Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №761/43313/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 761/43313/25 Суддя (судді) першої інстанції: Притула Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя Говорун О.В.,

судді: Попова О.Г., Чуприна О.В.

Позивач - ОСОБА_1 .

Відповідач - Адміністративна комісія при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Особа, яка подала апеляційну скаргу – Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Оскаржуване судове рішення - рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2026.

Повне рішення складено 27.04.2026.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №3289 від 30.09.2025, прийняту Адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації);

- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2026 позов задоволено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки посадовими особами відповідача при розгляді справи та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були належним чином оцінені всі зібрані по справі докази, отже позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності беззаперечних доказів його вчинення. При цьому, судом першої інстанції також вказано про те, що матеріали даної адміністративної справи не містять також доказів, які могли б беззаперечно підтвердити продаж слабоалкогольного напою позивачем саме конкретній неповнолітній особі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Зокрема апелянт зазначає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб визначений Кодексом України про адміністративні правопорушення із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, що підтверджені достовірними доказами.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не був поданий.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надавши правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12.09.2025 інспектор СЮП ВП Дарницького УП ГУНП у м. Києві лейтенант поліції Мілевська-Феліксова О.В. склала протокол про адміністративне правопорушення (серія ВАД №741088) відносно ОСОБА_1 , яка працює продавцем-консультантом магазину «Біле та сухе» за порушення п. 2 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Як зазначено в протоколі, 12.09.2025 о 12.40 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснила продаж слабоалкогольного напою «RЕVО» в кількості 2 шт, на загальну суму 111,18 грн, неповнолітній особі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 49).

Пояснення ОСОБА_1 до протоколу містяться на окремому аркуші, про що зазначено у вказаному протоколі (а.с. 49, 51)

12.09.2025 позивач надала пояснення в яких зазначила, що перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Вереснева, буд.26/28, до магазину зайшов хлопець на вигляд повнолітній, близько 12:40 год придбав дві пляшки слабоалкогольного напою «RЕVО», вмісту спирту 8,5% та розрахувався безготівково. Подивившись на хлопця, ОСОБА_1 не запитала вік та таким чином здійснила продаж неповнолітньому, як вже дізналась від працівників поліції, які надали документи вищевказаного хлопця. В поясненнях також зазначено, що свою вину ОСОБА_1 визнає щодо продажу слабоалкогольного напою, більше порушувати чинне законодавство не буде.

12.09.2025 о 13.00 год інспектор СЮП ВП Дарницького УП ГУНП у м. Києві лейтенант поліції Мілевська-Феліксова О.В. склала акт огляду та вилучення, згідно з яким, провівши огляд у неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який добровільно надав для подальшого вилучення слабоалкогольний напій «RЕVО» об`ємом 0,5 літра в кількості 2 штуки, вміст спирту 8,5 проміле, який був придбаний 12.09.2025 в магазині «Біле та сухе» (а.с. 52).

З наданих 12.09.2025 неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в присутності ОСОБА_3 (опікуна) пояснень вбачається, що продавець про його вік та документи не запитувала. Під час вживання ним напою в парку підійшов працівник поліції та запитала про його вік і про місце придбання напою (а.с.53).

Факт продажу напою «RЕVО» 12.09.2025 року о 12:40 год. підтверджується фіскальним чеком №5201202743 (а.с. 54).

Згідно з розпискою, 12.09.2025 ОСОБА_1 отримала запрошення на засідання комісії, д буде розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно неї. Засідання відбудеться 30.09.2025 о 14:00 год за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, 36, 5 поверх, зала засідань, кімн. 512 (а.с. 55).

Постановою №3289 про накладення адміністративного стягнення від 30.09.2025 адміністративна комісія при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) встановила, що ОСОБА_1 , продавець-консультант, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 порушила правила торгівлі пивом, (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: 12.09.2025 о 12.40 год, перебуваючи на своєму робочому місці (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( АДРЕСА_1 ), здійснила продаж слабоалкогольного напою «RЕVО» в кількості 2 шт, об`ємом по 0,5 л, вмістом етилового спирту 8,5% об`ємних одиниць, загальною вартістю 111,18 грн, неповнолітній особі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушено вимоги ч.2 ст.156 КУпАП, п.2 ч.1 ст.71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», у зв`язку з чим на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 грн (а.с. 4).

Позивач була присутня на засіданні комісії з розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст. 156 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за: «порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби та тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Отже, за продаж пива, слабоалкогольних напоїв (крім безалкогольних), та тютюнових виробів (сигарет) особі, яка не досягла 18-річного віку ч. 2 ст. 156 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність.

