Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №213/5214/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6856/26 Справа № 213/5214/25 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів – Акуленка В.В., Остапенко В.О.

сторони:

позивач - Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на заочне рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2026 року, яке ухвалено суддею Мазуренко В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 19 березня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В

У жовтні 2025 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (надалі - АТ «ТАСКОМБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 20.02.2017 року між ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Таскомбанк» було укладено Заяву- договір №207/3306670-СК про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 40900,00 грн на строк 12 місяців, процентна ставка за користування кредитом: – з 20.02.2017 року по 30.11.2017 року - 48,00 % – з 01.12.2017 року по 31.01.2019 року - 39,60 %– з 01.02.2019 року по 01.09.2025 року - 43,20 %. Підписавши цей договір, відповідач погодився з його умовами, однак свого зобов`язання не виконав, та станом на 15.09.2025 року заборгованість складає 51595, 35 грн., з яких: 31735,35 грн – заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 19860,00 грн – заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена).

Просив стягнути вказану суму заборгованості з відповідача на свою користь, та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2026 року у задоволенні позовних вимог банку відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач АТ «ТАСКОМБАНК» просить скасувати дане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи та порушення судом норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розрахунок заборгованості за кредитним договором №207/3306670-СК було подано разом із позовною заявою в електронному вигляді. Судом першої інстанції зазначено про неможливість відкриття даного файлу із розрахунком але при цьому процитовано з цього розрахунку суми нарахованих відсотків 103861,68 грн, сума сплачених відсотків – 84003,53 грн. інші суми тощо. Суд не навів мотивів відхилення цього доказу і прийняв необґрунтоване рішення про відмову у позові через нібито недоведеність позовних вимог.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ціна позову у даній справі становить 51595,35 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, в редакції станом на час подання апеляційної скарги, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» було укладено Заяву-договір №207/3306670-СК про відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу та оформлення платіжної картки, відповідно до якої ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів (п.2 Заяви), та просив встановити на його рахунок кредитний ліміт для здійснення операцій за рахунком (п.3 Заяви). ОСОБА_1 погодився з умовами надання та обслуговування кредитної лінії, орієнтовним графіком платежів. У Заяві-анкеті на оформлення банківського продукту ОСОБА_1 зазначена бажана сума кредиту – 20000,00 грн.

Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, наданим позивачем, містить наступну інформацію –

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказав, що позивачем не доведено належними доказами факту збільшення кредитного ліміту та наявність заборгованості, в розмірі, заявленому до стягнення в позовній заяві. Посилався суд при цьому що позивачем на виконання ухвали про залишення позову без руху надано розрахунок заборгованості відповідача за іншим кредитним договором.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, так як вони суперечать матеріалам справи.

Вивченням матеріалів даної цивільної справи встановлено, що дану позовну заяву АТ «Таскомбанк» подано через систему «Електронний Суд», додатки до позову містяться в заархівованих файлах, зокрема і копію кредитного договору №207/3306670-СК від 20.02.2017 року, виписку по рахунку та розрахунок боргу.

Про можливість ознайомитися зі змістом цих електронних доказів свідчить те, що суд процитував у своєму рішенні суми нарахованих відсотків- 103861,68 грн., сплачених відсотків -84003,53 гнр., оплачено ОБ – 96997,84 грн., зарахування коштів -133081,86 грн., витрати 164817,21 грн.; зазначив заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) -31735,35 грн; заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) -19860,00 грн, загальна сума заборгованості -51595, 35 грн. станом на 15.09.2025 року.

Дійсно на виконання ухвали про залишення без руху позивачем додано виписку по іншому рахунку відповідача в даному банку, що не нівелює раніше поданих та досліджених судом доказів та не може бути підставою для відмови у задоволенні в позові про стягнення заборгованості за кредитом №207/3306670-СК від 20.02.2017 року.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, 20 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» було укладено Заяву-договір №207/3306670-СК про відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу та оформлення платіжної картки, відповідно до якої ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів (п.2 Заяви), та просив встановити на його рахунок кредитний ліміт для здійснення операцій за рахунком (п.3 Заяви). ОСОБА_1 погодився з умовами надання та обслуговування кредитної лінії, орієнтовним графіком платежів.

Згідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 /3306670-СК 133081,86 грн. було зараховано коштів на рахунок ОСОБА_1 , 96997,87 грн. - сплачено на погашення тіла кредиту, 84003,53 грн. – сплачено відсотків.

Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, наданим позивачем, містить наступну інформацію – нараховано відсотків- 103861,68 грн., сплачено відсотків -84003,53 гнр., оплачено ОБ – 96997,84 грн., зарахування коштів -133081,86 грн., витрати 164817,21 грн.; заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) -31735,35 грн; заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) -19860,00 грн, загальна сума заборгованості -51595, 35 грн. станом на 15.09.2025 року.

Отже, позивач, свої обов`язки за Кредитним договором виконав у повному обсязі.

Заперечень від ОСОБА_1 з приводу наявності кредитного боргу, розмірів його складових тощо суду не подано. Заява-договір №207/3306670-СК підписана власноруч відповідачем ОСОБА_1 , кредитний договір не оспорювався та не визнавався недійсним.

Отже колегія суддів приходить до висновків, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню із ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» задовольнити.

Заочне рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за заявою-договором №207/3306670-СК від 20.02.2017 року в сумі тіла кредиту 31735,35 грн., 19860,00 грн – відсотків, а всього в сумі 51595,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судові витрати за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій в сумі 6056,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 08 липня 2026 року.

Головуючий:

Судді: