Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №686/12750/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12750/26

Провадження № 2/686/7985/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

за участю секретаря судового засідання – Мороза А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Хмельницького цивільну справу за за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі представника – Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що в провадженні дізнавачів Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження №42023242260000034 про вчинення директором ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» кримінального правопорушення за невиплату позивачеві заробітної плати. Незважаючи на очевидність кримінального правопорушення та особу, яка його вчинила, а саме директор Державного підприємства «Радгосп «Лісовогринівецький» Лежанський Василь Васильович, персональні відомості про його особу містяться в ЄДРПОУ, службові і посадові особи Хмельницької обласної прокуратури та ГУНП в Хмельницькій області з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом роблять видимість розслідування даного кримінального правопорушення, оскільки всупереч статті 6 КПК України директор ДП «Радгосп Лісовогринівецький» ОСОБА_2 в них перетворився на невідому особу. Такі дії дізнавача та групи процесуальних прокурорів є триваючим катуванням його як споконвічного українця, зухвалим і цинічним порушенням його прав та людської гідності, оскільки нічим іншим це пояснити неможливо.

Надмірна тривалість досудового розслідування призвела до моральних страждань, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування та скасовування постанов про закриття кримінального провадження, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність, підривом репутації, що не відповідало ні його волі, ні вільному волевиявленню.

Моральна шкода, завдана йому незаконними рішеннями полягає у марнуванні часу, який він змушений був витрачати на оскарження незаконних дій відповідача, докладанні додаткових зусиль для організації свого життя.

Тому, у зв`язку з порушенням прав позивача, порушенням честі і гідності, надмірною тривалістю кримінального провадження він просить стягнути з відповідача моральну шкоду 130 000 000,00 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.05.2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та справу призначено у підготовче засідання на 02.06.2026 року.

12.05.2026 року до суду представником відповідача було направлено відзив на позов, в якому заперечуються позовні вимоги у зв`язку з їх необґрунтованістю.

14.05.2026 року від позивача надійшли заперечення на відзив.

Ухвалою суду від 02.06.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився проте, у змісті позовних вимог просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження, а тому не підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в особі представника ГУНП в Хмельницькій області, про разове відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок незаконних рішень та бездіяльності посадових осіб Держави Україна, що призвело до порушення Конвекційного права на ефективний засіб юридичного захисту внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження №42023242260000034, в порядку ч. 1 ст. 23 та ст. 1174 ЦК України, ст. 56 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач вважає, що підставою для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди є те, що йому завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях та переживаннях, які позивач переніс під час тривалого кримінального провадження №42023242260000034 про вчинення директором ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» кримінального правопорушення за невиплату позивачеві заробітної плати. Розслідування триває з 06.06.2023 року і по дату звернення до суду з позовом, що становить два роки і є неефективним.

Так, у відділі дізнання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження № 42023242260000034.

Під час досудового розслідування: здійснено тимчасовий доступ до речей та документів Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Головного управління ПФУ у Хмельницькій області; отримано ухвалу Хмельницького міськрайонного суду про дозвіл на здійснення тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні Державного підприємства «Радгосп «Лісовогринівецький», проте за юридичним місцем знаходження підприємство не знаходиться; отримано інформацію Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці; направлено запит до ВДВС Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про надання інформації по виконавчому провадженню; тощо.

Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною другою статті 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 частини 2 зазначеної статті передбачає наявність інших випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до ст.1176 ЦК України є наявність в діях особи складу цивільно-правового правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених ст.1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з`ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, що призвела до заподіяння шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).

У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відділом дізнання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області надано інформацію по кримінальному провадженню № 42023242260000034, зокрема про вжиті дізнавачем заходи, а тому матеріалами кримінального провадження спростовуються доводи позивача про бездіяльність органу досудового розслідування.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2022 року в справі N 686/5244/21 зазначено, що: "правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи діяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. За змістом статей 1173, 1174 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача.

Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Не надано позивачем належних та допустимих доказів і на підтвердження незаконності процесуальних рішень, дій слідчого під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, чи їх оскарження позивачем в порядку передбаченому КПК України, а також того, що такими діями було заподіяно шкоди його правам та інтересам, в тому числі моральної шкоди, та не надано доказів на підтвердження її розміру.

Відповідно до ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Гарантоване ст. 55 Конституції України і конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Позивачем не надано до суду доказів того, що діями чи бездіяльністю посадових осіб Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області у кримінальному провадженні №42023242260000034 ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду у розмірі 130 000 000,00 грн., її розмір, не встановлено причинного зв`язку між бездіяльністю органу досудового розслідування та настанням моральної шкоди.

Враховуючи наведене, оскільки в судовому засіданні не доведено заподіяння позивачу моральної шкоди будь-якими діями чи бездіяльністю посадових осіб Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, позивачем не обґрунтовано розмір моральної шкоди, а також відсутній причинний зв`язок між шкодою та діями відповідача, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

За таких обставин вимоги ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 4-6, 76, 77, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 167, 170, 1173, 1174, 1176 ЦК України, ст.ст. 19, 55, 56 Конституції України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі представника – Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 02.07.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин