Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №460/23796/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №460/23796/25

Суддя: Шавель Руслан Миронович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/23796/25 пров. № А/857/15206/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.02.2026р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. про визнання протиправною відмови щодо підготовки та направлення подання для повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло; спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Зозуля Д.П., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 16.02.2026р., м.Рівне; дата складання повного рішення суду І інстанції: 16.02.2026р.),-

В С Т А Н О В И В:

24.12.2025р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України в Рівненській обл. щодо відмови у поверненні суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20080 грн., сплаченого згідно з квитанцією № 6ОК7-WX21-ZNPH-NQ9R від 22.05.2025р.;

зобов`язати відповідача ГУ ПФ України в Рівненській обл. сформувати і подати до Головного управління /ГУ/ Державної казначейської служби /ДКС/ України в Рівненській обл. подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 20080 грн.;

стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп. та 499 грн. витрат, пов`язаних з розглядом справи (а.с.1-8).

Згідно ухвали суду від 29.12.2025р. вирішено розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.30-31).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.02.2026р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Рівненській обл. щодо відмови в складанні та направленні до територіального органу ДКС України подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором від 22.05.2025р. у розмірі 20080 грн.; зобов`язано ГУ ПФ України в Рівненській обл. сформувати та подати до ГУ ДКС України в Рівненській обл. подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу у розмірі 20080 грн. згідно з платіжною інструкцією АТ «Сенс Банк» № 6OK7-WX2I-ZNPN-NQ9R від 22.05.2025р.; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Рівненській обл. судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. (а.с.38-44).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ПФ України в Рівненській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити (а.с.45-48).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористався механізмом, визначеним Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затв. постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 1740 від 03.11.1998р. /надалі – Порядок № 1740/, та звернувся до ГУ ПФ України в Рівненській обл. із заявою про повернення помилково сплачених коштів. У складі документів позивача на момент звернення до відповідача були відсутні документи, визначені пп.«в» п.152 Порядку № 1740, а саме: заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), оформлена у відповідності до пп.8.9 Правил ведення нотаріального діловодства, затв. наказом Міністерства юстиції України № 3253/5 від 22.12.2010р.; також згідно інформаційної довідки КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» № 4425 від 16.08.2024р. вказано що ОСОБА_2 до 2013 року був зареєстрований за чотирма юридичними адресами, а в довідці № 115.40/01-05/761 від 22.08.2024р., виданій АТ «Державний Ощадний банк України», вказано, що списки на приватизацію не надходили, через що є відсутніми підстави вважати помилковим, тобто, таким, що не відповідає суті платежу, зарахований/сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Отже, позивач не дотримався вимог Порядку №1740 та не подав до ГУ ПФ України в Рівненській обл. повного пакету документів у відповідності з приписами п.15-2 Порядку № 1740.

Таким чином, подані позивачем до ГУ ПФ України в Рівненській обл. документи були недостатніми для прийняття рішення про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, з огляду на що відповідач обґрунтовано відмовив заявнику в формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.

При цьому судом не враховано, що позивачем добровільно сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування при купівлі нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості нерухомості. Зазначені кошти не відносяться до помилково або над зарахованих до державного бюджету, а отже не підпадають під дію Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013р.

Відтак, позивач на момент вчинення правочину володів достатнім обсягом інформації для прийняття рішення щодо сплати цього збору чи відмови у такому, вважаючи, що його права порушено, мав можливість оскарження дій нотаріуса із подальшим зобов`язанням останнього зареєструвати договір купівлі-продажу без сплати збору. Проте, будь-яких дій щодо захисту своїх прав позивач не вчиняв.

Позивач ОСОБА_1 скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції надав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.67-75).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, 22.05.2025р. між Акціонерним товариством /АТ/ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стоград-інвест» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири, згідно умов якого продавець передає належну йому на праві приватної власності квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з однієї житлової кімнати житловою площею 14,8 кв.м, загальною площею 49,9 кв.м, у власність покупцю, а покупець приймає у власність вищевказане майно і сплачує за нього продавцю обговорену в цьому договорі грошову суму на умовах цього договору (а.с.17-18).

Під час оформлення договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу в сумі 20080 грн., що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Сенс Банк» № 6OK7-WX2I-ZNPN-NQ9R від 22.05.2025р. (а.с.23).

Вважаючи, що збір сплачений помилково, позивач звернувся до ГУ ПФ України в Рівненській обл. із заявою від 03.11.2025р. щодо повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.9-12).

Листом № 1700-0504-8/84046 від 07.11.2025р. ГУ ПФ України в Рівненській обл. повідомило позивачу про те, що зважаючи на невідповідність/відсутність документів, що вимагаються Порядком № 1740, відсутні підстави вважати помилковим зарахований/сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, та повертати кошти. В складі документів ОСОБА_1 відсутні документи, визначені пп.«в» п.15-3 Порядку № 1740: заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в т.ч. не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема, як частку в спільному майні подружжя), оформлена у відповідності до пп.8.9 Правил ведення нотаріального діловодства; відсутні дані про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; відсутня довідка про реквізити банку, завірена печаткою (а.с.13-14).

Вважаючи протиправною відмову відповідача повернути помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що, починаючи з 26.09.2020р., запроваджено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі використати його вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу ПФ України визначені пп.«в» і «г» п.15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За таких обставин суд виснував, що ОСОБА_1 дійсно вперше придбав житло за договором купівлі-продажу квартири від 22.05.2025р., при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна ОСОБА_1 сплатив помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти в сумі 20080 грн., сплачені позивачем при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Наведені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та узгоджуються з фактичними обставинами справи, з наступних підстав.

Спірні відносини у цій справі виникли з приводу реалізації позивачем права на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України № 400/97-ВР від 26.06.1997р. «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз.1, 2, 3 п.9 ст.1 цього Закону платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання вказаного Закону регулює Порядок № 1740, зі змінами, які внесені постановою КМ України № 866 від 23.09.2020р. «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020р.

Пунктом 15-1 Порядку № 1740 передбачено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно з п.п.15-2, 15-3 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, починаючи з 26.09.2020р., шляхом внесення змін до Порядку № 1740 законодавець визначив дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.

Для цього фізична особа має подати нотаріусу такі обов`язкові документи:

1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка з місця проживання (після 1992 року).

Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона має право подати до органу ПФ України заяву про повернення коштів з бюджету.

Звертаючись після 26.09.2020р. про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме платник повинен надати докази на підтвердження того, що помилився, коли сплачував збір, - передбачені пп.«в» п.15-2 Порядку № 1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше.

Відповідно до п.7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затв. постановою правління ПФ України № 21-2 від 27.09.2010р., суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, саме на органи ПФ України покладено обов`язок прийняття рішень про наявність чи відсутність підстав для повернення коштів на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013р. /Порядок № 787/, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019р. № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2019р. за № 370/33341.

У разі повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та/або місцевих бюджетів з єдиного рахунка з причин технічних та/або методологічних помилок під час формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України, до Казначейства подається повідомлення відповідно до Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сплачених сум митних, інших платежів та пені, контроль за справлянням яких покладено на органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25 жовтня 2019 року № 454).

Помилково та/або надміру зараховані до бюджету податки, збори, пеня та платежі, контроль за якими покладено на органи ДПС, митні та інші платежі, пеня, контроль за справлянням яких покладено на органи Держмитслужби, не підлягають поверненню платникам, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним.

Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

У разі скасування у судовому порядку рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про накладання на платника грошового стягнення за адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України (крім порушення податкових та митних правил), яке було перераховано до відповідного бюджету органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем у порядку виконавчого провадження за виконавчим документом, визначеним Законом України «Про виконавче провадження», такі кошти повертаються платнику за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, на підставі поданої ним заяви.

Платник подає заяву про повернення коштів з бюджету з обов`язковим зазначенням інформації, наведеної в абзаці сьомому цього пункту (крім причини повернення коштів з бюджету), та номера відповідного судового рішення, копію відповідного судового рішення, засвідчену належним чином, та копію платіжної інструкції, згідно з якою органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем перераховано грошове стягнення за адміністративні правопорушення до бюджету, або відповідну інформацію, зазначену в такій платіжній інструкції.

Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, заповнює реквізити рядків 6-9 Форми подання на повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету (додаток 1) даними, наведеними у відповідній платіжній інструкції (інформації) органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Представництво законних інтересів платника з питань повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), у тому числі для отримання коштів, може здійснювати уповноважена особа на підставі закону або довіреності відповідно до Цивільного кодексу України (далі - уповноважена особа) з обов`язковим наданням документа, що підтверджує відповідні повноваження, оформленого відповідно до вимог законодавства, або копії такого документа, засвідченої належним чином.

Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов`язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином.

Факт придбання позивачем нерухомого майна вперше підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованою 22.05.2025р. за № 428046386 (а.с.21).

Згідно з довідкою Рівненського міського бюро технічної інвентаризації № 4538/1099 від 27.10.2025р. ОСОБА_1 не використовував житлові чеки при приватизації житла на території м.Рівне (а.с.24).

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше станом на 22.05.2025р. чи підтверджували реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна, свідчили про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору станом на 22.05.2025р., відповідач не надав.

За таких обставин, позивач ОСОБА_1 дійсно вперше придбав житло за договором купівлі-продажу квартири від 22.05.2025р. за адресою: АДРЕСА_1 , та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до пенсійного органу із заявою, в якій просив вжити заходів для повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

На підтвердження того, що нерухоме майно – квартира за адресою: АДРЕСА_1 , придбана ним вперше, до заяви про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, поданих до пенсійного органу, долучив пакет документів, передбачених Порядком № 1740.

Зокрема, серед іншого, позивачем була надана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 428046386 від 22.05.2025р.

Не зважаючи на вказані обставини, відповідач належним чином не розглянув заяву ОСОБА_1 від 03.11.2025р., не надав оцінку зазначеним у цій заяві доводам та не перевірив право позивача на повернення збору згідно поданих ним документів як особи, яка вперше придбала житло.

Зокрема, відповідачем не спростовано, що ОСОБА_1 , купуючи квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , придбавав житло вперше.

Пенсійний орган не конкретизував, в чому полягають недоліки наданих документів, а тому така відмова носить формальний характер.

Виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, сплачений позивачем помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти в сумі 20800 грн, сплачені позивачем при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Таким чином, дії ГУ ПФ України в Рівненській обл. щодо відмови у складанні та направленні до територіального органу ДКС України подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором від 22.05.2025р. у розмірі 20080 грн., не ґрунтуються на вимогах закону.

Колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання ГУ ПФ України в Рівненській обл. сформувати та подати до ГУ ДКС України в Рівненській обл. подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу у розмірі 20080 грн. згідно з платіжною інструкцією АТ «Сенс Банк» № 6OK7-WX2I-ZNPN-NQ9R від 22.05.2025р.

Вирішуючи наведений спір, апеляційний суд надає перевагу найбільш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства, в зв`язку з чим дійшов до переконливого висновку про обґрунтованість та підставність заявленого позову, через що останній підлягає до задоволення.

Висновки суду першої інстанції узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають нормам процесуального права.

Водночас, доводи апелянта побудовані на переоцінці наявних доказів і усуненні помилок застосування норм матеріального права судом першої інстанції; будь-яких нових доказів до матеріалів справи останнім не представлено.

Отже, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені у визначений спосіб.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову (в межах його доводів), а тому заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ПФ України в Рівненській обл.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.02.2026р. в адміністративній справі № 460/23796/25 залишити без задоволення, а вказане рішення суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель

судді Н. В. Бруновська

Р. Б. Хобор

Дата складання повного судового рішення: 08.07.2026р.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua