Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №672/740/26 — Городоцький районний суд Хмельницької області

Суд: Городоцький районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №672/740/26

Суддя: Рибачук О. Г.

Справа№672/740/26

Провадження №2-а/672/37/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Рибачук О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в поряду спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови №9877 від 08.05.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.05.2026 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №9877 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно нього та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 гривень. Із винесеною постановою позивач не погоджується. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час винесення постанови він скористався своїм правовим статусом та власноруч зафіксував у графі пояснень причини неможливості проходження ВЛК, а саме здійснення безперервного догляду за психічно хворою матір`ю, неможливість залишити її без нагляду через ризик виникнення кризового нападу, а також відсутність інших родичів, які б погодились чи могли її доглядати. На підтвердження зазначеного позивачем було долучено до протоколу копію військового квитка, облікову картку, копію паспорта, копію свідоцтва про народження, довідки МСЕК та висновок ЛКК про потребу у сторонньому догляді.

Крім цього, позивач зазначає, що відповідно до пункту 63 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, військовозобов`язані, які мають право на відстрочку або звернулися із відповідною заявою, не направляються на проходження медичного огляду (ВЛК) до моменту прийняття рішення чи протягом дії такої відстрочки. Таким чином, позивач вважає, що вимога відповідача щодо обов`язкового проходження ВЛК під час дії затвердженої відстрочки є протиправною та суперечить актам Кабінету Міністрів України. Вказує, що посилання відповідача на п.69 Постанови КМУ №560 є безпідставним, оскільки обов`язок щорічного оновлення ВЛК стосується осіб, які перебувають у загальному резерві та підлягають призову, а не осіб, звільнених від призову у зв`язку з виконанням державних обов`язків по догляду за інвалідами.

Враховуючи зазначене, вважає, що постанова №9877 від 08.05.2026 є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

17.06.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник вважає позовні вимоги необґрунтованими, тому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивач ОСОБА_1 в установлений законом термін не оновив свої облікові дані, а саме не зазначив відомості про результати медичних оглядів. Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та по цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ і організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку. Пунктом Правил військового обліку, затверджених цією ж постановою визначено, що військовозобов`язані повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я. 18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №3633-ХІ від 11.04.2024, яким положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу викладено в новій редакції, згідно якої, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, свої персональні дані. Тож, громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024. Однак, ОСОБА_1 свої медичні дані своєчасно не уточнив, отже встановлені законом вимоги як військовозобов`язаний в повному обсязі не виконав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Так, спір між сторонами виник з приводу притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

24 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенантом ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення. У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану особисто не повідомив органам, в яких перебуває на військовому обліку, відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, які визначені пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим порушив вимоги частини 2 статті 17 Закону України «Про оборону України», частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», абзац 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП під час особливого періоду. До протоколу додано: облікову картку, копію паспорта, копію військового квитка, копію довідки МСЕК, копію свідоцтва про народження, копію висновку лікарської комісії про постійний сторонній догляд.

У протоколі в графі пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, ОСОБА_1 зазначив, що відмовляється від проходження ВЛК, оскільки здійснює догляд за хворою матір`ю, яка є інвалідом І групи внаслідок психічного захворювання. Вказує, що матір потребує постійного стороннього догляду, а позивачу немає із ким залишити її на час проходження ВЛК.

08.05.2026 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , розглянувши протокол №267 про адміністративне правопорушення від 24.04.2026 винесено постанову № 9877 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 гривень. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 особисто не повідомив органам, в яких перебуває на військовому обліку, відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, які визначені пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону У країни «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», згідно абзацу 4 пункту 69 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року визначено, що у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік. що підтверджується відомостям и АІТС Оберіг, порушив вимоги частини 11 статті 38 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП під час дії особливого періоду.

Така постанова, отримана позивачем 19.05.2026, що підтверджується копією конверта та роздруківкою трекінгу АТ «Укрпошта» про рух зазначеного листа на адресу ОСОБА_1 від відправника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до копії повістки №6509415, що надана представником відповідача із відзивом на позовну заяву, встановлено, що ОСОБА_1 необхідно було з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 , 09.02.2026 о 09 год 00 хв для проходження медичного огляду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Частина 1 ст.210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» (затверджений Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022) на території України оголошено загальну мобілізацію, строк якої неодноразово продовжувався.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно із абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ставиться у вину порушення частини 11 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» та п.17-1 ч.1ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до пункту 17-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, в тому числі, відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Згідно ч.11 ст.38 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Отже, до персональних даних військовозобов`язаного належать, в тому числі, відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Із наданої позивачем інформації встановлено, що ОСОБА_1 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яка дійсна до 01.08.2026, оскільки здійснює постійний догляд за своєю матір`ю, яка є інвалідом І групи внаслідок психічного розладу. Дані відомості підтверджуються розширеними даними із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який міститься у матеріалах справи.

Відповідно до абз.3 пункту 63 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Таким чином, враховуючи, що строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 не завершився та встановлений до 01.08.2026, а також те, що він не належить до військовозобов`язаних, які приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд, він не підлягає направленню на медичний огляд. Тому вимога представника відповідача щодо обов`язкового проходження ОСОБА_1 ВЛК під час дії відстрочки є протиправною та суперечить актам Кабінету Міністрів України.

Крім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначено причини неможливості проходження ВЛК та надано підтверджуючі документи. Тому представникам відповідача, які складали відповідний протокол та постанову у справі про адміністративне правопорушення №9877, було відомо про вищевказані обставини. Незважаючи на це відповідні документи складено та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Зазначені дії представників відповідачів свідчать про порушення вимог п.63 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 та, як наслідок, безпідставність притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Тому, суд вважає, що представником відповідача не доведено склад адміністративного правопорушення в діях/бездіяльності ОСОБА_1 ..

Окрім цього, суд звертає увагу на примітку до ст.210 КУпАП, згідно якої положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Таким чином, суд констатує, що оскільки відповідачем не доведено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій, притаманних кримінальному провадженню.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Справа "Karelin v. Russia" від 20 вересня 2016 року). Оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом", яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Водночас слід врахувати, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23).

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, немає потреби давати докладну відповідь на інші аргументи позивача, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Розподіл судових витрат у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 665,60 грн.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню, на користь позивача, судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись статтями 139, 246, 255, 268, 286 КАС України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №9877, винесену 08 травня 2026 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 09.07.2026.

Суддя Олена РИБАЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua