Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №521/6070/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/6070/26

1-кп/521/1564/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса кримінальне провадження, внесене в ЄРДР № 12026162470000371 від 10.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП – НОМЕР_1 , уродженки м. Одеса, з середньою спеціальною освітою, незаміжньої, офіційно непрацевлаштованої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.308 КК України, з угодою про визнання винуватості від 17 квітня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждаючи на наркоманію (діагноз F.11.24 - Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності на даний час вживання речовини (активна залежність), розпочала лікування у Комунальному некомерційному підприємстві «Центр профілактики та боротьби З ВІЛ-інфекцією/СНІДОМ» Одеськоі? міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132/7, під час якого за призначенням лікаря почала отримувати щоденно для прийому препарат замісної підтримуючої терапії (далі - ЗПТ) «Метадон ЗН», що містить в собі наркотичний засіб - метадон, що включений до Списку № 1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» Таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770. Щоденна доза прийому препарату ЗПТ «Метадон» за призначенням лікаря для ОСОБА_4 складала від 40 до 110 мг.

Також, 02.08.2021 ОСОБА_4 при зверненні за медичними послугами, письмово під особистий підпис, шляхом підписання відповідних документів, зобов`язалась під час лікування у Комунальному некомерційному підприємстві «Центр профілактики та боротьби З ВІЛ-інфекцією/СНІДОМ» Одеськоі? міської ради не звертатись за лікуванням в інші медичні заклади, з метою призначення курсу лікування з використанням наркотичних та психотропних лікарських засобів.

В подальшому, у невстановлений час ОСОБА_4 , відчуваючи нестачу в щоденній дозі призначеного лікарем препарату, та будучи обізнаною, що програма ЗПТ функціонує за відсутності єдиної для всіх закладів охорони здоров`я бази даних пацієнтів, які на ній перебувають, вирішила самостійно збільшити собі щоденну дозу прийому лікарських препаратів, що містять в собі наркотичний засіб.

Усвідомлюючи можливість введення в оману інші медичні заклади, що проваджують програми ЗТП у відповідності до наказу МОЗ України від 27.03.2012 №200 «Про затвердження порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», з метою отримання надмірної щоденної дози лікарського препарату, що містить в собі наркотичний засіб метадон, у ОСОБА_4 у невстановлений час та місці виник єдиний злочинний умисел на заволодіння наркотичним засобом - метадоном шляхом шахрайства, з метою подальшого неконтрольованого його використання.

Так, ОСОБА_4 , продовжуючи отримувати в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр профілактики та боротьби З ВІЛ-інфекцією/СНІДОМ» Одеськоі? міської ради наркотичний лікарський препарат «Метадон ЗН», діючи умисно, реалізуючи злочинний умисел спрямований на заволодіння наркотичним засобом - метадоном шляхом шахрайства, всупереч вимогам Конвенції ООН про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, № 62/95-ВР та «Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю», затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27.03.2012 № 200, 30.07.2023 звернулася за лікуванням до ще одного медичного закладу, що проваджує програму ЗПТ, а саме до медичного закладу ТОВ «АДДІМЕД».

Так, 30.07.2023 ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні медичного закладу ТОВ «АДДІМЕД» за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 19-А, діючи умисно, з метою заволодіння наркотичним засобом шляхом шахрайства, вводячи в оману медичного працівника ТОВ «АДДІМЕД» - лікаря ОСОБА_6 , повідомила письмово під особистий підпис, шляхом підписання заяви щодо початку програми замісної підтримуючої терапії, що не перебуває в інших програмах замісної підтримуючої терапії в закладах будь-якої форми власності.

Надалі, нехтуючи попередженням про заборону отримувати препарати ЗПТ на інших сайтах приватних осіб і приватних клініках, окрім сайту ЗПТ «Центр профілактики та боротьби З ВІЛ-інфекцією/СНІДОМ» Одеськоі? міської ради, ОСОБА_4 написала заяву про прийняття її до програми ЗПТ на базі наркологічного відділення № 2 ТОВ «АДДІМЕД» та про отримання препарату, що містить в собі наркотичний засіб - метадон. Після чого отримала призначення лікаря на щоденне отримання препарату «Tab.Methadone ZN», що містить в собі наркотичний засіб - метадон. Щоденна доза прийому препарату ЗПТ «Tab.Methadone ZN» за призначенням лікаря для ОСОБА_4 в наркологічному відділенні № 2 ТОВ «АДДІМЕД» складала 100 мг.

В подальшому, 30.07.2023 ОСОБА_4 , отримуючи в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр профілактики та боротьби З ВІЛ-інфекцією/СНІДОМ» Одеськоі? міської ради наркотичний лікарський препарат «Метадон», що містить у своєму складі наркотичний засіб метадон, діючи умисно, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння наркотичним засобом - метадоном, шляхом шахрайства, отримала на програмі замісної підтримуючої терапії на базі наркологічного відділення № 2 ТОВ «АДДІМЕД», препарат «Tab.Methadone ZN», що містить в собі наркотичний засіб метадон, в кількості 0,025 мг в одній таблетці в дозуванні 100 мг, з добовим дозуванням 4 таблетки (100 мг) на добу, в загальній кількості на 5 днів, тим самим заволоділа наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Надалі ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел направлений на заволодіння наркотичним засобом – метадоном, шляхом шахрайства, з метою подальшого неконтрольованого його використання всупереч вимогам законодавства України щодо обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а також щодо порядку проведення ЗПТ хворих з опіоїдною залежністю, перебуваючи в приміщенні наркологічного відділення №2 ТОВ «АДДІМЕД», що фактично перебуває за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 19-А, діючи умисно, шляхом обману лікарів, від яких отримувала призначення на отримання нарковмісних медичних препаратів, та яким повідомляла, що не перебуває на лікуванні в іншому медичному закладі, де їй вже призначені наркотичні засоби, 27.08.2023 отримала препарат «Tab.Methadone ZN», що містить в собі наркотичний засіб - метадон, в кількості 0,025 мг в одній таблетці в дозуванні 100 мг на добу, в загальній кількості на 5 днів, тим самим заволоділа вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Таким чином, ОСОБА_4 в період часу з 30.07.2023 до 27.08.2023, шляхом шахрайства, заволоділа наркотичним засобом – метадоном в медичному закладі ТОВ «АДДІМЕД».

