Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №500/5228/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/5228/25 пров. № А/857/4458/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.12.2025р. в адміністративній справі за позовом представника ОСОБА_1 , діючого на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати і виплатити додаткову винагороду пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні (суддя суду І інстанції: Юзьків М.І., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 16.12.2025р., м.Тернопіль; дата складання повного рішення суду І інстанції: 16.12.2025р.),-

В С Т А Н О В И В:

03.09.2025р. за допомогою системи «Електронний суд» представник Горлов А.М., діючий на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_2 додаткової грошової винагороди, передбаченої п.11 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, затв. постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 30.04.2025р. по 23.06.2025р., всього на суму 176666 грн. 66 коп.;

зобов`язати відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити недоотримане грошове забезпечення громадянину ОСОБА_2 за період з 30.04.2025р. по 23.06.2025р., всього на суму 176666 грн. 66 коп.;

стягнути з відповідача судові витрати, а саме: витрати на правничу допомогу на суму 21000 грн. (а.с.1-9).

Розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) за наявними матеріалами справи (а.с.23 і на звороті).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.12.2025р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ), щодо невиплати ОСОБА_2 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 25.05.2025р. по 23.06.2025р. в закладах охорони здоров`я; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 25.05.2025р. по 23.06.2025р. в закладах охорони здоров`я; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.77-82).

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ), який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.84-90).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ /МВС/ України № 558 від 25.06.2018р., та Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затв. наказом МВС України № 441 від 25.06.2024р. Застосування до спірних правовідносин нормативно-правових актів Збройних сил України свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Окрім цього, відповідач стверджує, позивач перебував у відпустці у період з 16.05.2025р. по 15.06.2025р. зі ступенем травми – легкою, в подальшому проходив лікування у період з 25.05.2025р. по 23.06.2025р. із діагнозом: посттравматичний стресовий розлад з тривожно – депресивними та інсомнічними синдромами (F 43.1) у Комунальному некомерційному підприємстві /КНП/ «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради.

Водночас, чинне законодавство пов`язує можливість отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, лише у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).

За матеріалами справи позивач у спірний період з25.05.2025 по 23.06.2025р. перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок захворювання, а не у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом). Отже, підстави для задоволення позовних вимог є відсутніми.

У подальшому ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) подав додаткові пояснення у справі, у яких просив апеляційну скаргу задовольнити (а.с.111-115).

У свою чергу представник позивача Горлов А.М. скерував до апеляційного суду додаткові пояснення, в яких просив повернути апеляційну скаргу, підписану представником апелянта Захаровою Ю.О., а апеляційне провадження закрити (а.с.118-126, 127-132).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_2 проходив військову службу у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) у період з 01.02.2025р. по 24.07.2025р., що підтверджується довідкою № 088/5458 від 20.09.2025р. (а.с.39).

Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 749-ОС від 24.07.2025р. «Про особовий склад» солдата ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження служби до НОМЕР_2 прикордонного загону, з 24.07.2025р. (зворот а.с.19).

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 17.04.2025р. ОСОБА_2 12.04.2025р. отримав травму при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини (зворот а.с.14).

Згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 5382 ОСОБА_2 у період з 13.04.2025р. по 30.04.2025р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП МКБП № 17 ХМР (а.с.13).

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 588-ОС від 08.06.2025р. «Про виплату додаткової винагороди» за період з 13.04.2025р. по 30.04.2025р. (18 діб) ОСОБА_2 за час лікування нарахована та виплачена додаткова винагорода, передбачена постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 60000 грн. (зворот а.с.38).

У подальшому ОСОБА_2 згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 164-ВВ від 26.05.2025р. (зворот а.с.20) на підставі службової записки № 13.5/36248/25-Вн від 15.05.2025р. (зворот а.с.47) вибув для проходження медичного огляду до ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військова частина НОМЕР_3 ).

Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 176-ВВ від 03.06.2025р. (зворот а.с.20) на підставі службової записки № 13.5/36459/25-Вн від 15.05.2025р. (зворот а.с.52) позивач прибув з ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військова частина НОМЕР_3 ).

За результатами ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військова частина НОМЕР_3 ) відповідно до довідки № 2533 від 15.05.2025р. гарнізонної військово-лікарської комісії поранення (травма), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини, ступінь важкості травми - легка, потребує відпустки для лікування після поранення (а.с.45).

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 153-ВВ від 17.05.2025р. позивачу з 16.05.2025р. по 15.06.2025р. надано відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) (а.с.20).

Під час перебування у відпустці ОСОБА_2 повідомив про перебування на лікуванні, про що службовою запискою № 13.5/44027/25-Вн від 14.06.2025р. (а.с.49) здійснено доповідь та внесено до наказу начальника загону № 217-ВВ від 25.06.2025р. про направлення на лікування з 26.05.2025р. (а.с.21).

Службовою запискою № 13.5/45940/25-Вн від 23.06.2025р. здійснена доповідь щодо періоду перебування на лікуванні, а саме: з 26.05.2025р. по 23.06.2025р., про що внесено до наказу начальника загону № 228-ВВ від 03.07.2025р. (зворот а.с.21).

Перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні під час відпустки для лікування з 25.05.2025р. по 23.06.2025р. із діагнозом: посттравматичний стресовий розлад з тривожно – депресивними та інсомнічними синдромами (F 43.1) у КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради підтверджено медичною випискою від 23.06.2025р. (а.с.73-74).

Згідно наказу № 222-ВВ від 29.06.2025р. (а.с.21) на підставі службової записки № 13.5/45940/25-Вн від 23.06.2025р. ОСОБА_2 вибув до Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України м. Київ, Військова частина НОМЕР_3 для проходження ВЛК.

Не погоджуючись із невиплатою ОСОБА_2 додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. відповідно до постанови КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у період з 30.04.2025р. по 23.06.2025р., представник позивача звернувся до суду із розглядуваним позовом.

Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП МКБП № 17 ХМР з 13.04.2025р. по 30.04.2025р. За вказаний період стаціонарного лікування з 13.04.2025р. по 30.04.2025р. (18 діб) позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода в розмірі 60000 грн.

Крім того, під час перебування у відпустці для лікування позивач повідомив про перебування на лікуванні з 25.05.2025р. по 23.06.2025р. із діагнозом: посттравматичний стресовий розлад з тривожно – депресивними та інсомнічними синдромами (F 43.1) у КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради.

Відтак, за період перебування на стаціонарному лікуванні з 25.05.2025р. по 23.06.2025р. відповідач повинен був нараховувати позивачу додаткову винагороду у розмірі 100000 грн, оскільки були наявні умови, визначені абз.3 п.1-2 постанови КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров`я у зв`язку із травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини).

Таким чином, відповідач протиправно не здійснив позивачу нарахування додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за період з 25.05.2025р. по 23.06.2025р. в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Водночас, позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами того, що у спірний період з 01.05.2025р. по 24.05.2025р. він перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я в розумінні п.1 постанови КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Відтак, у позивача відсутнє право на додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. за спірний період з 01.05.2025р. по 24.05.2025р.

З огляду за зазначене, ефективним способом захисту порушеного права позивача відповідно встановлених у справі обставин буде зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 25.05.2025р. по 23.06.2025р. в закладах охорони здоров`я.

Водночас, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови в задоволенні вимог відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із роз`ясненнями, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині незадоволених (відмовлених) позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Стосовно решти позовних вимог колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову із визначеним способом захисту позивача, з огляду на наступне.

Спір в розглядуваній частині виник у зв`язку із невиплатою додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. відповідно до постанови КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у період з 25.05.2025р. по 23.06.2025р.

За змістом ч.1 ст.6, ч.1 ст.14 Закону України № 661-IV від 03.04.2003р. «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Згідно зі ст.16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині 2 ст.9 вказаного Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами 1 і 2 ч.4 ст.9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання Указів Президента України № 64 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 від 24.02.2022р. «Про загальну мобілізацію» КМ України прийняв постанову № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до аб.4 п.1 постанови КМ України № 168 (в редакції після 19.07.2022р. згідно з постановою КМ України № 793 від 07.07.2022р.) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Також постанову КМ України № 168 (в редакції від 19.07.2022р.) доповнено п.2-1, згідно якого порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена постановою КМ України № 168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується їм на період дії воєнного стану.

При цьому із положень постанови КМ України № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 грн. винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні, у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення.

Водночас, постанова КМ України № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України № 726 від 01.09.2023р. /надалі - Особливості виплати додаткової винагороди № 726/, у пункті 1 яких зазначено, що ці Особливості визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України (далі - Держприкордонслужба).

Пунктом 13 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.

Відповідно до п.1 глави 2 розділу ІІ Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затв. наказом МВС України № 441 від 25.06.2024р., медичний огляд військовозобов`язаних, яких звільнено в запас із Держприкордонслужби та які перебувають на обліку в ТЦК та СП, проводиться відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р.

У главі 12 розділу ІІІ Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затв. наказом МВС України № 441 від 25.06.2024р., визначено порядок встановлення причинного зв`язку захворювань, травми (поранення, контузії, каліцтва) у військовослужбовців Держприкордонслужби та осіб звільнених з військової служби Держприкордонслужби.

Зокрема, у вказаній главі передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).

Причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) у військовослужбовців Держприкордонслужби при медичному огляді визначають постійно діючі госпітальні (гарнізонні) ВЛК, у складних випадках - ЦВЛК.

Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) приймаються в таких формулюваннях:

1) «Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини» - якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) одержана під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Другої світової війни та участі в бойових діях, розмінуванні боєприпасів часів Другої світової війни, а також, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера, судна забезпечення), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції Об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції Об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Постанова ВЛК у формулюванні «Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини» не приймається, якщо травма (поранення, контузія, каліцтво), у тому числі, що призвела до смерті військовослужбовця Держприкордонслужби, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

2) «Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби» - якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) одержана за наявності обставин, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», крім травм (поранень, контузій, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті 1 цього пункту;

при ураженнях, зумовлених дією ДІВ, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I, II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби»;

Постанова ВЛК у формулюванні «Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби» не приймається, якщо травма (поранення, контузія, каліцтво), у тому числі, що призвела до смерті військовослужбовця, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

3) «Травма (поранення, контузія, каліцтво), одержана в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби» - якщо вона одержана за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, або одержана внаслідок вчинення цією особою правопорушення;

постанова ВЛК у формулюванні «Травма (поранення, контузія, каліцтво), одержана в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби» приймається, у тому числі у випадках, коли травма (поранення, контузія, каліцтво) призвела до смерті військовослужбовця, якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

4) «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в державах, де велись бойові дії» - якщо захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших держав (Перелік держав і періодів бойових дій на їх території затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Постанова у формулюванні «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в державах, де велись бойові дії» приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях;

5) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Другої світової війни та участі в бойових діях, розмінуванні боєприпасів часів Другої світової війни, а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера, судна забезпечення), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції Об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції Об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» приймається щодо військовослужбовців Держприкордонслужби за наявності в них медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» не приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

6) «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами 1, 5 цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності;

Постанови ВЛК у формулюванні «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» приймаються також при медичному огляді військовослужбовців Держприкордонслужби за результатами захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні, або якщо захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті 2 цього пункту.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

7) «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі захворювання, які не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» приймається також за наслідками захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) якщо вони одержані до призову на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби або одержаних після звільнення з військової служби.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» приймається також за наслідками захворювань, які спричинені зловживанням психоактивними речовинами.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» приймається щодо військовослужбовців Держприкордонслужби, військову службу яким призупинено в порядку, передбаченому частиною другою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та якщо в час призупинення військової служби військовослужбовцем отримано травму (поранення, контузію, каліцтво) або на цей період можна віднести початок захворювання;

8) «Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) отримана військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій;

Встановлено, що відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 17.04.2025р. ОСОБА_2 12.04.2025р. отримав травму при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини.