Суб`єктом вказаного правопорушення є працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування.

Як визначено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вже було зазначено, згідно встановлених обставин справи, 30.09.2025 за результатами розгляду справи адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 3289 від 30.09.2025 за порушення вимог ч.2 ст.156 КУпАП та п.2 ч.1 ст.71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі у розмірі 6800 грн.

На підтвердження наявності у діях позивача ознак правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП відповідачем було надано, зокрема, наступні докази:

1) протокол про адміністративне правопорушення № 741088 від 12.09.2025 складений інспектором СЮП ВП Дарницького УП ГУНП у місті Києві лейтенантом поліції Мілевською - Феоклістовою О.В., яким зафіксовано факт продажу позивачем 12.09.2025 слабоалкогольного напою неповнолітній особі;

2) письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 від 12.09.2025, відібрані інспектором СЮП ВП Дарницького УП ГУНП в місті Києві лейтенантом поліції Мілевською - Феоклістовою О.В., які підтверджують факт та обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, під час відібрання яких жодних зауважень, заперечень чи клопотань не надійшло та містять власноручні записи неповнолітньої особи: - «З моїх слів записано вірно та мною прочитано.» та підпис неповнолітньої особи. Вказані пояснення неповнолітній ОСОБА_2 надавав в присутності опікуна - ОСОБА_3 ;

3) письмові пояснення позивача від 12.09.2025, в яких позивач підтверджувала факт продажу ОСОБА_2 близько 12:40 год. двох пляшок слабоалкогольного напою «RЕVО», в яких зазначено, зокрема, що документи особи, якій був проданий слабоалкогольний напій, не перевіряла, свою вину щодо продажу слабоалкогольного напою визнає, більше порушувати чинне законодавство не буде;

4) акт огляду та вилучення від 12.09.2025, складений інспектором СЮП ВП Дарницького УП ГУНП у місті Києві лейтенантом поліції Мілевською - Феоклістовою О.В.

5) копією скрін-шоту із застосунку «ДІЯ» ОСОБА_2 , що підтверджує неповнолітній вік останнього;

6) скріншот фіскального чеку №5201202743 від 12.09.2025.

Отже, враховуючи вищезазначені докази в своїй сукупності, колегія суддів вважає, що адміністративною комісією було прийнято обґрунтоване рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки перелічені вище докази, що містяться в матеріалах справи, підтверджують факт продажу слабоалкогольного напою позивачем особі, що не досягла 18-річного віку, та підтверджують наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

На підтвердження здійснення позивачем продажу неповнолітній особі слабоалкогольного напою, відповідачем доданий фіскальний чек.

Дослідивши зміст вказаного чеку, колегія суддів зазначає, що зафіксовані у фіскальному чеку №5201202743 від 12.09.2025 відомості щодо дати, часу, місця продажу та назви реалізованого позивачем слабоалкогольного напою відповідають даті, часу, місцю продажу та назви слабоалкогольного напою реалізованого неповнолітній особі, що зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення серії № 741088 від 12.09.2025 та рапорті від 12.09.2025, складених інспекторами СЮП ВП Дарницького УП ГУНП у місті Києві лейтенантом поліції лейтенантом поліції Мілевською - Феоклістовою О.В., письмових поясненнях від 12.09.2025 неповнолітнього та позивача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення № 741088 від 12.09.2025 складено уповноваженою особою, відповідно до вимог КУпАП, містить повну інформацію про обставини правопорушення.

При цьому, надані відповідними особами пояснення є послідовними, логічними та повністю узгоджуються із встановленими обставинами у справі та не спростовані жодними іншими допустимими доказами.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки сукупності доказів, що містяться в матеріалах справи, та дійшов помилкового висновку про недоведеність вини особи позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

На переконання колегії суддів, висновки суду першої інстанції суперечать змісту зібраних у справі доказів.

Отже, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та відсутність належних доказів, наданих позивачем на спростування цього факту, колегія суддів вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення №3289 від 30.09.2025, прийнята адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) є правомірною, а підстави для її скасування відсутні, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції наведені вище обставини не враховував та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, §58, рішення від 10.02.2010).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи, а отже суд задовольняє апеляційну скаргу та скасовує рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242-244, 286, 308, 311, 315, 317, 322 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2026 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач О.В. Говорун

Судді О.Г. Попова

О.В. Чуприна