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 308 КК України, тобто заволодіння наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Враховуючи визнання в повному обсязі підозрюваною ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні 17.04.2026 року між прокурором та підозрюваною ОСОБА_4 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.

При цьому, сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 :

- за ч. 1 ст. 308 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Крім того, сторони дійшли згоди про застосування ст. ст. 75, 76 КК України на розсуд суду.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання. Зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, укладення угоди надає можливість швидше закінчити досудове розслідування без зайвих витрат процесуального часу та ресурсів, відсутності потреби у проведенні ряду судових експертиз, що зменшує процесуальні витрати.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінальному правопорушенні визнала повністю за обставин, наведених у висунутому обвинуваченні. Зазначила, що вона цілком розуміє характер обвинувачення, яке їй пред`явлено. Беззаперечно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.308 КК України в повному обсязі, визнала фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначила, що розуміє надані їй законом права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України. Пояснила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просила затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклала добровільно в присутності захисника.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання. Зазначив, що угода про визнання винуватості не порушує прав обвинуваченої, ОСОБА_4 дійсно визнала свою вину у пред`явленому обвинуваченні ще під час досудового розслідування, сприяла слідству, угоду укладала добровільно без примусу та тиску на неї.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувачена цілком розуміє положення п.п.1-4 ч.4 ст. 474, п.1 ч.3 ст. 394, п.1 ч. 3 ст. 424, ст.476 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним.

Підписуючи зазначену угоду сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаних кримінальних правопорушень та правовою кваліфікацією за ч.1 ст.308 КК України.

Сторони цієї угоди під час підготовчого судового засідання підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Проаналізувавши зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дослідивши надані сторонами матеріали, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченою угода містить формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним, та його правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 308 КК України.

Узгоджене сторонами угоди покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачена вчинила тяжкий злочин, дані про особу обвинуваченої, наявність пом`якшуючої обставини - щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз`яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч.4 ст.474 КПК України та виконання вимоги п. п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваною чи обвинуваченою про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною чи обвинуваченою може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною чи обвинуваченою може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди відповідно до п.3 ч.4 ст.469 КПК України.

Згідно вимог ст. 12 КК України кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 , відносяться до категорії тяжких злочинів, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між прокурором та обвинуваченою за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.

Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить нічим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд враховує, що за своєю правовою природою угода про визнання винуватості являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів: з одного боку держави (публічний, або суспільний інтерес), з іншого - обвинуваченого.

Суспільний інтерес є абстрактним оціночним поняттям і в узагальненому виді являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

В даному кримінальному провадженні наявність суспільного інтересу обґрунтована сприянню у швидкому судовому провадженні, яке зможе забезпечити своєчасне та невідворотнє покарання обвинуваченого, а також добровільним повідомленням деталей вчиненого злочину.

Також, суд бере до уваги, що затвердження угоди істотно скорочує часовий проміжок від моменту скоєння кримінального правопорушення до ухвалення підсумкового рішення судом, зменшує строки судового розгляду, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, а також витрати на забезпечення судового процесу, знижує навантаження на судові органи та прокуратуру.

Крім того у контексті цього кримінального провадження суспільний інтерес полягає й у попередженні нових кримінальних правопорушень, що забезпечується шляхом призначення справедливого та достатнього покарання у відповідності до загальних засад КК України.

Таким чином, судом встановлено, що укладена 17.04.2026 року між прокурором та обвинуваченою, за участю захисника, угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковано правильно за ч.1 ст.308 КК України, як заволодіння наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачена свою провину визнає повністю, зазначила, що може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України.

Отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 17.04.2026 року слід затвердити та призначити обвинуваченій покарання, передбачене угодою.

Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої є щире каяття, обставин, що обтяжує покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченої, то вона раніше не судима, відповідно до медичної довідки КП «ООМЦПЗ» страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання наркотичних речовин (опіоїди), синдром залежності, критично ставиться до скоєного, має постійне місце проживання.

Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченої за вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 308 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, є достатньою для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

Крім того, беручи до уваги вищенаведені обставини і особу винного, суд приходить до висновку про доцільність звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Арешти в даному кримінальному провадженні не накладались.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжні заходи стосовно обвинуваченої не обирались.

Цивільні позови не заявлені. Витрати на залученні експерта відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 373,374, 472-475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17.04.2026 року між прокурором Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , та обвинуваченою ОСОБА_4 за участі її захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162470000371 від 10.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 308 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання:

- за ч. 1 ст. 308 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно із ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід не обирати.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

-копію медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 689, яка вилучена з КПК «Центр Профілатктики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДОМ» Одеської міської ради, оригінал медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилученої з наркологічного відділення №2 ТОВ «АДДІМЕД» №926 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом 5 (п`яти) років.

На вирок може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 діб з моменту проголошення вироку, через Хаджибейський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджено сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертої статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1