостійного звернення до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста для отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Верховним Судом у постанові від 06 вересня 2021 року у справі № 560/2798/19 вказано, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

У контексті наведеного необхідно зазначити, що триваючим правопорушенням є проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, на противагу триваючому, разовим є порушення, яке виразилося в однократному порушенні вимог Закону, яке не має під собою непереривного невиконання обов`язків визначених правовою нормою.

У спірному випадку позивач був зобов`язаний виконати обов`язок пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (Закон № 3621-ІХ), пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 5 червня 2025 року та станом на дату прийняття спірної постанови. ОСОБА_1 таких дій не вчинив, вимоги закону не виконав, правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, вчинене позивачем, кваліфікується як триваюче. ОСОБА_1 продовжував перебувати у стані безперервного невиконання покладеного на нього обов`язку щодо проходження повторного медичного огляду, який ним реалізовано лише 30 грудня 2025 року.

За наведених вище обставин, суд доходить до переконання, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30 грудня 2025 року № 61/4457, слід відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю.

На підставі ст.ст. 7, 9, 210-1, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 72–77, 122, 242, 244–246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, суд,

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 61/4457 від 30 грудня 2025 року.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 30 грудня 2025 року № 61/4457 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Головуючий суддя О. Герчаківська