Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №177/2209/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2209/26

Провадження № 3/177/475/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 липня 2026 року

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В.

за участі особи яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли з Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

народженого в с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області,

військовослужбовця ЗСУ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

10.06.2026 о 16:30 год, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив дії психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав повністю, розкаявся та суду пояснив, що дійсно 10.06.2026 року о 16-30 год. під час побутового конфлікту з ОСОБА_2 , яка є його матір`ю, він висловлювався на її адресу нецензурною лайкою. Наразі він з дружиною проживає окремо від ОСОБА_2 , що сприяє уникненню в подальшому побутових сварок з матір`ю. Під час розгляду справи вибачився перед потерпілою.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначила, що сварки між нею та сином ґрунтуються на побутових питаннях та є непоодинокими. Вона потерпає від сина вже не вперше, а 10.06.2026 року була вимушена викликати поліцію, у зв`язку з неможливістю більше терпіти образи, та прояви неповаги до себе. Вона не відчуває себе в безпеці у власному будинку. Наразі син проживає окремо від неї, але його вчинок, прояв домашнього насильства завдав тяжкої душевної травми. Просила суд не накладати на нього суворого адміністративного стягнення, оскільки попри все, він її син.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , прийшов до наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, крім повного визнання ним своєї провини, підтверджується письмовими матеріалами, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 962350 від 11.06.2026 в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, зауважень останнього вказаний протокол не містить; заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , в яких викладені обставини ідентичні тим, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, а також поясненнями останньої наданими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 1 Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за ознаками – вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав повністю, розкаявся, попросив вибачення у потерпілої та запевнив суд про недопущення у подальшої такої протиправної поведінки, є військовослужбовцем, а також враховуючи думку потерпілої, яка просила суд не накладати на ОСОБА_1 суворого адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, яке відповідно до вимог ст. 23 КУпАП є справедливим та буде необхідним для виховання особи.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 173-2, ст. 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП (не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Повний текст постанови складено 08.07.2026 року о 16-30 год.

Суддя М.В. Березюк