Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №595/1734/25 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1734/25

Провадження № 1-кп/595/45/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2026

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бучач кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211130000236 від 18 листопада 2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переволока Бучацького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, раніше судимого: вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 17.12.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік; вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 05.06.2026 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, указом Президента України № 64/22 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, указом Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025, строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року до 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України – за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України – за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 34 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України було оголошено про проведення загальної мобілізації.

17 вересня 2025 року ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_2 , пройшов позаштатну військово-лікарську комісію, яка на час проведення загальної мобілізації засідає за вищевказаною адресою, на предмет визначення ступеня придатності до військової служби.

За результатами проходження позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установа), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення охорони, що підтверджено довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.09.2025, виданої відповідно до наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14.08.2008.

В подальшому, 17 вересня 2025 року ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , під особистий підпис, отримав бойову повістку про прибуття 20.09.2025 на 09.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для вибуття на військову службу до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), а також останнього попереджено про відповідальність за неявку у вказаний строк, тобто за ухилення від призову за мобілізацією на особливий період.

Однак, ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, завідомо знаючи про висновок військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про придатність його до військової служби під час загальної мобілізації на особливий період, не маючи підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та/або виключення з військового обліку, будучи обізнаним про його призов за мобілізацією на особливий період та заздалегідь попередженим про необхідність і строк його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправки до навчального центру та відповідальність за ухилення від явки, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх караність, бажаючи ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, без поважних причин не з`явився на зазначені у повістці дату та час (20.09.2025 о 09.00 год.) до ІНФОРМАЦІЯ_2 за вказаною у повістці адресою: АДРЕСА_2 , для проходження військової служби за мобілізацією та відправки до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), чим прямо ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що не мав свідомого наміру ухилятися від мобілізації. Він думав, що то проста повістка. При врученні йому такої він пояснював, що має обов`язок відмічатися в орган пробації. Повістку йому вручали в ІНФОРМАЦІЯ_3 17 вересня 2025 року. Він не усвідомлював, що то була бойова повістка, йому ніхто того не пояснював. Не пригадує навіть, як опинився в тому кабінеті. Його і в м. Чортків возили і в м. Бучачі тричі проходив ВЛК. Спочатку терапевт сказав йому, що він непридатний, що йому потрібно звернутися в лікарню, оскільки в нього ішемічна хвороба. Однак, перед врученням бойової повістки йому сказали, що він придатний до військової служби. Не пам`ятає хто саме вручав йому повістку. Він ні з чим не ознайомлювався, підписав усе, що йому дали, навіть не читаючи. Ходив відмічатися в пробацію, знав, що мав рік умовно, оформленої відстрочки у нього не було. Про те, що був у м. Бучач та йому вручили повістку він забув. Пізніше до нього приїхав дільничний і спитав чому він не з`явився, на що він відповів, що забув і ту повістку загубив. Тоді він лежав удома хворий, в нього був високий тиск, до лікарні за медичною допомогою не звертався.

Вина обвинуваченого підтверджується показаннями свідків, допитаних під час судового розгляду.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 17 вересня 2025 року ОСОБА_3 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , звідки був направлений на ВЛК, за результатами чого був визнаний придатним до військової служби. Після цього заступником начальника ОСОБА_7 ОСОБА_3 було вручено бойову повістку, згідно якої ОСОБА_3 мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 20.09.2025 о 09.00 год. Однак, ОСОБА_3 за викликом для відбуття проходження військової служби не з`явився. Із заявою про відстрочку до ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 не звертався. Останньому було роз`яснено наслідки відмови від призову та ухилення від мобілізації.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він працює заступником начальника РТЦК та СП – начальником мобілізаційного відділення. Так, 17.09.2025 ОСОБА_3 прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за наслідками проведеної ВЛК ОСОБА_3 визнаний придатним до військової служби. Після цього він особисто в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 вручив ОСОБА_3 бойову повістку, згідно якої він мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 20.09.2025 о 09.00 год. Жодних заперечень чи зауважень зі сторони ОСОБА_3 не було, проте останній за викликом не з`явився. Ним особисто роз`яснено ОСОБА_3 наслідки ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Момент вручення і пред`явлення повістки фіксувався на бодікамеру.

Окрім того, вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується наступними зібраними та дослідженими в ході судового розгляду належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211130000199 про внесення 22.09.2025 відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, згідно якого 22.09.2025 у чергову частину ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали із ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що військовозобов`язані, які, пройшовши військово-лікарську комісію у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якої визнані придатними до військової служби, всупереч вимогам ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ухилились від проходження військової служби під час мобілізації, а саме, отримавши бойові повістки про відправку до військової частини, не прибули до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим здійснили ухилення від проходження військової служби;

- постановою прокурора Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 про виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження від 18 листопада 2025 року, якою постановлено виділити із матеріалів досудового розслідування № 12025211130000199 від 22.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_3 ухилення від військової служби під час мобілізації, в особливий період, тобто, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та присвоїти їм № 12025211130000236 від 18.11.2025 з правовою кваліфікацією за ст. 336 КК України;

- даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211130000236 про внесення 18.11.2025 відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, згідно яких 22.09.2025 у чергову частину ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали із ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що військовозобов`язаний ОСОБА_3 , який пройшов військово-лікарську комісію у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якої визнаний придатним до військової служби, всупереч вимогам ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ухилився від проходження військової служби під час мобілізації, а саме, отримавши бойову повістку про відправку до військової частини, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим здійснив ухилення від проходження військової служби;

- карткою обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_3 від 17.09.2025 і довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0917-1626-5217-0 від 17.09.2025, згідно з якими проведено медичний огляд «ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 )» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На підставі ст. 15б, 39в, 75в, 23в, 30 в графи ІІ розкладу хвороб ОСОБА_3 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони;

- копією розписки про отримання 17.09.2025 повістки № 25 ОСОБА_3 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 20.09.2025 о 09.00 год.;

- поіменним списком військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_6 і відправлені у складі команди « НОМЕР_1 » № 17032 від 21 вересня 2025 року, згідно з яким ОСОБА_3 направлено в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 (час прибуття в пункт призначення 21 вересня 2025 року 18.00 год.);

- повідомленням про кримінальне правопорушення за № 1727/4788 від 22.09.2025, складеним т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , адресованим начальнику ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області, в якому повідомлено про кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , 1972 р.н., що проживає за адресою по АДРЕСА_1 . Зокрема, зазначено, що 17.09.2025 ОСОБА_3 , який згідно рішення позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний придатним до військової служби, представниками третього відділу вручалась повістка про призов та відправку 20.09.2025 для проходження військової служби по мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), яку ОСОБА_3 отримав, про що проставив підпис. На визначений час і дату призову ОСОБА_3 не прибув, причини неявки не повідомив;

- дослідженим в судовому засіданні відеозаписом від 17.09.2025, який міститься на CD-R диску марки «АLERUS» сірого кольору, ємкістю 700 МБ, серійний номер № 202308000000409, яким підтверджується факт вручення бойової повістки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителю АДРЕСА_1 ;

- протоколом огляду диска із відеозаписом, складеним слідчим СВ ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 23 вересня 2025 року, на якому міститься відеозапис, де зафіксовано повідомлення ОСОБА_3 про обов`язок з`явитися 20 вересня 2025 року о 09.00 год. за адресою АДРЕСА_2 з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження служби. Окрім того, останньому роз`яснено наслідки у разі його не прибуття, передбачені санкцією статті 336 КК України;

- листом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 № 1727/5341 від 10.11.2025, адресованим начальнику СВ ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Тернопільській області (м. Бучач), в якому повідомлено про те, що громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повістку з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження військової служби вручав підполковник ОСОБА_7 про що долучено копію сторінки з книги протоколів засідання військово-лікарської комісії від 17.09.2025;

- листом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 № 1727/5376 від 13.11.2025, адресованого слідчому СВ ВП № 2 ОСОБА_12 , в якому повідомлено, що жодної інформації в ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо оскарження військовозобов`язаним ОСОБА_3 рішення ВЛК не має, із заявою про відстрочку військовозобов`язаний ОСОБА_3 не звертався, а також надано: журнал реєстрації відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_3 , де за 17.09.2025 під номером 12 зазначений ОСОБА_3 ; копію облікової картки ОСОБА_3 ;

- копією облікової картки ОСОБА_3 , згідно з якою такий стоїть на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 (Бучач), 17.09.2025 протоколом № 2025-0917-1626-5217-0 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_13 визнано придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони;

- листом КНП «Центр ПМСД» Бучацької міської ради № 357/01-02 від 10.10.2025, згідно якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель с. Нові Петликівці Чортківського району Тернопільської області, у період з 17 вересня по 02 жовтня 2025 року до лікувально-профілактичних закладів КНП «Центр ПМСД» Бучацької міської ради за медичною допомогою не звертався та не укладав Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу;

- довідкою КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради № 2426 від 12.11.2025, відповідно до якої ОСОБА_3 , 1972 р.н., житель АДРЕСА_3 , 17.09.2025 звертався за медичною допомогою в поліклінічне відділення КНП «БМЛ» БМР до лікаря-отоларинголога, до лікаря-психіатра. 10.10.2025 звертався за медичною допомогою в поліклінічне відділення КНП «БМЛ» БМР до лікаря-психіатра.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Так, згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Суд приймає до уваги те, що покарання є заходом примусу, від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, пом`якшуючі та обтяжуючі його вину обставини, особу обвинуваченого.

Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що він по місцю проживання характеризується з негативної сторони, скарги зі сторони сусідів та односельчан на нього поступали неодноразово, зловживає алкогольними напоями, що убачається із характеристики №251, виданої 06.10.2025 Новопетликівським старостинським округом Бучацької міської ради.

Згідно довідки № 2184, виданої КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради 02.10.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не перебуває на обліку у лікаря-психіатра.

З довідки № 2185, виданої КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради 02.10.2025 слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом F10.3.