За результатами ВЛК у Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) ДПС України м.Київ, Військова частина НОМЕР_3 ) відповідно до довідки № 2533 від 15.05.2025р. гарнізонної військово-лікарської комісії поранення (травма), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини, ступінь важкості травми - легка, потребує відпустки для лікування після поранення.

Перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні під час відпустки для лікування з 25.05.2025р. по 23.06.2025р. із діагнозом: посттравматичний стресовий розлад з тривожно – депресивними та інсомнічними синдромами (F 43.1) у КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради підтверджено медичною випискою від 23.06.2025р.

Апеляційний суд враховує, що погіршення стану здоров`я позивача виникло саме через бойове поранення, а не загальну хворобу, що підтверджується відповідними медичними документами.

Зокрема, діагноз, з яким позивач поступав та перебував на стаціонарному лікуванні у спірний період, пов`язаний, крім іншого, із захворюванням, що спричинила травма, отримана останнім 12.04.2025р.; травма, яку позивач отримав 12.04.2025р., пов`язана із захистом Батьківщини.

При цьому виплата збільшеної до 100000 грн. винагороди, яка передбачена постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», здійснюється, зокрема, за умови перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).

За обставинами цієї справи встановлено факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після травми, отриманої 12.04.2025р., у період з 25.05.2025р. по 23.06.2025р.

Щодо посилань відповідача на те, що у спірні періоди позивач лікувався (перебував на стаціонарному лікуванні) внаслідок захворювань, а не у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) апеляційний суд зазначає, що такий підхід є формальним та не враховує медичний причинно-наслідковий зв`язок між первинною травмою та подальшими захворюваннями. Медичні документи підтверджують, що захворювання, з приводу яких позивач перебував на стаціонарному лікуванні, виникли саме внаслідок поранення. Тому лікування таких захворювань є лікуванням наслідків поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Отже, лікування захворювань, які виникли як наслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, є лікуванням наслідків такого поранення, а тому посилання відповідача на лікування позивача з приводу захворювання як підставу для відмови є безпідставним.

Висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.03.2026р. у справі № 600/367/24.

З огляду на перелік наданих позивачем документів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач набув право на отримання щомісячної додаткової винагороди за період з 25.05.2025р. по 23.06.2025р. у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць.

У частині доводів апеляційної скарги, апеляційний суд враховує, що Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затв. наказом МВС України № 441 від 25.06.2024р., зареєстр. в Міністерстві юстиції України 18.07.2024р. за № 1089/42434, (як відомчий акт МВС) у питаннях безпосереднього визначення ступеня придатності, експертизи захворювань та поранень запозичує критерії та прямо відсилає до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р., оскільки Розклад хвороб для всіх військовослужбовців сил оборони України (як ЗСУ, так і ДПСУ) є єдиними під час дії воєнного стану.

Таким чином, посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на норми Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р., та Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затв. наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018р., замість Положення № 441, не спростовує права позивача у розглядуваній справі на додаткову винагороду, збільшену до 100000 грн. за спірний період.

Виходячи з вищевикладеного, правильним способом відновлення порушених прав, свобод та інтересів, за захистом яких ОСОБА_3 звернувся до суду, слід вважати визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати ОСОБА_2 додаткової грошову винагороди, передбаченої постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 25.05.2025р. по 23.06.2025р. в закладах охорони здоров`я та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 25.05.2025р. по 23.06.2025р. в закладах охорони здоров`я.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені частково у визначений спосіб.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ).

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Водночас, правові підстави для задоволення клопотання представника позивача Горлов А.М. про повернення апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження, є відсутніми, оскільки доводи представника спростовуються матеріалами справи. Зокрема, до апеляційної скарги додано належні та беззаперечні докази, що підтверджують повноваження представника Захарової Ю.О. на представництво інтересів та підписання процесуальних документів від імені апелянта (а.с.91-92).

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 , діючого на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про повернення апеляційного скарги та закриття апеляційного провадження, - відмовити.

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.12.2025р. в адміністративній справі № 500/5228/25 залишити без задоволення, а вказане рішення суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель

судді Н. В. Бруновська

Р. Б. Хобор

Дата складання повного судового рішення: 08.07.2026р.