Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №140/4690/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/4690/25 пров. № А/857/37113/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Матковської З.М., Мандзія О.П.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року (головуючий суддя: Стецик Н.В., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 , 06.05.2025 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації щодо непризначення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025, ОСОБА_2 за період з 01.09.2024 по 27.12.2024, ОСОБА_3 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025, ОСОБА_4 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025;

- зобов`язати Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації поновити ОСОБА_1 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025, ОСОБА_2 за період з 01.09.2024 по 27.12.2024, ОСОБА_3 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025, ОСОБА_4 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що передбачена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що затверджена постановою КМУ № 332 та виплатити заборгованість, що виникла з 01.09.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент внутрішнього переміщення склад сім`ї позивачки складався із: ОСОБА_1 (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.04.2022 № 712-5000829028); чоловіка - ОСОБА_2 (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.04.2022 № 712-5000850250); сина - ОСОБА_3 (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.04.2022 № 712-7500743712).

Зазначає, що 30.09.2023 виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам була припинена. Вказує, що вона повторно звернулася із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, однак рішенням Управління соцзахисту № 1465052842-2024-1 від 30.04.2024 їй було відмовлено у призначенні виплати, оскільки у членів сім`ї у власності є житлове приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ.

Надалі рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі № 140/8680/24 вказане рішення відповідача Управління соцзахисту визнано протиправним та скасовано. Зобов`язано Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації призначити ОСОБА_1 та членам її сім`ї з 30.04.2024 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам. На виконання вимог вказаного рішення Волинського окружного адміністративного суду, відповідачем Управлінням соцзахисту призначено виплату допомоги на проживання за період з 01.03.2024 по 30.08.2024 в сумі 7 000,00 грн щомісячно, а саме: ОСОБА_3 з 01.03.2024 в сумі 2 000,00 грн; ОСОБА_4 з 01.03.2024 в сумі 3 000,00 грн; ОСОБА_1 з 01.03.2024 в сумі 2 000,00 грн. Надалі Управління здійснило донарахування допомоги її чоловіку ОСОБА_2 за період з 01.03.2024 року по 30.08.2024 року у сумі 12 000,00 грн.

ОСОБА_1 , 24.03.2025 звернулася до Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації із заявою про призначення виплати допомоги на проживання ВПО на себе та членів своєї сім`ї. За результатами розгляду заяви про призначення допомоги на проживання ВПО, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 призначено допомогу з 01.03.2025 по 31.08.2025 у розмірі 7 000,00 грн. щомісячно. ОСОБА_2 не включено до складу сім`ї. Позивачка стверджує, що у зв`язку з протиправною бездіяльністю Управління соцзахисту, як уповноваженого органу, вона та члени її сім`ї не отримали допомогу на проживання ВПО за період з 01.09.2024 по 28.02.2025 на загальну суму 50 000,00 грн. Вказане обґрунтовує тим, що відповідно до абзацу 2 пункту 13 Постанови КМ України № 332 виплата допомоги уповноваженим особам/отримувачам, які мали право на її виплату відповідно до пунктів 13-1, 13-2 і 13-4 (крім абзацу четвертого пункту 13-4) цього Порядку, продовжується автоматично на один шестимісячний період без додаткового звернення. Відтак позивачка вважає, що виплата допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мала бути продовжена автоматично на наступний шестимісячний період (01.09.2024 – 28.02.2025).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації щодо не призначення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025, ОСОБА_2 за період з 01.09.2024 по 27.12.2024, ОСОБА_3 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025, ОСОБА_4 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області поновити виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025, ОСОБА_2 за період з 01.09.2024 по 27.12.2024, ОСОБА_3 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025, ОСОБА_4 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025 та виплатити вказаним особам заборгованість, що виникла з 01.09.2024.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області та оскаржило в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що ОСОБА_1 отримувачем допомоги у спірний період не була, оскільки із відповідною заявою до Управління соціального захисту населення відділення № 2 (с-ще Ратне) для продовження виплати на проживання внутрішньо переміщеним особам не зверталась, тому пенсійний орган не міг автоматично продовжити допомогу. При цьому, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку відхиливши доводи відповідачів про те, що виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам продовжується автоматично тільки особі, яка на момент автоматичного продовження є отримувачем допомоги, оскільки дані твердження не відповідають положенню 2 пункту 13 Порядку № 332.

Позивачка, 29.10.2025 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу відхилити.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.04.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, про що отримала довідку № 712-5000829028. Фактичне місце проживання/перебування позивачки: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Крім того, чоловік позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до довідки № 712-5000850250, 08.04.2022 був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 . Їхній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 29.04.2022 був також взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, про що отримав довідку №712-7500743712, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.14 зворот-15).

В позивачки, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась дочка ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 09.08.2023 (а.с. 15 зворот), яка 01.04.2024 отримала статус внутрішньо переміщеної особи, що слідує з довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.04.2024 № 712-5003206783 (а.с. 16).

Позивачка, 30.04.2024 звернулася до Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (повторне звернення), вказавши осіб, які входять до складу її сім`ї: чоловік ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_4 .

Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської РДА прийняло рішення від 30.04.2024 № 1465052842-2024-1, яким відмовило у призначенні допомоги переміщеним особам на проживання. Вказане рішення обґрунтоване тим, що особа не відповідає умовам, визначеними Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам; не відповідає вимогам п.7-7.1, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, особа має у власності житлове приміщення (або частину), що розташоване на територіях, не включених до переліку територій (затвердженого Наказом від 22.12.2022 № 309).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі № 140/8680/24, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації № 1465052842-2024-1 від 30.04.2024 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання; зобов`язано Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації призначити ОСОБА_1 та членам її сім`ї з 30.04.2024 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам (а.с. 16 зворот-22).

На виконання вказаного рішення суду Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації 13.12.2024 прийнято рішення № 1465052842-2024-2 згідно якого з 01.03.2024 призначено допомогу на проживання наступним особам: ОСОБА_3 в сумі 2000,00 грн на місяць; ОСОБА_4 в сумі 3000,00 грн на місяць; ОСОБА_1 в сумі 2000,00 грн на місяць. Всього допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.03.2024 – 7000,00 грн (а.с. 25).

Виплату вказаної допомоги на користь позивачки проведено 24.12.2024, що підтверджується копією платіжної інструкції № 676 від 24.12.2024 (а.с. 24 зворот).

Надалі, Управлінням соцзахисту здійснено донарахування допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам чоловіку позивачки - ОСОБА_2 за період 01.03.2024 по 30.08.2024 в сумі 12000,00 грн, що підтверджується листом № 822/1.09/2-25 від 12.03.2025 (а.с.25 зворот).

Листом за вих. № 896/01.09/2-25 від 19.03.2025 Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації повідомило представника позивача, що виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на наступний шестимісячний період ОСОБА_1 не була продовжена автоматично, так як на момент автоматичного продовження вона не була отримувачем допомоги (рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі № 140/8680/24, яке набрало законної сили 28.12.2024) (а.с. 26).

Рішенням № 1465052842-2025-2 від 27.03.2025 призначено з 01.03.2025 допомогу на проживання наступним особам: ОСОБА_3 в сумі 2000,00 грн на місяць; ОСОБА_4 в сумі 3000,00 грн на місяць; ОСОБА_1 в сумі 2000,00 грн на місяць. Всього допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.03.2024 – 7000,00 грн (а.с. 27 зворот).

Вбачаючи в непризначені та невиплаті ОСОБА_1 та членам її сім`ї допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.09.2024 по 28.02.2025 протиправну бездіяльність, позивачка звернулися за захистом порушених прав до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних правовідносинах Управлінням соціального захисту населення Ковельської РДА порушено принцип «належного врядування» та право на майно позивачки та членів її сім`ї, захищене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки цей відповідач фактично відмовив в наданні державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з підстав, не передбачених законодавством.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (ст. 1 Закону № 1706-VII).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ч. 1 ст. 4 Закону № 1706-VII).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону № 1706-VII, громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався

Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Порядок № 505).

Однак, 20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам2, якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – Порядок № 332 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з прийняттям якої постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» втратила чинність.

Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Згідно з п. 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей 3 000 гривень;

для інших осіб 2 000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 № 457 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» пункт 3 Порядку № 332 було доповнено абзацами такого змісту:

«Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій».

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (в редакції від 19.04.2024) Харківська міська територіальна громада віднесена до переліку територій можливих бойових дій, починаючи з 15.09.2022 та до сьогоднішнього дня.

З 15.07.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», пунктом 1 якої визначено, що з 1 серпня 2023 р. виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога), які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення та яким допомогу було призначено відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», продовжується автоматично на один шестимісячний період.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 згаданої постанови з 1 вересня 2023 р. виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка із своєю сім`єю є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 07.04.2022 № 712-5000829028 щодо ОСОБА_1 (а.с. 14), від 08.04.2022 за № 712-5000850250 щодо ОСОБА_2 (чоловік позивачки) (а.с. 14 зворот), від 29.04.2022 за № 7500743712 щодо ОСОБА_3 (син) (а.с. 15) та від 01.04.2024 за № 712-5003206783 щодо ОСОБА_4 (дочка) (а.с. 16).

Позивачка та її сім`я отримувала державну допомогу на проживання з 01.03.2022 по 30.09.2023 та у зв`язку з набранням чинності Постановою № 709 з 01.10.2023 їй було припинено виплату допомоги на проживання з підстав виявлення у її власності житла, що розташоване на територіях, де не ведуться активні (можливі) бойові дії або які не є окупованими.

Позивачка, 30.04.2024 звернулася із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, оскільки склад її сім`ї збільшився: вона народила дочку ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 09.08.2023, яка 01.04.2024 отримала статус внутрішньо переміщеної особи, слідує з довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.04.2024 № 712-5003206783.