За даними акту огляду КНП «Бучацька МЛ» Бучацької міської ради № 2486 від 24.11.2025, на підставі медичного огляду лікарів комісії, даних лабораторного обстеження, матеріалів кримінальної справи, спеціальна медична комісія приходить до висновку, що в ОСОБА_3 присутні розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 851 Тернопільської філії судових експертиз ДУ «ІСП МОЗ України» від 27.11.2025, ОСОБА_3 виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства. На момент скоєння злочину ОСОБА_3 міг давати звіт своїм діям та керувати ними. На час проведення експертизи ОСОБА_3 може давати звіт своїм діям та керувати ними. ОСОБА_3 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Згідно вимоги ДІАП НПУ № 51-25092025/61003 від 25.09.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був засуджений: 27.07.2023 Бучацьким районним судом Тернопільської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 100 годин. Вирок набрав законної сили 28.07.2023. 09.10.2023 ОСОБА_3 звільнено по відбуттю ОР; 17.12.2024 Бучацьким районним судом Тернопільської області за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. 27.01.2025 поставлений на облік в Чортківський РС № 2 з питань пробації.

Окрім того, вироком Бучацького районного суду Тернопільської області ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання 5 років позбавлення волі. У строк відбування покарання за цим вироком зараховано строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 , а саме з моменту затримання 12.03.2026 до набрання вироком законної сили. Вирок набрав законної сили 07.07.2026.

Обставини, які б пом`якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст. 67 КК України, належить рецидив злочинів.

Зважаючи на вищенаведене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, який спрямований проти встановленого порядку несення військової служби, та ступінь його тяжкості, особу винного, який частково визнав свою провину в інкримінованому йому правопорушенні, вчинення злочину під час іспитового строку, позицію сторін щодо покарання, суд приходить до переконання про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ст. 336 КК України з реальним його відбуванням. Підстав для застосування до нього вимог ст. 75 КК України немає.

Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України в разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд також враховує положення ч. 4 ст. 71 КК України, згідно з якими остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Тобто, застосовуючи правила ст. 71 КК України за сукупністю вироків, суд має визначити остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 678/527/22, згідно з якими «у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим. Наведена позиція відображена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі № 127/10266/19».

Також відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 557/970/21, «відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми є імперативними приписами, обов`язковими для застосування. У разі засудження особи за кримінальне правопорушення, вчинене в період іспитового строку за попереднім вироком, і призначення за новим вироком такого покарання, яке на підставі приписів ч. 3 ст. 72 КК не підлягає складанню з іншими видами покарань при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків, суд, керуючись положеннями статей 71, 72, 75 КК, має призначити таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Отже, у вказаному вище випадку суд призначає остаточне покарання за сукупністю вироків, яке складається з поєднання (сукупності) невідбутої частини покарання за попереднім вироком і покарання за новим вироком, та ухвалює рішення про самостійне виконання покарань, що не підлягають складанню одне з одним. У разі вчинення злочину під час іспитового строку покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання, що має приєднуватися до покарання за новим вироком».

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 був засудженим вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 грудня 2024 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 357 КК України, який набрав законної сили 17 січня 2025 року. Вказаним вироком суду призначено йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання: за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік та покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

За даними листа Чортківського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області № 1884/41/3/1-25 від 17.11.2025, з 27.01.2025 по даний час ОСОБА_3 відбуває покарання та перебуває на обліку Чортківського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області за вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 17.12.2024.

З огляду на те, що ОСОБА_3 , будучи особою, до якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, протягом періоду іспитового строку, встановленого вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 17.12.2024, вчинив новий злочин, суд приходить до висновку про призначення остаточного покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини основного покарання за попереднім вироком за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 КК України.

Окрім того, вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Вказаним вироком ОСОБА_3 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Також ухвалено зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 , а саме, з моменту затримання – 12 березня 2026 року до набрання вироком законної сили. Вирок набрав законної сили 07 липня 2026 року.

Водночас, відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на момент ухвалення вироку в цій справі ОСОБА_3 є засуджений вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років (справа №595/597/26).

Тобто в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 336 КК України, до постановлення вищевказаного попереднього вироку від 05.06.2026 щодо нього, а тому остаточне покарання ОСОБА_3 за цим вироком слід визначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком і вищевказаним попереднім вироком, зарахувавши покарання відбуте частково за попереднім вироком від 05.06.2026.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадженні не застосовувались.

Керуючись статтями 100, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 17.12.2024 (справа №595/1931/24), та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за цим вироком і попереднім вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 05.06.2026 (справа №595/597/26) ОСОБА_3 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту постановлення цього вироку, тобто з 09.07.2026.

На підставі ст. 72 КК України в строк покарання, визначеного остаточно за сукупністю злочинів, зарахувати покарання частково відбуте ОСОБА_3 за вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 05.06.2026 (справа №595/597/26).

Речові докази:

- DVD-R диск, ємкістю 4.7 GB №МАР630DD01224854 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок ухвалений у нарадчій кімнаті і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1