Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №521/5015/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/5015/25

Провадження № 2-др/521/106/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Щенсної Ірини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи – Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи – Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

27.05.2026 року до суду звернувся представник відповідача – адвокат Щенсна Ірина Олександрівна із заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи – Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій зазначила, що відмовляючи у задоволенні позову, судом не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат, понесених у зв?язку із захистом прав Відповідача згідно з договором про надання правової допомоги. Повідомила суд, що між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Іванченко та партнери» 20.05.2026 року було підписано Акт здачі-приймання виконаних робіт № l, відповідно до якого Адвокатське бюро «Іванченко та партнери» на підставі договору про надання правової допомоги № 22.04/18-2025 від «22» квітня 2025 року та Додаткової угоди №1 від «25» квітня 2025 року було надано правову допомогу, загальна вартість якої склала 50 000 грн. Вважає, що зазначені витрати у розмірі 50 000 грн. є належним чином підтвердженими, відтак у разі відмови в задоволенні позовної заяви підлягають стягненню з позивача.

Від позивача заяви про зменшення суми витрат, заперечень щодо їх стягнення не надходило.

У судове засідання жоден з учасників справи не з`явився, що не є перешкодою для вирішення поставленого перед судом процесуального питання.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

За приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до позиції Верховного суду, викладеній у його постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 21.01.2021 року у справі №280/2635/20, діюче законодавство передбачає нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача, звертаючись до суду з відзивом на позовну заяву, заявлено, що Відповідачем будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 (п?ятдесяти тисяч) грн.

Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 18.05.2026р. у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи – Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовлено у повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішено.

Судом встановлено, що 22.04.2025 року між Адвокатським бюро «Іванченко та партнери» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги № 22.04/18-2025, видано ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 від 22.04.2025 року.

Відповідно до положень договору про надання правової допомоги № 2.04/18-2025 від «22» квітня 2025 року за надання правової допомоги Відповідач - ОСОБА_1 сплачує Адвокатському бюро «Іванченко та партнери» гонорар.

«25» квітня 2025 року між сторонами підписано додаткову угоду №1, якою погоджено: «відповідно до умов Договору про надання правової допомоги № 22.04/18-2025 від 22 квітня 2025 року, Адвокатське бюро зобов?язується надати правову допомогу Клієнту за Договором, а Клієнт зобов?язується здійснити оплату за надану правову допомогу у розмірі 50 000 (п?ятдесяти тисяч) гривень, протягом 30 днів з дати прийняття рішення Хаджибейським районним судом м. Одеси у справі № 521/5015/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Зокрема, між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Іванченко та партнери» 20.05.2026 року було підписано Акт здачі-приймання виконаних робіт № l, відповідно до якого Адвокатське бюро «Іванченко та партнери» на підставі договору про надання правової допомоги № 22.04/18-2025 від «22» квітня 2025 року та Додаткової угоди № 1 від «25» квітня 2025 року були виконані наступні роботи: «Надання правової допомоги ОСОБА_1 в Хаджибейському районному суді м. Одеси у справі № 521/5015/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна з чужого незаконного володіння, включаючи: попередня консультація та аналіз справи – 2000 грн;

збір необхідних доказів – 3000 грн; вивчення судової практики та складання проєкту відзиву на позовну заяву та її подача до Хаджибейського районного суду м. Одеси – 6000 грн; підготовка та подача заяви про виклик свідків по справі № 521/5015/25 – 3000 грн; підготовка та подача адвокатського запиту в інтересах ОСОБА_1 до відділення № 3 ОРУП № 1 ГУНП – 3000 грн; надання Клієнту усних консультацій щодо предмета спору – 6000 грн; підготовка та подача клопотання про долучення доказів по справі № 521/5015/25 – 1500 грн; підготовка та подача заперечення на клопотання про витребування доказів по справі № 521/5015/25 – 3000 грн; участь Адвоката в судових засіданнях в Хаджибейському районному суді м. Одеси - 02.06.2025 року, 26.06.2025 року, 21.07.2025 року, 06.10.2025 року, 04.11.2025 року, 18.11.2025 року, 26.01.2026 року, 17.02.2026 року, 25.03.2026 року, 12.05.2026 року, 18.05.2026 року – 18000 грн; написання заяви про ухвалення додаткового судового рішення та її подача до Хаджибейського районного суду м. Одеси – 4 500 грн. Загальна вартість робіт склала 50 000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з постановою Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 369/12718/20 розмір витрат на професійну правничу допомогу мають відповідати критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Суд не вправі втручатися у правовідносини адвоката та клієнта щодо визначення розміру гонорару, проте зобов`язання, які склалися між ними, не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд оцінює їх на предмет необхідності та розумності (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Разом з тим, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.

Щодо витрат, пов`язаних із підготовкою відзиву на позовну заяву та вивчення судової практики, суд зазначає, що сам відзив є незначним за змістом та складається з 9 аркушів, а судова практика по даній категорії справ є сталою.

Щодо участі адвокатів у судових засіданнях, судом встановлено, що суму у 18 000 грн. є завищеною, оскільки кожне судове засідання було тривалістю в середньому по 10 хв.

Зокрема щодо попередньої консультації та аналізу справи, надання усних консультацій щодо предмету спору на суму, збору необхідних доказів на загальну суму 11 000 грн, будь-яких доводів на підтвердження того, що надання такої послуги як консультація не є невідворотною та неминучою відповідачем надано не було. Окрім того, у змісті позовної заяви та акті приймання передачі не розкрито з приводу якого саме питання (яких документів) надавалася така консультація. Тому, суд вважає, що підстави для відшкодування витрат за зазначені послуги відсутні.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Оцінивши надані представником відповідача докази на підтвердження розміру понесених відповідачем судових витрат, ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, зважаючи на відсутність заперечень позивача щодо розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, при цьому керуючись принципами справедливості та верховенства права, зважаючи, що сума заявлених витрат на правничу допомогу є завищеною, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника про стягнення із відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу та стягнути такі витрати в розмірі 25 000 грн 00 коп.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі №205/5969/15-ц.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Щенсної Ірини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи – Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи – Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності в порядку спадкування за законом, яким стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН