Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №205/19626/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/19626/25

Номер провадження2/205/1776/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Грони Д.С.

за участю секретаря судового засідання Швидкої К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Сахончик О. О., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Друга дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову вказала, що відповідачка є її рідною сестрою. За життя її батько ОСОБА_3 , володів частиною квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Іншою частиною вказаної квартири володіє відповідачка.

27.10.2002 батько позивачки склав на її ім`я заповіт посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б. та зареєстрований в реєстрі за № 2674. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді частини вказаної квартири.

Після смерті батька позивачка 01.03.2012 звернулась до Другої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на квартиру позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину. У зв`язку з цим позивачка звернулась до суду та просить визнати за ОСОБА_1 право власності на частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07.01.2026 ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

04.03.2026 від Другої дніпровської державної нотаріальної контори на адресу суду надійшла копія спадкової справи № 199/2012 після смерті ОСОБА_3 .

27.03.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення.

28.04.2026 від КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» надійшла копія правовстановлюючого документу на спірну квартиру.

20.05.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились. Представником позивача адвокатом Сахончик О. О. подана заява про розгляд справи без участі представника позивача, вказала, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Про причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наявні докази судом встановлено таке.

Позивач ОСОБА_4 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьком був ОСОБА_3 , мати: ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 16.05.2009 (видане повторно).

22.04.1981 ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 , після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 22.04.1981.

На підставі Свідоцтва про право власності на житло від 01.11.1996 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,1 кв.м. належала на праві спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (сестра позивачки).

27.10.2002 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , склав Заповіт, яким належну йому частину квартири АДРЕСА_2 , заповів ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 від 22.02.2012.

01.03.2012 Другою дніпропетровської державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 199/2012 після смерті ОСОБА_3 .

01.03.2012 позивач ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори, заява зареєстрована за № 365.

30.07.2025 представник ОСОБА_1 ОСОБА_9 звернулась до Другої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3

30.07.2025 державним нотаріусом Другої дніпровської державної нотаріальної контори Олехнович Л. Ю. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку квартири з адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю оригіналів документів на вказане майно.

З письмових поянень ОСОБА_2 судом встановлено, що між нею та сестрою ОСОБА_1 склалися особисті неприязні відносини. Оригінал правовстановлюючого документа на спірну квартиру дійсно знаходиться у відповідачки, яка не бажає надавати його позивачці.

Отже предметом спору у цій справі є визнання за позивачем в порядку спадкування за заповітом після смерті батька права власності на належну померлому частину квартиру.

За змістом ст.ст. 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ст. 1269 ЦК України, підтвердженням бажання спадкоємця прийняти спадщину, є його заява до нотаріуса про прийняття спадщини.

Згідно з ч.3 ст. 1235 ЦК України, заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1218, ч. 1, 2 ст.1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина, до складу якої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно з ч.1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Згідно з ч.2,3 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Спадкування за законом відбувається лише у разі відсутності заповіту.

Отже, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті її батька ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину шляхом подачі відповідної заяви нотаріусу.

Державний нотаріус Другої дніпровської державної нотаріальної контори Олехнович Л. Ю. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності померлого на квартиру відсутній.

Оскільки позивач через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно не може оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому її права підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за нею права власності на це майно.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Суддя Денис ГРОНА