Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №204/8563/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1311/26 Справа № 204/8563/25 Суддя у 1-й інстанції - Некрасов О. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 та її захисника Землянської К.В., потерпілого ОСОБА_2 та його представника — адвоката Павленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 , подану на постанову Чечелівського районного суду міста Дніпра від 12 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403299 від 26 липня 2025 року, 26 липня 2025 року о 13 годині 55 хвилин в м. Дніпро, вул. Незалежності (Тітова), буд. 21, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом Mazda CX-5, номерний знак НОМЕР_1 , перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху та здійснила зіткнення з транспортним засобом Opel Omega, номерний знак НОМЕР_2 , який перебував під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 12 вересня 2025 року справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Рішення суду обґрунтовано тим, що згідно дослідженого в судовому засіданні висновку експерта за результатами проведення експертного дослідження обставин і механізму ДТП № 10.1/027-Д від 10 вересня 2025 року, ДТП мала місце не з вини водія транспортного засобу Mazda CX-5, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та порушення нею вимог п. 10.1 ПДР не встановлено.

В апеляційній скарзі потерпілий вказує на незаконність та необґрунтованість постанови.

Аргументує тим, що він не змінював смуги руху (це встановлено патрульною поліцією та міститься в його поясненнях від 26.07.2025), і тим, що водій ОСОБА_1 перед початком руху, перестроюванням та змінюючи смугу руху, не переконалася в безпечності маневру та в тому, що це не створить перешкод іншим учасникам руху та не побачила автомобіль потерпілого.

Натомість приватний експерт Драган В.М., рятуючи право керування ОСОБА_1 , надав їй експертизу, яка побудована на неправдивих вихідних даних, вказуючи, що водій Opel Omega змінив напрямок руху, хоча це не відповідає дійсності.

Після проведення даної експертизи ОСОБА_1 звернулась до патрульної поліції з вимогами притягнути потерпілого до відповідальності за порушення п. 1.3 ПДР України (учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги ПДР), а не якогось конкретного порушення вимог ПДР, що підтверджує відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями потерпілого та настанням ДТП.

На відеозаписі видно момент зміни руху (зміни смуги) водієм ОСОБА_1 та автомобіль потерпілого, який рухався на зелений колір по своїй вільній смузі, перетинаючи перехрестя, однак не встиг загальмувати, бо авто правопорушника різко перелаштувалося та зупинилося.

Вважає, що з боку ОСОБА_1 наявне грубе порушення норм законодавства.

На підставі вищевикладеного апелянт просить постанову Чечелівського районного суду міста Дніпра від 12.09.2025 скасувати та притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, визнати винуватою в ДТП від 26.07.25 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №403299 від 26.07.25.

В судовому засіданні апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 та його представник - адвокат Павленко І.О. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні. Стверджували, що рухаючись по вул. Незалежності, водій ОСОБА_2 не перестроювався та напрямок руху не змінював. Заперечували проти показань водія ОСОБА_1 та наданого нею висновку автотехнічної експертизи, оскільки вважали, що вона ґрунтується на викривлених даних. З цього приводу клопотали про призначення у справі судової автотехнічної експертизи, проведення якої доручити експертам Дніпровського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Землянська К.В. вважали доводи поданої апеляційної скарги необґрунтованими та просили залишити їх без задоволення. Стверджували, що водій ОСОБА_1 їхала через перехрестя, подивилась та переконалась у безпечності свого маневру і включивши правий поворот, перестроїлась у крайню праву смугу, а коли майже вже закінчила свій маневр, відчула удар автомобіля ОСОБА_2 . Після ДТП ОСОБА_1 взяла записи відеофіксації події та звернулася до експерта, який визнав її невинуватою. Водночас не заперечували щодо задоволення клопотання потерпілої сторони про призначення у справі судової автотехнічної експертизи.

Вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихЯк убачається з оскаржуваної постанови, в обґрунтування свого висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП місцевий суд послався на протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, висновок експерта за результатами проведення експертного дослідження обставин і механізму ДТП № 10.1/027-Д від 19.09.2025.

Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи, та апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом не дотримано у повному обсязі виходячи з наступного.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №403299 від 26.07.2025, 26 липня 2025 року о 13:55:00 годин в м. Дніпро, вул. Незалежності (Тітова), буд. 21, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 , перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху та здійснила зіткнення з транспортним засобом Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Зазначено, що свідки не залучались.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи, про що у відповідній графі міститься власноручний підпис ОСОБА_1 .

У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано «З висновками працівників поліції не згодна, тому не вважаю себе винною в даному ДТП».

Вказано, що тимчасово вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.

Протокол підписаний працівником поліції, який його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.1).

У схемі місця ДТП від 26.07.2025 відображено місце зіткнення автомобілів Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 і Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_2 , напрямок їх руху, наявність гальмівного шляку, розташування електроопри № 454.

Також у схему місця ДТП зафіксовано пошкодження, отримані транспортними засобами в результаті ДТП.

В графі «Вид пригоди» вказано «зіткнення».

Кількість учасників ДТП — 2; транспортних засобів— 2.

В графі “Порушення пункту ПДР” вказано: п. 10.1 ПДР. Порушення допущені водієм ОСОБА_1 .

Схема місця ДТП підписана працівником поліції, який її складав, а також учасниками події — водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.2).

У своїх поясненнях, наданих працівникам поліції, водій ОСОБА_2 вказав, що рухався не змінюючи полосу руху по вул. Незалежності у напрямку вул. Олександра Поля зі швидкістю 60 км/год. Медичної допомоги не потребує, іншого водія вважає тверезим. Дана подія сталась о 13.55 годин 26.07.2025 (а.с.3).

Водій ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 26.07.2025 зазначила, що о 13.55 годині 26.07.2025, рухаючись по вул. Незалежності в бік вул. О. Поля, проїхавши перехрестя вул. Академіка Янгеля, почала перестроюватись у крайню праву полосу, увімкнувши правий поворот та переконавшись у тому, що смуга вільна. Майже завершила маневр, однак в її транспортний засіб в`їхав автомобіль Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_2 . Медичної допомоги не потребує. Іншого водія вважає тверезим (а.с.4).

Згідно висновків експерта за результатами проведення експертного дослідження обставин і механізму ДТП № 10.1/027-Д від 10.09.2025, в ході проведеного дослідження було встановлено, що відомості, які:

- викладені водієм ОСОБА_2 у своїх поясненнях від 26 липня 2025 року в частині того, що автомобіль Opel, в умовах місця пригоди, до зіткнення рухався зі швидкістю 60 км/год без зміни смуг руху, як кожен параметр окремо, так і в комплексі, з технічної точки зору, не могли мати місце в умовах місця пригоди, позбавлені технічного сенсу, та такі, що не підтверджуються проведеним дослідженням – є з технічної точки зору неспроможними, а тому вони не були прийняті для дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, яке необхідне для відповіді на поставлені запитання;

- викладені водієм ОСОБА_1 в своїх поясненнях від 26 липня 2025 року, в частині того, що в момент поновлення руху автомобіля Mazda зі зміною напрямку руху права суміжна смуга була вільною від інших учасників дорожнього руху, автомобіля Opel, з технічної точки зору, могли мати місце в умовах місця пригоди, не позбавлені технічного сенсу, та такі, що підтверджуються проведеним дослідженням – з технічної точки зору є спроможними, а тому вони були прийняті для дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, яке необхідно для відповіді на поставлені запитання.

В зафіксованій дорожній обстановці:

- водій автомобіля Mazda ОСОБА_1 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна була діяти відповідно до вимог п. 10.1 ПДР;

- водій автомобіля Opel ОСОБА_2 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 12.4, 12.9. (ч. б) Правил дорожнього руху.

При зафіксованих вихідних даних:

- очевидна практична можливість уникнення даної ДТП для водія ОСОБА_1 не визначалася її односторонніми діями, тобто вона не могла запобігти пригоді шляхом своєчасного виконання тих чи інших норм цих Правил;

- очевидна практична можливість уникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, що розглядається забезпечувалась шляхом відповідності дій водія автомобіля Opel ОСОБА_2 вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події з його боку і для їх виконання у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому виконати їх.

При зафіксованому механізмі пригоди:

- дії водія автомобіля Mazda ОСОБА_1 не суперечили вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху;

- дії автомобіля Opel ОСОБА_2 : не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, що, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з настанням події даної ДТП; не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9 (ч. «б») п. 12.2 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору не перебували у причинному зв`язку з настанням події даної ДТП (а.с.21-34).

Під час апеляційного перегляду справи, постановою апеляційного суду від 05 травня 2026 було задоволено клопотання потерпілого ОСОБА_2 і його представника, та призначено по справі судову автотехнічну експертизу (а.с.63-64).

Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/104-26/16917 від 26.05.2026, у даній дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля Mazda CX-5 реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху.

???У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Mazda CX-5 реєстраційний номер НОМЕР_4 [ ОСОБА_1 повинна була діяти згідно вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.

У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Opel Omega реєстраційний номер НОМЕР_5 ОСОБА_2 повинен був діяти згідно вимог п.п. 10.1, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху.

Технічна можливість уникнути даної ДТП не визначалася діями водія автомобіля Mazda CX-5 реєстраційний номер НОМЕР_6 ОСОБА_1 . Технічна можливість уникнути даної пригоди для водія автомобіля Оре Omega реєстраційний номер НОМЕР_7 ОСОБА_2 визначалась виконанням ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати їх.

У даній дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля Mazda CX-5 реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху.

При заданому механізмі події, дії водія автомобіля Opel Omega реєстраційний номер НОМЕР_8 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв?язку з настанням даної ДТП. Дії водія автомобіля Opel Omega реєстраційний номер НОМЕР_9 ОСОБА_2 , при заданому механізмі пригоди, не відповідали вимогам п.п. 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху. Проте, оскільки технічна можливість уникнути даної пригоди для водія автомобіля Opel Omega реєстраційний номер НОМЕР_9 ОСОБА_2 визначалась виконанням ним саме вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, то встановлена невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.п. 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху, з технічної точки зору не знаходиться в причинному зв?язку з даною ДТП (а.с.68-75).

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановити наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони даного правопорушення.

Так, стаття 124 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 10.1 ПДР України, який ставиться у вину ОСОБА_1 , передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

З протоколу серії ЕПР1 №403299 від 26.07.2025, убачається, що 26 липня 2025 року о 13:55:00 годин в м. Дніпро, вул. Незалежності (Тітова), буд. 21, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 , перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху та здійснила зіткнення з транспортним засобом Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с.1).

Згідно наявної в матеріалах справи схеми ДТП від 26.07.2025, причиною зіткнення транспортних засобів Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 та Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_2 стало порушення водієм ОСОБА_1 п.10.1 Правил дорожнього руху (а.с.2).

Натомість за висновком судового експерта ДТП № 10.1/027-Д від 10.09.2025, в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Mazda ОСОБА_1 не суперечили вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху (а.с.21-34). Наведене підтверджується і попереднім висновком експерта № КСЕ-19/104-26/16917 від 26.05.2026 (а.с.68-75).

Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про відсутність у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме факту порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а докази, які були надані суду, є належними та допустимими. Наведені обставини згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, що було зазначено в оскаржуваній постанові місцевого суду та що, у свою чергу, спростовує доводи апеляційної скарги потерпілого. Твердження апелянта про те, що у даному випадку суд першої інстанції закрив провадження по справі за відсутності для того законних підстав, а також про те, що водій ОСОБА_1 грубо порушила норми закону, - є хибними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Всупереч доводам апеляційної скарги, місцевим судом було належним чином проаналізовано та надано правової оцінки усім доказам по справі в їх сукупності, зокрема і тим, на які вказує апелянт. У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Апеляційний суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Враховуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції про недоведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП є законним, оскільки ґрунтується на доказах, які були надані та перевірені, як судом першої, так і судом апеляційної інстанції у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_2 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 12 вересня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Чечелівського районного суду міс та Дніпра від 12 вересня 2025 року, якою на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО