Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №215/2027/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7849/26 Справа № 215/2027/26 Суддя у 1-й інстанції - Лиходєдов А. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Бондар Я.М.,

суддів – Акуленка В.В., Остапенко В.О.

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Самозван Ксенія Анатоліївна, на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2026 року, яка постановлена суддею Лиходєдовим А.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 12 травня 2026 року,

ВСТАНОВИВ

У березні 2026 року позивачка ОСОБА_1 через свого представника адвоката Самозван К.А., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачці строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачкою ухвали суду. Роз`яснено, що недоліки усуваються шляхом складання нового тексту позову, із зазначенням фактичної адреси проживання відповідача, та можливо надати докази, що підтверджують обставини, зазначені в позові, забезпечивши належний переклад позовної заяви з усіма додатками. При цьому в новому тексті позову повинно бути вказано, що він складений на виконання даної ухвали суду, для виключення повторної реєстрації позову як нової справи.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2026 року позовну заяву повернуто позивачці, у зв`язку з частковим виконанням вимог ухвали суду від 22 квітня 2026 року.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Самозван К.А., просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляд.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачка надала усі передбачені законом докази необхідні для відкриття провадження, а вимоги суду є надмірними, необґрунтованими та такими, що перешкоджають реалізації конституційного права позивача на удовий захист.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою недоліки зазначені в ухвалі суду від 22.04.2026 року виконані лише частково, так як не усунуті порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме:

- не зазначено докази, що підтверджують: - придбання майна, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі;

- спільну участь подружжя в набутті спірного майна, так як додані довідки форми ОК-5 та ОК-7, видані Пенсійним фондом України, містять лише відомості про страховий стаж та розмір отриманого доходу, однак самі по собі не підтверджують факту використання таких доходів для придбання спірного майна; - додана роздруківка свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з мобільного застосунку «Дія», підтверджує лише факт державної реєстрації транспортного засобу та відомості про його власника, однак не підтверджує участі позивача у його придбанні.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, В порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175; ч. ч. 4, 5 ст. 177 ЦПК України, в позовній заяві виклад обставин, якими обґрунтовується позовна вимога є неповний та неконкретний, так як не вказано:

- чи існує спір між позивачем та відповідачем щодо належності квартири та автомобіля до спільної сумісної власності подружжя;

не зазначено докази, що підтверджують:

-придбання майна, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі;

- спільну участь подружжя в набутті спірного майна, так як додані довідки форми ОК-5 та ОК-7, видані Пенсійним фондом України, містять лише відомості про страховий стаж та розмір отриманого доходу, однак самі по собі не підтверджують факту використання таких доходів для придбання спірного майна; - додана роздруківка свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з мобільного застосунку «Дія», підтверджує лише факт державної реєстрації транспортного засобу та відомості про його власника, однак не підтверджує участі позивача у його придбанні.

Отже, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується придбання майна, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.

Також враховуючи інформацію про можливе проживання відповідача у справі за межами України у Литовській Республіці, у зв`язку із необхідністю повідомлення його про наявність спору та вручення копії позовної заяви з додатками, позивачу необхідно додати нотаріально засвідчений переклад на литовську мову позовної заяви з додатками в двох екземплярах, вказавши фактичну адресу проживання відповідача, для подальшого звернення із судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набула чинності для України з 11.09.1997 року, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обовязків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до положень статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Отже, ЦПК України встановлює обов`язок позивача зазначити у скарзі обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а на суд обов`язок перевірити наявність такого посилання у заяві, однак, не надає суду право на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі вирішувати питання щодо обґрунтованості заявлених вимог та можливості їх вирішення судом.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява (уточнена) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про майна подружжя вимогам статті 175 ЦПК України.

При цьому, до позовної заяви позивачкою додано копії документів, на які вона посилається у позовній заяві.

В позовній заяві позивачкою наведено обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги та зазначено у прохальній частині про те, яке саме судове рішення вона просить прийняти суд першої інстанції за наслідками розгляду позову. При цьому, питання щодо належного обґрунтування та доведення позовних вимог має вирішуватися судом при розгляді цього позову по суті, а не на стадії відкриття провадження у справі.

Неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому. На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 січня 2024 року по справі № 320/14843/23.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено право позивачки на вільний доступ до правосуддя, що є беззаперечною підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для подальшого розгляду та вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Самозван Ксенія Анатоліївна, задовольнити.

Ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2026 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 08 липня 2026 року.

Головуючий:

Судді: