Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №641/5172/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/88/2026 Справа № 641/5172/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слобідського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР № 22025220000000730 від 07.07.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, проживає в цивільному шлюбі, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24.02.2022 президент Російської Федерації оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.

24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який був неодноразово продовжений у встановлений законом порядку, який діяв зокрема 16.04.2024.

Встановлено, що у період близько 13 год. 00 хв. 16 квітня 2024 року громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув до будівлі КНП «Міська клінічна лікарня № 13» ХМР за адресою: м. Харків, просп. Аерокосмічний (колишня назва - просп. Гагаріна), буд. 137, нежитлова будівля літ. «А-3», де зустрівся з особою, досудове розслідування щодо якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні за № 22024220000001090 від 14.10.2024, у робочому кабінеті останнього.

Далі, у період 13 год. 00 хв. - 14 год. 00 хв. 16 квітня 2024 року, перебуваючи у вказаному місці ОСОБА_5 , реалізуючи раніше виниклий кримінальний протиправний умисел, бажаючи показати свою обізнаність про місця розташування Сил оборони України та розуміючи зацікавленість співрозмовника в отриманні такої інформації, поширив особі, досудове розслідування щодо якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні за № 22024220000001090 від 14.10.2024, інформацію про розміщення військовослужбовців Сил оборони України в об`єкті інфраструктури у м. Харкові по вул. Копиловській та поблизу нього, яку він зібрав раніше за невстановлених досудовим розслідуванням обставин.

При цьому, ОСОБА_5 розповів як про сам факт перебування військовослужбовців Сил оборони України в об`єкті та поблизу нього, так і детально описав місцерозташування, що дозволило ідентифікувати його на місцевості.

Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 № 5516 від 30.12.2024, інформація щодо місцезнаходження військовослужбовців Сил оборони України поблизу об`єкту інфраструктури по вул. Копиловській у м. Харкові у період 16.04.2024 відповідає дійсності та у відкритому доступі не розміщувалась. Інформація щодо місць розташування особового складу та підрозділів Сил оборони України в умовах дії воєнного стану в залежності від сукупності відомостей є службовою, таємною та цілком таємною інформацією.

Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 114-2 КК України, тобто поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, за умови, що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.

24 червня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22025220000000730 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.07.2025 року та ОСОБА_5 за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розслідування повністю та беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, зобов`язався сприяти розслідуванню інших кримінальних проваджень у встановлені обставин по виявленню та припиненню інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень; давати покази у судовому засіданні про відомі йому обставини в обсязі обвинувачення викладеного в обвинувальному акті; надати покази в якості свідка, під час судового розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч. 2 ст. 114-2 КК України у Холодногірському районному суді м. Харкова; забезпечити надходження на спеціальний рахунок з дня затвердження угоди про визнання винуватості протягом 6 місяців кошти в сумі 222000 грн., відкритий у відповідній банківській установі, зазначеній в угоді.

З урахуванням обставин кримінального провадження, повного визнання винуватості, сприяння у розкритті кримінального правопорушення, щирого каяття, що виразилося у наданні правдивих свідчень стосовно себе, а також наявності обставин, що пом`якшують покарання та відсутністю обставин, що обтяжують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 114-2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 року 9 місяців позбавлення волі.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, зазначені у ст.470 КПК України, а саме ступінь сприяння ОСОБА_5 у проведенні кримінального провадження, характер і тяжкість обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. У скоєному щиро розкаявся.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд, шляхом допиту сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.

За таких обставин, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 114-2 КК України, тобто поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, за умови, що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.

Дослідженими в судовому засіданні даними про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що скоєний ним злочин за ч. 2 ст. 114-2 КК України у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

При цьому, щире каяття ОСОБА_5 , активне сприяння розкриттю злочину, його згода здійснити перерахування 222000 грн. на підтримку Збройних Сил України, визнаються обставинами, що пом`якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено,

З огляду на викладене, суд, вважає можливим призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 114-2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, за якою належить призначити ОСОБА_5 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи відео-звукозапису в сумі 3979,50 грн. відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_5 .

Питання щодо скасування арешту майна суд вирішує відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 369, 370, 371, 373, 374, 469, 472-475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 червня 2026 року, укладену між прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, та із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у вигляді 1 (одного) року 9 (дев`яти) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 , рахувати з моменту затримання - з 23 січня 2025 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 в строк призначеного покарання час перебування його під вартою у період з 23 січня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи експертизи відео-звукозапису в сумі 3979,50 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.01.2025 року шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучене 23.01.2025 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , обшуку гаражного боксу № НОМЕР_1 в літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_3 та автомобіля марки Mitsubishi Outlander, р.н. НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 , а саме:

- стільниковий телефон «Samsung» Galaxy A02 imei 1: НОМЕР_4 , imei 2: НОМЕР_5 , із сім-картою оператора «Київстар» та сім-картою оператора «Lifecell»;

- стільниковий телефон «Iphone» бежевого кольору у чохлі коралового кольору, imei: НОМЕР_6 ;

- стільниковий телефон «Sony Ericsson T 630», imei: НОМЕР_7 ;

- стільниковий телефон «Samsung GT-C5212i », imei 1: НОМЕР_8 , із сім-картою «Lifecell», imei 2: НОМЕР_9 ;

- стільниковий телефон «Samsung Galaxy J7NEO», imei 1: НОМЕР_10 , imei 2: НОМЕР_11 ;

- тримач сім-карти «Київстар» з номером НОМЕР_12 ;

- стільниковий телефон «Samsung GT-19300», imei: НОМЕР_13 S/N НОМЕР_14 , сірого кольору, без сім-карти;

- стільниковий телефон «Lenovo A-369i», жовтого кольору imei 1: НОМЕР_15 , imei 2: НОМЕР_16 із сім-картою «Lifecell» серійні номери: НОМЕР_17 та НОМЕР_18 та сім картою «Київстар», серійний номер НОМЕР_19 ;

- автомобіль марки Mitsubishi Outlander, р.н. НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 .

Речові докази:

- стільниковий телефон «Samsung» Galaxy A02 imei 1: НОМЕР_4 , imei 2: НОМЕР_5 , із сім-картою оператора «Київстар» та сім-картою оператора «Lifecell»;

- стільниковий телефон «Iphone» бежевого кольору у чохлі коралового кольору, imei: НОМЕР_6 ;

- стільниковий телефон «Sony Ericsson T 630», imei: НОМЕР_7 ;

- стільниковий телефон «Samsung GT-C5212i », imei 1: НОМЕР_8 , із сім-картою «Lifecell», imei 2: НОМЕР_9 ;

- стільниковий телефон «Samsung Galaxy J7NEO», imei 1: НОМЕР_10 , imei 2: НОМЕР_11 ;

- тримач сім-карти «Київстар» з номером НОМЕР_12 ;

- стільниковий телефон «Samsung GT-19300», imei: НОМЕР_13 S/N НОМЕР_14 , сірого кольору, без сім-карти;

- стільниковий телефон «Lenovo A-369i», жовтого кольору imei 1: НОМЕР_15 , imei 2: НОМЕР_16 із сім-картою «Lifecell» серійні номери: НОМЕР_17 та НОМЕР_18 та сім картою «Київстар», серійний номер НОМЕР_19 ;

- автомобіль марки Mitsubishi Outlander, р.н. НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 , які зберігаються в УСБУ в Харківській області, після набрання вироком законної сили - повернути власнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

У разі невиконання угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя - ОСОБА_1