Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №947/25154/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/25154/26

Провадження № 3/947/2528/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 року Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., за участю секретаря Маркової О.І., прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси Зайкова Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду, матеріали адміністративної справи за протоколом № 76/2026 від 16.06.2026 року, що надійшли з Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, с. Немирівське, тимчасово не працюючого, прож.: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , припиняючи 03.04.2023 року діяльність на посаді оперуповноваженого сектору агентурно – оперативної роботи відділу кримінальної поліції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, будучи суб?єктом декларування відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупці» (далі - Закон), в порушення абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин подав, 03.11.2025 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов?язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені

цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у

ч. 1 ст. 3 Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єкти декларування - це особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в» - «г» п. 2, п. 4 ч. 1 ст. З цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

При цьому, п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону визначено, що поліцейські є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Наказом начальника ГУНП в Одеській області №679 о/с від 16.04.2021 року капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого секторуагентурно – оперативної роботи відділу кримінальної поліції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.

При вступі на службу до поліції, ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, яку власноруч підписав.

Згідно ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію», на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські зобов?язуються неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну полцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно - правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону,

Крім цього, ОСОБА_1 20.03.2020 року власним підписом засвідчив ознайомлення ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про запобігання корупції».

Наказом начальника ГУНП в Одеській області від 01.04.2023 року N? 358 оперуповноваженого сектору агентурно – оперативної роботи відділу кримінальної поліції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Таким чином, 03.04.2023 є останнім днем служби в поліції ОСОБА_1 , коли наказом начальника ГУНП в Одеській області №358 о/с від 01.04.2023 року його звільнено зі служби в поліції.

ОСОБА_1 проінформований про звільнення зі служби в органах поліції з 03.04.2023 року та цього ж дня отримав трудову книжку, військовий квиток та копію наказу про звільнення, про що надав власноручно написану розписку.

Згідно абз. 1 ч, 2 ст. 45 Закону, особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в» - «Г» п, 2 ч, 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону «Права Національного агентства»,Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов?язкові для виконання нормативно-правові акти.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз?яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Відповідно до Роз?яснення Національного агентства з питань запобігання корупції N?4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного фонду визначено, що декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абз. 1ч.2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Таким чином, строком перебування особи в часі як такої що «припиняє діяльність», зазначеного в абзаці першому ч. 2 ст. 45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов?язках визначених у наказі про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою що припинила трудові права та обов?язки.

Таким чином, після звільнення зі служби в ГУНП в Одеській області та припинення діяльності, пов?язаної з виконанням функцій держави, у ОСОБА_1 виник обов?язок протягом 30 календарних днів подати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію ( після звільнення) за 2023 рік шляхом заповнення на офіційному верб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, тобто до 00 годин 00 хвилин 01.04.2024 року.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб?єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов?язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абзацу першого ч. 2 ст. 45 Закону, подав щорічну декларацію з позначкою, як особа яка припинила виконувати функції держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 03.11.2025 року, що встановлено відповідповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб , уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 з 2017 року подавав зазначені декларації, що свідчить про його обізнаність з вимогами та порядком декларування.

ОСОБА_1 протягом строку, відведеного для подачі декларації, не вживав жодних дій для своєчасного подання вказаної декларації

Вивченням послідовності дій ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 01.01.2024 по 04.11.2025 встановлено, що о 09 год. 42 хв. 03.11.2025 він вперше авторизувалася у системі та в той же день о 10 год. 33 хв. успішно подав декларацію за 2023 рік після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави.

З приводу несвоєчасного подання декларації особи, яка припинила виконання діяльність, пов?язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік ОСОБА_1 надав пояснення, в яких зазначив, йому було невідомо про необхідність подання даної декларації. З часом коли надійшов лист з НАЗК в якому була зазначена інформація про необхідність подання даної декларації, подав її в найкоротший термін. Іниших причин, які б перешкодили своєчасному поданню декларації не було.

Відповідно до постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 у справі N? 800/30/17 (990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання або припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов?язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строків. Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У зв`язку з викладеним відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду з`явився, пам`ятка з ст. 268 КпАП України, роз`яснена, що підтверджується власноручним написом, вину визнав, пояснив, що він за не знав, що потрібно було подавати декларацію, після отримання листа від НАЗК відразу заповнив декларацію, просив його суворо не карати.

Прокурор Зайков Д.Б. в судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, вказавши на наявність в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Просив суд прийняти рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши виступ прокурора, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 у справі N? 800/30/17 (990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання або припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов?язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строків.

Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Поважними причинами можуть бути визнані лише ті обставини, які були об?єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов?язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними

доказами.

Згідно абз. 9 п.п. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 N? 223-943/0/4-17 «щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов?язані з корупцією», під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв?язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

Факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не встановлені.

Таким чином, ОСОБА_1 припинивши з 03.04.2023 діяльність на посаді оперуповноваженого сектору агентурно – оперативної роботи відділу кримінальної поліції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, будучи суб?єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 03.11.2025, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушив вимоги абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону та вчинив дії, які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У тому числі, відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб?єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов?язком є діяти лише в рамках закону.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року N? 5-pп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУПАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, які виникли у нього як у оперуповноваженого сектору агентурно – оперативної роботи відділу кримінальної поліції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, тобто місцем вчинення правопорушення є - управління патрульної поліції в Одеській області ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул.. Ак. Філатова, 15-а.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи – ОСОБА_1 , а саме « 03». 11.2025 року о 10 год.33 хв.

Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, декларації особи, яка припиняє діяльність пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

З представлених на розгляд матеріалів вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного порушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Вина його підтверджуються роздруківкою відомостей з офіційного сайт Єдиного державного реєстру декларацій, та іншими зібраними матеріалами справи, поясненнями ОСОБА_1 .

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, оскільки займав посаду оперуповноваженого сектору агентурно – оперативної роботи відділу кримінальної поліції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та був особою, на яку поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції» та суб`єктом декларування відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції».

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП .

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 34 КУпАП судом встановлено його щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують його відповідальність, відповідно до ст. 35 КУпАП - не встановлено.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

З огляду на характер скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу у мінімальному розмірі на користь держави.

На підставіcт.40-1 КУпАП, ст. 4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір» з порушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 40-1, 7-10, 172-6, 221, 245, 247, 252, 268, 280, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави (р/р-UA18999980313050106000015744 ЄДРПОУ (код отримувача) 37607526, МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Отримувач: ГУК Одеської області) у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів - ГУК в Одеській області /Київський район/ 22030101, код отримувача (код за ЄРПОУ) - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, у відповідності до вимог ч.2 ст.308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г. В. Войтов