Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №185/9621/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9621/26

Провадження № 3/185/2840/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник Ю.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , старшого солдата, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

08.06.2026 року о 10.20 годині в м.Павлоград по вул.Івана Богуна, 39 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «DAF», номерний знак НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820» під відеофіксацію на нагрудну камеру поліцейського 799169 та 795654. Відповідно до тесту №214 від 08.06.2026 року, результат огляду позитивний – 0.31 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився під відеозапис на нагрудну камеру поліцейського, чим своїми діями порушив п.2.9 А ПДР України.

Водій ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином був сповіщений про час та місце розгляду провадження, скористався своїм правом та звернувся за послугами до захисника, яка підтвердила, що водій обізнаний з часом та місцем розгляду провадження.

Згідно положень ст.268 КУпАП, інкриміноване водію ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не відносяться до правопорушення, за яким присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Отже, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності водія ОСОБА_1 в присутності його захисника, що у свою чергу не може вважатися порушенням прав, закріплених у ст.268 КУпАП та гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Захисник Марченко К.О. надала письмові заперечення, в яких просила закрити адміністративне провадження відносно її підзахисного ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування свого клопотання зазначила, що з переглянутого відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського від 08.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває біля транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_4 , відповідно транспортний засіб DAF, д.н.з НОМЕР_3 перебуває по інший бік узбіччя, а також не зафіксовано зупинку вказаного транспортного засобу, щоб підтверджувало саме керуванням ОСОБА_1 . Транспортний засіб DAF, д.н.з НОМЕР_3 , не був зупинений працівниками патрульної поліції згідно зі ст.35 ЗУ «Про національну поліцію України». На сьогоднішній день ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 , виданого 01.03.2024 Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_6 та на день складання адміністративного протоколу він продовжував боронити суверенітет та територіальну цілісність України у складі Збройних Сил України і відповідно в зазначеному транспортному засобі перебував, як пасажир не один, а з ще з двома військовослужбовцями, крім того поліцейські не встановили інших осіб, які перебували в транспортному засобі. Після перевірки працівниками Військової служби правопорядку та виклику працівників патрульної поліції України, військовослужбовець ОСОБА_1 перебуваючи у стані значного психологічного напруження, зумовленого тривалим виконанням бойових завдань та постійним перебуванням у зоні бойових дій, не усвідомлював повною мірою значення своїх пояснень. Саме з огляду на розгубленість та стресовий стан він помилково підтвердив факт керування транспортним засобом, хоча докази такого керування в матеріалах справи відсутні взагалі. В даному випадку працівниками поліції суттєво порушено порядок виявлення та фіксації правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та результати тесту до приладу «Drager Alcotest 6820» не можуть розцінюватися як беззаперечні докази вини особи, якщо їх зміст не знаходить підтвердження іншими належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає стягнення за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №687195 від 08.06.2026 року, в якому вказані обставини інкримінованого адміністративного правопорушення, наявний запис про отримання посвідчення водія та фіксацію правопорушення;

- роздруківкою газоаналізатора «Alcotest 6820», тест №214 від 08.06.2026 року, згідно з якою водій ОСОБА_1 на місці зупинки пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою вказаного пристрою, за результатами у водія був встановлений факт алкогольного сп`яніння 0.31 проміле, з результатом погодився під підпис;

- актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних засобів від 08.06.2026 року, відповідно до якого був встановлений факт алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820». Результат позитивний - 0.31 проміле, з результатом погодився під підпис;

- направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видане водію ОСОБА_1 08.06.2026 року о 11.05 год., згідно з яким у водія в результаті огляду, проведеного поліцейським були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, - огляд проводився на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер», проба позитивна – 0.31проміле;

- письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 від 08.06.2026 року, відповідно до яких останній, згідно ст.63 КУ відмовився від надання пояснень;

- рапортом інспектора військової служби правопорядку, відповідно до якого під час несення служби у м.Павлоград по вул.Івана Богуна був зупинений військовий транспортний засіб марки «DAF», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням військовослужбовця ОСОБА_1 для перевірки законності використання військового транспорту. В ході здійснення перевірки документів та особистого спілкування з військовослужбовцем було виявлено, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває з явним ознаками алкогольного сп`яніння. В подальшому працівниками поліції Павлоградського РВП було проведено огляд з використанням приладу «Драгер», результат позитивний – 0.31 проміле. В подальшому відносно військовослужбовця ОСОБА_1 працівниками поліції було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, останнього передано командуванню військової частини;

