Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №320/26895/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/26895/26 Суддя першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Файдюка В.В.,

суддів - Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,

при секретарі - Масловській К.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантрі-Сайд» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантрі-Сайд» до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кантрі-Сайд» (далі – позивач, ТОВ «Кантрі-Сайд») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної гвардії України (далі – відповідач, ГУ НГ України) про визнання протиправним і скасування протокольного рішення уповноваженої особи від 30.06.2026 №539 у закупівлі за ідентифікатором UA-2026-06-03-013074-a за предметом: «Добовий польовий набір продуктів раціон вечеря норма №15», код ДК 021:2015:15890000-3 – Продукти харчування та сушені продукти різні, оголошення №UA-2026-06-03-013074-a – Лот 3, яким пропозицію ТОВ «Кантрі-Сайд» відхилено.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що порядок укладення договору, що міститься в оголошенні, не суперечить приписам чинного законодавства, адже 20-денний строк для укладення договору встановлений для замовника, а не переможця конкурсу. Суд також підкреслив, що умови оголошення позивачем не оскаржувалися. Крім того, суд зауважив, що неправильне, на думку підприємства, формулювання замовником підстав відхилення пропозиції, не спростовує правомірність спірного у цій справі рішення.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та винести постанову, якою задовольнити позовну заяву.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що Законом України «Про публічні закупівлі» встановлений двадцятиденний строк для укладення замовником договору про публічні закупівлі з моменту оприлюднення повідомлення про укладення такого договору, а відтак формалізовані вимоги оголошення, якими протиправно обмежено такий строк десятьма днями, зумовили прийняття відповідачем необґрунтованого рішення попри документально підтверджені наміри позивача укласти договір. Крім того, наголошує, що позивачем не надсилалося відповідачу повідомлення про відмову від укладення договору. Окремо зауважує, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, адже безпідставно надано пріоритет нормам оголошення попри те, що вони не відповідають приписам Закону України «Про публічні закупівлі».

Після усунення визначених в ухвалі від 07.07.2026 про залишення апеляційної скарги без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ НГ України просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Свою позицію обґрунтовує тим, що судом правильно встановлено, що за умовами оголошення ненаправлення погодженого та підписаного переможцем проекту договору протягом десяти днів з моменту опублікування повідомлення про намір укласти договір має своїм наслідком висновок про відмову переможця від укладення договору. Підкреслює, що вказівка законодавця на те, що договір має бути укладений замовником не пізніше двадцяти днів з моменту оприлюднення повідомлення, стосується виключно замовника та не обмежує його у праві скоротити ці строки у тендерних умовах. Окремо звертає увагу, що в умовах воєнного стану військові потреби мають пріоритет, що додатково свідчить про відсутність у відповідача обов`язку чекати саме двадцятого дня для укладення договору з переможцем процедури закупівлі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.07.2026.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, їх представники засобами телефонного зв`язку повідомили секретаря судового засідання про перебування в іншому судовому засіданні, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що Головним управлінням Національної гвардії України було проведено спрощену процедуру закупівлі за предметом «Добовий польовий набір продуктів раціон вечеря норма №15», код ДК 021:2015: 15890000-3 — Продукти харчування та сушені продукти різні, оголошення № UA-2026-06-03-013074-a – Лот 3 від 03.06.2026.

Закупівлю було оголошено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «Про оборонні закупівлі», Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 12.10.2022 № 1178, Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (із змінами й доповненнями).

У закупівлі взяло участь три учасники, які запропонували такі цінові пропозиції:

1. ТОВ «Кантрі-Сайд» – 2 290 800,00 грн.

2. ТОВ «Діджител» – 2 292 000,00 грн.

3. ТОВ «Емі Он» - 2 472 000,00 грн.

З огляду на те, що цінова пропозиція позивача була найбільш вигідною, 19.06.2026 замовник згідно з протокольним рішенням уповноваженої особи № 513 від 19.06.2026 визначив ТОВ «Кантрі-Сайд» переможцем закупівлі, прийняв рішення про намір укласти договір та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір, яке було оприлюднене 19.06.2026 о 12:33 в електронній системі закупівель.

У свою чергу, 30.06.2026 замовник протокольним рішенням уповноваженої особи № 539 від 30.06.2026 відхилив пропозицію учасника ТОВ «Кантрі-Сайд». Підставою для прийняття зазначеного рішення визначено невиконання переможцем вимог пункту 12.14 Оголошення щодо направлення погоджених та підписаних примірників договору у встановленому порядку та у визначені строки. Такі дії, відповідно до умов Оголошення, були розцінені замовником як відмова від укладення договору про закупівлю, що, на його думку, є підставою для відхилення пропозиції згідно з п. 3 ч. 13 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі».

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон про публічні закупівлі), суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на підтвердження матеріалами справи ненаправлення переможцем протягом десяти днів з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір погоджений і підписаний договір та відповідність цих умов оголошення вимогам чинного законодавства.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Закон України «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон про оборонні закупівлі) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.

Метою цього Закону є визначення правових засад для забезпечення матеріально-технічних і наукових потреб сектору безпеки і оборони держави шляхом ефективного та прозорого здійснення оборонних закупівель із дотриманням заходів захисту національних інтересів, створення конкурентного середовища, запобігання корупції у сфері оборонних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, а також ефективного та прозорого планування, реалізації і контролю за здійсненням оборонних закупівель.

Цей Закон також передбачає гармонізацію законодавства України у сфері оборонних закупівель з положеннями Директиви 2009/81/ЄС відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону про оборонні закупівлі останній застосовується за умови, що: вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі.

Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 16 Закону про оборонні закупівлі оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених розділом IV цього Закону.

За правилами ст. 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.

Оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються на основі принципів, визначених статтею 3 цього Закону.

Особливості формування ціни державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який укладається під час дії правового режиму воєнного стану:

у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони враховуються витрати, зокрема податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі, і прибуток виконавця;

у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору);

у разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.

Оборонні закупівлі (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) під час дії правового режиму воєнного стану здійснюються з дотриманням таких вимог:

1) державні замовники протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилають таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель та/або в електронній системі закупівель.

Перелік інформації, яка включається до оголошення, визначається Кабінетом Міністрів України;

2) порядок встановлення граничної ціни на продукти харчування, що закуповуються державними замовниками (службами державних замовників, військовими частинами), а також підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю продуктів харчування, укладеного без використання електронної системи закупівель, визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) у разі здійснення державним замовником (службою державного замовника, військовою частиною) закупівель продуктів харчування, послуг із забезпечення комплектами продуктів харчування, послуг щодо забезпечення харчуванням та/або послуг з організації харчування військових частин договір про закупівлю повинен містити інформацію щодо: назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів), ціни за одиницю кожної номенклатурної позиції товару (із зазначенням одиниці виміру щодо товарів), калькуляції ціни послуг із зазначенням вартості всіх складових вказаних послуг, включаючи калькуляцію ціни вартості та кількості окремих послуг.

За результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору.

Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 (далі – Особливості №1275).

Пунктом 1 Особливостей визначено, що вони встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.

Згідно з п. 4 Особливостей державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей.

Приписи п. 8 Особливостей визначають, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг на територіях активних бойових дій та територіях, які розташовані на відстані не більше 40 кілометрів від таких територій або від тимчасово окупованих територій, що використовуються для потреб Збройних Сил), в електронній системі закупівель в один із таких способів, зокрема, у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», з урахуванням положень, визначених цими особливостями.

Під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708, з урахуванням цих особливостей.

Порядок проведення спрощених закупівель в електронній системі закупівель регламентовано ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі». Указаною статтею, зокрема, вказано на необхідність проведення закупівлі із застосуванням електронного аукціону, окреслено послідовні етапи спрощеної закупівлі, визначено вимоги до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону про публічні закупівлі спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

За змістом ч. 3 ст. 14 указаного Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону може зазначатися інша інформація, окрім тієї, що визначена пунктах 1-13 указаної частини статті 14 Закону про публічні закупівлі.

Згідно з ч. 12 ст. 14 Закону про публічні закупівлі за результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.

У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.

Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.

У свою чергу, в силу положень п. 3 ч. 13 ст. 14 Закону про публічні закупівлі замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю.

Отже, відмова переможця від укладення договору про закупівлю є підставою для відхилення замовником пропозиції.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону про публічні закупівлі замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.

Указана норма, всупереч доводів апелянта, визначає виключно граничний строк, протягом якого замовник повинен забезпечити укладення договору про закупівлю. Водночас зазначена норма не містить заборони замовнику визначити в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі порядок погодження проекту договору, строки його підписання переможцем, спосіб обміну документами, а також інші організаційні умови, спрямовані на забезпечення своєчасного укладення договору в межах установленого Законом двадцятиденного строку.

Колегією суддів враховується, що порядок укладення договору про закупівлю у спірних правовідносинах визначався п. 12.14 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, затвердженого протокольним рішенням уповноваженої особи від 03.06.2026 № 480 (далі – Оголошення).

Згідно з приписами указаного пункту Оголошення не пізніше 5 (п`ятого) календарного дня з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (акцепту пропозиції) переможець спрощеної закупівлі зобов`язаний надіслати для перевірки та погодження Замовнику заповнений проєкт договору на електронну адресу, зазначену в пункті 7.1 даного Оголошення. Замовник після опрацювання проєкту договору повідомляє переможцю закупівлі реквізити для надсилання (адреса та/або номер поштового відділення, ПІБ та номер телефону отримувача).

Замовник має право надіслати повідомлення з реквізитами для надсилання договорів на електронну адресу переможця закупівлі, що зазначена в електронній системі закупівель.

Переможець спрощеної закупівлі надсилає Замовнику погоджені та підписані проєкти договорів не пізніше 10-го календарного дня з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (акцепту пропозиції) засобами поштового зв`язку. Замовник здійснює процедуру погодження (візування) та підписання проєктів договорів у строк, що дозволяє укладання (підписання) договору не пізніше 20-го календарного дня з дати визначення переможця спрощеної закупівлі (за умови належного виконання переможцем вимог даного пункту Оголошення).

Переможець зобов`язаний належним чином ідентифікувати відправника відповідного листа (посилки) з документами, а саме: назва суб`єкта господарювання – переможця закупівлі (прізвище та ім`я – для фізичних осіб-підприємців) має бути вказана в електронних сервісах поштового оператора у спосіб, який дозволяє ідентифікувати відправника – переможця спрощеної закупівлі.

Непідписання переможцем договору про закупівлю або ненадання замовнику примірників підписаного договору(ів) буде розцінено як відмова переможця від укладення договору про закупівлю, що спричиняє наслідки, передбачені п. 3 ч. 13 ст. 14 Закону (Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: Учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору / не уклав договір про закупівлю).

Замовник має право розцінювати як відмову від укладання договору, що спричиняє наслідки, передбачені п. 3 ч. 13 ст. 14 Закону:

1) ненадання на погодження заповненого проєкту договору у спосіб та строки, визначені пунктом 12.14 Оголошення;

2) ненадсилання погодженого та підписаного уповноваженою на це особою переможця спрощеної закупівлі проєкту договору у спосіб та у строки, визначені пунктом 12.14 Оголошення;

3) надсилання підписаного уповноваженою на це особою переможця спрощеної закупівлі проєкту договору у редакції, що відрізняється від змісту додатка № 3 до Оголошення та/або попередньо погодженого проєкту договору. Надсилання договору не у повному обсязі або без підпису уповноваженої на це особи переможця, або направлення його з іншими недоліками, що унеможливлюють його належне укладання. У такому випадку Замовник повідомляє переможця про зазначені недоліки на електронну пошту, що зазначена в електронній системі закупівель, або на електронну пошту переможця, яка використовувалась для погодження проєкту договору. Переможець зобов`язаний виправити наявні недоліки щодо заповнення проєкту договору та повторно надіслати його Замовнику не пізніше наступного календарного дня з дати отримання відповідного повідомлення.

Замовник має право змінити порядок погодження та надсилання проєкту договору, про що Замовник повідомляє переможця на електронну пошту, що вказана в електронній системі закупівель та/або на електронну пошту, яка використовувалась для погодження проєкту договору.

Замовник та переможець мають право за взаємною згодою погодити інший порядок погодження та надсилання проєкту договору.

Фактом подання своєї пропозиції Учасник підтверджує своє ознайомлення та погодження з вимогами даного пункту Оголошення.

Отже, умовами Оголошення, з якими погодився позивач шляхом подання своєї пропозиції, передбачено, що не пізніше 5 (п`ятого) календарного дня з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (акцепту пропозиції) переможець спрощеної закупівлі зобов`язаний надіслати для перевірки та погодження замовнику заповнений проєкт договору на електронну адресу. замовник після опрацювання проєкту договору повідомляє переможцю закупівлі реквізити для надсилання (адреса та/або номер поштового відділення, ПІБ та номер телефону отримувача). У свою чергу переможець спрощеної закупівлі надсилає замовнику погоджені та підписані проєкти договорів не пізніше 10-го календарного дня з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (акцепту пропозиції) засобами поштового зв`язку. Замовник здійснює процедуру погодження (візування) та підписання проєктів договорів у строк, що дозволяє укладання (підписання) договору не пізніше 20-го календарного дня з дати визначення переможця спрощеної закупівлі (за умови належного виконання переможцем вимог даного пункту Оголошення). Крім того, цим пунктом Оголошення попереджено про наслідки недотримання переможцем вимог цього пункту Оголошення у вигляді відмови переможця від укладення договору про закупівлю, що зумовлює застосування положень п. 3 ч. 13 ст. 14 Закону про публічні закупівлі, зокрема, у випадку ненадсилання погодженого та підписаного уповноваженою на це особою переможця спрощеної закупівлі проєкту договору у спосіб та у строки, визначені пунктом 12.14 Оголошення.

Як було встановлено вище, повідомлення про намір укласти договір було оприлюднено 19.06.2026, а тому відповідно до вимог п. 12.14 Оголошення останнім днем для направлення замовнику погоджених і підписаних примірників договору засобами поштового зв`язку було 29.06.2026.

Матеріали справи свідчать, що 23.06.2026 позивач направив на електронну адресу замовника заповнений проєкт договору для його перевірки та погодження, чим виконав лише початковий етап процедури укладення договору, передбачений п. 12.14 Оголошення.

Разом із тим, погоджені та підписані примірники договору були направлені позивачем засобами поштового зв`язку лише 30.06.2026, 01.07.2026 та 02.07.2026, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 59001696539297 від 30.06.2026, № 59001696310899 від 30.06.2026, № 59001967753178 від 01.07.2026 та № 59001698239788 від 02.07.2026.

Отже, зазначені дії були вчинені вже після закінчення строку, визначеного п. 12.14 Оголошення, оскільки граничною датою їх направлення було 29.06.2026.

При цьому колегія суддів вкотре звертає увагу, що вже неодноразово згаданим вище п. 12.14 Оголошення безпосередньо передбачено правові наслідки ненаправлення погодженого та підписаного договору у встановлений спосіб і визначений строк, а саме можливість розцінення таких дій як відмови переможця від укладення договору із застосуванням п. 3 ч. 13 ст. 14 Закону про публічні закупівлі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що подальше направлення позивачем підписаних примірників договору після спливу визначеного Оголошенням строку не свідчить про належне виконання встановлених вимог та не усуває допущеного порушення, яке існувало на момент прийняття відповідачем спірного рішення.

Доводи апелянта щодо сплати ним 01.07.2026 забезпечення виконання договору в сумі 114 540,00 грн на підтвердження наміру останнього його укласти колегія суддів відхиляє, оскільки зазначена сума була перерахована після закінчення строку, встановленого Оголошенням для укладення договору, а також після прийняття відповідачем рішення про відхилення пропозиції. Указана обставина виникла вже після прийняття спірного рішення, а тому не могла бути врахована ГУ НГ України під час його ухвалення та не впливає на оцінку його правомірності.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що посилання позивача на вчинення ним після 29.06.2026 дій не спростовують факту пропуску строку, визначеного п. 12.14 Оголошення, та не підтверджують належного виконання ним умов закупівлі у спосіб і строки, які були погоджені сторонами. За таких обставин відповідач мав достатні правові підстави розцінити поведінку позивача як відмову від укладення договору про закупівлю та прийняти рішення про відхилення його пропозиції.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що п. 12.14 Оголошення сторонам було надано можливість за взаємною згодою погодити інший порядок направлення та підписання договору. Разом із тим матеріали справи не містять доказів того, що позивач вчиняв будь-які дії, спрямовані на реалізацію такої можливості.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що приписи ч. 15 ст. 14 Закону про публічні закупівлі встановлюють лише для замовника граничний строк для укладення договору про публічні закупівлі, однак не обмежують його у праві скороти такий строк у власних документах, судова колегія приходить до висновку, що відповідач мав належні правові підстави для застосування до позивача наслідків, передбачених п. 3 ч. 13 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», що свідчить по те, що спірне рішення було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, а тому підстави для його скасування відсутні.

Жодних об`єктивних та належними доказами підтверджених обставин, які б свідчили про неможливість виконання вимог Оголошення щодо направлення замовнику підписаних примірників договору у встановлений строк, ТОВ «Кантрі-Сайд» не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанці. Позивачем не зазначено причин пропуску строку, визначеного Оголошенням, не надано доказів існування обставин непереборної сили чи інших об`єктивних перешкод, які унеможливлювали своєчасне виконання відповідного обов`язку, а також не підтверджено факт звернення до замовника із проханням продовжити строк підписання договору або погодити інший порядок його укладення. Сукупність встановлених вище обставин у своєму взаємозв`язку дає підстави для висновку, що несвоєчасне направлення підписаного договору стало наслідком виключно поведінки самого позивача.

Окремо колегія суддів звертає увагу, що спірна закупівля проводилася в умовах правового режиму воєнного стану та була спрямована на забезпечення потреб Національної гвардії України добовими польовими наборами продуктів.

За таких умов своєчасне проведення закупівлі та укладення договору має істотне значення для безперебійного забезпечення потреб сектору безпеки і оборони. Саме з цією метою замовником в Оголошенні було заздалегідь визначено чіткий порядок погодження та укладення договору, а також конкретні строки виконання відповідних дій, які є однаково обов`язковими для всіх учасників процедури закупівлі. Подання учасником тендерної пропозиції підтверджувало його ознайомлення із зазначеними умовами та безумовну згоду на їх виконання.

Зокрема, Оголошенням було встановлено обов`язок переможця не пізніше десятого календарного дня з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір направити замовнику підписані примірники договору. Встановлення такого строку забезпечувало замовнику достатній час для проведення внутрішнього погодження, візування та підписання договору, а також виконання інших необхідних організаційних процедур з метою його укладення у межах двадцятиденного строку, визначеного законом. Таким чином, передбачений Оголошенням порядок є логічним, послідовним та спрямованим на належну реалізацію вимог Закону України «Про публічні закупівлі» усіма учасниками процедури закупівлі.

За наведених обставин замовник не був зобов`язаний очікувати спливу граничного двадцятиденного строку, визначеного ч. 15 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо після закінчення строку, встановленого Оголошенням для направлення підписаних примірників договору, було очевидно, що переможець не виконав покладений на нього обов`язок. Очікування до останнього дня за відсутності належних дій з боку переможця створювало б ризик зриву закупівлі та могло унеможливити своєчасне забезпечення потреб держави в умовах воєнного стану.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Законом України «Про публічні закупівлі» та умовами Оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Тому, оскільки позивачем не було дотримано погодженого сторонами порядку та строків укладення договору про закупівлю, відповідач обґрунтовано кваліфікував такі дії (бездіяльність) як неукладення договору, тобто відмову від його укладення у розумінні п. 3 ч. 13 ст. 14 Закону про публічні закупівлі, у зв`язку з чим правомірно відхилив його пропозицію та перейшов до розгляду пропозиції наступного учасника процедури закупівлі.

Посилання апелянта на те, що Оголошення не є нормативно-правовим актом і тому не може змінювати приписи Закону про публічні закупівлі, вказаних висновків не спростовує, оскільки у спірному випадку п. 12.14 Оголошення не змінює та не скорочує встановлений законом саме для замовника, а не переможця, двадцятиденний строк укладення договору, а визначає лише алгоритм дій сторін, спрямований на забезпечення його дотримання.

Колегія суддів також враховує, що, беручи участь у процедурі закупівлі, учасник повинен діяти добросовісно та послідовно, виконуючи умови процедури, з якими він добровільно погодився шляхом подання тендерної пропозиції. Позивач, не оспорюючи умов Оголошення під час проведення закупівлі та беручи участь у ній на визначених замовником умовах, прийняв на себе обов`язок дотримуватися встановленого порядку укладення договору, а відтак його незгода з окремими приписами Оголошення не може свідчити безумовно свідчити про їх протиправність з огляду на встановлені вище обставини. Доказів, що до моменту прийняття відповідачем спірного рішення позивач звертався до нього чи до суду щодо оскарження положень п. 12.14 Оголошення матеріали справи не містять.

У площині наведеного колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що замовник був зобов`язаний очікувати спливу повного двадцятиденного строку, визначеного Законом про публічні закупівлі, адже за змістом п. 12.14 Оголошення сторони погодили конкретний порядок укладення договору, відповідно до якого ненаправлення погоджених та підписаних примірників договору у визначений спосіб та строк розцінюється як відмова переможця від укладення договору із застосуванням наслідків, передбачених п. 3 ч. 13 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі». Як вже неодноразово підкреслено судом раніше, беручи участь у процедурі закупівлі та подавши свою тендерну пропозицію, позивач підтвердив ознайомлення із зазначеними умовами та добровільно погодився на їх виконання.

Щодо твердження апелянта про надмірний формалізм відповідача колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах відповідач не застосував нових або не передбачених законом підстав для відхилення пропозиції, а реалізував порядок укладення договору, який був визначений Оголошенням, був однаковим для всіх учасників закупівлі та не оскаржувався позивачем до закінчення процедури закупівлі. У свою чергу, як було встановлено раніше, позивач не довів наявності об`єктивних обставин, що унеможливлювали своєчасне виконання встановлених вимог, не звертався до замовника щодо погодження іншого порядку укладення договору та не ініціював зміну строків у порядку, передбаченому самим Оголошенням.

З урахуванням наведеного колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявлених у цій справі позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 242-244, 250, 271, 272, 282, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантрі-Сайд» – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді Н.П. Бужак

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення виготовлено 08 липня 2026 року.