Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №194/212/26 — Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/212/26

Номер провадження № 2/194/612/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 липня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Хоменка Д.Є., за участю секретаря судового засідання – Єрмолаєвої А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернівка Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Тернівської міської ради (51500, Україна, Павлоградський р-н, Дніпропетровська обл., місто Тернівка, вулиця Грушевського Михайла, будинок 5А) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за життя ОСОБА_2 склав Заповіт, посвідчений у Тернівській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області (зареєстровано в реєстрі за № 2495). Згідно з текстом заповіту, ОСОБА_2 призначив позивачку ОСОБА_1 , спадкоємцем всього майна, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, у повному обсязі, без будь-яких винятків. Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців. Позивачка пропустила вказаний строк через об`єктивні обставини, які вважає поважними. У зв`язку з реальною загрозою для життя та здоров`я, спричиненою бойовими діями, позивачка була змушена виїхати за межі України до Литовської Республіки, де перебуває по теперішній час. Одразу після того, як з`явилася технічна та юридична можливість організувати процес прийняття спадщини, позивачка розпочала процедуру, проте 6-місячний строк уже було пропущено.

Позивачка до суду не з`явилися, але надала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та розглянути справу за її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через підсистему «Електронний суд», про що свідчать довідки в матеріалах справи, причину своєї неявки та її поважність не повідомив, відзив не надав.

Отже, враховуючи приписи ст. 280 ЦПК України, неявку відповідача та неподання ним відзиву, суд приходить до висновку про проведення заочного розгляду справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на неявку сторін, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 , батько позивачки, ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 актовий запис № 182. ( а.с. 5 звор. стор.)

Родинний зв`язок між позивачкою та померлим ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 , зроблено запис № 527. ( а.с. 16)

Померлий ОСОБА_2 за життя склав заповіт, посвідчений у Тернівській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області (зареєстровано в реєстрі за № 2495). Згідно з текстом заповіту, ОСОБА_2 призначив позивачку ОСОБА_1 , спадкоємцем всього майна, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, у повному обсязі, без будь-яких винятків. ( а.с.4)

У встановлений законом шестимісячний строк, передбачений статтею 1270 Цивільного кодексу України, позивачка із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулася.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку, позивачка зазначила, що після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України була вимушена залишити територію України та тривалий час перебувала за кордоном. Зазначені обставини істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Оцінюючи наведені доводи, суд виходить із того, що відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України суд може визначити спадкоємцю додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, якщо пропуск строку стався з поважної причини.

Правові висновки Верховний Суд зводяться до того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця у вчиненні дій щодо прийняття спадщини. Запровадження воєнного стану, вимушене залишення місця проживання та виїзд за межі України у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації можуть визнаватися поважними причинами пропуску строку за умови підтвердження таких обставин належними доказами.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка була вимушена виїхати за межі України у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, а тому мала об`єктивні труднощі для своєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Суд не встановив обставин, які б свідчили про недобросовісність поведінки позивачки або про навмисне зволікання з реалізацією спадкових прав.

За таких обставин суд доходить висновку, що причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, а тому наявні передбачені частиною третьою статті 1272 Цивільного кодексу України підстави для визначення позивачці додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховний Суд, викладеною, зокрема, у постановах Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 21 вересня 2021 року у справі № 464/3999/19, від 09 лютого 2022 року у справі № 709/769/19, від 15 вересня 2023 року у справі № 345/4153/22 та від 14 серпня 2024 року у справі № 466/5241/18, у яких зазначено, що положення частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню за наявності об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для спадкоємця щодо своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, а питання поважності причин пропуску строку вирішується судом з урахуванням усіх встановлених обставин конкретної справи.

Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець має право прийняти спадщину, а спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, для прийняття спадщини повинен подати нотаріусу заяву про її прийняття.

Ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Оцінивши подані сторонами докази відповідно до вимог ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позивачкою доведено наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а тому наявні передбачені ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України підстави для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, зважаючи нате, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, суд приходить до висновку,що позивач з поважних причин пропустив строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Зважаючи, що позивачку ухвалою суду від 10.02.2026 року звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду, а позов задоволено, судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог статті 141 ЦПК України»

Керуючись ст.ст.10,11,12,13,141,259,263-265, 280-284 ЦПК, ст.ст. 1217, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тернівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори після смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Д.Є. Хоменко