- рапортом поліцейського від 08.06.2026 року, відповідно до якого 08.06.2026 року під час несення служби був зупинений ТЗ марки «DAF», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Огляд зі згоди водія проводився на місці у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820», результат позитивний – 0.31 проміле. Від проходження медичного огляду в лікарні водій відмовився під відеозапис. На підставі чого був складений протокол за ч.1 ст.130 КУпП. Від надання пояснень водій ОСОБА_1 відмовився, від керування ТЗ останнього відсторонено;

- письмовою розпискою гр. ОСОБА_2 , відповідно до якої водія ОСОБА_1 було відсторонено від керування ТЗ марки «DAF», номерний знак НОМЕР_3 ;

- копією посвідчення водія ОСОБА_1 з додатку «Дія»;

- копією військового квитка ОСОБА_1 ;

- копією свідоцтва про реєстрацію ТЗ;

- диском із записами інкримінованих подій, при перегляді якого судом було встановлено, що записи зроблені нагрудними камерами поліцейських. Військові ВСП спільно несли служби з поліцейськими Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області. Після зупинки вантажного автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 в ході спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Поліцейські запропонували водію продути газоаналізатор, на що водій ОСОБА_1 погодився. Після застосування технічного приладу та встановлення стану алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 погодився з результатами алкотестеру та відмовився на пропозицію поліцейських проїхати до медичної установи. Водій ОСОБА_1 на відеозаписах ніяких заперечень того, що він не керував вантажівкою не висловлював. Разом з ним перебували ще двоє військових, які нічого не зазначали, що військовослужбовець ОСОБА_1 не був водієм транспортного засобу. Навпроти на запитання поліцейського водій ОСОБА_1 відповів, що саме він керував автівкою.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені в ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року за № 1103.

Статтею 266 КУпАП чітко регламентований порядок проведення огляду осіб, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.9 А Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Аналізуючи викладену позицію захисником в клопотанні про закриття провадження з дослідженими в суді доказами, суд приходить наступних висновків.

На записах з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, що поліцейські спільно несли службу з військовослужбовцями військової служби правопорядку на території міста Павлограда. Після зупинки військового вантажного автомобіля, виходячи з рапортів доданих до протоколу, в ході спілкування водія ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, з військовослужбовцями ВСП у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Поліцейські Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 побачили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували водію пройти огляд у встановленому законом порядку на місці зупинки. Водій ОСОБА_1 погодився та продув технічний прилад – газоаналізатор, який показав наявність алкоголю у повітрі водія. Водій ОСОБА_1 погодився з результатами застосування алкотестеру та відмовився проїхати до медичної установи. На записах водій ОСОБА_1 підтверджує, що напередодні вживав спиртні напої, після чого керував транспортним засобом. При цьому водій ОСОБА_1 ніяких заперечень стосовно того, що він не був водієм під час зупинки, не висловлює. Крім того, присутні на записах військовослужбовці, що були зупинені разом з водієм ОСОБА_1 , нічого не зазначали, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, а водієм була інша особа.

Згідно з ч.2 ст.266 КУпАП, під час проведення огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп`яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з даної норми, поліцейським під час пропозиції водію ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора та/або в медичній установі для встановлення стану алкогольного сп`яніння було застосовано технічний засіб відеофіксації: нагрудну камеру, яка зафіксувала відмову водія.

Викладені захисником ствердження, що записи з нагрудних камер поліцейських не містять зупинки водія ОСОБА_1 , записи камерами поліцейських здійснені не одразу після зупинки, тому порядок виявлення та фіксації правопорушення водія працівниками поліції порушений, є хибними, бо ст.266 КУпАП передбачає застосування поліцейським технічних засобів фіксації під час проведення огляду водія, а не оформлення матеріалів, збору доказів.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейські виконали всі вимоги чинного законодавства і вжили всі можливі дії в межах закону, порушень з їх боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 виконав свій обов`язок, передбачений п.2.5 ПДР, пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора. Водій ОСОБА_1 погодився з результатами застосування технічного приладу та відмовився їхати до медичної установи.

І саме поліцейські уповноважені на перевірку документів та, у разі виявлення порушень ПДР України, на складання протоколів про адміністративне правопорушення або винесення постанов стосовно учасників дорожнього руху, а не військовослужбовці ВСП.

Підстав для закриття провадження немає.

Враховуючи зазначене, суд вбачає в діях водія ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, а саме п.2.9 Правил дорожнього руху України.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить висновку, що в діях водія ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП - протиправна, активна, свідома і вольова поведінка особи, яка завдає шкоди об`єкту, що охороняється нормами адміністративного права: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, обставини справи, особу водія ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, отримав посвідчення водія, скоїв правопорушення вперше, суд вважає необхідним та достатнім для виховання останнього та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП з позбавлення права керуванням транспортними засобами.

У відповідності до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з водія ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст.130 ч. 1, ст.284. ст.40-1 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ст.130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665.60 гривень на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги.

Суддя Ю.А. Мельник