Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №185/1077/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1077/26

Провадження № 3/185/846/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник Ю.А., розглядаючи матеріали, що надійшли з ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

10.01.2026 року о 07:05 годині в с.Богуслав по вул.Лінійна, 3 Павлоградського району водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Hyundai Santa FE», державний номерний знак НОМЕР_2 , скоїв дорожньо-транспортну пригоду, при спілкуванні з останнім були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився під відеофіксацію, чим своїми діями порушив п.2.5 ПДР України.

Водій ОСОБА_1 в судове засідання 13.02.2026 року, 03.03.2026 року, 24.03.2026 року, 22.04.2026 року, 21.05.2026 року, 22.06.2026 року та 08.07.2026 року не з`явився, належним чином був сповіщений про час та місце розгляду провадження, скористався своїм правом та звернувся за послугами до захисника, яка підтвердила, що водій обізнаний з часом та місцем розгляду провадження, проте не бажає з`являтись до суду.

Згідно положень ст.268 КУпАП, інкриміноване водію ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не відносяться до правопорушення, за яким присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Отже, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності водія ОСОБА_1 в присутності його захисника, що у свою чергу не може вважатися порушенням прав, закріплених у ст.268 КУпАП та гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Від захисника Євдокимової Ю.В. в судовому засіданні 21.05.2026 року надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях її підзахисного складу адміністративного правопорушення, оскільки водій на час подій проходив військову службу та виконував обов`язки військової служби.

Від захисника Євдокимової Ю.В. в судовому засіданні 08.07.2026 року надійшло письмове клопотання про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 року та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Відповідно до ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Таким чином, позбавити права керування транспортними засобами можливо особу, якій таке право надано. Оскільки на момент скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не мав посвідчення водія, тому позбавити його права керування неможливо.

В судовому засіданні захисник зазначила, що водій ОСОБА_1 не оспорює факту керування автомобілем 10.01.2026 року з ознаками алкогольного сп`яніння. Він дійсно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння після ДТП. Оскільки підзахисний на момент інкримінованих подій вже був позбавлений права керування транспортними засобам, тому в розумінні ПДР України ОСОБА_1 не є водієм, у зв`язку з чим останнього неможливо позбавити права керування.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення порушення водієм ОСОБА_1 підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення №563133 серії ЕПР1 від 10.01.2026 року, в якому вказані обставини інкримінованого адміністративного правопорушення, наявний запис про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія, про відеофіксацію правопорушення та відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку;

- копією рапорту чергового ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 10.01.2026 року, згідно з яким 01.01.2026 року надійшли виклики про ДТП, що сталась по вул. Лінійна с.Богуслав за участі декількох транспортних засобів;

- актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10.01.2026 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер №6810» на місці ДТП, що зафіксовано на відеозапис;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким 10.01.2026 року о 07.48 год. стосовно водія ОСОБА_1 в результаті виявлених у нього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) було складено направлення до медичної установи КНП «ПЛІЛ» ПМР для проходження медичного огляду, від якого водій ОСОБА_1 відмовився;

- фотографією з додатку «ДІЯ» про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія;

- фотографією з додатку «ДІЯ» про реєстрацію транспортного засобу «Hyundai Santa FE», державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- фотографіями з місця дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої був автомобіль під керванням водія ОСОБА_1 ;

- диском із записом інкримінованих подій. При перегляді диску судом було встановлено, що диск містить відеозаписи, зроблені нагрудними камерами поліцейських. Поліцеські пропонують водію ОСОБА_1 пройти огляд на місці ДТП для встановлення стану алкогольного сп`яніння. Водій ОСОБА_1 відмовляється проходити огляду, при цьому у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння: млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій ОСОБА_1 навіть не може вийти з пошкодженої автівки.

Захисником суду були надані:

- копія військового квитка водія ОСОБА_1 ;

- копія постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 року про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ст.130 ч.1 КК України, на підставі яких на водія ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені в ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року за № 1103 (далі Порядок).

Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналізуючи позицію захисника щодо необхідності закриття провадження стосовно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він на час подій проходив військову службу, тому підлягав огляду уповноваженими особами військової служби правопорядку, з дослідженими доказами, суд приходить наступних висновків.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейські виконали всі вимоги чинного законодавства і вжили всі можливі дії в межах закону, порушень з їх боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок, передбачений п.2.5 ПДР, не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, відмовившись від цього.

І саме поліцейські уповноважені на перевірку документів та, у разі виявлення порушень ПДР України, на складання протоколів про адміністративне правопорушення або винесення постанов стосовно учасників дорожнього руху, а не військовослужбовці ВСП.

До того ж, за весь час водій ОСОБА_1 ні поліцейському, ні суду не підтвердив будь-якими документами, що він на момент ДТП виконував обов`язки військової служби. На відеозаписах водій був не у військовому одязі, будь-яких наказів, бойових розпоряджень, що водій ОСОБА_1 10.01.2026 року по вул.Лінійна в с.Богуслав виконував обов`язки військової служби - суду не надано.

Враховуючи зазначене, суд вбачає в діях водія ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, а саме п.2.5 Правил дорожнього руху України.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить висновку, що в діях водія ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП - протиправна, активна, свідома і вольова поведінка особи, яка завдає шкоди об`єкту, що охороняється нормами адміністративного права: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналізуючи викладену позицію захисником в клопотанні про неможливість накладення на водія ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки водія вже було позбавлено такого права на момент інкримінованих подій, суд приходить наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Таким чином, позбавити права керування транспортними засобами можливо особу, якій таке право надано.

Виходячи з досліджених доказів, водій ОСОБА_1 отримав посвідчення водія і його було позбавлено такого права тимчасово на 1 рік, а не взагалі позбавлено права керування транспортними засобами.

Отже, ствердження захисника, що ОСОБА_1 не є водієм – хибні.

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, обставини справи, особу водія ОСОБА_1 , який не працює, отримав посвідчення водія, суд вважає необхідним та достатнім для виховання останнього та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП з позбавлення права керуванням транспортними засобами, оскільки даний вид стягнення є обов`язковим для застосування.

У відповідності вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з водія ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст.130 ч. 1, ст.284. ст.40-1 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ст.130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665.60 гривень на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги.

Суддя Ю.А. Мельник