Однак, Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської РДА прийняло рішення від 30.04.2024 № 1465052842-2024-1, яким відмовило у призначенні допомоги переміщеним особам на проживання.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі № 140/8680/24, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації № 1465052842-2024-1 від 30.04.2024 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання; зобов`язано Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації призначити ОСОБА_1 та членам її сім`ї з 30.04.2024 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам.

На виконання цього рішення суду, Управлінням проведено нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 та членів її сім`ї допомоги на проживання за період 01.03.2024 по 30.08.2024.

У подальшому, виплати допомоги на проживання призначено ОСОБА_1 , її сину ОСОБА_3 та дочці ОСОБА_4 з 01.03.2025 по 31.08.2025 у розмірі 7000,00 грн щомісячно.

Однак, за період з 01.09.2024 по 28.02.2025, позивачка та члени її сім`ї не отримали допомогу на проживання ВПО, оскільки на думку Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації, виплата спірної допомоги на наступний шестимісячний термін, тобто після 30.08.2024, не була продовжена автоматично, та як на момент автоматичного продовження, позивачка не була отримувачем допомоги.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що такі покликання Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації є безпідставними з огляду на таке.

Отже, спірним питанням в межах цієї справи є право позивачки та членів її сім`ї на отримання допомоги на проживання ВПО за період з 01.09.2024 по 01.03.2025 та те, чи повинен був уповноважений державний орган продовжити виплату такої допомоги автоматично.

Так, питання продовження виплати на проживання врегульовано пунктом 13 Порядку № 332.

Відповідно до другого абзацу пункту 13 Порядку № 332 передбачено, що виплата допомоги уповноваженим особам/отримувачам, які мали право на її виплату відповідно до пунктів 13-1, 13-2 і 13-4 (крім абзацу четвертого пункту 13-4) цього Порядку, продовжується автоматично на один шестимісячний період без додаткового звернення.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у цьому випадку право ОСОБА_1 та членів її сім`ї на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період по 30.08.2024 підтверджено рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі № 140/8680/24, яке набрало законної сили, яке добровільно виконано Управлінням шляхом прийняття рішення № 1465052842-2024-2 від 13.12.2024 щодо призначення позивачці та членам її сім`ї допомоги на проживання з 01.03.2024 по 30.08.2024 та виплати такої допомоги цим особам за вказаний період (а. с. 25).

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки уповноважений орган повинен був призначити виплату допомоги на проживання ОСОБА_1 та членам її сім`ї, враховуючи висновки викладені у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі № 140/8680/24, а тому Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації керуючись абзацом 2 пункту 13 Порядку № 332, зобов`язане було продовжити виплату такої допомоги автоматично на наступний шестимісячний період (01.09.2024 по 01.03.2025).

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань надання внутрішньо переміщеним особам допомоги на проживання та субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення» № 1507 від 27.12.2024 внесено зміни до п. 3 Порядку № 332, що впливає на визначення складу сім`ї отримувачів допомоги на проживання ВПО.

Зокрема, починаючи з 27.12.2024 до складу сім`ї уповноваженої особи не включаються особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники правоохоронних органів, військовослужбовці і працівники Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, особи рядового і начальницького складу ДСНС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, військових формувань, утворених відповідно до закону, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, крім осіб та членів їх сімей, які відповідно до законодавства отримують компенсацію за піднайом (найом, оренду) житлових приміщень як внутрішньо переміщені особи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що чоловік позивачки - ОСОБА_2 є військовослужбовцем, який бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 24.03.2025 (а. с. 22 зворот).

Відповідно до абзацу 2 пункту 13 Порядку № 332 виплата допомоги уповноваженим особам/отримувачам, які мали право на її виплату продовжується автоматично на один шестимісячний період без додаткового звернення.

Строк виплати попередньої допомоги на проживання становив з 01.03.2024 по 30.08.2024.

Отже, з 01.09.2024 сім`ї позивачки, враховуючи вимог абзацу 2 пункту 13 Порядку № 332, Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської РДА мала бути призначена допомога на проживання в наступному порядку:

ОСОБА_1 - за період з 01.09.2024 по 28.02.2025 в сумі 2 000,00 грн щомісячно;

ОСОБА_2 - за період з 01.09.2024 по 27.12.2024 в сумі 2 000,00 грн щомісячно;

ОСОБА_3 - за період з 01.09.2024 по 28.02.2025 в сумі 2 000,00 грн щомісячно;

ОСОБА_4 - за період з 01.09.2024 по 28.02.2025 в сумі 3 000,00 грн. щомісячно.

З огляду на викладене, бездіяльність Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації щодо непризначення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025, ОСОБА_2 за період з 01.09.2024 по 27.12.2024, ОСОБА_3 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025, ОСОБА_4 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025 є протиправною.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» функції призначення, нарахування та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.07.2025 передано органам Пенсійного фонду України.

Тобто, Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації із 01.07.2025 не здійснює функції щодо призначення, нарахування та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов`язок щодо поновлення виплати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що передбачена Порядком № 332 та виплатити заборгованість, що виникла з 01.09.2024, слід покласти саме на ГУ ПФУ у Волинській області.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі № 140/4690/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді З. М. Матковська

О. П. Мандзій