Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №635/3835/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 635/3835/26

провадження № 2-а/619/27/26

Рішення

іменем України

08 липня 2026 року,

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 635/3835/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

вимоги позивача: про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

представник позивача: Варламов Д.В.

представник відповідача: Бурлаков І.О.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 , у інтересах якого діє представник – адвокат Варламов Д.В.,21.04.2025 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом, у якому просить скасувати постанову за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 17.09.2025 року за № 4972. У обґрунтування позову зазначено, що зазначеною постановою його було винним у скоєнні адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 гривень. Позивач вважає винесену постановою протиправною та такою, що винесена із порушенням норм діючого законодавства виходячи із того, що КУпАП та Інструкція чітко передбачає, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках: якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності належним чином повідомлена про дату, час і місце виклику; орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення має підтвердні документи про отримання особою виклику. Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення не вбачається того факту чи викликався ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також чи складався відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Ухвалюючи оскаржувану постанову Відповідач зазначив, що Позивач порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» і не пройшов до 05.06.2026 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, також не звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду. Позивач вважає, що при прийнятті постанови Відповідачем порушено вимоги ч. 9 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо строку притягнення до адміністративної відповідальності. Так, 06.06.2025 Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів містив в собі відомості про те, що Позивач не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, також не звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду. З огляду на вказане ІНФОРМАЦІЯ_3 , як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів06.06.2025 вже виявив той факт, що Позивач вчинив адміністративне правопорушення. Враховуючи те, що Відповідачем факт порушення законодавства про мобілізацію було виявлено 06.06.2025 граничним строком для притягнення до адміністративної відповідальності Позивача був 06 вересня 2025 року. З огляду на вказане відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 повинна була винесена постанова про закриття провадження у адміністративній справі, а не постанова про накладення адміністративного стягнення. Також слід звернути увагу суду на те, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 містить в собі не достовірні відомості про місце проживання Позивача, який зареєстрований, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , а не в м. Куп`янськ, як зазначено в постанові. Вказана постанова також містить в собі зовсім інший реєстраційний номер облікової картки платника податків, ніж номер який має Позивач. Також слід звернути увагу суду на те, що взагалі не зрозуміло з яких підстав справу про адміністративне правопорушення розглядав ІНФОРМАЦІЯ_3 а не ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою його зареєстрованого місця проживання, як внутрішньо переміщеної особи.

Представник відповідача надав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, щодо позовної заяви додається ордер на надання правничої допомоги, з якого вбачається, що адвокат Варламов Дмитро Володимирович надає правничу допомогу ОСОБА_1 в Харківському районному суді Харківської області. Документів, які підтверджували б повноваження адвоката Варламова Д.В. представляти інтереси ОСОБА_1 в Дергачівському районному суді Харківської області в наявних матеріалах справи не виявлено. Відповідно до наявних облікових даних внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 14.06.2023 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний «Непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час». Повторне ВЛК Позивач пройшов лише 06.10.2025 при ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто з порушенням встановленого законом строку. Зазначене підтверджується відомостями про медогляди Позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»). Відповідно до п.2 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Згідно інформації про порушення правил військового обліку Позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), яка наявна в матеріалах справи №4972 про адміністративне правопорушення, причиною подання ІНФОРМАЦІЯ_5 до органів Національної поліції звернення №Е3330977 від 23.08.2025 щодо необхідності доставлення (супроводження) Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколу про адміністративне правопорушення є непроходження (відмова від проходження) військово-лікарської експертизи. Згідно довідки про доставлення (супроводження) громадянина до ТЦК та СП, наявної в матеріалах справи №4972 працівник поліції доставив (супроводив) ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 17.09.2025. Крім того, ОСОБА_1 здійснив звірку даних (оновлення даних) лише 25.07.2024, тобто з порушенням встановленого законом строку (а саме до 16.07.2024, як передбачено законом.).

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивач та представник у судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду заяви представник повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у наданому клопотанні просить справу розглядати за відсутності представника.

Частиною 1 ст. 268 КАС України передбачено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явилися, потреби заслухати свідка чи експерта не має, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24.04.2026 адміністративну справу передано за підсудністю до Дергачівського районного суду Харківської області на підставі п. 2, ч. 1, ст. 29 КАС України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 справу № 635/3835/26 розподілено судді Нечипоренко І.М.

Відповідно до ухвали суду від 05.06.2026 позовну заяву залишено без руху та 19.06.2026 недоліки представником позивача усунуто.

Ухвалою суду від 23.06.2026 прийнято справу №635/3835/26 до провадження Дергачівського районного суду Харківської області, судове засідання для розгляду справи призначено на 02.07.2026, яке було відкладено на 08.07.2026 за клопотанням представника позивача.

Відповідно до ухвали суду 08.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача – адвоката Варламова Д.В. про залучення як співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права, які застосовує суд, мотиви суду.

17 вересня 2025 року офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 складено протокол №4972 про те, що ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , військово-лікарською комісією визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та не звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду, чим порушив вимоги абз. 4ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України №4235-ІХ від 12.02.2025, абз. 4 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» .

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 17.09.2025 винесена постанова №4972 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якій зазначено, що ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , військово-лікарською комісією визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та не звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Як передбачено ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Судовим розглядом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він в умовах особливого періоду, будучи обмежено придатним до військової служби, не пройшов повторний медичний огляд у строк до 05.06.2025.

Так, 04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі – Закон № 3621).

Відповідно до п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3621-IX, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX (яким були внесені зміни до Закону № 2232-ХІІ, набрав чинності з 18.05.2024) скасовано статус «обмежено придатний» та установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

15.02.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12 лютого 2025 року (далі - Закон №4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону № 3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 519 внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом.

Вказані громадяни зобов`язані з 15 лютого 2025 року (дати набрання чинності Закону № 4235-ІХ) до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Судом установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 та 14.06.2023 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний «Непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час», отже був зобов`язаний пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Пройшов ВЛК 06.10.2025, про що свідчать відомості про медогляд позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг».

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач був зобов`язаний самостійно вчинити передбачені Законом №3621-IX дії для проходження військово-лікарської комісії та пройти ВЛК до 05 червня 2025 року, однак цього не зробив, відтак в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд відхиляє доводи позивача щодо незаконності дій при винесенні постанови через те, що не складався протокол про адміністративне правопорушення, оскільки це твердження спростоване наданими відповідачем матеріалами справи про адміністративне правопорушення щодо позивача, де наявний складений уповноваженою особою протокол № 4972 від 17.09.2025.

Доводи позивача про те, що відповідач не дотримався тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності, суд не приймає до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Як вже було встановлено вище, 17.09.2025 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було виявлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 вимог Закону України від 21.03.2024 №3621-IX, який не пройшов повторний медичний огляд до 05 червня 2025 року та того ж дня була винесена оскаржувана постанова, тобто в межах тримісячного строку з дня виявлення правопорушення та річного строку з дня його вчинення.

Отже, судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже постанова №4972 від 17.09.2025 прийнята правомірно, відповідно до закону в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством, у зв`язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позову відмовляється, то судові витрати залишаються за рахунок позивача.

Керуючись ст. 9, 77, 241-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін, їх місцезнаходження, проживання чи перебування:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя І. М. Нечипоренко