Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №560/14464/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/14464/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

08 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року позов задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, сторони подали апеляційні скарги.

Позивач просить суд скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідач просить суд скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних скарг апелянти послались на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору.

22.04.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

24.04.2026 року та 26.06.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив. а також відзив на апеляційну скаргу відповідача..

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що відповідно до відомостей інформаційних систем ДПС України ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою підприємцем – 08.08.2019 та на даний час перебуває на обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій області (Старосинявська ДПІ) як фізична особа - підприємець.

Основний вид діяльності відповідно до реєстраційних даних:

з 08.08.2019 по 29.09.2023 – Роздрiбна торгiвля в неспецiалiзованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код 47.11 КВЕД).

з 29.09.2023 по даний час – основний КВЕД - Вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насiння олiйних культур (код 01.11 КВЕД). Інші:

01.24 - Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів

01.61 - Допоміжна діяльність у рослинництві

01.63 - Післяурожайна діяльність

46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин

01.13 - Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів

01.19 - Вирощування інших однорічних і дворічних культур

01.26 - Вирощування олійних плодів

01.29 - Вирощування інших багаторічних культур

01.41 - Розведення великої рогатої худоби молочних порід

01.42 - Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів

01.43 - Розведення коней та інших тварин родини конячих

01.46 - Розведення свиней

01.49 - Розведення інших тварин

01.50 - Змішане сільське господарство

01.62 - Допоміжна діяльність у тваринництві

01.64 - Оброблення насіння для відтворення

16.10 - Лісопильне та стругальне виробництво

16.23 - Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів

49.41 - Вантажний автомобільний транспорт

68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України та відомостями з Державного реєстру речових та майнових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 перебувають:

- нежитлове приміщення (корівник) загальною площею 692 кв. м., зареєстроване 20.06.2022, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення, (приміщення комори) загальною площею 1 290,80 кв. м., зареєстроване 09.04.2024, розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

ГУ ДПС у Хмельницькій області сформовано та вручено 04.08.2025 під особистий підпис ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення за 2024 рік:

- № 0480569-2412-2225 від 27.06.2025 на суму 24566,00 грн. за нежитлове приміщення (корівник) загальною площею 692 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- № 0480567-2412-2225 від 27.06.2025 на суму 34367,55 грн нежитлове приміщення, загальною площею 1 290,80 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до акта №1 Витрати насіння і садивного матеріалу за 2024 рік та лімітно- забірної картки № 1 на отримання матеріальних цінностей за квітень 2024 р., ФОП ОСОБА_1 займалася вирощуванням сої.

В приміщенні комори, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , у 2024 році зберігалася соя, що підтверджується реєстром приймання зерна та іншої продукції від 21.09.2024 р. та реєстром приймання зерна та іншої продукції від 22.09.2024 р. (форма №78).

ОСОБА_1 є власником зернозбирального комбайна р.н. НОМЕР_1 , марка JOHN DEERE 965, рік випуску 1977, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серія НОМЕР_2 від 18.01.2024 р., колісного трактора р.н. НОМЕР_3 , марка Т-25, рік випуску 1993, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серія НОМЕР_4 від 28.12.2011 р., причепа р.н. НОМЕР_5 , марка 2 ПТС-4, рік випуску 1977, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серія НОМЕР_6 від 28.12.2011 р.

Позивач зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає їх протиправними, тому звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи: яку правову норму потрібно застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні цієї справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 за №71-VIII (надалі, також Закон №71-VIII), яким викладено у новій редакції статтю 266 ПК України, введено новий вид податку для громадян України, яким передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України (зі змінами та доповненнями) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

За змістом підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України передбачено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Приписами підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

За приписами пункту 30.1 статті 30 ПК України, податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК України).

Згідно з підпунктом "г" пункту 30.9 статті 30 ПК України податкова пільга надається зокрема шляхом звільнення від сплати податку та збору.

За приписами абзацу "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції що застосовувалася до 16.03.2024) не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

При цьому, Верховний Суд у постановах від 24.12.2020 у справах №160/9721/18, від 17.02.2020 у справі №820/3556/17 виснував, що застосування пільги передбаченої підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе лише у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні особи та інші юридичні особи в тому числі нерезиденти та за умови (з урахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5статті 242 КАС України).

Відповідно до абзацу "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції, що застосовується з 16.03.2024) не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Здійснивши аналіз приписів абзацу "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, суд дійшов висновку, що застосування зазначеної норми передбачає наявність таких умов:

- нежитлова будівля віднесена до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) НК 018:2023;

- власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) повинен бути сільськогосподарським товаровиробником;

- будівля використовується у господарській діяльності суб`єктів господарювання за функціональним призначенням, тобто для сільськогосподарської діяльності;

- будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.

Поняття "сільськогосподарський товаровиробник" визначене підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, згідно якого сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Статтею 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" від 18.01.2001 №2238-ІІІ (надалі, також Закон №2238-ІІІ) встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

За змістом статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" від 23.09.2008 №575-VІ (надалі, також Закон №575-VІ) виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

Законом №2238-ІІІ визначено, що продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг. Коди продукції сільського господарства та пов`язані з ним послуги визначені розділом 1 секції А "Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства" Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 за №457.

Відповідно до національного класифікатора НК 018:2023 "Класифікатор будівель і споруд", затвердженого наказом Міністерства економіки України "Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 клас "Нежитлові сільськогосподарські споруди" (код 1271) включає будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Отже, будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу національного класифікатора НК 018:2023 (код 1271), які використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, не є об`єктами оподаткування відповідно до підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Як встановлено зматеріалів справи, позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - з 29.09.2023 здійснює сільськогосподарську діяльність за основним видом економічної діяльності 01.11 (вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур), що підтверджується даними інформаційних систем контролюючого органу.

Разом з тим, як уже зазначалося, для застосування пільги, передбаченої підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (у редакції, чинній у 2024 році), необхідною є наявність сукупності чотирьох умов.

Суд окремо оцінює виконання зазначених умов щодо кожного об`єкта нерухомості.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0480567-2412-2225 від 27.06.2025 (приміщення комори, 1290,80 кв.м., вул. Виробнича, 23а).

З матеріалів справи встановлено, що у 2024 році в приміщенні комори, розташованому за адресою: с. Паньківці, вул. Виробнича, 23а, зберігалася вирощена позивачем соя, що підтверджується реєстрами приймання зерна від 21.09.2024 та 22.09.2024.

З урахуванням положень НК 018:2023 до класу 1271 належать, зокрема, зерносховища, склади, фермерські господарські будівлі, які використовуються для зберігання сільськогосподарської продукції.

Тобто, у 2024 році позивач фактично здійснювала вирощування сої, що підтверджується актом витрати насіння, лімітно-забірною карткою, а також реєстрами приймання зерна та іншої продукції (форма №78).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у 2024 році позивач відповідала критеріям сільськогосподарського товаровиробника у розумінні підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Факт використання цього приміщення саме для зберігання власновирощеної сільськогосподарської продукції підтверджено належними письмовими доказами, які відповідачем не спростовані.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що підтвердженням використання об`єкта може бути виключно форма № 20-ОПП, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки положення ПК України не ставлять право на застосування пільги у залежність від подання саме цього документа, а визначають критерієм фактичне використання об`єкта за призначенням у господарській діяльності.

Аналогічний правовий підхід висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.03.2025 у справі № 160/10452/24 та від 27.05.2025 у справі № 240/9876/24, де зазначено, що визначальним для застосування підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України є реальне функціональне використання об`єкта у сільськогосподарській діяльності, а не формальні ознаки податкового обліку.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що щодо приміщення комори виконані всі умови застосування податкової пільги.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0480567-2412-2225 від 27.06.2025 на суму 34 367,55 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Даючи оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0480569-2412-2225 від 27.06.2025 (корівник, 692 кв.м., вул. Виробнича, 1а), колегія суддів зазначає наступне.

Стосовно корівника площею 692 кв.м. суд зазначає таке.

Безспірно встановлено, що цей об`єкт належить позивачу на праві власності та за своїм функціональним призначенням відноситься до класу 1271 НК 018:2023.

Водночас матеріалами справи не підтверджено його використання у 2024 році саме за призначенням - для утримання великої рогатої худоби або іншої сільськогосподарської діяльності, пов`язаної з тваринництвом.

Позивач надала докази вирощування сої та використання складського приміщення для її зберігання, однак не надала жодного доказу:

- наявності поголів`я великої рогатої худоби;

- ведення діяльності з тваринництва у 2024 році;

- використання корівника у виробничому процесі;

- переобладнання або використання цього об`єкта як зерносховища чи іншої споруди для рослинництва.

Сам факт володіння сільськогосподарською технікою не підтверджує використання корівника за його функціональним призначенням.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України обов`язок доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, покладається на кожну зі сторін.

Оскільки позивач заявляє про наявність підстав для застосування податкової пільги, саме на неї покладається обов`язок доведення використання будівлі за призначенням.

У постанові Верховного Суду від 15.01.2025 у справі № 300/4821/23 зазначено, що сам по собі факт належності будівлі до класу 1271 не є достатнім для звільнення від оподаткування - обов`язковою є наявність доказів її фактичного використання у сільськогосподарській діяльності у відповідному податковому періоді.

З огляду на відсутність належних та допустимих доказів використання корівника у 2024 році за його функціональним призначенням, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що одна з обов`язкових умов застосування пільги відсутня.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0480569-2412-2225 від 27.06.2025 на суму 24 566,00 грн є правомірними та підстави для його скасування відсутні.

Оцінюючи позицію апелянтів, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційних скаргах, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційних скаргах не зазначено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.