Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №136/1286/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1286/26

провадження № 3/136/387/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д.Т., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій обл., про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 12.06.2026 о 21:52 год, знаходячись по вул. В. Липківського, м. Липовець, Вінницький р-н., Вінницька обл., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом КІА д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та в медичному закладі, водій відмовився від керування відсторонений, чим порушив п. 2.9.а. ПДР.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином сповіщеним про день та час розгляду справи, отож в силу ст. 268 КУпАП суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів.

Як визначено в ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Суд, оцінивши зібрані докази вважає, що висновок про порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП не ґрунтується на встановлених обставинах.

Судом встановлено, що зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_1 керував траспортним засобом КІА д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та в медичному закладі, водій відмовився, чим порушив п. 2.9.а.ПДР. До протоколу додано акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 маючи ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервовіння очей, відмовився від проходження огляду, а також з направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі.

Крім того, в матеріалах справи міститься відеозапис із нагрудної камери працівника поліції, який підтверджує, що під час зупинки транспортного засобу працівник поліції запропонував водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, мотивуючи таку вимогу тим, що останній раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Лише згодом працівником поліції було формально зазначено ознаки нібито алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови та почервоніння очей.

Водночас із відеозапису вбачається, що водій пояснив почервоніння очей наявністю проблем із зором, які виникли внаслідок бойових дій.

Оцінивши зазначений відеозапис, суд дійшов висновку, що поведінка водія була спокійною, адекватною та відповідала обстановці. Будь-яких об`єктивних ознак алкогольного сп`яніння, зокрема порушення мови чи інших ознак, зазначених працівником поліції в акті огляду, на відеозаписі не зафіксовано. Відтак наведені працівником поліції ознаки сп`яніння не знайшли свого підтвердження дослідженим судом відеозаписом.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно з п. 2. розд. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння, яка 09.11.2015 затверджена Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаки передбачені п. 3 розд. І Інструкції, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Натомість, суд не вбачає, видимих ознак алкогольного сп`яніння, які записані в протоколі, з матеріалів відеозапису вбачається, що поведінка ОСОБА_1 була спокійною, врівноваженою та адекватною, мова чітка та зрозуміла, порушення координації рухів не спостерігається, інших об`єктивних ознак алкогольного сп`яніння відеозапис не містить.

Як визначено в ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється із суворим додержанням законності.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у поліцейських достатніх підстав вважати, що водій перебував у стані алкогольного сп`яніння, а тому вимога про проходження огляду не може вважатися належно обґрунтованою.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Суд зауважує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

В силу вимог ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку про закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 221, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається до Вінницького апеляційного суду.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, законним представником, захисником, потерпілим протягом 10-ти днів із дня її винесення.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО